Elevatorist.com

🖥🌾Зараз успішний експорт — це не лише тонни та якість зерна, а й повна цифрова історія походження продукції: від поля до порту.   Вимоги ЄС (зокрема EUDR та RED III), е-ТТН, оновлення Державного аграрного реєстру (ДАР) та розвиток аграрних IT-систем створюють нову систему координат, де зерно і дані про нього стають єдиним цілим.   📌 Що змінюється для учасників ринку?   🔸Для фермерів: Геолокація полів та прозорість історії вирощування перетворюються на реальну комерційну цінність. 🔸Для елеваторів: Необхідно не просто зберігати зерно, а зв'язувати його фізичний рух із надійними цифровими даними. 🔸Для трейдерів: Зростає попит на повністю простежувані партії. «Непідключені» гравці ризикують втратити доступ до ринків зрідка через відсутність потрібної документації.   Ринок поступово відсікає не маленьких, а тих, хто не готовий інтегруватися в єдиний цифровий ланцюг. Як агробізнесу адаптуватися до цих викликів та хто виграє від глобальної трансформації?   👉 Читайте повну версію за посиланням

🌻Світові ціни на соняшникову олію продовжують знижуватися на тлі очікувань хорошого врожаю, повідомив співзасновник та партнер Sunstone Brokers Сергій Репецький. Форвардна крива цін на соняшникову олію знижується приблизно на 25 $/т від одного місяця поставки до наступного, що еквівалентно майже 1 $/т щодня. В Індії спред між цінами на соняшникову та соєву олію становить 300 $/т для вересневих поставок і 250 $/т для листопадових. Це стимулює імпортерів збільшувати закупівлі соєвої олії. На європейському ринку різниця між цінами на соняшникову та ріпакову олії поступово скорочується. На думку експерта, це може підтримати попит на соняшникову олію, тоді як попит на ріпакову вже починає дещо сповільнюватися.

❌Українське зерно не має пріоритету під час перевезення залізницею до порту Констанца, а везеться за залишковим принципом. Про це заявила представниця румунської компанії Unicom Tranzit під час наради УЗ з перевізниками Румунії та Молдови 19 серпня.   Окремі термінали в порту Констанца завантажені, через що поїзди з українським зерном можуть простоювати в очікуванні приймання до тижня.   В Unicom Tranzit зазначили, що мають обмежену кількість вагонів вузької колії для перевезення зерна, оскільки всі вони задіяні в роботі по Румунії.   У компанії зазначили, що окремі термінали в Констанці спочатку приймають поїзди з вантажами з Румунії, а вже потім — з України. Зокрема, йшлося про термінали ADM та Chimpex, де в очікуванні приймання перебувають кілька поїздів.

🚢 Прохід суден до українських портів через Сулінський канал знову координуватиметься за списками АМПУ. АМПУ буде формувати пріоритетну чергу для суден, що прямують через Суліну до українських портів. Також продовжує діяти розподіл доступних лоцманів за квотами: • 40% — українські порти (Рені, Ізмаїл, Орлівка, Кілія); • 40% — румунські порти (Галац, Браїла, Тулча); • 20% — молдовський порт Джурджулешти). З 17 серпня 2026 року судна, що прямують до українських портів, включатимуть до черги відповідно до черговості, яку формує АМПУ, у межах 40% квоти. Для суден, що прямують до Румунії та Молдови, черговість визначатиметься за часом прибуття та подання документів.

«Біостарч Текнолоджіс» планує створити в Одеській області комплекс із виробництва кукурудзяного крохмалю та продуктів глибокої переробки кукурудзи. Проєкт передбачає комплекс будівель і споруд для приймання, очищення, сушіння, зберігання та переробки кукурудзи, а також виробництва й пакування готової продукції. До складу зерносховища входитимуть вагова, пункт приймання зерна з двома авторозвантажувачами, очисні вежі, газова зерносушарка, пункт відвантаження до автотранспорту та чотири силоси. Одночасна місткість елеватора становитиме 36,4 тис. т, пропускна потужність — 198 тис. т на рік.

