Elevatorist.com

🚛АМПУ та Державна прикордонна служба переходять на автоматичний обмін даними через систему DocPort. Відомості про в’їзд і виїзд вантажівок із комерційними вантажами через прохідні морських портів передаватимуться до Держприкордонслужби в автоматичному режимі. Це дозволить відмовитися від ручного подання інформації та скоротити час проходження контролю. У перспективі функціонал обміну даними планують розширити — до системи додадуть інформацію про екіпажі та пасажирів.

«НІБУЛОН» призупинив роботу двох філій у Запорізькій області через безпекові ризики Через систематичні обстріли та загрозу життю персоналу компанія «НІБУЛОН» змушена була зупинити елеватори «Хортиця» та «Зеленодольська». Про це в інтерв’ю для Elevatorist.com повідомив директор з логістики Сергій Калкутін. За його словами, ці об'єкти частково працювали на старті сезону, але згодом їх законсервували. Наразі структура мережі компанії зазнала суттєвих змін: 🔸 З 28 підприємств, що працювали до 2022 року, 5 об'єктів втрачено (окуповані або зруйновані). 🔸6 річкових терміналів працюють у зміненому режимі, перевантажуючи зерно на авто та залізницю замість річкового флоту. 🔸Загальна потужність зберігання знизилася з 2 млн т до 1,6 млн т. Попри виклики, «НІБУЛОН» адаптував логістику до нових реалій. Розширення мережі наразі не планується — пріоритетом є максимальна ефективність наявних потужностей. ________________________________________

Аргентинські перевізники заблокували елеватор Cargill: експорт зерна під загрозою 15 квітня в аргентинському місті Генерал-Піко протестувальники перекрили в'їзд до елеватора Cargill, повністю зупинивши приймання зерна в розпал жнив. Головна причина конфлікту — тарифна суперечка: перевізники вимагають підвищення ставок на 25-30% для покриття витрат на пальне, тоді як компанії пропонують лише 14%. За даними CIARA-CEC, протести вже спричинили колапс у портах Баїя-Бланка та Некочеа — судна стоять без вантажу, а ланцюги постачання розірвані. Аналітики прогнозують збитки понад $100 млн. Самі ж перевізники налаштовані рішуче, заявляючи, що триматимуть облогу стільки, скільки буде потрібно.

«НІБУЛОН» 2.0: Як найбільший річковий оператор перебудував бізнес-модель під час війни 🌾⚓️ Компанія, що втратила найбільше активів через фокус на річковій інфраструктурі, трансформувалася у гнучку агрологістичну платформу. Головна зміна — «зшивання» логістики та елеваторів у єдиний організм. Ми поспілкувалися з Сергієм Калкутіним, директором з логістики та елеваторного напрямку «НІБУЛОНу», про нові правила гри. Він розповів: ✅ Чому окремі елеватори більше не ефективні? Як інтеграція в єдиний ланцюг «поле-експорт» знижує витрати на тонну. ✅ Навіщо компанії цифрові копії елеваторів та як штучний інтелект тестують у системі SCADA. ✅ Чи реально керувати сучасним елеватором силами менш ніж 10 людей? ✅ Як 50 генераторів потужністю 12 МВт зробили мережу автономною. Також у фокусі: втрати потужностей, зупинка підприємств на Запоріжжі та прогнози на новий сезон. 👇 Читайте повне інтерв'ю за посиланням.

Через обстріли української логістики експортери стикаються з тривалими затримками відвантаження кукурудзи. Залізничні перевезення в напрямку портів скорочуються. Наразі закупівельні ціни в портах тримаються на рівні 214–217 $/т. На світовому ринку спостерігається «відскок» цін на американську зернову після падіння, викликаного очікуваннями мирних ініціатив на Близькому Сході. Проте, як зазначають у Barva Invest, через відсутність реального прогресу в переговорах між США та Іраном, ціни знову почали зростати. Експерти попереджають: ринок залишається нестабільним і чутливим до геополітичних чуток.

