Книжковий Дракон

Всі бачили новини, якщо у вас є перевірені збори на ЗСУ - кидайте в коментарі 👇

Дійсно, куди котиться цей світ? Джо Аберкромбі «Пів Короля» 🐉 Книжковий Дракон

Цейво, у мене зникла реакція оцього котика — 😏 Дайте бумласка трошки зарядів каналу 👉 https://t.me/boost/Ukrainian_Ironbelly

Ілюстраторка: Sarah Andersen

🌟Ліса Джуелл «Ніщо з цього не правда»

Коли їй не подобається реальність, вона знаходить ту реальність, яка відповідає її смаку.

Наскільки класна ідея вже самою назвою змусити сумніватись в усьому, що відбувається в сюжеті🤌 Бачила, що не всім сподобалось таке, бо спойлер же, але мені здається це навпаки додає інтриги. Читаючи намагаєшся підловити авторку на неточностях та помилках. Адже що? Ніщо з цього не правда, а до правди треба якось докопатись і ти починаєш шукати та будувати нескінченну кількість теорій що ж там відбулось насправді, де хто з персонажок бреше, думаєш як же той чи інший варіант подій вписати в нелінійний сюжет та свідчення різних людей. І хоча я не скажу, що мене шокував фінал, бо я мала правильні здогадки, останні сторінки все одно додають сумнівів та змушують ще раз повернутись до деяких моментів, бо раптом трохи правди там все ж було? #відгук | 🐉 Книжковий Дракон

#анонс міського фентезі від видавництва Богдан виглядає як щось, що мені прям треба. Тут обіцяють Лондон, магію, британський гумор та розслідування різноманітних справ, бо головний герой отримує роботу мрії та стає констеблем. А так як він вміє розмовляти з мертвими, то і справи будуть непрості, а повʼязані з потойбічним. Звучить ідеально. Серія «Річки Лондона» Бена Аароновича зараз нараховує 9 основних книг і ще якусь кількість додаткових оповідок. 🐉 Книжковий Дракон

Вирішила вчора трошки почитати перед сном і раптово опинилась на 130 сторінці😅 У мене купа теорій, а враховуючи назву «Ніщо з цього не правда» хочеться ставити під сумнів все розказане. Але наче деяких речам є непрямі підтвердження з інших джерел. Коротше цікаво, відчуваю себе трохи Шелдоном в тому мемі де «Why? Why? Why?» Хочеться скоріше читати далі щоб дізнатись що ж там. 🐉 Книжковий Дракон

«Море спокою» Емілі Сент-Джон Мандел тепер і в аудіо. З анотації:

Мірелла 3 2020 року шукає зниклу подругу та чоловіка, якого хоче вбити. Луїза з Місяця рушає на перенаселену Землю, щоб провести книжковий тур у далекому майбутньому. Майже через два століття після Ґаспері-Жак Робертс із журналу «Непередбачене» досліджує дійсність, адже може бути, що вона — це лише одна велика імітація

Невеличка книга, яка вмістила в собі не тільки історії людей з різних епох, а й повʼязала їх між собою. Тут нема складних наукових пояснень, але піднято доволі багато питань, які актуальні в який би час ви не жили: тут і біль війни, і пандемія, і сексизм, і пошук себе. Мені «Море спокою» сподобалось (відгук), я читала паперову одразу як вона вийшла. Послухати можна у застосунку Абук. Начитав: Денис Денисенко #реклама

Поповнення від РМ ✨Ліса Джуелл «Ніщо з цього не правда» - трилер який так нахвалив Книжковий Бункер, що мені стало терміново треба. ✨Трилогія «Дім Атридів» - графічна адаптація пріквелу Дюни. 🐉 Книжковий Дракон

Тарас Прохасько «Непрості» Очікування: магічний реалізм, чарівні Карпати, альтернативна історія, загадкові Непрості. Реальність: філософія, якась кількість лісів і річок та інцест в центрі сюжету. Чи є тут класні моменти, які хотілось б цитувати чи осмислювати? Безумовно так. Чи переважають вони інцест? Для мене ні. Тому що на першому місці тут саме він. Можна скільки завгодно казати, що це метафорично, що в цьому закладались глибокі сенси переродження чи єдності, щось про чоловіче та жіноче, але фактично герой виховує зі своєї доньки собі дружину. Не підпускає до її виховання когось третього і в результаті:

У квітні пʼятдесят першого Анна відчула, що тато Себастян - її єдиний можливий чоловік, і вони почали кохатися.

Потім повторює те саме зі своєю донько-онукою. Чи можна було тему єдності роду розкрити і без інцесту? Думаю так. Те, як це описано у Прохасько відверта нормалізація. На цьому мій відгук всьо, але бонусом додам цитату з інтервʼю:

Реабілітація інцесту… Ще таке кажуть про твій роман…

Т. Прохасько: Вважаю недоречним слово реабілітація. Інцест є, і реабілітувати його немає сенсу. Навіщо? У моєму романі не йдеться про інцест у такому прямому розумінні. Хоча мушу признатися, якби я мав доньку і вона би виросла мені такою файною, і якби я в неї закохався, то не знаю, чи мене б спинили ці традиційні поняття «батько—дитина».