Tregub Mag

Ісе-Дзінгу — головне синтоїстське святилище Японії. Кожні 20 років його повністю розбирають і будують поруч з нуля — тими ж методами, що й століття тому. Відтворюють усе від самої будівлі до її вмісту: одягу, інструментів і предметів побуту. Навіщо? Бо самооновлення — це скіл. Досвід неможливо передати наступному поколінню лише словами. Його треба практикувати. Храм постійно змінюється, зберігаючи суть. Ми теж змушені змінюватися. Особливо зараз, коли несеться те, що несеться. Але легше триматися за старі ролі, професії та навички, ніж перебудуватись — це факт. Я дуже добре це знаю. Оновлюватись складно, боляче і затратно. Та і в може здатись — ну його, мені вже пізно (що безумовно повна маячня). Якщо і вам здалось, що вже пізно, згадайте храм Ісе-Дзінгу. Йому, бляха, 1300 років. А вам?

Настічка Жеребецька видає свою книгу "Дизайн не проти мистецтва". Настя умнічка і це без сумнівів 100% буде розумна, естетична і дотепна книжка. З влучними думками і дотепними прикладами. Ну ви просто подивіться, як це гарно 😍 Єдиний недолік книги, це те що видана не з Проджем, але і Ist Publishing чудові, тому ладно. Раніше деякі вважали, що українським авторам нема чого сказати, а тепер нема чого сказати тим, хто так вважав — яка іронія. Предзамовляйте, ну 🙌

Погляд режисера. — Раніше дизайнери багато говорили про режисерське мислення. Це була така солодка мрія: сидіти в кріслі з мегафоном і керувати всім проєктом — ідеєю, графікою, образами, відео, фотографіями, ілюстраціями, літерами, текстом. Тепер один дизайнер може робити все те, для чого раніше була потрібна маленька студія. Але для цього йому потрібні інші навички. Дизайнер нового покоління додає до ролі погляд арт-директора, що має офігенний смак, здатність оцінювати і обирати, та втілювати своє бачення. Цей режисерський погляд прокачуємо на новому курсі Проджа — AI Creator. В цікаві живемо часи ✨

Які рішення — красиві? → Красиве рішення перетворює перешкоду на перевагу. → Красиве рішення використовує наявні ресурси. → Красиве рішення спрощує складність. → Красиве рішення вирішує декілька проблем одночасно. → Красиве рішення здається очевидним (заднім числом). Ну звісно, треба будувати фортецю в скелі, це ж і так ясно! — Красивим може бути доведення математичної теореми. Розрізний пас у футболі, що відсікає захисників і виводить форварда сам на сам. Або ж продуктова стратегія, що перевертає гру. Це правильна оптика для нас, підприємців і лідерів, розробників і дизайнерів, маркетологів і ейчарів. Зазвичай, коли ми зустрічаємося з перешкодою, перша реакція — докласти більше зусиль. Найняти ще людей. Збільшити бюджет. Працювати ще більше. Запустити нові продукти. Додати нові процеси. Іншими словами, тягнути ліс на гору. Але можна діяти по-іншому. Що в нас уже є, але ми цього не використовуємо? Яке обмеження можна перетворити на перевагу? Яке одне рішення може прибрати одразу кілька проблем? Іншими словами, завжди шукайте скелю.

Що таке красиві рішення. — Минулого року я заїхав у Тустань. Це неймовірне місце посеред Карпат: скелі, ліс, краєвиди. Зараз сюди возять туристів. У давні часи через Тустань возили сіль і коштовні товари. Тому ще за часів Русі тут збудували фортецю. Зводити такі споруди в горах, чорт забирай, складно. Треба будувати величезні стіни, пристосовувати їх до перепадів висот, тягнути нагору матеріали. Ще й у ті часи. Але давні будівничі знайшли красиве рішення і перетворили проблему на перевагу. Вони використали скелі як основу фортеці. До них додали дерев’яні конструкції, добудовуючи лише те, чого бракувало. Супердешево. Суперефективно. Не треба будувати стіну, яка вже є. Це — красиве рішення. ↓

