Moviegarden

​​🔥Подивилась "Хімеру" Аліче Рорвахер і закохалась. Закохалась ще більше у кіно Рорвахер, і як майже всі навколо, у Джоша О'Конора, який в цьому фільмі виглядає так ніби в нього перманентне похмілля, але чомусь його привабливість від цього тільки зростає. 📌Італія 80-х, герой О'Конора англієць, археолог з даром фізично відчувати присутність підземних скарбів. Разом з місцевими маргіналими у нього банда -- томбаролі -- розкрадачів гробниць. Нічого гламурного зі світу Індіана Джонс, лише невмите, прозаїчне, щиросердне та галасливе зі світу Рорвахер, де етруски жили ніби лише позавчора і їх нащадки, покинуті діти, що не знають як розпорядитись спадком батьків. Неймовірної краси італійська провінція, містичне та реалістичне, грубість та тендітна поезія повсякденного, а ще історія кохання та приречення. Насичений всесвіт Рорвахер можна розбирати на багато частин і довго, захоплено обговорювати. Щиро раджу подивитися "Хімеру", а якщо ви вже бачили, то передивіться попередню стрічку Аліче, "Щасливий Лазаро". 📌П.С. Окремо хочеться подякувати за сцену, в якій одна з героїнь дивиться в камеру і каже: "Якби етруски не зникли, в Італії не було б такого мачизму".

​​🔥Подивилась "Хімеру" Аліче Рорвахер і закохалась. Закохалась ще більше у кіно Рорвахер, і як майже всі навколо, у Джоша О'Конора, який в цьому фільмі виглядає так ніби в нього перманентне похмілля, але чомусь його привабливість від цього тільки зростає. 📌Італія 80-х, герой О'Конора англієць, археолог з даром фізично відчувати присутність підземних скарбів. Разом з місцевими маргіналими у нього банда -- томбаролі -- розкрадачів гробниць. Нічого гламурного зі світу Індіана Джонс, лише невмите, прозаїчне, щиросердне та галасливе зі світу Рорвахер, де етруски жили ніби лише позавчора і їх нащадки, покинуті діти, що не знають як розпорядитись спадком батьків. Неймовірної краси італійська провінція, містичне та реалістичне, грубість та тендітна поезія повсякденного, а ще історія кохання та приречення. Насичений всесвіт Рорвахер можна розбирати на багато частин і довго, захоплено обговорювати. Щиро раджу подивитися "Хімеру", а якщо ви вже бачили, то передивіться попередню стрічку Аліче, "Щасливий Лазаро". 📌П.С. Окремо хочеться подякувати за сцену, в якій одна з героїнь дивиться в камеру і каже: "Якби етруски не зникли, в Італії не було б такого мачизму". #ЩоПодивитись

​​🔥Подивилась "Хімеру" Аліче Рорвахер і закохалась. Закохалась ще більше у кіно Рорвахер, і як майже всі навколо, у Джоша О'Конора, який в цьому фільмі виглядає так ніби в нього перманентне похмілля, але чомусь його привабливість від цього тільки зростає. 📌Італія 80-х, герой О'Конора англієць, археолог з даром фізично відчувати присутність підземних скарбів. Разом з місцевими маргіналими у нього банда -- томбаролі -- розкрадачів гробниць. Нічого гламурного зі світу Індіана Джонс, лише невмите, прозаїчне, щиросердне та галасливе зі світу Рорвахер, де етруски жили ніби лише позавчора і їх нащадки, покинуті діти, що не знають як розпорядитись спадком батьків. Неймовірної краси італійська провінція, містичне та реалістичне, грубість та тендітна поезія повсякденного, а ще історія кохання та приречення. Насичений всесвіт Рорвахер можна розбирати на багато частин і довго, захоплено обговорювати. Щиро раджу подивитися "Хімеру", а якщо ви вже бачили, то передивіться попередню стрічку Аліче, "Щасливий Лазаро". 📌П.С. Окремо хочеться подякувати за сцену, в якій одна з героїнь дивиться в камеру і каже: "Якби етруски не зникли, в Італії не було б такого мачизму".

