Спільне | Commons

У 1946 року на території Палестини проживало близько 145 000 християн. Разом зі своїми співвітчизниками мусульманами їм довелося пережити вигнання у 1948 році, окупаційний режим ізраїльської влади, а тепер і наслідки війни, розпочатої Ізраїлем після атаки ХАМАСу 7 жовтня 2023 року. У результаті, станом на 2007 рік у Газі проживало приблизно 3500 християн, а наразі залишилося лише близько 800. Більшість із них змушені були покинути свої домівки й шукати притулок у церквах, які також потерпають від авіаударів. Представники і представниці християнської громади, як і інші, гинуть від снайперських обстрілів та відсутності доступу до медичної допомоги й життєзабезпечення. Одними із тих, хто загинули в умовах нинішньої війни є батько і сестра політичного аналітика Халіла Саєга, автора нашої сьогоднішньої публікації. Читайте у його статті про труднощі, з якими сьогодні стикається православна громада Гази, й про причини зменшення кількості християн на Близькому Сході.

«Наслідуючи молодого Маркса, було б розумно долучатися “до справжньої боротьби”, тому що “у такому разі ми виступимо перед світом не як доктринери з готовим новим принципом: “тут істина, на коліна перед нею!”» ❓ Що таке «справжня боротьба» і чи маємо ми готовий набір істин щодо майбутнього, до якого вона має призвести❓ Починаючи з 70-х років, криза ортодоксального марксизму зумовила виникнення нових інтелектуальних течій, які ставили собі за мету «правильно прочитати Маркса». Із-поміж різних інтерпретацій важливе місце займає вплив ідей представника радикального Просвітництва — Баруха Спінози. Висновуючи з набору абстрактних метафізичних начал, Спіноза обґрунтовує єдність та іманентність субстанції, яку можна інтерпретувати як матерію; conatus — прагнення зберігати свій стан — як працю, тощо. Зрештою, сам мислитель доходить до необхідності встановлення демократії як реалізації людської свободи. Строга, математично точна метафізична побудова філософа дозволяє по-іншому поглянути на політичні та суспільні процеси і надихає лівих мислительок та мислителів на взяття спінозівських принципів за основу радикального визвольного руху. У своїй статті редактор американського критичного журналу «Spectre» Аарон Джаффе полемізує з таким підходом і порушує проблеми: ▪️ світоглядних та теоретичних основ емансипативного руху; ▪️ історії інтерпретації спінозівських засадничих принципів як реакційними, так і прогресивними діячами; ▪️ можливості трансісторичних прогресивних принципів і їх пошуків; ▪️ умов, які формують революційну боротьбу. 5 травня був день народження Карла Маркса. Саме цій даті ми і присвячуємо ще одну статтю про складне і важливе питання «справжньої боротьби». Сподіваємося, колись вона переможе.

«Мені сказали, що співробітників віком від 45 років не беруть» 🙅 За даними Державної служби зайнятості, з-поміж безробітних, які звернулися за допомогою в січні, 47 % — люди старші 45 років. Як правило, саме цій категорії населення найважче знайти роботу, оскільки роботодавці вважають їх малоефективними й нездатними розвиватися і вчитися новому. Те саме стосується і одиноких матерів, яким відмовляють у працевлаштуванні, — адже важко працювати 8 і більше годин, якщо ти самостійно виховуєш дитину. В умовах війни і скорочення соціальної допомоги становище соціально незахищених людей лише погіршується. Однак часом на ситуацію намагається вплинути місцева влада, піклуючись про розвиток громад і благополуччя їхніх мешканців — саме про такі ініціативи ми розкажемо вам сьогодні. Це адміністрація Заболотцівської ОТГ Львівської області, яка виділила кошти на створення невеликих підприємств, куди працевлаштували одиноких матерів. А також кооперативи із вирощування ягід, які забезпечують роботою людей старшого віку у Хмельницькій і Тернопільській областях. Як працюють ці ініціативи і чому важливо розвивати програми соціального забезпечення та підтримки на державному рівні, — читайте в нашій новій статті.

