Збережки
Kanalga Telegram’da o‘tish
Ko'proq ko'rsatish
Mamlakat belgilanmaganToif belgilanmagan
229
Obunachilar
Ma'lumot yo'q24 soatlar
+47 kun
+630 kun
Ma'lumot yuklanmoqda...
O'xshash kanallar
Ma'lumot yo'q
Muammo bormi? Iltimos, sahifani yangilang yoki bizning qo'llab-quvvatlash boshqaruvchimizga murojaat qiling>.
Taglar buluti
Ma'lumot yo'q
Muammo bormi? Iltimos, sahifani yangilang yoki bizning qo'llab-quvvatlash boshqaruvchimizga murojaat qiling>.
Kirish va chiqish esdaliklari
---
---
---
---
---
---
Obunachilarni jalb qilish
Sentabr '26
Sentabr '26
+4
1 kanalda
Avgust '26
+4
0 kanalda
Get PRO
Iyul '26
+16
2 kanalda
Get PRO
Iyun '26
+55
7 kanalda
Get PRO
May '260
2 kanalda
Get PRO
Aprel '26
+159
4 kanalda
| Sana | Obunachilarni jalb qilish | Esdaliklar | Kanallar | |
| 12 Sentabr | 0 | |||
| 11 Sentabr | 0 | |||
| 10 Sentabr | +2 | |||
| 09 Sentabr | 0 | |||
| 08 Sentabr | +2 | |||
| 07 Sentabr | 0 | |||
| 06 Sentabr | 0 | |||
| 05 Sentabr | 0 | |||
| 04 Sentabr | 0 | |||
| 03 Sentabr | 0 | |||
| 02 Sentabr | 0 | |||
| 01 Sentabr | 0 |
Kanal postlari
Гетьман («князь України» за версією автора) Іван Мазепа та Військо Запорозьке в уявленні французького художника ХІХ століття.
| 2 |  Matn yo'q... | 258 |
| 3 |  Карикатура, надрукована у вересні 1919 р. у київській газеті "Вечерніе огни". | 173 |
| 4 |  Закарпатський бойко-верховинець із піпою, 1928 рік. | 189 |
| 5 |  Острог. Колишній костел Пресвятої Трійці капуцинського монастиря, перебудований на православну церкву. Фото міжвоєнного періоду. | 202 |
| 6 |  Гуцули та гуцулки із села Косівська Поляна, що на Рахівщині. Фотографував Войтех Сук у 1930 році. | 233 |
| 7 |  Символи на одвірку Троїцької церкви у поліському селі Судче біля Любешова (Волинська область). Церква була побудована місцевими майстрами у 1663 році і згоріла у 1914 році. Малюнок Юзефа Смолінського 1907 року, який виконав кілька ескізів для статті в часописі "Architekt". | 267 |
| 8 |  Невстановлений вояк-ветеран легіону Українських січових стрільців з котильйоном (кутальйон, вівсюрик, вісьорок) — українською традиційною нагрудною прикрасою, здебільшого з бісеру, яка слугувала символом кохання і одночасно військовим або патріотичним оберегом. | 210 |
| 9 |  1936 рік. | 188 |
| 10 |  Епітафія Мартина Подгороденського, увінчана гербом Корчак. Парафіяльний костел святих Йоахима і Анни у Володимирі (кінець XVII століття). Фото з листівки міжвоєнного періоду. | 186 |
| 11 |  Мапа України в німецькій газеті 1918 року. | 207 |
| 12 |  Симон Петлюра, фото 1916 року з посвідчення заступника уповноваженого Всеросійського земського союзу при штабі 4-ї армії. | 256 |
| 13 |  Підпільна поштова марка, яку в 1988 році випустила польська профспілка «Солідарність» (Solidarność). На ній зображений Ярослав Стецько — один із керівників ОУН(б) та голова Антибільшовицького блоку народів. | 1 478 |
| 14 |  Олена Теліга. Подєбради, Чехословаччина, 1925–1926 рр. | 241 |
| 15 |  Matn yo'q... | 255 |
| 16 |  "Кацярына" (переклад Ф. Чернишевіча під редакцією Я. Купали)
Вільня: Палачанін, 1911 | 252 |
| 17 |  Три зображення Володимира Великого авторства Святослава Гординського. Ліворуч: фрагмент запрестольної ікони в каплиці Української папської колегії Св. Йосафата в Римі, 1971 рік. Посередині: фрагмент іконостасу в соборі Свв. Петра й Павла в Мельбурні, 1980-ті рр. Праворуч: фрагмент поліхромії собору Покрова Пресвятої Богородиці та Св. Апостола Андрія в Мюнхені, 1981 рік.
Художник Святослав Гординський (1906—1993) утвердив у іконографії Володимира Великого традицію зображення його з золотим тризубом — із хрестом або без — у синій вставці на плащі князя. У 1950—1980-х мистець оздобив розписами й мозаїками понад 50 українських церков у Америці, Європі та Австралії. Серед них, зокрема, п’ять катедральних соборів. | 235 |
| 18 |  Шапка бланка посольства УНР у Відні, 1920 рік. Таке зображення тризуба в щиті було представлено й на паспортах, що їх видавали в той час українські дипломатичні представництва в кількох європейських столицях. | 221 |
| 19 |  Бур’яни, або Завелись будяки. Автор Віктор Цимбал, 1947 рік. | 266 |
| 20 |  Голуб миру. Автор Віктор Цимбал, 1950 рік. | 238 |