Українська компанія Activitis запустила новий продукт в межах WEAGRO — WEAGROMARKET. Це маркетплейс, де аграрій на одному сайті може безпечно оформити замовлення, укласти договір та профінансувати купівлю. На WEAGROMARKET вже можна знайти засоби захисту рослин, добрива, техніку, обладнання для точного землеробства та послуги обробки поля. Всі товари доступні з відтермінуванням оплати. Перед початком роботи на WEAGROMARKET кожен постачальник проходить обов’язкову верифікацію, а аграрій перевірку фінансової спроможності та доброчесності. Як це працює: 1. Аграрій обирає товар на WEAGROMARKET 2. Оформлює замовлення та потрапляє в кабінет WEAGRO 3. Система перевіряє фермера та розраховує доступний ліміт фінансування 4. Постачальник погоджує деталі поставки 5. Сторони підписують договір електронним підписом 6. WEAGRO оплачує постачальнику за покупця 7. Аграрій розраховується одним платежем у визначений термін

Використані полімерні рукави перетворюються на актив, який потребує правильного менеджменту. Переробники готові платити за чисту, спресовану в рулони плівку. Матеріал «навалом» через бруд та складну логістику часто приймають безкоштовно. Засновник компанії «Чисте поле» Тарас Лисенко, наголошує: просто викинути плівку на купу — означає втратити гроші. Завдяки правильному змотуванню плівка зберігає свої властивості до 24 місяців. Це дозволяє перечекати низький сезон і продати сировину, коли ціни на нафту (і, відповідно, на пластик) підуть угору. Перевезення 5–6 тонн не підготовленої плівки при вартості фрахту в 50 тис. грн є збитковим. Змотування дозволяє завантажити машину максимально ефективно. А про те, як плівку змотувати легко та правильно, читайте в матеріалі: «Ефект Равлика»: як МХП приборкує тисячі тонн пластику та економить на логістиці

Україна наростила валютну виручку від олійної продукції до $4,94 млрд попри скорочення експорту Протягом липня–березня 2025/26 МР Україна продемонструвала парадоксальну динаміку в експорті рослинних олій. За даними Latifundist.com, сумарний дохід зріс на 21,1%, досягнувши позначки $4,94 млрд, хоча фізичні обсяги відвантажень дещо просіли (-1,6%, до 4 млн т). Ключовим драйвером став підйом світових цін. 🔸Соняшникова олія: Залишається флагманом (3,16 млн т на суму $4 млрд). Хоча експорт у тоннах скоротився на 10,1%, завдяки ціновій кон'юнктурі прибуток зріс на 12%. Понад половину поставок припало на ЄС (51,3%), а топ-імпортером стала Індія (484,4 тис. т). 🔸Ріпакова олія: Справжній прорив сезону. Продажі підскочили у 2,3 раза (до 461,8 тис. т), а дохідність — у 2,8 раза. Майже весь обсяг (92,6%) поглинув ринок Євросоюзу, зокрема Іспанія та Польща. 🔸Соєва олія: Експорт склав 380 тис. т ($420,9 млн). Цей сегмент майже повністю орієнтований на ЄС (97,4%), де головним споживачем виступає Польща.

Росія кожного дня атакує портову інфраструктуру України. У ніч на 16 квітня під обстріл знову потрапили об’єкти в порту Великої Одеси. Внаслідок численних влучань по виробничих та адміністративних будівлях виникли пожежі, є пошкодження інфраструктури портових операторів. Постраждалих немає. Наразі триває ліквідація наслідків. У ніч на 15 квітня Росія завдала удару по портовій інфраструктурі на Дунаї. Вранці та вдень 14 квітня ударними безпілотниками ворог атакував цивільне судно в порту Ізмаїл, а також судно з кукурудзою, що прямувало до порту Чорноморськ. Крім того, вночі 10 квітня в одному з портів Одещини після російського удару стався витік олії.

