Славянский Языческий Фундаментализм (СЯФ)

Повітруля

Обидно что эта дрянь даже не старается. Большинство рунологов младший футарк от старшого не отличат. Выцигинивать деньги много ума не надо, тут важнее наглость и умение быстро прикинуть что конкретно пациентка хочет услышать.

Порочный круг оккультной истерички Одно из самых омерзительных явлений современности это интернет гадалки. Пример того как язычества традиция вырождается в эру повального идиотизма и ужаса. Мы живём в конце времён. Человечеству явно осталось недолго. Из-за этого многие женщины страдают от почти постоянной паники (хотя они сами помогли разрушить мир). И что же они делают что бы успокоится? Бегут к гадалкам. Тарологи, рунологи и прочая шваль наживается на нищете и ментальных расстройствах. Это как врач наоборот. После сеанса пациентка только стала беднее и в долгосрочной перспективе её жизнь ухудшилась, но тёплая лапша на ушах утешает несчастную на 2-3 дня. Потом ей снова хуже и она бежит обратно. Разорвать такой порочный круг женщина не может так как Боги сделали её тупой и послушной (волос долог да ум короток как раньше говорили), так что если можете вмешивайтесь. Забирайте у дуры телефон и деньги, можете гадалке пригрозить, но они привыкли и это не поможет.

Поодинокі казки можна порівняти з перлами, що були нанизані на нитку, а хтось розірвав її та й порозсипував перла. Позбирані разом вони творять доровоцінний нашийник, якому ніхто не гожен надивуватися. Не дивно, що ніякі літературні твори не мали ніколи розповсюдження, як казки, а ні такого жовгого життя. Не диво, що й вони давали основу до поєзії багатьох народів та вливали в наї барви, якими любувалися мільйони людей. Володимир Гнатюк

Хто вміє читати казки, той знайде в них багато дуже старинних культурних пережитків. У них переховалися й останки мітів, і первісні погляди правні та воєнні, і погляди людей на природу та відносини до неї, і останки старинних уряджень публічних і приватних та інше. Для уважного історика культури представляють через те казки велику вартість, і він легко зможе відрізнити в нихз усі нарости та пізніші додатки, які, зрештою, для нього будуть також не без інтересу. Володимир Гнатюк

Сивка Бурка Николай Кочергин

Волх Борис Михайлов

Котигорошко та орел Амброз Жуковський

У селі Сварицевичі Зелені свята розпочинаються богослужінням у місцевому храмі, потім старші люди йдуть «голосити» на кладовище, потім громада збирається до дійства наряжання та водіння Куста. «Обряд проводять лише жінки та дівчата на 50-й день після Великодня на свято Трійці, триває він три дні. В перший день йдуть на цвинтар, прикрашають могилки лепехою та кленовим гiллям. Старші жiнки у формi плачу-речитативу «викликають на розмову» своїх родичiв, розповiдають їм про події минулого року – «голосять». Потім збираються в лiсi й вбирають (клечають) найвродливiшу дівчину. За крайку затикають гiлля дерев, лепеху, а на голову одягають пишний вінок, сплетений з кленового листя та квітiв. Кустовий гурт обходить оселі, співаючи величальні кустові пісні, а наприкінці виголошує побажання: «Вийди, господаре, з нового покоя. Винесь Кусту хоч да пувзолотого», «Водимо Куста, щоб другого року дождаті і поспiваті», «Щоб ішов дощ і все було зелене!». Завершується обряд на полі, де зелень дівчини-«Куста» розбирається, розривається на частини та, як символ родючості, викидається «на врожай». Окремі гілочки з «Куста» приносять додому й розкидають по городу» Кустові пісні співаються на один голос, що говорить про давність кустового звичаю: Ми були у великому лісі, Нарядили Куста із зеленого кльону. - Вийди, господарю, з нового покою. Винесь кусту хоч по золотому. А в нашого Куста та ноженьки невеличкі, Треба Кусту панчішки да черевички, Бо Куст поїде да до батенька в гості – Треба Кусту черевички на помості. Джерело: https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/703/