Приходько про Польщу

Сьогодні від опівночі у Польщі триває протест машиністів. Близько 30% потягів запізнюються. Страйк, під час якого потяги знижують швидкість до 20 км/год на залізничних переїздах, триватиме до 12:00. Ця акція — наслідок нещодавньої аварії на залізничному переїзді. Водій вантажівки проігнорував світлові сигнали заборони та виїхав на колії. У вантажівку врізався потяг, що курсував за маршрутом Люблін — Щецин. Унаслідок сходження з рейок загинула 39-річна пасажирка. Останнім часом на залізничних переїздах сталася низка подібних аварій. Тому профспілка машиністів вимагає від влади реакції та посилення безпеки на залізниці. В уряді вже анонсували зміни, які, зокрема, передбачатимуть позбавлення водійських прав на три місяці за виїзд на залізничний переїзд на заборонний сигнал світлофора.

Завтра над Польщею можливий тест дронів далекого радіуса дії. У повітряному просторі країни створено спеціальну зону, яка простягається від полігону Повітряних сил у Поморському воєводстві до полігону в Новій Дембі у Підкарпатському воєводстві. Кілька днів тому віцеміністр оборони Цезарій Томчик заявляв, що найближчими днями військо тестуватиме польські безпілотні системи далекого радіуса дії, здатні вражати цілі на відстані до тисячі кілометрів. Мешканців районів, над якими проходитиме маршрут польоту, мають поінформувати за допомогою спеціальних повідомлень. Дані від спільноти Polish Military Radar, яка моніторить повітряний простір Польщі.

Прем’єр Дональд Туск отримав від очільника ЦРУ Джона Реткліффа «досить точний звіт» щодо можливих подій у найближчі місяці. За словами глави польського уряду, слід бути готовими до різних сценаріїв. Якщо не помиляюся, це вже п’ята за останній час заява Туска про можливу провокацію з боку Росії. Цього тижня на зустріч із директором ЦРУ до США літав координатор польських спецслужб Томаш Сємоняк. Особливі деталі цієї зустрічі не розголошувалися, але, з великою ймовірністю, йшлося, зокрема, саме про можливу ескалацію з боку Росії. Туск сьогодні також повідомив, що минулої ночі завдяки співпраці польських та українських служб «вдалося уникнути безпосередньої загрози для одного з прикордонних переходів». Росія вже атакувала українські пункти пропуску на кордоні з Молдовою. Туск заявив, що очікуються «подібнії дії» Росії на пункти пропуску на кордоні України з іншими країнами, зокрема з Польщею.

Свіжовересневі партійні рейтинги. Wirtualna Polska опублікувала результати опитування IBRiS. Стандартно лідирує «Громадянська коаліція» — 30,2%. Далі йдуть «Право і справедливість» — 19,2%, «Конфедерація» — 15,1%, партія Брауна «Конфедерація польської корони» — 6,8%, «Ліві» — 6,6%, «Розвиток Плюс» Моравецького — 6%. Поза Сеймом — «Разом», яка має 4%, та Польська селянська партія — 3,7%. Що це означає в перерахунку на мандати? «Громадянська коаліція» отримала б у Сеймі 189 мандатів, а «Ліві» могли б розраховувати на 25 місць. Разом — 214, тобто до більшості їм бракувало б 17 мандатів. «Право і справедливість» отримало б 113 мандатів, «Конфедерація» — 85, «Конфедерація польської корони» — 27, а угруповання Матеуша Моравецького «Розвиток Плюс» — 21. Разом це 246 мандатів. Але чи можлива коаліція з Брауном — сьогодні це під питанням.

Свіжовересневі партійні рейтинги. Wirtualna Polska опублікувала результати опитування IBRiS. Стандартно лідирує «Громадянська коаліція» — 30,2%. Далі йдуть «Право і справедливість» — 19,2%, «Конфедерація» — 15,1%, партія Брауна «Конфедерація польської корони» — 6,8%, «Ліві» — 6,6%, «Розвиток Плюс» Моравецького — 6%. Поза Сеймом — «Разом», яка має 4%, та Польська селянська партія — 3,7%. Що це означає в перерахунку на мандати? «Громадянська коаліція» отримала б у Сеймі 189 мандатів, а «Ліві» могли б розраховувати на 25 місць. Разом — 214, тобто до більшості їм бракувало б 17 мандатів. «Право і справедливість» отримало б 113 мандатів, «Конфедерація» — 85, «Конфедерація польської корони» — 27, а угруповання Матеуша Моравецького «Розвиток Плюс» — 21. Разом це 246 мандатів. Але чи можлива коаліція з Брауном — сьогодні це під питанням.

