Elevatorist.com

Генеральний директор компанії «НІБУЛОН» Андрій Вадатурський під час засідання Стратегічної групи радників при Форумі «Архітектура Безпеки» наголосив на критичній важливості відновлення роботи Миколаївського портового вузла. За його словами, це рішення дозволить знизити логістичні витрати на експорт агропродукції щонайменше на $5 за тонну. Очільник компанії підкреслив, що морська безпека сьогодні є фундаментальною умовою виживання економіки, оскільки від неї залежить близько 90% українського експорту. До початку повномасштабного вторгнення порти Миколаєва забезпечували вантажообіг понад 30 млн тонн на рік, тому їх розблокування стане ключовим кроком для стабілізації ринку зернових та олійних культур.

Ціни на зерно у світі досягли найвищого рівня з 2023 року на тлі війни на Близькому Сході та несприятливих погодних умов, повідомляє Bloomberg. Індекс Bloomberg Agriculture Spot, який відстежує 10 найпопулярніших сільгоспкультур, зростає вже третій місяць поспіль і піднявся до максимуму з листопада 2023 року. Ключовими факторами стали тривале закриття Ормузької протоки, подорожчання енергоносіїв, добрив і логістики, а також посуха в окремих регіонах. Через це фермери в різних країнах скорочують посіви, що додатково тисне на ринок. Найбільше подорожчали пшениця та кукурудза. Тривала посуха у Великих рівнинах США підштовхує ціни на пшеницю, тоді як складні погодні прогнози викликають занепокоєння в інших ключових регіонах, зокрема в Австралії та Росії. Це також впливає на ринок кукурудзи. Також стрімко дорожчають рослинні олії: соєва олія зросла приблизно на 50% від початку року,, пальмова — на 13%, зокрема через активніше використання для виробництва біопалива.

В аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК прогнозують, що в Україні спотова ціна на ріпак може досягти 620–640 $/т вже в липні-вересні. За словами аналітиків, стійке зростання світового ринку ріпаку створює сприятливі умови та нові можливості для українських виробників. Минулого тижня котирування на біржі Euronext закріпилися вище психологічної позначки 500 €/т, що сигналізує про подальше зростання. Попит на форвардні поставки українського ріпаку минулого тижня формувався на рівні 570–575 $/т, подекуди — до 580 $/т.

❌Підприємства Львівщини з початку 2026 року не можуть подати заявки на державні гранти для переробної промисловості через технічний збій у сервісі «Дія», повідомила Національна асоціація лобістів України. Помилка виникає на третьому етапі заповнення заявки та блокує подальше оформлення документів. Водночас в інших регіонах України сервіс працює без збоїв, і підприємства продовжують отримувати фінансування. У НАЛУ наголошують, що через технічну проблему підприємства Львівщини втрачають можливість модернізації виробництва та доступ до державного фінансування.

✅Після 2022 року правила гри в Чорноморському регіоні змінилися назавжди. Тепер так званий «Середній коридор» (Центральна Азія — Кавказ — Туреччина) — це вже не просто запасний варіант, а один із головних маршрутів безпеки, де немає місця російському впливу. Про це на саміті «Тримор’я» в Дубровнику заявила заступниця міністра розвитку громад та територій Альона Шкрум. Попри війну та постійні ризики, український морський коридор демонструє стійкість: 🔸7 447 суден уже пройшли цим маршрутом. 🔸192 млн тонн вантажів доставлено замовникам (левова частка — це зерно для Африки, Азії та Близького Сходу).

«Україна продовжує забезпечувати продовольчу безпеку країн Африки, Близького Сходу та Азії. Ці цифри важливо розуміти в порівнянні — 7477 суден під час війни. Через Суецький канал, наприклад, проходять 20 000 суден за рік в мирний спокійний час», — зазначила Шкрум.

Станом на 1 квітня поточного року запаси зернових і зернобобових культур в Україні становили 15,68 млн тонн, що на 5,3 млн тонн більше, ніж роком раніше, повідомляє «АПК-Інформ». В аграрних підприємствах зберігалося 10,04 млн т зерна, що на 47,2% більше у річному вимірі. Ще 5,64 млн т (+59,8%) припадало на підприємства, які здійснюють переробку та зберігання. У структурі найбільшу частку займає кукурудза — 8,8 млн т (+46,6% до показника на 1 квітня 2025 року). Запаси пшениці становили 5,4 млн т (+58,5%), ячменю — 705,4 тис. т (+57,0%). Водночас обсяги жита скоротилися на 1,6% — до 43,36 тис. т, а запаси насіння соняшнику зменшилися до 2,6 млн т (-10% у річному вимірі).