У селищі Доманівка Миколаївської області планують створити індустріальний парк «Діавей» на площі 11 га. Громада шукає інвесторів, які працюватимуть переважно у сфері вторинної переробки сировини (зокрема гуми та поліетилену). Окрім цього, в парку розвиватимуть аграрний напрямок — зберігання та переробку сільськогосподарської продукції. Наразі про наміри розмістити виробництво на території парку заявили п’ять компаній. У громаді розраховують зареєструвати індустріальний парк до серпня 2026 року.

Офіс Генпрокурора завершив розслідування масштабної схеми незаконного видобутку піску в акваторії порту «Усть-Дунайськ». За даними слідства, пісок використовували для будівництва приватного портового терміналу. Протягом 2023–2025 років група осіб без жодних дозволів підняла з дна Дунаю понад 18 тис. кубометрів піску, що завдало державі збитків на суму понад 182 млн грн. Серед обвинувачених — керівники двох транспортних фірм, мер одного з міст Одещини, державний реєстратор та низка фахівців. Фігурантам інкримінують незаконний видобуток копалин, легалізацію майна, самовільне будівництво та підробку документів. Наразі вирішується питання про знесення незаконно збудованого об'єкта.

Дочірня компанія АТ «Укрзалізниця» — UZ Cargo Poland — представила нові тарифи на перевезення контейнерів у сполученні Україна—Польща—Україна. Йдеться про маршрутні та спот-відправлення через прикордонний перехід Ізов—Грубешув (колія 1520 мм). Тарифи діятимуть до 31 травня 2026 року та охоплюють перевезення до Гданська/Гдині, Славкува, Радомська та Варшави.

✅Склад Спілки «Борошномели України» поповнився новим учасником — ним став ДП «Крупозавод Озерянка» (ТОВ «ІПС»). Підприємство з Житомирщини має понад 20-річний досвід роботи та є потужним гравцем на ринку переробки зерна. Про потужності та асортимент: Завод випускає більше ніж 10 видів круп, серед яких гречана, ячмінна, горох, а також продукція з пшениці твердих сортів (дурум). Лінійка фасованої продукції налічує близько 100 позицій. Протягом 2022–2023 років підприємство пройшло масштабне оновлення: було встановлено сучасне переробне обладнання та оптичний сепаратор для прецизійного очищення сировини. Виробництво відповідає стандартам HACCP, а якість продукції контролюється власною акредитованою лабораторією.

Фрахтовий ринок Чорноморського регіону демонструє спад та низьку активність За даними аналітиків ASAP Agri, ринок фрахту в Чорному морі наразі перебуває у стані стагнації. Основними чинниками слабкої динаміки стали волатильність цін на бункерне паливо та суттєві розбіжності в цінових очікуваннях між перевізниками та замовниками. Ситуація за сегментами: Хендісайзи: Попри спроби судновласників утримувати високі ставки, реальні контракти підписуються за нижчою ціною. Перевага на боці фрахтувальників через здешевлення палива та дефіцит нових партій товару. Костери: Ринок залишається малоактивним, зокрема через обмежену пропозицію підтверджених вантажів з України. Згідно з моніторингом Atria Brokers, вартість транспортування кукурудзи (30 тис. т) з глибоководних портів України до Італії знизилася на 1 $/т і становить 29–30 $/т. Ставки на дунайському напрямку (6 тис. т) залишилися стабільними — 46–48 $/т.