Щонайменше 5 суден із зерном були атаковані поблизу російських портів Новоросійськ і Туапсе в Чорному морі. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на обізнані з ситуацією джерела.   Атаки відбуваються на тлі масштабного скорочення російських зернових експортних потужностей у Чорному та Азовському морях. З 10 липня атаки дронів повністю зупинили відвантаження з російських портів Азовського моря, на які припадає близько чверті експорту зерна РФ.   Минулого тижня три зернові термінали в глибоководному порту Новоросійськ призупинили роботу після однієї з наймасштабніших атак від початку війни. За даними Reuters, станом на 17 серпня понад 90% зернових експортних потужностей Росії в Азово-Чорноморському басейні були виведені з роботи.

🚉 Зниження тарифів на транзит вантажів через Молдову на 50% може зробити залізничний маршрут до порту Рені конкурентнішим та збільшити вантажопотік у цьому напрямку, розповів директор TEUS Дмитро Казанін.   Він також зазначив, що зміна тарифів може вплинути на розподіл вантажопотоків між портами Ізмаїл та Рені.  

«Раніше значна частина вантажів тяжіла до Ізмаїла через дешевшу сухопутну логістику. Доставка вагонів до Рені через дорогий транзит територією Молдови часто програвала альтернативним маршрутам. Після зниження тарифів Рені може стати значно конкурентнішим для українських трейдерів і вантажовласників», — пояснив Казанін.

🌽 Фермери та агрохолдинги масово укладають контракти на новий врожай кукурудзи. Через це потужності перевалки та залізничні слоти до кінця року вже фактично заброньовані, повідомляють аналітики White Brokers.   📊 Головні тренди ринку:   Логістичний колапс: Окрім проблем із поставками до Італії через ремонт залізниці у Словенії, труднощі фіксуються на напрямках до Німеччини та Нідерландів.   Обмеження споту: Через активне бронювання потужностей трейдерами можливості для спотових продажів суттєво скоротилися.   Прогнози: Найближчими місяцями очікується пожвавлення торгівлі, але основні поставки припадуть переважно на I квартал 2027 року. Доступність логістики стане ключовим ціноутворюючим фактором.   Ціни та попит: Минулого тижня ціни на умовах DAP західний кордон знизилися приблизно до €190/т. У глибоководних портах активність покупців низька, тоді як на Дунаї попит зберігається, але його стримують високі логістичні ризики.

🔥ОККО завершує будувати біоетанольний завод, який зможе приймати вологу кукурудзу та переробляти її на біоетанол без попереднього сушіння.   Про це генеральний директор холдингу OKKO Group Василь Даниляк розповів у відео-інтерв'ю на каналі FEDORIV VLOG.   Вже збудовані лабораторія, потужності для зберігання кукурудзи та частина технологічного обладнання. Завершено також роботи на ділянці ферментації, тоді як монтаж дистиляційних колон ще триває.   Підприємство перероблятиме 280 тис. т кукурудзи на рік та виготовлятиме близько 83–85 тис. т біоетанолу.    Побічний продукт виробництва — барда — направлятиметься на сушіння. З неї планують виготовляти гранульовані корми для тварин.

Одеська ОВА скасувала комендантську годину для транзитного руху всіх видів транспорту дорогами державного значення в обох напрямках. Йдеться про маршрут від київської траси через об’їзну дорогу Одеси в напрямку міжнародних пунктів пропуску «Паланка», «Старокозаче», «Орлівка» та «Рені». В ОВА зазначили, що це важливе рішення для людей, які перетинають кордон із Молдовою та Румунією в обох напрямках. Відтепер вони зможуть швидше діставатися до пунктів пропуску та менше часу проводити в дорозі.

Румунські трейдери та фермери скаржаться, що українське зерно отримало пріоритет у залізничних перевезеннях до порту Констанца.    За їхніми словами, вони не можуть дотримуватися термінів поставок за укладеними контрактами, оскільки весь залізничний транспорт із Сірету та північно-східних районів було заброньовано для перевезення зерна українського походження. Про це повідомляє УкрАгроКонсалт.   За оцінкою аналітиків, Румунія залишається надійним джерелом поставок у період сезонного піку експорту пшениці.

