Єгор Бондаренко

20 років тому, у грудні 2005 р., було остаточно закрито Лукʼянівське трамвайне депо Депо було відкрито у 1892 році для Лук'янівської лінії кінного трамвая. Будівлі трамвайного депо були побудовані у стилі модерн. Однак, до наших днів на території депо збереглось не так вже багато обʼєктів, які були виконані у цьому стилі. За свою історію, депо обслуговувало чимало трамвайних маршрутів. Але якщо виокремити основні, які обслуговувались до 2005 р., то це були трамвай №14, 15, 18 (до 2000 р. №13). У 70-х роках, основою рухомого складу депо складали вагони МТВ-82, а з 80-х років та по 2005 р. — Tatra T3. Причина закриття депо доволі проста — бажання забудувати ділянку, яка знаходиться в прицентровій зоні столиці. Однак, за 20 років змогли збудувати лише ТРЦ-довгобуд. Закриття депо вплинуло також на якість обслуговування трамваїв №14, 15, 18, які тепер залежні від Подільського депо та депо ім. Шевченка.

Для загального розуміння. В більшості житлових масивах Києва, які були побудовані з 70-х по 90-і роки, є внутрішньоквартальні пішохідні доріжки, які сполучають різні частини мікрорайону та ведуть до різних соцобʼєктів (шкіл, дитсадків, поліклінік і т. д.) Як будь-який пішохідний простір, покриття у таких доріжок має відрізнятись від проїжджої частини. Відповідно, при ремонті чи реконструкції пішоходних променадів, варто використовувати тротуарну плитку без фаски, яка використовується саме для мощення пішохідних просторів. Асфальт може використовуватись лише для мощення велодоріжки, але аж ніяк для створення великого плацу, який буде влітку сильно нагріватись. Варто ще додати, що в рамках ремонту пішохідного променаду на Харківському масиві, біля дитячої поліклініки можна було підняти частину хідника та зробити плавний спуск з поліклініки (фото 3). Але як завжди, в нас йдуть простим шляхом, який не враховує наявні проблеми. Фото 1-2 — приклад ремонту алей у Львові. Автор — Ne:Urban

Як виявилось, окрім благоустрою біля центру «Київ Мілітарі Хаб», зроблять ще ремонт пішохідної алеї, яка пролягає від Харківського шосе до середини одного з мікрорайонів Харківського масиву та проходить повз новий ветеранський центр. Тендер на ремонт цієї пішохідної алеї так не вдалось знайти (мабуть роботи по благоустрою виконують районні підприємства). Оскільки інформація щодо проекту ремонту алеї фактично відсутня, то великою вірогідністю, з пішохідної доріжки теж зроблять асфальтовий плац (напевно в районній адміністрації думають, що саме так має виглядає якісний благоустрій). Приблизна візуалізація того, як це буде виглядати (фото 5-6). Я не здивуюсь, якщо по цій алеї дозволять пересуватись та паркуватись автомобілям.

🚧 Капітальний ремонт Харківського шосе — огляд за 30.11.2025 З моменту останнього огляду, дорожники компанії «Autostrada» перекрили непарну частину дороги на ділянці вул. Тростянецька - вул. Брацлавська, вул. Грузинська - вул. Братів Чибінєєвих (Чернігівська)- Харківська площа. Тепер довжина робіт складає 3,1 км. На ділянці від Харківської площі до вул. Братів Чибінєєвих (фото 1) роботи знаходяться на ранньому етапі. Від вул. Братів Чибінєєвих до вул. Грузинська (фото 2) вже встигли зняти та розрити дорожнє покриття, замінити дощову каналізацію та на деяких відрізках вже роблять нову основу для проїжджої частини. Також нову основу для проїжджої частини роблять на ділянці від вул. Грузинська до вул. Молочанська (фото 3). На зуп. «Міська лікарня №1» (фото 4) остаточно зняли асфальтове покриття, замінили старі гранітні бордюри на нові (так буде на кожній зупинці) та почали створювати новий тротуар позаду підземного переходу, де колись була «народна» тропа. Все ще залишається відкритим питанням, для чого треба було весною робити безбарʼєрний маршрут. Крім цього, на зупинці та тротуарі вже почали мостити тротуарну плитку без фаски та робити велодоріжку (фото 5). Між тротуаром та майбутньою велодоріжкою роблять розділову смугу з колотого граніту, шириною 25 см. Це потрібно для того, щоб люди з вадами зору могли розуміти, де проходить межа між хідником та велодоріжокою. На ділянці від вул. вул. Молочанська та вул. Тросятнецька (фото 6-7) в основному вже завершили асфальтування проїжджої частини та на деяких відрізках ще мають доробити дорогу. Біля зуп. «вул. Тростянецька» (фото 8) вже сформували контур майбутньої велодоріжки та велопереїзду. На цьому все. До наступного огляду ✌️