Понад сто депутатів Європарламенту звернулися до керівництва ЄС із закликом відновити переговори щодо використання понад €200 млрд заморожених російських державних активів на користь України. Паралельно Київ зараз знову також закликає європейські країни відновити дискусію щодо використання заморожених активів Росії. Польський євродепутат з партії «Польща 2050» Міхал Кобоско, публікуючи лист, наголосив, що Росія не лише посилила атаки на територію України, а й вчиняє диверсії проти Польщі та Німеччини. «Не можна безпорадно спостерігати за всім цим — потрібні дуже конкретні дії, які, з одного боку, забезпечать Україні передбачувану та стабільну фінансову підтримку, необхідну для захисту себе та свого народу. Водночас ЄС має значно посилити тиск на Росію та збільшити ціну її агресивної війни», — написав політик. Лист підписали, зокрема, чимало польських євродепутатів — від «Громадянської коаліції», «Польщі 2050», «Лівих», «Права і справедливості» та «Розвитку Плюс».

За крісло мера Кракова не боротиметься кандидат від «Конфедерації». Виборча комісія не зареєструвала Бартоша Бохеньчака. Причина? Недостатня кількість дійсних підписів. Для реєстрації кандидата необхідно було зібрати три тисячі підписів мешканців. Штаб зібрав п'ять тисяч, але понад дві тисячі з них не пройшли верифікацію виборчої комісії — люди, які ставили підписи, плутали адресу проживання з адресою своєї реєстрації. Бохеньчак заявив, що це його провина — для перестрахування треба було зібрати більше підписів. На цю історію гостро відреагував один із лідерів партії Славомір Ментцен. Він назвав цю історію компрометацією, а самого Бохеньчака усунув з посади керівника краківського осередку партії. Від посад також відсторонили всіх осіб, які обіймали керівні посади у краківських структурах, а їхні справи передали до партійного суду, який «визначить їхню індивідуальну відповідальність за цю катастрофу». Під час останніх президентських виборів Бохеньчак був керівником виборчого штабу Ментцена. Але ця краківська історія «Конфедерації» має значно глибше підґрунтя, ніж просто провтик із недостатньою кількістю підписів. Як відомо, «Конфедерація» — це блок, який складається з партії Ментцена «Нова Надія» та партії Босака «Національний рух». Усередині політичної сили, особливо в регіонах, триває внутрішня боротьба. Interia, яка трохи розкрила внутрішню кухню цієї історії, також звертає увагу на те, що до збору підписів не долучався Конрад Бєркович — депутат Сейму від «Конфедерації» з Кракова (Так, це він намагався винести сковорідку з IKEA). Успіх Бохеньчака міг загрожувати його політичним позиціям, тож він і його люди особливо не ангажувалися у збір підписів. Тихо бойкотувало збір підписів і крило Босака. Цікаво, чи протримається «Конфедерація» у нинішньому вигляді до виборів 2027 року?