​Вітаємо з Першотравнем! Не добре починати привітання з поганого, але варто наголосити, що з кожним роком наступ на трудові права лише посилюється і боротьба за гідні умови праці стає все важчою. Саме тому сьогодні хочеться висловити особливу подяку і підтримку тим, хто продовжує традицію Першотравня та щодня відстоює її цінності ✊🏽 Саме такій боротьбі присвячено сьогоднішню добірку публікацій, якою ми хотіли б надихнути вас на солідарність з іншими та сміливість казати «ні» несправедливому ставленню, гнобленню й експлуатації. 🟠 Профспілка медпрацівниць «Будь як Ніна» є одним з найуспішніших українських прикладів солідарності, взаємодопомоги та координації у трудовій боротьбі. Дізнатися про те, які виклики долають медсестри під час війни, ви можете у фільмі «Крапля до краплі — буде хвиля!». 🟠 Про втрати й досягнення польського жіночого руху боротьби за трудові права читайте у інтерв’ю з режисеркою фільму «Страйк жінок триває» Маґдою Маліновською. 🟠 Стратегії робітничої боротьби в умовах війни та трудової міграції, які пропонують профспілки країн Східної Європи, ви знайдете у репортажі з тематичної дискусії. 🟠 А от про українців і українок, яким в умовах воєнного стану вже вдалося відстояти свої права під тиском роботодавців, шукайте у статті «Тиск на трудові права: як безвихідь стимулює до руху вперед». 🟠 І наша минулорічна стаття про те, чому Першотравень досі залишається важливим і актуальним. Бажаємо всім перемог у боротьбі за соціальну справедливість!

«Азербайджан готує напад на Вірменію». У лютому прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян в ексклюзивному інтервʼю для телеканалу «France 24» заявив, що Азербайджан готується до нової війни. ▪️ Наскільки серйозною є загроза нападу на Вірменію після встановлення Азербайджаном повного контролю над територією Нагірного Карабаху та виселення звідти вірменського населення минулого року? ▪️ Чи підтримує загарбницьку політику президента Ільхама Алієва населення Азербайджану? ▪️ У якому становищі перебувають етнічні меншини Азербайджану, зокрема талиші, лезгини, тати, і чи варто очікувати захисту прав вірмен у складі Азербайджану? ▪️ Яку роль у конфлікті між Азербайджаном і Вірменією відіграє Росія? ▪️ І до яких дій задля врегулювання конфлікту вдається Захід? З 2018 азербайджанський журналіст Башир Кітачаєв відслідковує події, що розгортаються навколо Нагірного Карабаху. Саме до нього ми звернулися, аби отримати відповіді про ситуацію в регіоні та зрозуміти політичну динаміку там. Про що він нам розказав, — читайте у інтерв'ю на нашому сайті.

Євгенію Осієвському, стрільцю-санітару 77-ї десантно-штурмової бригади, лівому активісту, антропологу журналісту та відданому борцю за українську свободу, трагічно полеглому час боїв під Бахмутом 22 травня 2023 року, відкрили дошку памʼяті у Ворзелі на Київщині. Будучи одним з молодих провідних дослідників культури, Євгеній залишався вірним своїм ідеалам, завжди був готовий стати на захист прав людини та свободи українського народу. Він бачив у світі красу різноманіття та віддавав усю свою енергію, щоб зрозуміти і підтримати інших. Його ім'я вічно залишиться в памʼяті тих, хто розділяє ідеали рівності, свободи, братерства. Активісти «Соціального руху» взяли участь у церемонії встановлення меморіальної дошки от на гуртожитку Києво-Могилянської академії, де тривалий час проживав Євгеній. Наші серця сповнені смутку за полеглим товаришем лівих поглядів, але ми готові продовжити його боротьбу проти російського імперіалізму та будь-яких форм пригноблення.

