Насправді

🚨 У СЕЛІ РАДУШНЕ ПІД КРИВИМ РОГОМ РАКЕТА ВЛУЧИЛА В БУДИНОК БАГАТОДІТНОЇ РОДИНИ Одним із найтрагічніших епізодів нічної атаки став удар по селу Радушне поблизу Кривого Рогу. Російська балістична ракета влучила у приватний будинок, де мешкала багатодітна родина. Унаслідок удару загинули шестеро людей, серед яких троє дітей: ▪️ дівчинка 6 років; ▪️ хлопці 11 та 17 років. Ця трагедія стала однією з найболючіших втрат під час масованого ракетного обстрілу України в ніч проти 30 липня. #обстріл #війна @naspravdi

росія АТАКУВАЛА ЛЬВІВ: ЗРУЙНОВАНІ БАГАТОПОВЕРХІВКИ, ПІД ЗАВАЛАМИ ЛЮДИ, У КРИВОМУ РОЗІ ЗАГИНУЛИ ДІТИ У ніч проти 30 липня росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак останнього часу. Окупанти застосували балістичні ракети, гіперзвукові «Циркони», крилаті ракети Х-101 і «Калібр», а також ударні дрони Shahed, завдаючи ударів кількома хвилями практично по всій території України. Як розгорталася атака Після першої години ночі під удар потрапили Київ, Кропивницький та Кривий Ріг. По Кривому Рогу, за даними моніторингових каналів, було застосовано гіперзвукові ракети «Циркон», а згодом такі ж ракети вперше долетіли й до Вінниці. Одночасно зі сходу України рухалися великі групи ударних дронів. Після третьої години ночі росія запустила нову хвилю крилатих ракет Х-101 із літаків стратегічної авіації, а також ракети «Калібр» із Чорного моря. Маршрути польоту проходили через центральні області у напрямку заходу країни. Після четвертої години ранку крилаті ракети атакували Київщину, Вінниччину, Хмельниччину, Тернопільщину, Рівненщину, Волинь, Львівщину та Івано-Франківщину. Також повідомлялося про удар по Бурштину, де розташований важливий енергетичний об’єкт. Близько п’ятої ранку росія повторно атакувала Київ балістичними ракетами. 📍 Львів Одного з найпотужніших ударів зазнав Львів. За словами міського голови Андрія Садового, пошкоджено понад 20 житлових будинків, школу та два дитячі садки. Значних руйнувань зазнали багатоповерхівки на вулицях Патона та Виговського. Рятувальники продовжують розбирати завали, під якими можуть перебувати люди. Частину мешканців довелося евакуйовувати з верхніх поверхів за допомогою кранів через заблоковані сходові клітки. 📍 Кривий Ріг Найбільша кількість загиблих — у передмісті Кривого Рогу. За інформацією місцевої влади, балістична ракета влучила у приватний житловий будинок. Загинули шість людей, серед них троє дітей. Ще щонайменше восьмеро отримали поранення. 📍 Київ і Київщина У столиці виникли масштабні пожежі в Оболонському та Святошинському районах. Горіли торговельні павільйони, гаражі та нежитлові будівлі. Відомо про загиблих і постраждалих. На Київщині пошкоджено приватні будинки, рятувальники дістали людей із-під завалів. 📍 Полтавщина У Полтавському районі внаслідок удару БпЛА по складських приміщеннях приватного підприємства загинула одна людина. 📍 Вінниччина Вінниця вперше опинилася під ударом гіперзвукових ракет «Циркон». У місті повідомляли про пожежі після влучань. Чим ця атака відрізнялася Особливістю нічного удару стало поєднання різних типів озброєння в кілька хвиль. Спочатку росія застосовувала балістичні ракети, потім масовано запускала ударні дрони, а після цього — крилаті ракети з повітря та моря. За оцінками військових оглядачів, така тактика покликана максимально ускладнити роботу української протиповітряної оборони та перевантажити її одночасними цілями різних типів. У Міноборони рф заявили, що цілями атаки нібито були військові аеродроми, підприємства ВПК і логістичні центри. Водночас фактичні наслідки свідчать про масштабні руйнування цивільної інфраструктури, житлових будинків та загибель мирних мешканців, серед яких є діти. #обстріл #війна @naspravdi

⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 320 ЦІЛЕЙ: 55 РАКЕТ ТА 265 ВОРОЖИХ БПЛА У ніч на 30 липня (з 18:00 29 липня), противник завдав масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних БпЛА, ракет повітряного, наземного та морського базування різних типів. ❗️ Основний напрямок удару – Київщина та Львівщина. Також атаковано Дніпропетровщину, Сумщину, Вінниччину, Полтавщину, Миколаївщину, Івано-Франківщину. Особливість масованої атаки - одночасне застосування засобів повітряного нападу різних типів із різних напрямків, застосування великої кількості "балістики" та крилатих ракет. Усього радіотехнічними військами Повітряних Сил зафіксовано 358 засобів повітряного нападу – 74 ракети і 284 БпЛА різних типів: - 4 протикорабельні ракети Циркон/Онікс (район пуску – Курська обл., - рф); - 9 балістичних ракет Іскандер-М/С-400/KN-23 (райони пуску – Брянська, Воронезька, Курська обл., - рф); - 61 крилату ракету Х-101/Калібр (район пуску – Вологодська обл., Новоросійськ - рф); - 284 ударних БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивних), Гербера, Італмас, дронів-імітаторів типу "Пародія" (із напрямків: Брянськ, Курськ, Орел, Шаталово – рф). Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 💥 За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 320 цілей – 55 ракет та 265 безпілотників різних типів: - 1 балістичну ракету Іскандер-М/С-400/KN-23; - 54 крилаті ракети Х-101/Калібр; - 265 ворожих БпЛА різних типів. За попередньою інформацією, станом на 09.00 зафіксовано влучання 3 протикорабельних, 6 балістичних та 2 крилатих ракет, а також 17 ударних БпЛА на 20 локаціях й падіння збитих (уламки) на 13 локаціях. Інформація щодо восьми ракет уточнюється. #війна #обстріл @naspravdi