Афера #Zondacrypto. Частина четверта. Свідчення Краля та політичні наслідки На засіданні Сейму 4 вересня Туск зачитує окремі фрагменти свідчень Краля. З них випливає, що Зьобро нібито обіцяв у разі повернення до влади покласти край усім справам проти Краля. Він мав заплатити Зьобру 2 млн злотих, але переказав тільки 500 тис. Краль також нібито сказав, що певна публічна особа обіцяла йому: якщо його засудять, президент Кароль Навроцький його помилує. Навроцький після цього звертається до Туска і заявляє, що якщо в майбутньому якісь люди пропонуватимуть прем'єру президентське помилування, то це шахраї й у такому разі слід звертатися до прокуратури. Прокуратура веде слідство як щодо зникнення Сушека, так і щодо діяльності криптобіржі — з'ясовує, що призвело до її краху, куди зникли гроші інвесторів і чи не була вона насправді фінансовою пірамідою. Зараз теж одне з головних питань — якими будуть політичні наслідки цієї історії? З наближенням виборів напевно з'являтиметься дедалі більше інформації про контакти політиків з Zondacrypto. Найбільш політично від афери наразі можуть постраждати «Право і справедливість» та «Конфедерація», оскільки саме політики, пов'язані з цими партіями, найчастіше з'являються у повідомленнях про контакти та фінансові відносини з людьми навколо біржі. Натомість політики правого табору звинувачують уряд Туска в тому, що коаліція нібито від самого початку знали про проблеми біржі, але не вживали належних заходів, щоб захистити вкладників. Той факт, що Пшемислава Краля захищає політик «Громадянської коаліції» Роман Ґєртих, надає справі ще більшого політичного виміру. Праві політики вже використовують це для просування версії про політично мотивовану операцію проти правого табору. Цей скандал якщо і вплине на вибір людей, то тих, які ще не визначилися, за кого голосуватимуть, а не на «залізний» електорат ПіС чи «Громадянської коаліції». Бачачи, що в цій історії фігурують представники так званого естаблішменту — політики найбільших політичних сил, — частина виборців може дійти старого відомого висновку: «всі вони однакові» (зрештою, часто небезпідставного). І схилитися до тих, хто ніяк не фігурує в цій історії, — наприклад, партії Брауна чи лівої «Разом». Тред написаний на основі матеріалів з видань Onet, Wirtualna Polska, Rzeczpospolita, Dziennik Gazeta Prawna, Interia, Gazeta Wyborcza, Money Pl, Business Insider.

Афера #Zondacrypto. Частина третя. Співпраця з прокуратурою Пшемислав Краль виїжджає з Монако до Ізраїлю. Він має ізраїльське громадянство. Ймовірно, він розраховує саме на те, що як громадянина Ізраїлю його не видадуть Польщі, де вже ведеться слідство. Навесні, за інформацією Rzeczpospolita, в одній із країн Перської затоки польські слідчі зустрічаються з Кралем. Тоді, наймовірніше, починаються переговори, щоб той погодився співпрацювати з прокуратурою і розкрив усю правду про діяльність Zondacrypto. Саме тоді відбувається зміна адвоката Краля — замість Бартоша Лєвандовського (адвоката, який часто захищає відомих правих політиків) цю роль перебирає Роман Ґєртих — депутат Сейму, політик «Громадянської коаліції», партії Туска. За однією з версій, Краль погоджується на співпрацю з польською прокуратурою в обмін на пом'якшення покарання. Його звинувачують у шахрайстві в особливо великих масштабах. У травні Сейм утретє голосує за законопроєкт про криптосферу. У червні президент утретє накладає на нього вето. Навроцький вносить до Сейму свій закон про крипторинок, який, як кажуть у його канцелярії, подібний до урядового, але не такий радикальний, зокрема, в питанні блокування сайтів. Наприкінці серпня естонський суд оголошує оператора біржі Zondacrypto банкрутом. Мова може йти про десятки тисяч постраждалих вкладників та втрати на суму, за різними оцінками, від 300 до 700 млн євро. У серпні та на початку вересня відбувається серія затримань. Заарештовують голову Польського олімпійського комітету Радослава Пєсєвича. Його, зокрема, звинувачують у платному протегуванні інтересів біржі в держорганах. Краль нібито подарував голові Олімпійського комітету годинник Patek Philippe вартістю 40 тисяч євро. Прокуратура також стверджує, що у квітні, коли біржі вже загрожувала неплатоспроможність, Пєсєвич схилив одного з членів правління компанії до виплати йому майже 195 тис. злотих та 100 тис. євро. На думку слідчих, це відбулося на шкоду іншим кредиторам Zondacrypto. Сам Пєсєвич вини не визнає. Затримують також людей з оточення згаданого на початку «Манєка» (його місце перебування нині невідоме), який може бути фактичним власником біржі й мати стосунок до зникнення Сушека. 👇 Продовження — у наступному пості.