​​​​28.04.24. Анонс Соцфоруму «Захист трудових прав в умовах захисту України» ✊ Вже вкотре Україна зустрічає Всесвітній день охорони праці (28 квітня) за обставин, коли працююче населення позбавлене безпеки на робочих місцях. Працювати в Україні означає наражати життя на небезпеку російських ударів і терпіти несправедливе ставлення роботодавців, які часто забувають про євроінтеграційні устремління. 😡 Чи варто дивуватися, що знаходити бажаючих працювати на благо країни стає важче? ❗️ Брак робочих рук загрожує економічному зростанню, стійкості суспільства та успішній відбудові. Запобігти цьому може посилення захисту трудових прав на всіх рівнях. ГО «Соціальний рух» разом з дружніми профспілками і рухами проведе 28 квітня у Києві Соцфорум «Захист трудових прав в умовах захисту України». Метою заходу є виявити системні недоліки у сфері трудових відносин з точки зору працюючих та з’ясувати, чи достатньо робить держава для покращення їх становища. ✅ Захід дозволить представити громадськості найболючіші проблеми зайнятих у галузях охорони здоров’я, залізничного транспорту, соціальної реабілітації, оборонної промисловості, а також обговорити нагальні політичні зміни на користь вказаних верств. Також буде підведено підсумки навчального курсу ТРУДОБОРОНА, покликаного підвищити обізнаність у питанні захисту трудових прав. ➡️ Захід пройде у київському Будинку кіно (м. Київ, вул. Саксаганського, 6, поверх 2, Блакитна вітальня) 🔥Чекаємо наших друзів, соціальних активістів та активісток!

Лівиця у глухому куті 🫠 ❓Чи можна виправдати невибіркове насильство і зростання націоналістичних тенденцій, вбачаючи у них реакцію на пригноблення імперіалістичними режимами❓ Після завершення Холодної війни частина міжнародної лівиці розглядає динаміку глобального капіталу та панування не відповідно до логіки історичного розвитку, а фетишизуючи роль США в них. При цьому протистояння Америці часто супроводжується мовчазною підтримкою рухів і режимів, які радше можна назвати консервативними та реакційними, аніж прогресивним. Так, ми неодноразово чули виправдовування вторгнення Росії на територію України протидією розширенню НАТО і боротьбою за багатополярний світ. Або спостерігаємо, як багато хто закриває очі на поширення антисемітизму після атак ХАМАСу 7 жовтня. Канадський історик Мойше Постон стверджує, що великою мірою політичний аналіз лівиці зайшов у такий глухий кут через дуалістичний світогляд періоду Холодної війни. Чому такий дуалістичний інтернаціоналізм є сумнівним з перспективи глобальної емансипації і протистояння глобальному капіталізму, — читайте в есеї історика.

25 квітня у Португалії відзначають День Свободи, приурочений до подій Революції гвоздик, яким цьогоріч виповнилося 50 років. У 1974 році тут було повалено диктаторський режим, який нерідко порівнюють із путінським. Революція гвоздик стала відправною точкою переходу Португалії до демократії та завершення її колоніальних війн. Унаслідок тривалої боротьби місцевих лівих із авторитарним режимом, Португалія довгий час залишалася однією з європейських країн із найсильнішими лівими настроями та живою традицією антисистемних рухів. Проте на парламентських виборах минулого місяця уряд Соціалістичної партії зазнав поразки. Якщо після виборів 2015 і 2019 років переможні соціалісти мали спиратися на підтримку радикальніших лівих і під їх тиском намагалися проводити соціально орієнтовану політику, то з 2022 року правили самостійно й потерпали від скандалів. Із такої ситуації поживилися ультраправі популісти, хай їх і не взяли до нового уряду правоцентристської партії, яка тут зветься Соціал-демократичною. Проте тривожно, що в країні, де крайні праві десятиліттями лишалися поза парламентом, дискредитовані пам'яттю про диктатуру Салазара-Каетану, вони зараз є третьою за чисельністю парламентською фракцією. Тож загроза авторитаризму та необхідність спротиву зберігають свою актуальність із часів Революції гвоздик. Більше про здобутки й поразки лівих у Португалії читайте в матеріалі Дениса Пілаша «Португалія: відлуння незавершеної революції».

«Профспілку як організацію чують, а тебе як індивідуального кранівника на обʼєкті — чути не хочуть». Згідно з правилами, баштові крани мають списувати через 20 років експлуатації. Проте нині на більшості будівництв працює техніка 80-90-х років. Героїня нового репортажу проєкту «Ось бачиш!» Лілія піднімається на такий кран щодня! Ба більше, учасниця профспілки кранівників Львівщини навчилася не лише працювати на висоті 150 метрів, але й боротися за свої трудові права. Напередодні Дня праці запрошуємо всіх подивитися на процес будівництва зсередини та почути від кранівниці практичні уроки з відстоювання гідних умов праці.