Україна закликала Ізраїль не приймати судна з краденим українським зерном Очільник МЗС України Андрій Сибіга провів переговори з ізраїльським колегою Гідеоном Сааром, під час яких порушив питання заходу російського балкера ABINSK до порту Хайфа. На борту судна, що пришвартувалося 12 квітня, перебуває близько 43,7 тис. тонн пшениці, незаконно вивезеної з окупованих територій України. Андрій Сибіга підкреслив, що торгівля краденою агропродукцією є частиною фінансування російської агресії, тому допуск таких суден до міжнародних портів є неприпустимим. За даними ЗМІ, судно ABINSK може належати до «тіньового флоту» РФ, а цей інцидент розцінюється як ймовірне порушення санкційного режиму.

Еміратська AD Ports Group інвестуватиме в румунський порт Констанца Арабський логістичний гігант AD Ports Group та Національна компанія з управління морськими портами Румунії уклали рамкову угоду про стратегічну співпрацю. Сторони планують спільно модернізувати порт Констанца, зосередившись на розвитку інфраструктури та цифровізації процесів. Ключові напрями партнерства: 🔹Інфраструктура: розбудова нових та модернізація діючих потужностей. 🔹Технології: впровадження сучасних IT-рішень для управління портами. 🔹Екологія: перехід на відновлювану енергію та мінімізація шкідливих викидів. Констанца є стратегічним мультимодальним хабом. У 2025 році обсяг перевалки вантажів тут сягнув 88 млн тонн, а контейнерообіг склав 1 млн TEU. Цей проєкт є частиною глобальної стратегії AD Ports щодо розвитку Середнього коридору, що з’єднує Китай та Європу через Центральну Азію та Кавказ.

Група «АГРОТРЕЙД» стала членом Асоціації виробників бобових та сої України (УБСА).

«Оскільки ми є і виробниками, і трейдерами сої, для нас це особливо важливо. Також це дає додаткові контакти на ринку бобових — не лише сої, а й гороху, сочевиці, нуту та інших культур», — зазначив директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності компанії Андрій Бут.

У «АГРОТРЕЙД» додають, що участь в асоціації є частиною стратегії масштабування бізнесу, зокрема розвитку експорту, посилення

Україна запустила перший агрохаб в Африці: у Гані запрацював Центр переробки продовольства У межах гуманітарної програми «Food from Ukraine» 9 квітня відбулося відкриття українського Центру переробки та розподілу продовольства в Гані. Як повідомляє пресслужба Мінекономіки, це перший подібний логістичний вузол України на Африканському континенті. Проєкт став результатом домовленостей, закріплених у меморандумі між профільними міністерствами обох країн у листопаді 2025 року. Новий хаб покликаний зміцнити продовольчу безпеку регіону та розширити присутності української продукції на ринку Африки.

🚛Україна та Молдова розширюють прикордонну співпрацю: затверджено новий пункт пропуску «Ямпіль – Косеуць» 10 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України офіційно затвердив протокол із урядом Молдови щодо збільшення кількості пунктів пропуску на спільному кордоні. Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук, до переліку включено об'єкт «Ямпіль – Косеуць». Ключові деталі проєкту: 🔸Після завершення будівництва пункт працюватиме у цілодобовому режимі для пасажирських та вантажних перевезень. 🔸Головним елементом стане міст через Дністер завдовжки 1,5 км, який дозволить з’єднати країни в обхід території Придністров’я. 🔸Завершення робіт заплановане на 2027 рік. Орієнтовний бюджет будівництва — $200 млн. Експерти Інституту Дунайських досліджень зазначають, що успіх ініціативи залежить від злагодженості дій сторін: залучення інвестицій, синхронізації дорожніх робіт та добудови мостового переходу. Для України це стратегічний логістичний шлях на південний захід, а для Молдови — посилення транзитного потенціалу.

14 квітня російські війська ударними безпілотниками атакували цивільне судно LADY MARIS. Про це повідомили Військово-Морські Сили Збройних Сил України. Судно прямувало до порту Чорноморськ для завантаження українською кукурудзою. Внаслідок атаки виникло загорання. Екіпаж не постраждав. До місця події оперативно прибув катер Військово-Морських Сил Збройних Сил України для надання допомоги.