Станом на 17 серпня українські аграрії обмолотили близько 6,6 млн га зернових та зернобобових культур, або 57% прогнозованої площі. Намолот становить 30,83 млн т, середня врожайність — 4,62 т/га, свідчать дані Мінагро. У розрізі культур зібрали: 🔸пшениці — 23,82 млн т із 4,86 млн га (94% площ) при середній врожайності 4,91 т/га; 🔸ячменю — 6,22 млн т із 1,52 млн га (102%) — 4,1 т/га; 🔸гороху — 779,02 тис. т із 295,66 тис. га (99%) — 2,63 т/га; 🔸проса — 2,7 тис. т із 1,2 тис. га (3%) — 2,25 т/га. ▪️Також тривають жнива ріпаку — його обмолочено на 1,32 млн га, або 99% прогнозованої площі. Намолочено 3,76 млн т, середня врожайність — 2,85 т/га. Найвища середня врожайність зернових та зернобобових культур зафіксована на Хмельниччині — 6,99 т/га. Найнижча середня врожайність на Херсонщині — 3,28 т/га.

🟢Президентка Молдови Мая Санду підтримала рішення влади сприяти транзиту українського зерна через територію країни, попри занепокоєння молдовських фермерів.   12 серпня уряд Молдови повідомив про домовленість з Україною щодо зниження на 50% тарифів на залізничний транзит українських вантажів через територію країни. Пільгові тарифи діятимуть з 10 серпня до 31 грудня 2026 року.   За оцінкою уряду Молдови, Україна планує експортувати близько 6 млн т вантажів у 2026 аграрному році, а Молдова розраховує залучити близько 10% цього обсягу.   ❌Водночас молдовська асоціація «Сила фермерів» виступила проти сприяння транзиту української агропродукції. Аграрії вимагають залучити місцевих фермерів та експортерів до організації транзиту.   Фермери заявили, що можуть провести «масштабні» протести, якщо влада до 21 серпня не продемонструє прогрес у вирішенні низки проблем, зокрема щодо транзиту української агропродукції.

🇵🇱🌾 Польща не планує скасовувати ембарго на українське зерно, також не ведуться переговори про збільшення його транзиту. Про це заявив міністр сільського господарства та розвитку села Польщі Стефан Краєвський. Міністр зазначив, що українське зерно має прямувати до третіх країн, а не залишатися в Європі. Якщо воно проходить транзитом через Польщу, перевезення, на його думку, має відбуватися під повним контролем. Краєвський нагадав, що у 2022–2023 роках до Польщі, за його словами, потрапило понад 3,5 млн т зерна без належного контролю. Серед цієї продукції було також технічне зерно. Окремо Краєвський звернув увагу на обмежену пропускну спроможність портів. За його словами, вона необхідна також для експорту польського зерна, тому не може бути повністю використана для транзиту української продукції.

⚠️ Топ-4 прихованих пасток у проєктуванні АСУ ТП   Експерти ГК «Зернова Столиця» виділяють найпоширеніші «м'які» маніпуляції підрядників, які дорого обходяться бізнесу:   ▪️Дешеві пульти замість силових перемикачів. Замість повноцінних металевих шаф місцевого керування з рубильником (для дотримання стандартів безпеки та захисту персоналу) закладаються дешеві пластикові кнопки.   ▪️Освітлення «дрібним шрифтом». У специфікації вказують лише точкові світильники біля двигунів, ігноруючи норми освітлення галерей чи норійних веж.   ▪️Сітчасті лотки на вулиці. Використання легких сітчастих лотків на відкритому повітрі замість закритих коробок піддає кабелі руйнівному впливу ультрафіолету та відкриває доступ гризунам.   ▪️Плавний пуск замість частотників. Економія на частотних перетворювачах призводить до того, що завалена зерном норія не може «зірватися» з місця.   📌Подробиці про нюанси автоматизації елеватора читайте у нашому новому матеріалі за посиланням.

Близько 20% українських сільгоспугідь перебувають під тимчасовою окупацією.   У 2026 році на цих територіях засіяли близько 3,5 млн га, а потенційний сукупний врожай зернових та олійних культур оцінюється у 9,3 млн т. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.   За оцінкою Мінагро, потенційний урожай основних культур на ТОТ у 2026 році становить:   🔸пшениця — близько 1,8 млн га, потенційний урожай — 5,5 млн т; 🔸ячмінь — близько 600 тис. га, 1,3 млн т; 🔸соняшник — близько 800 тис. га, 1,3 млн т; 🔸кукурудза — близько 150 тис. га, близько 50 тис. т; ріпак — близько 120 тис. га, 250 тис. т.