​​📌10 років триденної війни, яка триває три сторіччя. Docudays UA представили концепцію та візуальне рішення цьогорічного фестивалю і як завжди базують. Кожного разу надихаюсь їх глибокими та оригінальними ідеями. 📌«За три століття немає жодного покоління українців та українок, яке би вповні отримало у спадок матеріальну пам’ять. Будинки, меблі, посуд, коштовності, фотоальбоми губляться у війнах і революціях. Улюблені вазочки, які стояли в серванті кожної родини, декоративні лебеді, кришталеві роги достатку просто зараз руйнуються в цій війні, у цьому новому витку історії. Щось крихке тріскається в душі. Щось красиве втрачає сенс чи залишається у спогадах. Але щоб рухатись далі нам доводиться збиратись докупи. Пам'ятати наших героїв/-інь, щоб уявляти майбутнє. Не забувати, хто наші вороги. Щоб усі жертви й наша вікова боротьба були не даремними. Створюючи візуальний образ 21-го Docudays UA, ми надихались мистецькою практикою художника Михайла Алексєєнка, який вже понад 10 років працює з кришталем — химерним, блискучим, крихким, як і сама пам’ять», — коментує Роман Бондарчук, артдиректор Docudays UA. 📌Дизайн постеру — Даша Подольцева. 📌Більше про концепцію фестивалю тут: https://docudays.ua/2024/news/kino/ennoi-viyni-yaka-trivaye-tri-storichchya-21-docudays-ua/

📌"Суперники" Гауданіньйо роблять все що обіцяють. Funny & sexy, на межі, але все ще заграючи з кітчем, а не перетворюючись на нього. ❤️Любовний трикутник хитається в різні боки, напружені сцени зваблення, змінюються не менш гарячими спортивними. Пульсуюче техно Трента Резнора та Аттікуса Росса перетворюється на збуджуючий саундтрек, а витончена операторська робота остаточно захоплює подих і не дає помітити недоліки. Да і хто думає про недоліки, коли в кадрі Джош О'Конор? Все навколо теніс, і тільки теніс -- це секс. Кращий спортивний ром-ком евер і легковажний спадкоємець класичних історій кохання на трьох, як "Жуль і Джим". 📌P.S. Звісно Гауданіньйо не зміг уникнути традиційної фіксації на їжі. І дякуємо йому за це.

І ще одне важливе повідомлення про Sunny Bunny. Під час церемонії відкриття фестивалю слово взяли представники організації «Військові ЛҐБТКІА+» і зал встав у подяці. Це був щемкий момент зустрічі з людьми, які захищають нас, але не мають однакових прав порівняно з усіма іншими громадянами України.  Якщо коротко, вони наголосили на тому, як нам всім потрібен закон про цивільне партнерство, бо це буде ще один крок до цивілізованого світу і ще один крок подалі від росії. 📌Дізнатися все про закон та підписати колективного листа і навіть використати готовий шаблон та надіслати листи в профільні комітети (а це саме те, що зараз необхідно) можна за посиланням: https://www.rivniprava.com/ Я зробила необхідне за 10 хвилин, і закликаю вас теж знайти час. Додати наш підпис --- база, яку ми маємо виконати.🙏❤️

📌В Києві у квітні вдруге відбувся фестиваль ЛГБТКІА+ кіно Sunny Bunny, на якому я навіть трошки була, але нічого про нього не писала. А шкода, бо подія чудова і важлива для нашого суспільства, яке тільки починає шлях прийняття та толерантності. На відкритті показали стрічку Проблеміста, в якій Тільда Суінтон грає Уту Кільтер (одесити зрозуміють). Хороше, миле і небайдуже кіно. Тож якщо у вас стане сил на кумедну історію двох аутсайдерів від світу мистецтва у Нью-Йорку – щиро раджу.