Тепер про ремонт дворів. З 2019 року в Києві діє міська програма по ремонту прибудинкових територій, у якої лише одна мета —заміна асфальту. Для прикладу, на фото двір буд. Харківське 158, який планують відремонтувати 9,36 млн грн. За ці кошти зроблять заміну асфальтового покриття на проїжджій частині та тротуарі, але проблема з паркуванням на тротуарах нікуди не зникне після ремонту. Отже, на усі ці ремонти виділять чималі кошти, але наявні проблеми вони не вирішують. При цьому варто зазначити, що зміна підходу у ремонту дворів немає означати розбудову безкоштовних паркомісць. Місто не зобовʼязане розширювати за бюджетні кошти вам парковку, лише тому, що у вас є авто. Однак, можна робити додаткові пару паркомісць, щоб вивільняти проїзди для спецтехніки. Хоча для початку, треба домогтися встановлення стовпчиків під час капремонтів, щоб вберегти тротуари та газони від автівок. Щодо штрафів, то вони можуть працювати лише за однією умовою — якщо буде достатньо інспекторів, які зможуть перевіряти прибудинкові території. Наразі у Києві є лише 50 паркувальних інспекторів. Підсумовуючи цю частину дописа, важливо зазначити, що вищеописані проблеми міська влада може вирішити. Повноваження та закони для цього є. Має бути лише бажання, якого поки що не спостерігається.

Вчора у Threads зробив допис на тему паркування у дворах. Допис набрав чимало переглядів та коментарів. Однак, ми поговоримо не про сам допис, а про проблему з паркуванням. Більшість прибудинкових територій у Києві та в інших містах України були побудовані за радянські часи та вони не були розраховані на паркування великої кількості автомобілів. При цьому варто розуміти, що в кожному дворі ситуація може бути різна: десь вистачає усім паркомісць чи мешканці намагаються не паркуватись на газоні, а десь людям все одно, та вони паркуються як хочуть. Тобто в залежності від того, як мешканці ставляться до свого місця проживання — двір може бути як болотом, так і затишним місцем. Найголовніше — ніхто нікого не змушує паркуватись на газоні чи тротуарі. Кожен сам обирає, як йому вчинити. В результаті, кожен вчиняє як йому зручно, та сьогодні наші двори чи мікрорайони, виглядають як філіал російського мухосранська.

«Київавтодор» оголосив тендер на створення проектної документації для проекту «Капітальний ремонт вул. Дмитрівська» Дана вулиця і трамвайні колії на ній вже давно потребували ремонту. Останній раз про варіант капремонту Дмитрівської говорили 9 років тому — у 2016 році. У 2021 році на «Київській майстерні міста» (до складу робочої групи тоді входили лише представники КП, які підпорядковуються Дептрансу) був представлений концепт реконструкції Дмитрівської. Яким буде проект капремонту вулиці та коли його почнуть реалізовувати — невідомо. Однак, сам факт того, що місто все ж таки вирішило піти шляхом капітальних, а не поточних робіт (як це пропонував попередній керівник Дептрансу) — не може не тішити. Можливо хоч цю вулицю відремонтують набагато краще, а ніж Глибочицьку. Автор фото — Anton Škodnik

Якщо ви думаєте, що безвихідних ситуацій не буває — автобуси Осло можуть з цим посперечатися.

У Києві під час сьогоднішнього ранкового обстрілу пошкоджено близько 70 маршрутних таксі. Наразі у місті працює менше маршруток. Це може стосуватися маршрутів: № 157, 166, 177, 178, 179, 181, 182, 193, 211, 212, 225, 233, 240, 241, 242, 250, 423, 465, 470, 475, 485, 496, 535, 542, 555, 567, 569, 577, 578, 586. Переважна більшість автобусних, тролейбусних і трамвайних маршрутів працюють у штатному режимі, повідомили у КМДА.