Компанія «Левада Карго» (частина групи «Лемтранс») готує до запуску ще два нових мультимодальних термінали. Про плани компанії розповів її гендиректор Володимир Деменко на бізнес-саміті у Брюсселі. Наразі проєкти на стадії підготовки, але компанія вже має вагомий досвід: за останні роки вони запустили три потужні об’єкти (один власний і два у партнерстві). 🔸у 2023 році разом із партнерами запустили термінал «Мостиська драй порт» («Container Terminal Mostyska») на кордоні з Польщею, а також зерновий термінал; 🔸у 2025 році спільно з «Рейл Транс Інвестмент» завершили перший етап проєкту «Контейнерний термінал Фастів» на Київщині. За словами Деменка, Україна має значний потенціал для розвитку інтермодальних перевезень. Наразі лише близько 3,8% вантажів транспортується в контейнерах, що майже у 10 разів менше, ніж у країнах ЄС.

🚉УЗ дозволила об’єднувати вантажі під час планування перевезень через сервіс «Е-Замовлення», повідомляє RAIL.insider. Раніше вантажовідправникам доводилося оформлювати документи окремо для кожного коду ЄТСНВ. Відтепер система дає змогу створювати одне Е-замовлення для вантажів, що належать до однієї тарифної позиції. Оновлення також передбачає спрощену перевірку документів під час оформлення: відповідність тарифній позиції автоматично визначатиметься за першими трьома знаками коду вантажу ЄТСНВ. Крім того, користувачів, які паралельно працюють з АС «Месплан», зможуть переглядати Е-замовлення. При цьому код вантажу автоматично доповнюється до шести знаків (загальний код тарифної групи та позиції ЄТСНВ).

🔩Зараз модернізуються не лише елеватори. Птахівниче господарство на Закарпатті встановило дев’ять силосів Sukup із конусним дном загальним об’ємом майже 2000 м³, щоб покращити можливості свого підприємства. Ємності дозволяють гнучко працювати з різними видами зернових, а після переробки — зберігати готову продукцію, розповідають в компанії "Зерновий дім", яка поставляла обладнання. У результаті на підприємстві створено систему зберігання та переробки, що має забезпечити стабільну роботу виробництва.

🚛Міністерство розвитку громад та територій оптимізувало роботу транспортних компаній, що працюють за дозволами ЄКМТ. Тепер перевізникам не потрібно проходити два ідентичні техогляди — процедуру для міжнародних рейсів інтегрували в обов’язковий державний техконтроль. За словами заступника міністра Сергія Деркача, таке дублювання коштувало бізнесу близько 300 млн грн за останні роки. Крім того, Уряд розширив перелік установ, що мають право видавати відповідні сертифікати: замість одного держпідприємства послугу надаватимуть усі акредитовані центри. Це дозволить демонополізувати ринок та знизити ціни завдяки конкуренції.

Минулого тижня на українському ринку пшениці, за даними «АПК-Інформ», зафіксовано зростання котирувань. Подорожчання зумовлене дефіцитом пропозиції з боку фермерів, стабільним внутрішнім попитом та логістичними витратами на тлі дорогого пального. Обмежувальним фактором виступила пасивність трейдерів та волатильність експортних цін. Актуальні ціни (CPT): 🔸2 клас: 9,7–11 тис. грн/т (у портах: $216–222/т). 🔸Фураж: 9–10,4 тис. грн/т (у портах: $210–218/т).

Вантажні перевезення залізницею в Україні у 2026 році вперше можуть стати збитковими. Про це повідомив директор департаменту стратегії та трансформації АТ «Укрзалізниця» Олег Яковенко, пише RAIL.insider. За його словами, саме вантажний сегмент традиційно забезпечував кросфінансування пасажирських перевезень, однак цього року така модель може припинити працювати. На цьому тлі в УЗ розглядають перегляд тарифів на вантажні. Востаннє їх підвищували ще у 2022 році.

«Заявка вже на суттєве підвищення тарифу — це сигнал накопиченого за 3,5 років тиску, передусім інфляційного, який ми відчуваємо на землі. Але закривати ці розриви тільки за рахунок тарифів буде шоком для економіки», — наголосив очільник департаменту.

ДП «Неполоковецький комбінат хлібопродуктів» активно не купують, але Фонд держмайна України наполеглево знову виставляє його на аукціон. Стартова ціна 194,9 млн грн. Аукціон запланований на 13 травня, реєстрація учасників триває до 12 травня. У січні та лютому 2026 року цей актив уже виставляли на продаж, а стартову ціну знизижували вдвічі — до 97,48 млн грн. Попередні аукціони не відбулися через відсутність учасників торгів.

На Одещині, неподалік пункту пропуску «Рені — Джюрджюлешть», іде облаштування нової стоянки. Це буде зона на 1,7 гектара, де водії зможуть перепочити перед перетином кордону. Зараз майстри працюють над внутрішніми комунікаціями та благоустроєм. На майданчику зможуть одночасно розміститися 46 фур та 13 легковиків (передбачені й місця для людей з інвалідністю). Проєкт наполовину фінансується програмою ЄС «Механізм «Сполучення Європи» (CEF), інша половина з державного бюджету України.