Дизайнери, дивіться яку ми придумали імбу — новий курс Craft for Designers у Проджі. Вчимось робити крутий дизайн руками — ліплячи, шиючи, випікаючи, відтискаючи, малюючи, друкуючи а також штампуючи. Кураторка — Марго Гаряжа. Стартуємо — 31 жовтня. Реєструйтесь поки є місця. 💙

Генералісти, ваш вихід. Чому універсальність знову стає кар'єрною перевагою і до чого тут шпильки. — Раніше я заздрив людям, які обрали одну спеціальність і досягли в ній майстерності. У мене так не виходило. Як дизайнер, я не бачив особливої різниці між графічним і вебдизайном, тому займався обома. Як підприємець я завжди на перетині бізнесу, освіти й культури. Мої інтереси розкидані між мистецтвом, технологіями, дизайном, літературою, психологією, музикою, історією та філософією. Через це я добре бачу зв’язки між різними доменами, але мені складніше занурюватися в одну вузьку сферу надовго — просто стає нецікаво. Я довго думав, що це моя проблема. Бо економіка винагороджує спеціалізацію. У 1776 році Адам Сміт описав знамениту фабрику шпильок: якщо розкласти виробництво на прості операції й спеціалізувати людей — продуктивність зростає в рази. Сучасна компанія багато в чому та сама фабрика шпильок. У ній вузькі спеціалісти затребувані й добре оплачувані, а універсали часто почуваються незатишно. Іноді до мене на консультації звертаються сильні люди в момент професійної кризи з питанням: що робити, якщо я генераліст і через це впираюсь в стелю? — У дослідженні “The Renaissance Man is not dead! The role of generalists in teams of inventors” (2015) автори виявили цікаву закономірність. У ситуаціях низької невизначеності команди з генералістами створювали менш економічно значущі інновації. Але у високій невизначеності все змінювалося: присутність компетентних генералістів приносила суттєво кращі результати. Для визначеної проблеми перевагу дає глибина; для нової й невизначеної — широта та здатність поєднувати різні сфери. Що ми бачимо зараз? Через AI і злам старих моделей ми зайшли в період змін і невизначеності. На очах руйнуються старі моделі — в усіх сферах: бізнесі, відносинах, суспільстві. В кар'єрі теж. Наприклад, те, що раніше вимагало кількох спеціалістів, дедалі частіше може зробити одна людина за допомогою AI. Дизайнер заходить на територію розробки і маркетингу. Маркетолог — аналітики. Продакт — дизайну. Розробник — продукту. Підприємці все частіше закривають великі напрямки — самі. За дослідженням OpenAI 2026 року, серед запитів, які можна було прив’язати до конкретної професії, 43,5% стосувалися задач іншої професії. У дизайнерів таких запитів було 75%, у HR — 69%, у юристів — 56%, у маркетологів — 53%. Ми вже переходимо професійні кордони швидше, ніж компанії встигають переписувати назви посад. — Дивлячись назад, я розумію, що широкий погляд — завжди був моєю силою. Просто я це зрозумів пізніше. Нестабільні часи найкраще проявляють переваги універсалів. Через вміння об’єднувати сфери знань, бачити патерни на перетинах, дивитися на проблеми з різних точок зору. Тож якщо вам подобається об’єднувати сфери й дисципліни, занурюватися в компетенції сусідніх професій, додавати до продуктів свої особливі інтереси — не стримуйте себе. Це ваш час. 💙

Вирішив дослідити інгредієнти цікавих дизайн-об'єктів. Почав з найдивнішої тачки нашого часу. І вуаля — тут цілий клондайк інтересів, надивленості і вражень. Одним словом, вона така дуже не випадково. Цікаво 🙌 ps. кому цікаво навчитись розвивати кругозір для власної креативності, велкам на мою лабораторію у жовтні.