Афера #Zondacrypto. Частина друга. Закон про ринок крипти та політичний вимір справи Наприкінці 2025 року польський парламент ухвалює закон про криптоактиви, який має регулювати діяльність цього ринку. Але президент Кароль Навроцький накладає на нього вето. У його канцелярії пояснюють, що закон надмірно обмежує ринок, шкодить конкурентоспроможності й надає владі занадто широкі повноваження — наприклад, можливість блокувати сайти. На початку 2026 року уряд знову вносить законопроєкт щодо криптоактивів. Президент Навроцький вдруге накладає вето. Навесні з'являється дедалі більше інформації про проблеми Zondacrypto — клієнти не можуть вивести кошти, а біржа втрачає ліквідність. Краль заявляє, що ключі до гаманця з 4,5 тис. біткоїнів, який, за його словами, належить біржі й коштує понад 300 млн доларів, залишилися у Сушека. У польській прокуратурі кажуть, що польські вкладники втратили щонайменше 350 млн злотих. Прем'єр Дональд Туск, посилаючись на інформацію спецслужб, починає публічно говорити про зв'язки людей навколо біржі з кримінальним середовищем та про фінансові зв'язки Zondacrypto з представниками польського право-консервативного табору. Після того як Zondacrypto переходить під керівництво Краля, біржа починає ще активніше спонсорувати не лише спортивні, а й політичні заходи. Zondacrypto стає одним зі спонсорів консервативної конференції CPAC у Жешуві, де виступають політики партії «Право і справедливість» (ПіС) та тодішній кандидат у президенти Кароль Навроцький. Біржа переказує кошти фонду, пов'язаному з міністром юстиції та генеральним прокурором часів правління ПіС Збіґнєвом Зьобром. Зараз він переховується від польського слідства у Штатах в іншій справі. Близько 70 тис. євро нібито отримує також фонд політика «Конфедерації» Пшемислава Віплера. У 2025 році з Кралем на Ібіці зустрічається депутат ПіС Міхал Москаль. Це не рядовий політик — за часів правління ПіС він був керівником політичного кабінету лідера партії Ярослава Качинського. За даними Wirtualna Polska та TVN24, політик, ймовірно, співпрацює з біржею. Після зустрічі з Кралем Москаль починає активно займатися питаннями криптовалют у Сеймі. У жовтні 2025 року біржа стає також офіційним партнером і спонсором Польського олімпійського комітету. Ще з часів правління ПіС організацію очолює Радослав Пєсєвич. Zondacrypto також співпрацює з право-консервативним телеканалом TV Republika, який називають рупором партії ПіС. 👇 Продовження — у наступному пості.

Афера #Zondacrypto. Частина перша. Початки біржі та зникнення Сушека Крипта, російська мафія, таємниче зникнення, угоди зі слідством, сотні мільйонів євро та зв’язки з політиками. Раніше вже розповідав про скандал навколо криптобіржі Zondacrypto. Останнім часом у справі з’явилися нові факти та затримання, тож систематизував найголовніше в цій історії. Це вже не просто новини про крах біржі з тисячами потерпілих вкладників, які не можуть повернути свої гроші. Справа cтала елементом політичної війни. Але все по порядку. Уся скандальна історія розгортається навколо Zondacrypto. Це одна з найбільших криптобірж Європи, яка раніше називалася BitBay. У 2014 році її створює поляк Сильвестер Сушек, якого згодом через розкішний спосіб життя починають називати «королем криптовалют». У 2018 році діяльність біржі починає викликати підозри у польських держорганів. Сушек юридично переносить біржу спочатку на Мальту, а потім до Естонії. Починаються фінансові проблеми. Сушек активно шукає кошти. Один із польських бізнесменів зводить Сушека з представниками Тамбовського ОПГ. За однією з версій, саме завдяки грошам росіян біржі вдається залишитися на плаву, а російський кримінал натомість міг отримати вплив на бізнес. Натомість за іншими даними, російські гроші могли з'явитися в бізнесі приблизно через 3-4 роки, в цій версії не фігурує Тамбовське ОПГ. У березні 2022 року Сушек зникає за таємничих обставин. Востаннє його бачать на паливній базі бізнесмена Мар'яна В., відомого як «Манєк». Про місцеперебування Сушека досі нічого невідомо. Одна з версій слідства — його могли вбити. Після зникнення Сушека біржа переходить під управління юриста Пшемислава Краля і змінює назву на Zondacrypto. Краля із Сушеком раніше знайомить уже згаданий Мар'ян В. За інформацією Onet, Краль — фунт, тобто номінальний керівник. Фактичним власником криптобіржі нібито є саме «Манєк». 👇 Продовження — у наступному пості.