Вчора на територію Подільського трамвайного депо, згідно з джерелами «Управа КПТ», начебто привезли трамвай Pesa Fokstrot. Поки невідомо, з якою метою. Хоч деякі висувають припущення про можливий запуск цих вагонів на Оболонь (якраз біля Куренівського парку активно ремонтують колії) чи під час відкриття Глибочицької — це лише здогадки, які неможливо спростувати чи підтвердити. Навіть якщо пару вагонів дадуть для піару чи запустять на регулярній основі, то все одно залишається проблема з відсутність трамвайних та «віденських» платформ. На Кирилівський та Глибочицькій, при минулому керівнику, відмовились від створення «віденських»платформ, а у період з 2023 по 2025 рік, трамвайних платформ зробили лише 3 штуки. Чи зміниться якось ситуація після появи нового директора Дептранса — невідомо. Уповноважені з питань безбарʼєрності та Рада безбарʼєрності при КМДА взагалі не піднімають питання щодо підвищення доступності на трамвайних зупинках та в цілому ніяк не впливають на міські проекти. Запуск вагонів Pesa на Подільській мережі, з якої сторони не подивишся, це чисто піар-акція. Хоч для пасажирів Песи будуть набагато комфортніші за Татри, але в цілому це ніяк не вплине на комфорт пересування, якщо відсутні базові речі для створення цього комфорту.

В цілому можна погодитись з тим, ризик удару по ТЕЦ під час повітряної тривоги вже ще залишається. Але тоді виникає питання: чому тоді повністю не перенаправити тимчасові траси автобусів №22 і 91 на Дарницький міст, щоб вони могли в обох напрямках їхати? Бо виходить так, що з правого на лівий берег ми перекриваємо рух заради безпеки, а з лівого на правий — ні. Якась дивна безпекова логіка виходить.

🚧У Києві під час повітряної тривоги обмежуватимуть рух Південним мостом з правого на лівий берег Це стосуватиметься як приватних авто, так і громадського транспорту. Таке рішення ухвалила Рада оборони міста Києва. 🚌У зв’язку з цим автобуси № 22 та № 91 рухатимуться з правого берега Дніпра на лівий за зміненими схемами. 🔸Громадський транспорт курсуватиме за двома алгоритмами. Маршрут і його номер залежатимуть від того, де автобус перебуватиме під час оголошення повітряної тривоги. ❕Водночас маршрути автобусів, що курсують із лівого на правий берег, лишаються незмінними незалежно від оголошення повітряної тривоги. ☝️Під час повітряної тривоги звертайте увагу на номер маршруту! ↪️Із маршрутами курсування автобусів №№ 22 та 91 під час повітряної тривоги ознайомтеся на kyivcity.gov.ua.

Як очікувалось — біля нового ветеранського центру на Харківському масиві зробили асфальтовий плац… Хоч згідно з ТЗ, ще мають нанести розмітку та встановити стовпчики, але варто пояснити, що не так з благоустроєм. Сам допис буде зосереджений винятково на благоустрої. 🔶Для чого було робити асфальтовий плац? Мало того, що влітку уся ця територія буде розпечена, так ще це виглядає, як одна велика парковка. Можна було виділити зону біля входу до нового центру іншим типом мощенням. Наприклад, тією ж тротуарною плиткою. 🔶Друга проблема витікає з першої — де нове місце для озеленення? Можна було в зоні паркувальних місць та біля входу до будівлі виділити місця під нові дерева та кущі, які могли хоч трішки зменшити площу нагріву. Роблячи будь-який новий громадський центр, не варто «забивати болт» на якісний благоустрій. Кожен з нас буде взаємодіяти з цим благоустроєм і саме він впливає на сприйняття появи нових просторів. Основна проблема, чому ми отримуємо такі рішення рівня «дна» — відсутність публічних обговорень та показів проектів. Невідомо, чи був взагалі якийсь проект благоустрою біля «Київ Мілітарі Хаб» (це офіційна назва). Але якщо проект є, то він не був опублікований у відкритий доступ. Відповідно, вплинути якось на фінальний результат дуже важко. Усі роботи робляться за кошти міжнародних партнерів. Вартість цього «благоустрою» склала 3,275 млн грн. P.s. 17:34: Як тільки усі роботи дороблять — викладу відповідні фотографії сюди.