​​#ЩоПодивитись Для всіх моїх дівчат. І не тільки звісно, але для дівчат в першу чергу. Справжній прихований скарб — Girlfriends/Подруги Клаудії Вейл 1978 року. Без цього фільму не було б “Френсіс Ха” Грети Ґервіґ або навіть Shiva Baby Емми Селігман. 🖤 Щирий, зухвалий та смішний фільм про жіночу дружбу та загалом про те, як це бути молодою дівчиною. 📌"Подруги" -- історія стосунків Сюзан, молодої єврейської фотографки з Нью-Йорку та її найближчої подруги Енн, яка з'їжджає з їх спільної квартири, бо виходить заміж за старшого, дещо зверхнього і неймовірно душного чоловіка. Чи це не справжня зрада? Більше ніяких фотосесій і вина серед ночі, ніяких мрій та жартів лише на двох, раптово необхідно прийняти, що близька людина рухається в іншому напрямку. Звісно, коли тобі трошки за двадцять, ти амбітна, недосвічена та розгублена, то відчуваєш себе покинутою, а на шляху прийняття робиш безліч трагікомічних помилок. У цих помилках легко впізнати юність та тепло посміхнутись тому, як наївно та егоїстично реагують на доросле життя Енн та Сьюзен. 📌На фоні маємо фактурний Нью-Йорк кінця 70-х, раббі та бар-міцви, фотогалереї та дивакуватих персонажів. Режисерка фільму Клаудія Вейл --- маловідома частина Нового Голлівуду. Вона торувала собі шлях в кіно, коли всі навколо говорили тільки про Скорсезе та Копполу, а Клаудія знімала про таких як вона: зухвалих дівчат, яких не брали на головні ролі тендітних красунь.

📌Якщо ви в Лондоні, обов’язково приходьте або порадьте вашим лондонським знайомим. З 5 по 7 квітня в Bertha Dochouse відбудеться сезон українського документального кіно, який представляє Ukrainian Institute London у партнерстві з Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA. 📌Чотири важливі стрічки, об’єднані темою People Power, розповідають про болісні, глибокі та надихаючі зміни, яких зазнало українське суспільство, щоб сформуватися у незалежну політичну націю після Майдану 2014 року та на початку злочинної агресії Росії. 📌Квитки тут: https://dochouse.org/ukrainian-season-people-power/ 📌Буду рада побачити кожного, і особливо рекомендую Синдром Гамлета -- пронизливе кіно про шлях нашого взаємопорозуміння та зростання. Стільки щемкої надії в одному фільмі ❤️

Як ви розумієте відносно нещодавно я передивлялась "Довгі проводи" Кіри Мурітової. І раптово для себе вперше побачила цю сцену — румунський (молдавський?) ансамбль грає народну музику на березі моря. Що він там робить? Навіщо? Просто тому що режисерка так захотіла відзначити своє румунське коріння? Чи в ті часи подібну річ можна було зустріти в Одесі на пляжі? Я б хотіла знати. Мене це дуже потішало, ось такий Бессарабький привіт наприкінці фільму

⚡️Увага всім хто базується в Лондоні, або у кого друзі лондончата. В понеділок, 18 березня у мене в The Garden Cinema показуємо "Довгі проводи" Кіри Муратової в межах української ретроспективи, за підтримки Українського інституту в Лондоні. Інтро онлайн робить Богдан Жук -- програмер кінофестивалю Молодість. 📌Таке буває не часто, тож мершій за квиточками, поки є https://www.thegardencinema.co.uk/film/the-long-farewell/