Новий подкаст «Польща за тиждень». Разом із журналісткою Оленою Бабаковою обговорили останні російські диверсії у Польщі, річницю Другої світової та заяви Туска і Навроцького, актуальні партійні рейтинги, а також нововведення для українських школярів у польських школах. Запрашам) https://youtu.be/CuiIsWiWDxk?is=YQlmprgb5wHWwh2R

Після останніх російських провокацій міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що ухвалив рішення посилити захист повітряного простору. Польща збільшує активність Повітряних сил, зокрема винищувачів F-16 та гелікоптерів. Також цього тижня Оперативне командування Збройних сил продовжило тимчасові обмеження на використання повітряного простору на сході країни — поблизу кордонів із Білоруссю та Україною. Зона охоплює простір висотою близько 3 км. Обмеження діятимуть щонайменше до 9 грудня. Також вчора міністр внутрішніх справ і адміністрації Марцін Кєрвінський повідомив, що біля підприємств військово-промислового комплексу буде збільшено кількість поліцейських патрулів.

Сьогодні польські винищувачі вкотре перехопили над Балтійським морем російський розвідувальний літак Іл-20. Це вже другий такий інцидент від початку тижня. Цього разу літак перебував за 40 км від Устки. За словами міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша, російський літак летів із вимкненим транспондером і становив загрозу для цивільної авіації. Він не порушив повітряний простір Польщі. Російські літаки вже кілька разів перехоплювали над Балтійським морем у липні та серпні.

Крім пожеж у Любліні та Скаржиську-Камєнній, де маємо всі ознаки російської диверсії, у неділю згоріло складське приміщення з дитячими іграшками у Ґдині. Наразі причини пожежі невідомі. Але видання Rzeczpospolita звертає увагу на те, що за 200 метрів від місця цієї пожежі працює компанія Arex, яка входить до складу оборонної Групи WB, склад якої підпалили в понеділок у Скаржиську-Камєнній. Журналісти запитали у правоохоронців, чи можна пов’язати ці три пожежі. У поліції кажуть, що нині встановлюються всі обставини, а далі прокуратура визначатиме, у якому напрямку вести слідство. «Якщо прокурор вирішить порушити справу за підозрою в діяльності іноземних спецслужб та диверсії, то він може доручити проведення слідчих дій Агентству внутрішньої безпеки», — відповів виданню Яцек Добжинський, речник міністра-координатора спецслужб. Найближчими днями матимемо більше інформації про цей випадок у Ґдині.

Так виглядає склад компанії JFG Composites після пожежі у Любліні.

Ще один інцидент. Вчора служби отримали фальшиве повідомлення, яке стосувалося однієї з військових частин в Ельблонзі на півночі Польщі. Ймовірно, мова йде про фейкове мінування. Протягом кількох годин правоохоронці затримали двох чоловіків. Обидва — громадяни Польщі.

Як пише Onet із посиланням на Radio Eska, підпалювача помітили працівники підприємства, а також зафіксували камери відеоспостереження. Чоловік у масці проник на територію підприємства, перелізши через огорожу. Його помітила одна з працівниць підприємства. «Тоді чоловік ще встиг дістати з рюкзака пляшки з бензином, розлити їхній вміст і підпалити запальничкою. Однак він не встиг використати весь вміст рюкзака», — повідомляє Radio Eska. Після того як спалахнув вогонь, підпалювач почав тікати. Нині триває аналіз записів з камер відеоспостереження, розташованих в околицях.

Дональд Туск у роковини початку Другої світової війни. Державні урочистості за участі президента і премʼєра сьогодні розпочалися зі звуку сирен повітряної тривоги о 4:45. Саме в цей час 1 вересня 1939 року Німеччина атакувала польський військовий склад, розташований на гданському півострові Вестерплатте.