Не будь оригінальним. — Коли я був молодим дизайнером, я намагався бути оригінальним. Я хотів створювати оригінальні продукти. Оригінально про них розповідати. Оригінально одягатися, ходити, розмовляти й спілкуватися. Загалом це непогано. Бажання відрізнятися допомагає вийти з конформізму, спробувати дивне, сформувати власний стиль. Але в оригінальності є проблема, яку я зрозумів пізніше. Чим більше ти намагаєшся відрізнятися від інших, тим більше ці інші визначають твоє життя. Ти ніби дивишся на себе в дзеркало, але чужими очима. Конформіст спостерігає за іншими й робить так само, як вони. Оригінал дивиться на інших і робить навпаки. В обох випадках тебе визначають інші. — Краще обери не оригінальність, а автентичність. Автентичність починається з дзеркала, спрямованого на себе. Ти намагаєшся побачити себе — вже власними очима. І розібратися з тим, що важливо для тебе. Які речі в тебе виходять винятково добре, а які — погано. Ти приймаєш свої недоліки й робиш ставку на свої суперсили. Ти нарешті приймаєш і починаєш цінувати те дивне, яке ще вчора намагався сховати: своє дитинство, місце, батьків, інтереси, смаки, людей, успіхи, провали, мотивації, страхи, таланти, травми, хобі, проблеми, досягнення, залежності, кохання. Ти виявляєш, що насправді такої комбінації більше ні в кого немає. Не існує жодної людини у світі, яка могла б цьому навчити — крім тебе самого. Ти знаходиш свій власний спосіб діяти, дружити, працювати, будувати стосунки, кар’єру. І виявляєш, що, незважаючи на обставини, ти можеш робити це так, що це приносить тобі легкість і задоволення. — І наостанок, ось що я ще дізнався. Якщо тобі вдається жити автентично, імовірно, в очах інших ти будеш ще й оригінальним.

Я запускаю Креативну Лабораторію 🎉 Що це і до чого тут «Метод Казана»? __ Нещодавно я видав книжку «Метод Казана». І опинився в незвичній для себе ролі — не підприємця, не дизайнера і не засновника, а письменника. Я не мав очікувань наперед, але книжка виявилася популярною. І не тільки серед дизайнерів, а й серед менеджерів, аналітиків, HR, підприємців, фінансистів та інших людей, які через непорозуміння часто помилково вважають себе некреативними. І ще мені почали ставити питання: — Ну і як тепер усе це застосувати на практиці? А й справді, як? Як перетворити знання про творче мислення на творчу практику? Як застосувати креативність до своєї справи? Спершу я відповідав письмово. А потім зрозумів, що краще просто зібратися разом і попрактикуватися. Так народилася ідея Креативної Лабораторії — 6-тижневої програми, де ми будемо розпалювати вогонь, наповнювати казани, генерувати ідеї й застосовувати креативність до реальності. А щоб робити це було веселіше, у кожного учасника і кожної учасниці буде свій власний проєкт. Який? Я знаю, що у вас уже є ВАША особиста улюблена відкладена ідея. Така улюблена, що вона записана десь там у блокноті, який ви нікому не показуєте. Створити ютуб-канал. Видати книжку. Запустити свій бренд. Завайбкодити апку. Організувати спільноту. Ідея ця не обов'язково раціональна, але обов'язково омріяна й бажана. Така, від якої у вас запалюються очі. З нею є лише одна проблема — вам весь час не до неї. Немає часу. Інші пріоритети. Ви ще не готові. Та, можливо, саме зараз, посеред найскладніших часів в історії, шаленого тиску й викликів ефективності, варто зайнятися тим, що вас надихає і надає сил? 12 жовтня стартує Креативна Лабораторія, протягом якої ми проведемо 6 тижнів, сповнених творчості, втілення ідей й самореалізації. Буду радий постворювати разом 🙌 Приєднатись до Лабораторії