📌Сьогодні стільки важливих слів сказано про "20 днів у Маріуполі", але найголовніші слова сказав Мстислав Чернов зі сцени, коли отримував нагоду. Боляче, що перший український Оскар -- це фільми про нашу трагедію. Важливо, що цей фільм саме про неї. Бо тепер історію Маріуполя так просто не сховати, не зробити вигляд, що її не було і "не всьо так однозначно". Фільм Чернова і його колег це не лише пам'ятник загиблим, не лише документація воєнних злочинів росії, це ще й дослідження сучасних медіа. Значущість роботи журналістів, репутації, відповідальність в часи розквіту фейк ньюс -- актуальні питання для всього світу і сучасні українці показали, що мають в цьому експертизу. Заяви про те, що кіно може впливати на життя і змінювати його на краще -- зазвичай пуста банальність, але у випадку з "20 днів у Маріуполі" це абсолютна правда. Бо їх фільм вже вплинув на хід війни. Велика вдячність Чернову, Малолєтці, Степаненко та їх команді.

📌Сьогодні стартує Берлінський міжнародний фестиваль, а вже завтра на ньому відбудеться світова прем'єра нового ігрового фільму Романа Бондарчука "Редакція". На подію вже солд-аут, тож зовсім скоро ми отримаємо перші відгуки на стрічку. А поки що подивіться трейлер, та побажайте сил неймовірній команді фільму, яка вклала в його створення стільки зусиль. https://www.youtube.com/watch?v=TtPrLcSKnuA&ab_channel=moonmanproduction

📌Нещодавно подивилась “Зону Інтересів” Джонатана Глейзера і досі під враженням. Це 100% вайби фільмів мого улюбленого Міхаеля Ханеке. Холодний, відшліфований формалізм, за яким ховається сарказм, соціальний коментар та жахаючі символи смерті. З 22 лютого в прокаті в Україні. Цей непростий фільм про коменданта Аушвіцу, чия родина живе своє найкраще життя у будиночку з садом прямо під стінами концтабору, обов’язковий для перегляду, бо він влучно та беземоційно препарує банальність зла та справжнє “расчеловечивание”. 📌Дуже раджу в #ЩоПодивитись і пізніше напишу повноцінний відгук.

​​Раптово навіть для себе, я опинилася в таборі тих, хто після перегляду Poor Things відчуває здебільшого змішання почуття, ніж захоплення. Я щиро хотіла полюбити стрічку, але замість прогресивних ідей та вивільнення, отримала “старомодний” фільм прошитий мізогінією. Щиро вірю, Лантімос міг навіть не відчути “фальші”, але в здивована, чому Poor Things пропонує неоригінальні ідеї фемінізму другої хвилі, паралельно об'єктивізує головну героїню, говорячи про її еволюцію. Пригоди Белли захопливі, декорації та костюми красиві, світ навколо неї неймовірний та жорстокий, жінкам належать їх тіла, а тістечок можна їсти скільки заманеться. А ще жінка незбагненна стихія, а справжня свобода настає, коли Бог (творця Белли називають God) помре і ти займеш його місце. Ми все це знаємо та бачили, і не тільки через мейл гейз, як пропонує Лантімос. Рoor Things торкається багатьох важливих тем, але, як на мене, в жодну з них не занурюється глибоко. Він переграє як Марк Руффало, який безумовно кумедний, але при цьому двовимірний та передбачуваний. Про пероснаж непрописаного та зайвого чоловіка з "попереднього життя" взагалі мовчу. 📌Але що мені однозначно подобається у фільмі, так те наскільки він контроверсійний. Стільки дискусій та відгуків від людей різного віку, бекграунду та гендерів я не бачила давно, тому Рoor Things однозначно феномен, але для кожного свій. А що думаєте ви? #ЩоПодивитись

⚡️ breaking news⚡️ Оксана Забужко в міжнародному журі Берліналє. Щоб українські діячі культури були на таких позиціях фестивалю класу А, я не пам'ятаю (правте якщо шо). Оксано Стефанівно, покажіть їм усі польові дослідження ❤️‍🔥

Ну що друзі. Цього року ми маємо шанс таки отримати цю статуетку. В мене номінація викликає радість навіть не через можливу нагороду, а через те що Оскар -- це увага, увага до нашої боротьби.🤞🇺🇦

