Насправді
Kanalga Telegram’da o‘tish
Виважено. Чітко. Аналітично https://naspravdi.com Ідентифікатор онлайн–медіа R40-07476
Ko'proq ko'rsatishMamlakat belgilanmaganToif belgilanmagan
576
Obunachilar
-124 soatlar
-127 kun
-5730 kun
Postlar arxiv
575
ГАРЯЧИЙ ТУР УКРАЇНСЬКИХ ДРОНІВ НА МОСКОВЩИНІ
https://youtube.com/shorts/zwnpe-bvqaU?si=oHc5tTq-ffKklAzK
#війна
#дрон
@naspravdi
575
🇩🇪 У Німеччині триває дискусія щодо правил тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку
У Німеччині активно обговорюють пропозицію Європейської комісії, яка може змінити порядок надання тимчасового захисту українцям.
Єврокомісія запропонувала продовжити дію Директиви про тимчасовий захист до березня 2028 року. Водночас для новоприбулих громадян України, які підлягають військовому обов’язку та не мають дозволу української влади на виїзд, пропонується скасувати автоматичне надання тимчасового захисту. Натомість вони зможуть звертатися за індивідуальним міжнародним захистом (притулком). Важливо, що запропоновані зміни не стосуються українців, які вже перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС.
Пропозиція викликала політичну дискусію в Німеччині. Голова Комітету Бундестагу у справах Європейського Союзу Антон Гофрайтер («Союз 90/Зелені») розкритикував цю ініціативу, заявивши, що українських чоловіків не слід позбавляти загального механізму тимчасового захисту та переводити їх на складнішу процедуру отримання притулку.
Німеччина прийняла найбільшу кількість українців зі статусом тимчасового захисту серед усіх країн Європейського Союзу, тому можливі зміни насамперед вплинуть саме на її міграційну систему.
Остаточного рішення поки що немає. Пропозицію Європейської комісії ще мають розглянути та погодити держави-члени ЄС. Саме під час цих переговорів визначать, чи залишиться норма щодо чоловіків призовного віку в остаточному тексті документа.
#Німеччина #ЄС #біженці
@naspravdi
575
💥 Вибух у центрі Монако: серед постраждалих — українці. Правоохоронці розслідують можливий замах.
Увечері в одному з престижних районів Монако стався вибух біля входу до житлового будинку. За попередніми даними, невідомий залишив сумку з вибуховим пристроєм, який здетонував через кілька хвилин.
Унаслідок вибуху постраждали троє громадян України — чоловік, жінка та підліток. Двоє дорослих перебувають у важкому стані.
Правоохоронці повідомили, що вибуховий пристрій був закладений навмисно, тому основною версією слідства є цілеспрямований замах.
За інформацією Le Figaro, постраждалий чоловік — український олігарх з Дніпра Вадим Єрмолаєв, засновник корпорації Alef, який з початку повномасштабної війни є "VIP-біженцем" у Монако. Він перебуває під санкціями з грудня 2023 року згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони, підписаними президентом Володимиром Зеленським.
Поліція Монако спільно з французькими правоохоронцями проводить розслідування, аналізує записи камер відеоспостереження та встановлює обставини інциденту. Офіційних висновків щодо мотивів або можливих підозрюваних поки що не оприлюднено.
Якщо інформація про особу потерпілого підтвердиться, це може стати одним із найрезонансніших нападів на українського бізнесмена за межами України за останні роки.
#Монако #вибух
@naspravdi
575
+1
⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 138 ЦІЛЕЙ
У ніч на 30 червня (з 18:00 29 червня) противник атакував 154 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера, Італмас та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Курськ, Орел – рф., Донецьк – ТОТ, Гвардійське – ТОТ АР Крим.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.
💥 За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 138 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні, центрі та сході країни.
Зафіксовано влучання 13 ударних БпЛА на 10 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 2 локаціях.
#війна
@naspravdi
575
🕘 Загальнонаціональна хвилина мовчання... 🙏
Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну...
⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах:
📱 YouTube
Насправді MAX
• https://www.youtube.com/channel/UCPkemZgRrVE1ensStShwFdA
Насправді SHOW
• https://www.youtube.com/channel/UCXnXMbXeQEY9mszxW37WKAw
Насправді NEWS
• https://www.youtube.com/channel/UCi69Lig3qEuqtvZoN9i19KA
Насправді PLUS
• https://www.youtube.com/channel/UC7-NqrnM3tzN8DbNhIMR5Fg
📱 TikTok
Насправді NEWS
• https://www.tiktok.com/@naspravdi.news
Насправді MAX
• https://www.tiktok.com/@naspravdi_max
Насправді SHOW
• https://www.tiktok.com/@.show820
Насправді PLUS
• https://www.tiktok.com/@.naspravdi.plus
📱 Facebook
Насправді
• https://www.facebook.com/naspravdi/
📱 Instagram
Насправді SHOW
• https://www.instagram.com/naspravdi.show
Насправді NEWS
• https://www.instagram.com/naspravdi.news
Насправді Медіа
• https://www.instagram.com/naspravdi.media
⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️
#війна
@naspravdi
575
💰 Скільки насправді коштує один день війни для України?
Поки ви дивитеся це відео, Україна витратить на оборону близько 1,2 млн доларів.
У новому випуску розбираємо, скільки коштує один день повномасштабної війни та на що держава витрачає ці кошти.
У відео дізнаєтеся:
🔹 скільки Україна витрачає на війну щодня;
🔹 чому реальна вартість дня війни значно вища за бюджетні видатки;
🔹 скільки коштує війна росії;
🔹 на що саме спрямовуються оборонні витрати;
🔹 чому найвища ціна війни вимірюється не лише грошима.
📺 Дивіться повний випуск, щоб зрозуміти масштаб фінансових витрат війни та те, як вони впливають на економіку України.
https://youtu.be/LXJnyHd31-I?si=yq98ARZ_dOYVr8SW
#економіка #війна #бюджет #аналітика
@naspravdi
575
+1
Срібник великого князя Київського святого рівноапостольного Володимира Святославовича (Великого) з Тризубом
Кінець 10 — початок 11 століття. Монета знайдена пошуківцем в Чернігівській області.
#мить_історії #артефакти #РусьЦеУкраїна
@naspravdi
575
🏔️ 42 кілометри за добу та три найвищі вершини Великої Британії. Кейт Міддлтон підтримала людей, які борються з раком.
Принцеса Уельська Кейт Міддлтон за один день подолала 42 кілометри гірськими маршрутами та підкорила три найвищі вершини Великої Британії: Бен-Невіс у Шотландії, Скофел-Пайк в Англії та Сноудон в Уельсі.
Марафон мав благодійну мету — збір коштів на підтримку людей, які борються з онкологічними захворюваннями.
Для самої Кейт ця ініціатива має особливе значення. Після операції та курсу хіміотерапії вона перебуває в ремісії, тому вирішила власним прикладом привернути увагу до важливості підтримки онкопацієнтів і їхнього відновлення.
На фініші принцесу зустрічали принц Вільям, діти та батьки.
Після завершення сходження Кейт наголосила, що боротьба з онкологією — це не лише лікування, а й тривалий шлях відновлення, під час якого людям особливо потрібні підтримка, сила та віра в себе.
https://youtu.be/9ofqvndBWT4?si=zTCtbV4RrKaqigTW
#благодійність #здоров’я
@naspravdi
575
⚡️ Україна отримала від США попередження про можливий масований удар протягом найближчих 72 годин
#війна
@naspravdi
575
Росія почала озброювати свої танкери для захисту від перехоплення судами НАТО
https://youtube.com/shorts/obvl-z0W5-Y?si=YfJ-eoC07k3ZR4dR
#війна
#флот
@naspravdi
575
🎯 Ворог постійно змінює тактику. Українські військові — також.
Чим сьогодні росіяни найчастіше атакують українські позиції? Як змінюється війна дронів? Які рішення українські захисники перейняли в окупантів, а які помилки на фронті можуть коштувати життя?
Про це — у новому випуску «Фронту».
Гість ефіру — військовий на позивний «Адвокат», т.в.о. командира взводу роти ударних БПАК батальйону розвідки 13-ї бригади НГУ «Хартія».
У випуску обговорюємо:
🔹 чим росіяни найчастіше вражають українські позиції;
🔹 як еволюціонує війна дронів і хто швидше адаптується;
🔹 які тактичні рішення українські військові перейняли у противника;
🔹 які помилки на фронті мають найважчі наслідки;
🔹 як працюють ударні БПАК;
🔹 що потрібно, щоб долучитися до бригади «Хартія».
📺 Дивіться повний випуск, щоб почути оцінку ситуації безпосередньо від військового, який щодня виконує бойові завдання на передовій.
https://youtu.be/yqZOED5urx0?si=SBTZfgFQWaZl2tgl
#фронт #ЗСУ #дрони #хартія
@naspravdi
575
🇺🇦 Українські дрони системно ізолюють окупований Крим.