В 2016 році, у Вашингтоні був заново відкритий трамвай, який колись їздив з 1862 по 1962 рік та був замінений на автобуси. В березні 2026 року, трамвай в столиці США знову буде зачинений та демонтований. Спитайте чому? Ось в чому справа: • 4 км лінія веде «з нізвідки в нікуди»; •колій не мають відокремлення та петляють з однієї смуги в іншу (щоб трамвай машинам не заважав); •трамвай їде зі швидкістю 12 км/год; •вздовж лінії не прибрали дублюючі автобусні маршрути; • немає квиткового меню та постійні проблеми з рухомим складом; В результаті, трамвай перевозить всього 4 тис. людей на добу! Не дивно, що його хочуть закрити. Хоча були плани поширити трамвай на все місто. Трамвай в Вашингтоні є прикладом того, як не потрібно будувати нову систему з нуля. Якщо ви не хочете отримати «трамвай-привид» — вчіться на чужих помилках. Це набагато дешевше, аніж на своїх. Автор фото: Ymtram, Mario Duran-Ortiz и BeyondDC

На Глибочицькій завершується поточний ремонт Більш вірогідно, що в цьому місяці трамвайний рух відновлять. Поки, висловлю свої враження щодо фінального результату. Те що за цю вулицю нарешті взялись, та капітально замінили колії — є плюсом. Однак, ремонт візуально виглядає надто дешевим. Хоч це не є новиною, але поясню, що маю на увазі. Якщо згадувати ремонт Кирилівської, то вулицю намагались візуально зробити більш-менш приємною на вигляд. Про Глибочицьку складається враження, що там намагались економити на усьому. Аварійне покриття деяких тротуарів не було відремонтовано та невідомо, чи візьмуться за хідники у наступному році. За усе інше (платформи та велосмуги) вже не буду казати — це вже неодноразово згадували. Якщо опустити факт про рівну проїжджу частину та пониження бордюрів, то на яких досягненнях цього ремонту буде виїжджати піар-апарат мерії — невідомо, але буде цікаво подивитись. Сподіваюсь, що тему з Глибочицької ми закрили. Відео взято зі сторісу Віталія Кличка

Можливо для якогось такий благоустрій є примітивним, але саме такі сквери потрібні київським житловим масивам, які були збудовані в 70-90-х роках. В спальних районах є купа ділянок на яких є хаотичне паркування, які засмічені сміттям чи просто мають відкритий ґрунт вперемішку з піском. Хоча іноді такі території є частиною прибудинкової, які через особливість планування мікрорайонів, є роздутими. Незалежно від того, чи є в будинку ОСББ чи ЖБК, великі території мешканцям важко не те що впорядкувати, але просто підтримувати в належному стані. Можливо якось зроблю допис на цю тему. Важливо зазначити, що не потрібно кожен м2 захаращених ділянок робити а-ля «Парк «Наталка» — це дорого як в реалізації, так в подальшому обслуговуванні. Тому, нові міні-сквери всередині житлових масивів мають бути з такими рівнем благоустрою, як на фото — доріжка з піщано-гравійним покриттям чи ФЕМ, лавки та озеленення. Можна також робити додаткове освітлення, невеликий дитячий майданчик чи майданчик для вигулу собак. Все залежить від місця розташування. З наявним бюджетом Києва та при залучені грантових коштів, можливо в короткі терміни зробити ось такі міні-сквери усюди. Тим паче їхня реалізація не дуже дорога. Щоб зробити процес автоматизованим, варто створити альбом типових рішень.

На просп. Петра Григоренка 36-38 зробили ще один міні-сквер, поряд з минулорічна зробленим В рамках продовження наявного скверу зробили: •нове озеленення та висадили дерева; •доріжки з піщано-гравійного покриття; •встановили лавки та урни; Орієнтовна вартість створення міні-скверу у Києві становить близько від 100 до 500 тис. грн. Я вже робив огляд одного з міні-скверів Дарницькому районі і вартість його створення склала близько 200 тис. грн.