Історична подія — «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова потрапив у номінанти премії Американської кіноакадемії у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм». Дякуємо команді і вітаємо із заслуженим і таким потрібним визнанням.

https://www.youtube.com/watch?v=UE0byWSKp0E&ab_channel=Netflix Ендрю Скотт повертається до амплуа психопата🖤 Тепер це — Том Ріплі! Прем'єра довгоочікуваного серіалу по мотивам роману Партиції Гайсміт заплановано на 4 квітня. 🎬

#ЩоПодивитись Я піддалась чарам польського серіалу 1670, який в грудні вийшов на Нетфлікс. 📌Це мок'юментарі про маленького, але дуже гордого польського шляхтича Яна Адамчевського і його ексцентричну родину, які володіють половиною села Адамчиха і холопами в ньому. Головна ціль Адамчевського -- стати найвідомішим Яном-Павелом в історії Польщі. Цілі поменше - видати доньку за магната, не померти від чуми, уникнути податків та насолити сусіду, якому належить інша, більша половина села. 📌Серіал з любов'ю, але саркастично проходиться по всіх больових точках сучасної Польщі (які нам теж дуже близькі) - родина, корупція, релігія, традиційні цінності та щире бажання, щоб сусіду завжди було трошки гірше. Закохатися в добру, але не надто прогресивну родину легко, тому серіал вже давно в топі українського Нетфлікс. 📌Тож вперед дивитись 1670 і відпочивати. Як говорить Ян-Павел своїм селянам, коли хоче їх мотивувати: гоп, гоп, гоп. 🇵🇱

Новий фільм Романа Бондарчука «Редакція»  покажуть на Берлінському кінофестивалі у програмі Forum.  📌Cтрічка знята на рідній для режисера Херсонщині незадовго до повномасштабного вторгнення і розповідає про молодого зоозахисника, який стає свідком підпалу лісу і звертається до місцевої редакції, щоб добитися розголосу.  Ми пам’ятаємо і любимо попередні роботи Романа, які теж пов’язані з Херсоном, “Вулкан” (є на Takflix) та “Українські шерифи” (1+1 video), тому на новий фільм особливо чекаємо! 🤞

100 років тому 9 січня народився Сергій Параджанов❤️ Вірменин, який народився у Тбілісі і сидів у російській в’язниці за український націоналізм. Його “Тіні забутих предків" посідають перше місце у рейтингу ТОП-100 найкращих фільмів в історії українського кіно, який на основі масштабного опитування кіноспільноти створив Довженко Центр. Є одразу дві хороші новини: 📌Сьогодні стало відомо, що Сергія Параджанова через 50 років після політично вмотивованого вироку від влади СРСР офіційно реабілітовано. 📌Довженко-Центр планує відзначити ювілей новими оцифрованими та реставрованими копіями робіт, а також дослідженням українського періоду творчості видатного режисера. Славімо його!

В прокат виходить “Прісцилла” Софії Копполи #ЩоПодивитись Для мене це фільм про те, як мрія дівчинки-підлітка про любов справжнього принца перетворюється в клаустрофобічний хоррор, страшніше за “Кімнату” з Брі Ларсон. Софія Коппола знову делікатно та уважно розглядає складний світ підлітки, де все здавалося б ідеально. На 14-літню Прісциллу звернув увагу сам Елвіс Преслі, він проїздить до її дому, щоб взяти дозвіл на зустрічі у батька, він зізнається їх в коханні, називає її “моя дівчинка”, вказує що вдягнути, як фарбуватись і які книги читати. А ще живе своє паралельне життя, поки вона сумлінно чекає на нього. І ось оце меланхолійне очікування та зміни, до яких воно приводить — найкрасивіша частина, цього дуже естетичного фільму. Фільм було знято по автобіографії Прісцилли Преслі, але він менше за все нагадує типовий байопік. Як не дивно, мені він навіть не нагадує нехай і травмовану, але love story. Для мене це хоррор де принц та чудовисько — король рок-н-ролу, а принцеса знаходить сили втікти.