На півострові дедалі помітнішими стають наслідки ударів по військовій та логістичній інфраструктурі окупантів. Дефіцит пального, перебої з електропостачанням, черги на в’їзд через Керченський міст, проблеми з логістикою та зрив туристичного сезону — усе це свідчить про зростаючий тиск на російську окупаційну систему.
У спецвипуску «Гостро по фактах» розбираємо:
🔹 чому в Криму виник паливний колапс;
🔹 які об’єкти були уражені українськими дронами;
🔹 як удари по ТЕС, нафтобазах, поромах і логістичних вузлах впливають на ситуацію на півострові;
🔹 чому росіяни масово виїжджають через Керченський міст;
🔹 що означає заява міністра оборони Рустема Умєрова про поступову ізоляцію Криму.
📺 Дивіться повний випуск, щоб зрозуміти, як змінюється ситуація в окупованому Криму та які наслідки це може мати для російської військової присутності на півострові.
https://youtu.be/GcvilK5nJ4k?si=jmYYoSl7pmnRKYjL
#Крим #окупація #ЗСУ #дрони
@naspravdi
575
29 червня — день пам’яті Героя України Василя Сліпака
29 червня Україна вшановує пам’ять Героя України Василя Сліпака — людини, яка могла збирати овації на найкращих оперних сценах світу, але свідомо обрала іншу сцену — поле бою за свою державу.
Його голос звучав у Парижі, а талант визнавали найкращі театри Європи. Та коли Україна опинилася під загрозою, Василь повернувся додому. Він не сховався за славою, не виправдовувався успішною кар’єрою і не шукав причин залишитися осторонь.
Добровольцем він вступив до лав Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», де отримав позивний «Міф» — на честь арії Мефістофеля, яку блискуче виконував на оперній сцені. Саме в лавах ДУК ПС він пліч-о-пліч із побратимами боронив українську землю. Для нього слова «Честь», «Воля» та «Україна» були не гаслами, а змістом життя.
29 червня 2016 року Василь Сліпак загинув від кулі ворожого снайпера під час виконання бойового завдання на Донеччині. Йому був лише 41 рік.
Його життя стало символом вибору, який неможливо нав’язати. Вибору між особистим успіхом і відповідальністю перед Батьківщиною. Він довів, що патріотизм — це не гучні слова, а готовність пожертвувати найдорожчим.
«Не досить любити Україну до глибини душі — треба любити її до глибини власної кишені, до глибини власного серця і, коли прийде час, — до останньої краплі крові».
Сьогодні ці слова звучать особливо сильно. Бо свобода України й досі має свою ціну. І серед тих, хто заплатив за неї найвищу, назавжди залишиться ім’я Василя Сліпака.
Вічна пам’ять і шана Герою України!
#війна
@naspravdi
575
🇺🇦 Українські дрони ізолюють Крим: що відбувається на окупованому півострові
Після серії ударів по військовій та логістичній інфраструктурі в тимчасово окупованому Криму російська влада стикається з дедалі більшими проблемами в забезпеченні півострова.
У новому випуску розповідаємо:
▪️ чому на окремих АЗС виник дефіцит пального та черги;
▪️ які об’єкти стали цілями українських ударів;
▪️ як атаки впливають на логістику, енергопостачання та поромне сполучення;
▪️ чому окупаційна влада змушена змінювати маршрути постачання;
▪️ як це позначається на туристичному сезоні та повсякденному житті на півострові.
Також розбираємо заяви української влади щодо подальшої стратегії ізоляції окупованого Криму та аналізуємо, як системні удари по логістиці впливають на військові можливості росії.
🎥 Дивіться новий випуск та діліться своєю думкою в коментарях.
https://youtu.be/GcvilK5nJ4k?si=rewOf42QVS_R8-nJ
#Крим #ЗСУ #дрони #війна
@naspravdi
575
367 річниця перемоги у Конотопській битві
29 червня Україна вшановує річницю Конотопської битви — однієї з найвизначніших перемог української зброї XVII століття.
У 1659 році війська Гетьманщини на чолі з гетьманом Іваном Виговським у союзі з кримськотатарським військом завдали нищівної поразки московській армії князя Олексія Трубецького поблизу Конотопа. У ході битви було розгромлено елітну московську кінноту, а втрати царського війська стали одними з найбільших за всю московсько-українську війну 1658–1659 років.