Ринок українських олійних цього тижня рухався різноспрямовано. Найбільше знизилась ціна соняшнику для внутрішньої переробки.   🌻 Соняшник 📉 Ціни: Закупівельний індекс переробників просів одразу на 110 $/т — до 440 $/т на тлі переходу на ціноутворення нового врожаю.   🚂 Логістика: Експорт через сухопутні переходи зростає. У серпні залізницею вивезли 41,5 тис. т олії (+0,9%) та 70,7 тис. т шротів/макухи (+15,9%). 89% перевезень олії припало на кордон.   🌿 Ріпак 📈 Ціни: Листопадовий контракт MATIF зріс до 545,50 €/т (+12,25 €). CPT порт — 500 $/т, FCA Чоп — 550 $/т (+$5), а для внутрішньої переробки ціна знизилася до 485 $/т (-$15).   ⚖️ Спред: Різниця між західним кордоном та переробкою досягла 65 $/т, що посилює конкуренцію за сировину.   🌱 Соя  🌏 Зовнішній фактор: США за тиждень продали 1,76 млн т сої (Китай придбав близько 1,45 млн т). Листопадовий контракт на CBOT піднявся до 1 192,50 c/bu.   💰 В Україні: Ціни змінилися мінімально. ГМО коштує 420 $/т (CPT порт) та 435 $/т (FCA Чоп), non-GMO — 440 $/т та 470 $/т відповідно. ГМО для переробки зросло на $5 — до 425 $/т.   ✨ Премія: Non-GMO на заході тримається на високому рівні (470 $/т FCA Чоп проти 440 $/т CPT порт).   📌 Підсумок від аналітиків Spike Brokers: соняшник звикає до цін нового врожаю, у ріпаку зростає боротьба за сировину між заводом і експортом, а соя реагує на світові біржі, хоча внутрішній ринок поки реагує стримано.

На одній із ділянок залізниці на півдні Молдови увечері 15 серпня з рейок зійшли сім вагонів із зерном. Всі вагони оперативно підняли та повернули на рейки. Після цього спеціалізовані бригади розпочали роботи з відновлення залізничної інфраструктури та підготовки ділянки до відновлення руху поїздів.

Аналітики ASAP Agri підготували прогнози експорту зернових та олійних залежно від роботи морських портів Великої Одеси та Дунайського кластеру.   🔴 Сценарій №1. Без Великої Одеси та Дунаю — 13,8 млн т   🔹Логістика: Експорт зерна тільки залізницею та автотранспортом (близько 1 млн т на місяць). 🔹Найбільший удар припаде на кукурудзу, пшеницю та ячмінь. Натомість ріпак і соя легше адаптуються до суходолу, а соняшник частково врятує внутрішня переробка.   🟠 Сценарій №2. Часткова компенсація через Дунай — 23,6 млн т   🔹Логістика: Дунайські порти забезпечують експорт 1,6–2,2 млн т на місяць. 🔹Потужності обмежені мілководдям, високою вартістю перевалки, безпекою та залежністю від румунської Констанцы.   🟡 Сценарій №3. Часткова робота Великої Одеси — 38,2 млн т   🔹Логістика: Одеські порти працюють на 30% потужності у вересні та на 50% із жовтня. Разом із Дунаєм та суходолом — до 3,7 млн т на місяць. 🔹Відновлюються відвантаження пшениці та ячменю, але кукурудза залишається найвразливішою культурою.   🟢 Сценарій №4. Повне відновлення Великої Одеси — 45,8 млн т   🔹Логістика: Поступовий вихід глибоководних портів на 50% у вересні, 80% у жовтні та 100% із листопада. Загалом — до 4,5 млн т на місяць. 🔹Найоптимістичніший сценарій, який дозволить повністю реалізувати експортний потенціал сезону.

🚢 Вночі 17 серпня Росія знову атакували портову інфраструктуру Одеської області. Пошкоджень зазнало цивільне судно під прапором Республіки Того. Постраждали чотири людини, троє з них госпіталізовані. Також через атаку виникли пожежі. Наразі їх повністю ліквідували.