​​📌Допис не зовсім про кіно, а скоріше про нашу агентність та користь від неї. Отже, я тимчасово працюю в кінотеатрі The Garden Cinema у Лондоні, де роблю любе та різне, а окрім того, проводжу покази українського кіно. На разі у нас спільно з Українським Інститутом у Лондоні ретроспектива. А в травні 2023 “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука був в прокаті в UK, не те щоб у дуже широкому, але в різних незалежних локаціях у Лондоні, включая нашу, та по країні. Для багатьох місцевих “Памфір” був першим українським сучасним фільмом, який вони побачили в кінотеатрі. Я звісно була дуже рада цьому факту, робила інтро перед показами, розповідала про режисера та контекст, радила всім кого тільки знала, та й українське ком’юніті вже тоді потроху стало формуватись навколо The Garden Cinema (хотіли вони цього чи ні). Так от до чого я веду. У щорічному звіті кінотеатру неочікувано для всіх “Памфір” опинився в Топ 5 кращих релізів року, а наш маленький кінотеатр зробив найкращий прокат по країні. Всі в шоці. Пояснень є багато, але я впевнена, що також вплинула агентність, той факт, що на місці була небайдужа людина. Таке от нагадування, якщо вперто говорити про нашу культуру, ділитися, запрошувати, то це обов'язково матиме сенс. Навіть, якщо ми втомились і самі його не бачимо. Навіть, якщо ці зміни у питанні виживання йдуть далеко не першим номером. Все одно, наша активна присутність має значення. Хай нам на неї стане сил. Такі справи.

Вітаю і дякую всім підписникам. Ви навіть не уявляєте, наскільки ви для мене важливі. Дякую за кожне сердечко, а ще більше - за кожен фільм, який ви подивились і полюбили. І хоча святкового настрою немає, в глибині душі лишається віра, що добро переможе зло і ми відсвяткуємо наше найголовніше свято. Бажаю всім гарного нового року і міцної менталки. Зустрінемось у 2024❤️‍🔥

Підсумки року. Фільми 2023 #ЩоПодивитись Цього складного року, на щастя було і хороше кіно. Особливо приємно, що в списку цілих три українські стрічки і я дуже рада, що вони у нас є❤️ А ще в моєму топі, неочікувано навіть для мене, опинилось 6 повнометражних  дебютів! Хто всі порахує, той — має забагато вільного часу молодець.  📌“Минулі життя”, Селін Сон 📌“Країна радості”, Саїм Садік  📌“Опале листя”,  Акі Каурісмякі 📌“Ля Палісіада”, Філіп Сотниченко 📌“Ми не зникнемо”, Аліса Коваленко 📌“20 днів у Маріуполі”, Мстислав Чернов 📌“Як займатися сексом”, Моллі Меннінг 📌“Кокомо сіті”, Д. Сміт  📌Stop Making Sence, Джонатан Деммі 📌“Пасажі”, Іра Сакс

Підсумки року. Серіали 2023. Це було неминуче, я створила перелік серіалів, які цього року мої 10 з 10. #ЩоПодивитись 📌Slow Horses. Season 3 — новий сезон просто топ для всіх, хто любить шпигунські історії та Гарі Олдмена. Благаю, подивіться! 📌Fargo. Season 5 — ідеальний мікс чорного гумору та закрученого сюжету. 📌Beef — шаленство року і неймовірний сценарій. 📌Bear. Season 2 — краща драма про роботу, стосунки і его. 📌Poker Face — реінкарнація Коломбо. The Last of Us — несподівано людяний серіал про кінець світу та Педро! 📌Hijack — бінджвотчінг року з Ідрісом Ельбою. 📌Our Flag Means Death — квір-вечірка і сеанс популярної терапії в одному. Сподіваюсь, щось з цього покращить вам настрій!