Конотопська битва стала яскравим свідченням того, що українська держава вже у XVII столітті була здатна успішно боронити свою незалежність, вести складну дипломатичну гру та здобувати перемоги над значно чисельнішим противником.
Попри блискучий військовий успіх, внутрішні політичні суперечності та відсутність єдності серед козацької старшини не дозволили повною мірою використати результати перемоги. Проте сама битва назавжди залишилася символом професійного військового мистецтва, стратегічного мислення та прагнення українців до власної державності.
Сьогодні, через понад три з половиною століття, Конотоп нагадує: історія України — це не лише боротьба за свободу, а і ряд великих перемог. Які доводять, що українська армія здатна змінювати хід подій навіть у найскладніші часи.
🇺🇦 Вічна пам'ять усім, хто в різні епохи боронив українську землю. І шана героям Конотопської битви, чия звитяга стала частиною нашої національної історії.
#мить_історії #річниця
@naspravdi
575
В УКРАЇНІ ЗНОВУ ВИМИКАТИМУТЬ СВІТЛО
https://youtube.com/shorts/r_9BR0US_N8?si=ZsyARruEtn8rtYQg
#війна
@naspravdi
575
💦 Китай охолоджує міста не кондиціонерами, а водяним туманом
Поки багато країн світу шукають способи адаптації до дедалі спекотнішого клімату, у Китаї активно використовують системи дрібнодисперсного водяного туману для охолодження громадських просторів.
Такі системи вже встановлюють у парках, житлових комплексах, на площах, пішохідних вулицях, біля транспортних вузлів, ресторанів і туристичних локацій.
Принцип роботи простий: спеціальні форсунки розпилюють воду на мікроскопічні краплі, які швидко випаровуються, поглинаючи тепло. Завдяки цьому температура повітря в зоні дії системи може знижуватися приблизно на 3–8°C, при цьому люди майже не відчувають вологи.
Такі технології вже застосовують також у Японії, Іспанії, Об’єднаних Арабських Еміратах та інших країнах із жарким кліматом.
Через глобальне потепління міста дедалі більше інвестують не лише у скорочення викидів парникових газів, а й у рішення, які допомагають людям комфортно жити під час тривалих хвиль спеки.
Для України це також актуально. Після війни відбудова міст дає можливість одразу впроваджувати сучасні підходи до міського планування: системи туманоутворення, озеленення, використання світловідбивних матеріалів, накопичення дощової води, енергоефективні будівлі та нові стандарти благоустрою.
У найближчі десятиліття конкурентоспроможність міст визначатиметься не лише транспортом чи архітектурою, а й здатністю забезпечити комфортне життя в умовах високих температур.
#Китай #спека #клімат #технології #цікаво
@naspravdi
575
🇵🇱 Не дозволяймо пропаганді підміняти реальність
Останнім часом у соціальних мережах дедалі частіше поширюються повідомлення, які створюють враження, ніби Польща стала країною, де українців системно переслідують. Окремі конфлікти та злочини подаються як доказ нібито масової ворожості до українців.
Насправді такі випадки потребують ретельного розслідування та покарання винних, однак вони не відображають ставлення всього польського суспільства.
Показовою є реакція польської держави. Якщо українці стають жертвами нападів чи дискримінації, правоохоронні органи відкривають провадження, проводять розслідування, а справи розглядаються в суді. Закон застосовується незалежно від громадянства потерпілих.
Одним із прикладів став напад на українця Артема у Варшаві. Після інциденту поліція розпочала розшук нападників, а небайдужі поляки організували допомогу постраждалому та збір коштів на лікування. Ситуація також привернула увагу польських політиків.
Водночас не варто забувати, що саме Польща після початку повномасштабного вторгнення прийняла мільйони українців, надала їм прихисток, доступ до освіти, медицини, ринку праці та соціальної підтримки. Тисячі волонтерів, громадських організацій і звичайних громадян допомагали українським сім’ям з перших днів війни.
Саме тому важливо відрізняти окремі кримінальні випадки від реальної картини. Узагальнення та спроби представити Польщу як державу, де українців нібито переслідують на системному рівні, не відповідають фактам і можуть використовуватися для посилення недовіри між українцями та поляками.
Попри складні сторінки спільної історії, Україну та Польщу сьогодні об’єднують стратегічне партнерство, спільні безпекові інтереси та багаторічна підтримка. Саме взаємна повага, співпраця й критичне ставлення до інформації залишаються найкращою відповіддю на будь-які спроби посіяти ворожнечу.
#Польща #суспільство
@naspravdi