Ми проробили цю роботу — але не з античними авторами, а з Григорієм Сковородою. Я особисто вважаю його центральною фігурою української культури. Тому що він зрозумів все задовго до появи mental health і тестів Геллапа. Він зрозумів, що праця може приносити щастя. Що людині життєво необхідно пізнати і проявити свої таланти. Що жити треба серцем. Що жити треба згідно зі своєю природою. Що найкращий план, який ми маємо — це власний план на себе. Я вважаю, що ці ідеї не менш важливі для сучасної людини, ніж той же стоїцизм. Особливо в Україні. Особливо зараз. Біда в тому, що раніше ідеї Сквороди подавали академічно і складно. Майже не існує книг, що подають його зрозуміло — для сучасної людини. Для нас з вами. Практично і застосовно. Та це зробила Настя Іщенко — дослідниця і кураторка, яка декілька років (!) прожила за принципами Сквороди і виклала їх у книзі. Я думаю, що ця книжка мастхев і вона може допомогти багатьом з нас знайти себе і жити щасливо. Передзамовляйте ❤️

Колись я (і багато моїх знайомих) відкрили для себе стоїцизм. Ні, ми не почали одразу з Марка Аврелія, а спершу прочитали популяризаторів. Вони дуже добре все пояснили — так і так, ось тобі 4 чесноти, ось схеми, ось принципи, ось бажане байдуже, ти готовий. Та коли я дістався до власне книг Аврелія, Сенеки і Епіктета, зрозумів, що ніяких простих схем там нема 😭 Це густі, насичені, неструктуровані тексти. Без схем і підказок. Без нумерованих списків. Я навіть спершу подумав що це обман — ей, де все те, про що писали інтерпретатори? А я їм повірив? Та потім я зрозумів, що відбулось. Я прямо на вході отримав ключі. Без них я би просто не зрозумів коди і точно не розібрався би з оригіналами. Ці ключі пояснили мені контекст, допомогли застосувати до себе і перетравити такі непрості ідеї. Зараз я вважаю, що цей порядок був дуже крутий, а стоїки, хоч я і не все від них приймаю, щодня допомагають мені жити і не сходити з глузду. Так я зрозумів, наскільки важливо отримати ключі до того, як цікавитись замком 🌞 І тут я маю важливу новину ↓

Що ми дізнались (не тільки) завдяки Михайлу Федорову? Що Українська держава може: - ставити і реалізовувати амбітні цілі; - робити прориви через інновації; - бути дата-дрівен; - бути швидкою і креативною; - робити ставку на свободи і ініціативи; - створювати умови для реалізації талантів людей. Саме такою я хочу бачити Україну. Саме в таку Україну я вірю і буду в ній жити та створювати. Їй протистоїть інша версія держави. Бюрократична, корумпована, повільна, пафосна, бідна на ідеї, керована через хейт і поділ українців на правильних та неправильних, не здатна створювати сенси, направлена на самопроїдання, а не підсилення потенціалів. Вона вже втратила міліони людей: не тільки через війну — а через відсутність позитивної перспективи. Ця стара версія бореться за існування. І отримує локальні перемоги. Але вона приречена. Бо ми вже побачили, головне. Нова Україна — не фантазія. Ми переконались що вона можлива, реальна і результативна. Що вона здатна задавати світовий тренд. Ми побачили людей, здатних її створювати. Це не тільки Михайло. Перед нами покоління лідерів, які вже інші, ефективні і спроможні — в управлінні, армії, бізнесі і тд. Ця відставка — помилка. Але головне вже відбувається: з'являється нова Україна з іншим світоглядом і офігенною перспективою. Вона буде втілена скоріше рано ніж пізно ✨

В часи діджитала і аі, все більше хочеться нормального людського оффлайна. От щоб відчути людей, поспілкуватись око в око. Тому коли Андрій і Макс запросили на оффлайн запис Sip&Talk, я такий: — ну звичайно! Це буде теплий і щирий п'ятничний вечір про творчість, покликання, страхи і сенси. А, ну і про казани теж трохи поговоримо, куди без них. Найкраще у оффлайн подкастах те, що на них можна прийти. Тому, кому все це відгукується, велкам. Завтра 26 червня, 18:00, Київ, Обсерваторна 12А. Тільки спершу реєструйтесь. Сі ю.