❌УЗ тимчасово з 27 квітня не буде перевезити вантажі на «СП Рисоіл Термінал» у порту Чорноморськ. Обмеження стосується станції Чорноморськ-Порт-ЦПС і Чорноморськ-Порт-Експорт до 30 квітня включно. 27 квітня Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу повідомила, що внаслідок нічного обстрілу російських безпілотників у порту Чорноморськ було зруйновано резервуар із соняшниковою олією. Інспектори зафіксували розлив олії в акваторії порту. Як пише Latifundist.com, удар прийшовся по резервуару компанії RISOIL.

У ніч на 28 квітня російські безпілотники атакували два аграрні підприємства у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області. Внаслідок атаки були знищені ангарні та господарчі приміщення разом із зерном та сільськогосподарським майном.

⬆️На внутрішньому ринку України протягом тижня зросли ціни на соняшникову олію — до 1335–1350 $/т на умовах FCA, а в окремих випадках — до 1360 $/т. Про це повідомляє АІ «АПК-Інформ». ⬆️Продовжує зростати й вартість соняшнику в Україні. Закупівельні ціни на сировину переважно формуються в межах 31,3–32,5 тис. грн/т СРТ (за базову олійність 48%). Водночас мінімальні рівні попиту озвучуються від 30,8–31 тис. грн/т СРТ.

Полімерні рукави: зручно зараз, але дорого потім? Використання рукавів для зерна в Україні росте, а от гори використаного пластику після них — ще швидше. Поки що аграрії просто укладають «формальні» договори на утилізацію, але реальної системи збору в нас досі немає. У Верховній Раді готують закон про упаковку, який впроваджує європейський принцип EPR (розширена відповідальність виробника). Простою мовою: за переробку плівки заплатить той, хто її використовує. Ціна утилізації може бути закладена у вартість кожного метра рукава чи плівки вже при купівлі. Хто має адмініструвати ці кошти в Україні? Чи готова наша переробна галузь до «замкненого циклу»? Та чому спалювати рукави — це не вихід? 👉 Подробиці та прогнози від експерта Dow Europe у нашому матеріалі.

Саудівське державне агентство GFSA провернуло масштабну угоду, закупивши на міжнародному тендері одразу 985 тисяч тонн пшениці. Найцікавіша деталь угоди — маршрути поставок. Відвантаження обмежили портами Саудівської Аравії в Червоному морі, щоб уникнути маршруту через заблоковану Ормузьку протоку на вході до Перської затоки. Експортери не хочуть ризикувати вантажами, тому логістику переорієнтували на безпечніші західні ворота країни. Саудівці купували тверду пшеницю з високим вмістом білка (12,5%). За оцінками трейдерів, продавцями можуть бути країни Причорномор’я: Україна, Румунія та Росія залишаються фаворитами завдяки конкурентній ціні. Очікується, що французьке та німецьке зерно поїде до Саудівської Аравії вже ближче до серпня. Теоретично можливі поставки з обох Америк та Австралії. Зерно має прибути до королівства протягом літа — у червні-серпні. Це допоможе країні сформувати надійний запас продовольства на тлі нестабільної ситуації в регіоні.

✅Український ринок сої зараз нагадує острівець стабільності. Поки глобальні біржі нервують, у нас панує відносний баланс, а переробка впевнено набирає бали. За інформацією аналітиків Spike Brokers, ціни на сою на експорт трохи просіли — до $434/т. А от переробляти боби всередині країни стало привабливіше: паритетна ціна зросла до $496/т. Тобто виготовляти шрот та олію зараз вигідніше, ніж просто продавати сировину. Куди їхала наша соя у квітні: 🔸Шрот: Потужний ривок — 258 тис. т. Головний покупець — Китай (забрав понад половину обсягу). 🔸Боби: 134 тис. т поїхали до традиційних партнерів у ЄС та Туреччину. 🔸Олія: 36 тис. т, де ключовим напрямком залишається Польща. У світі сої зараз «тісно». Бразилія дозбирує врожай, Аргентина активно нарощує темпи — на ринок виходять пікові обсяги бобів. Це не дає світовим цінам рости, тримаючи їх під тиском. Попри те, що самих бобів у світі багато, в Європі соєва олія навіть подорожчала на 20–30€ (до 1 195€), рухаючись в унісон із соняшниковою та пальмовою. Саме активний попит на олію та шрот не дає українському соєвому ринку «просісти» слідом за світовими ф’ючерсами. Фізичний товар зараз цінується вище, ніж паперові контракти на біржах.