Comic Sans: The Biography of a Typeface — Саймон Гарфілд Найвисміюваніший шрифт в історії Comic Sans як привід поговорити про смак і про те, хто вирішує що є правильним у дизайні. Подивимось, хто сміятиметься останнім. Make It New — Баррі Кац Захопливе дослідження того, як дизайн формував Кремнієву Долину. Маст всім, хто широко дивиться на дизайн продуктів — цифрових і фізичних. Structuring Design — Улісс Велькер Офігенний практичний підручник про сітки. Велькер показує: структура не обмежує свободу — це єдина умова, за якої свобода існує. Creative Demons — Річард Холман Страх чистого аркуша і критики, синдром самозванця, відчуття що в інших виходить краще. Легко і без драми. Якщо сподобався Метод Казана, вважайте цю книжку його заглибленням в тему творчих страхів. 9 Times My Work Has Been Ripped Off — Реймонд Бізінгер Естетична книжка про захист авторства і крадіжки прав. Автор — ілюстратор, чиї роботи позичали великі корпорації по всьому світу. Він це задокументував і написав цілий маніфест. Чекаю ✨

Ми придбали права на видання унікальних книжок. Ловіть першу порцію, що ми плануємо видати цього року. --- Design as Art — Бруно Мунарі Є книжки, які не старіють. Ця — вічна класика, що вийшла 1966-го і досі маст на полицях дизайнерів. Дивуюсь, що її ніхто не видав до нас. A Writer's Diary — Вірджинія Вулф Щоденники великої письменниці, де чесно задокументовані її творчі процеси, переживання і дуже цікаві думки. Вважається однією з найважливіших у світі розмов про творчість. Make It Ours — Робін Гіван У світі є особливі дизайнери. Таким був Вірджил Абло, засновник Off White що помер лише в 41 рік. Робін Гіван — журналістка Washington Post, яка отримала Пулітцерівську премію написала його біографію, а ми перекладаємо українською. The Nexus — Іліо Маріо Оттіно Неймовірна мультидициплінарна книжка, яка поєднує мистецтво, науку, технології і бізнес та демонструє спільні паттерни між ними. Провокує мислення і особливо потрібна в епоху Аі.

Так я опинився між на одній полиці з Віктором Франклом — десь між Павлюком і Кідруком. Таке життя.

Звіть мене Тіхіро, або АІ тебе не розуміє. -- Перед тим як подивитись фільм, я читаю відгуки. Раніше доводилось шукати їх на трохи старуватих сервісах, а тепер можна просто кинути назву в gpt. Вирішив я якось подивитись японське кіно. — "Ідеальні дні" — написав я. — лови рецензію. — "Вовченята Юкі та Аме" — лови рецензію. — "Звіть мене Тіхіро" — добре, буду звати тебе Тіхіро. — відповідає gpt. Далі він починає повідомлення так: — Тіхіро, це дуже влучне питання. — Тіхіро, як добре що ти до мене звернулась. — Так, Тіхіро, ти звісно маєш рацію. -- Він готовий бути твоїм псом, віддано зазирати в очі, хвалити і підлещуватись, вгадувати бажання, допомагати з теплотою і ентузіазмом, віддано і щиро. Але він лише софт. Програма. Мить — і він називає тебе — Тіхіро. Стільки людей довіряють чату важливі рішення. Заміняють ним психолога, друга, радника, ухвалюють важливі рішення. Народ, take it easy. Це неймовірна технологія. Вона дає шалені можливості. Вона змінює світ. Але ми маємо навчитись нею користуватись, розуміти обмеження і можливості, розкривати потенціал і застосовувати — доречно. -- — Більше не називай мене Тіхіро. — Дякую, це дуже влучний коментар.