У Польщі під час російської атаки виявили невідомий об'єкт і 10-метрову вирву Цієї пекельної для України ночі кілька крилатих російських ракет залетіли і до Польщі. У Люблінському воєводстві, за 80 км від кордону з Україною, польські військові зафіксували невідомий повітряний об'єкт, який зник із радарів. На його перехоплення підіймали винищувач F-16. Згодом у полі поблизу Тарнави-Колонії виявили 10-метрову вирву та металеві уламки. #війна #обстріл #Польща @naspravdi

🕘 ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну...💔 ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 🌐 Наш сайт 📱YouTube 🔻 Насправді MAX 🔻 Насправді SHOW 🔻 Насправді NEWS 🔻 Насправді PLUS 📱TikTok ✔️ Насправді NEWS ✔️ Насправді MAX ✔️ Насправді SHOW ✔️ Насправді PLUS 📱Facebook 🔹 Насправді 📱Instagram 🔸 Насправді SHOW 🔸 Насправді NEWS 🔸 Насправді Медіа 🤩Threads ✔️ Насправді Медіа ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

🇵🇱🇺🇦 АНТИУКРАЇНСЬКІ НАСТРОЇ В ПОЛЬЩІ: КОМУ ЦЕ ВИГІДНО? Останнім часом дедалі частіше надходять повідомлення про напади на українців у Польщі. Причини різні, але в багатьох випадках конфлікти починаються через українську мову або походження людей. Лише за липень сталося кілька резонансних інцидентів: ▪️ 4 липня, Вроцлав — 19-річного українця жорстоко побили після того, як він розмовляв українською телефоном. ▪️ 11 липня, Бельсько-Бяла — чоловік агресивно чіплявся до трьох українських дітей через українську мову. Після розголосу він втратив роботу. ▪️ 18 липня, Легниця — місцева жителька напала на двох 13-річних українок біля басейну. Поліція затримала нападницю та висунула їй обвинувачення. Ці випадки не означають, що Польща загалом стала антиукраїнською країною. Мільйони поляків продовжують підтримувати Україну, допомагають біженцям і українській армії. Водночас ігнорувати зростання ксенофобських проявів також не можна. ❓ Чому це відбувається? Одна з причин — внутрішня польська політика. Історичні теми, Волинська трагедія, питання міграції чи соціальної допомоги дедалі частіше використовуються окремими політиками як інструмент мобілізації виборців. Жорстка риторика може створювати атмосферу, у якій радикально налаштовані люди відчувають себе більш упевненими. Друга причина — інформаційний вплив росії. Яка багато років намагається посварити українців і поляків, просуваючи наративи про «історичну ворожнечу», територіальні претензії та взаємну недовіру. Польща є одним із ключових партнерів України. Тому погіршення відносин між нашими народами відповідає інтересам кремля. ❓ Що має робити Україна? Передусім — не відповідати ненавистю на ненависть. Кожен напад на українця має отримувати належну правову оцінку. Українська дипломатія повинна домагатися розслідування таких випадків і захисту своїх громадян. Водночас важливо відокремлювати дії окремих радикалів від позиції польського суспільства загалом. Адже російська пропаганда прагне представити конфлікти як «війну між українцями та поляками». Окремим напрямом має стати співпраця з європейськими правозахисними організаціями. Якщо випадки злочинів на ґрунті ненависті документуються незалежними інституціями та передаються до європейських структур, це створює додаткові механізми захисту постраждалих і стимулює ефективнішу реакцію правоохоронних органів. Україна і Польща мають складну спільну історію. Але сьогодні обидві держави мають значно більше спільних інтересів, ніж причин для конфлікту. Саме тому будь-які спроби посіяти взаємну ненависть слід оцінювати холоднокровно, спираючись на факти, а не на емоції. Напади на українців мають розслідуватися, винні — нести відповідальність, а політики — пам'ятати, що необережна риторика може мати цілком реальні наслідки на вулицях міст. #Польща #українофобія @naspravdi

#Сьогодні 30 липня 2026 року, 1618-й день триває широкомасштабна #війна... 💔 @naspravdi

🛢CHEVRON ЗАХИЩАЄ НЕ ЛИШЕ СВОЇ АКТИВИ: ЯК КАЗАХСТАНСЬКА НАФТА СТАЛА НОВИМ ФАКТОРОМ ВІЙНИ В ЧОРНОМУ МОРІ Останні дії американської нафтової корпорації Chevron свідчать про те, що війна між росією та Україною дедалі сильніше впливає не лише на безпекову ситуацію, а й на глобальну енергетику. За інформацією The Wall Street Journal, генеральний директор Chevron Майк Вірт провів консультації з адміністрацією США після атак на танкери поблизу чорноморського термінала Каспійського трубопровідного консорціуму (CPC) у Новоросійську. Саме через цей маршрут експортується понад 80% казахстанської нафти, включаючи нафту з родовища Тенгіз, оператором якого є Chevron. На перший погляд може здатися, що йдеться виключно про інтереси великої нафтової компанії. Насправді ставки значно вищі. Каспійський трубопровідний консорціум транспортує близько 2% світового видобутку нафти. Для Казахстану це головний експортний маршрут. А для Європи — одне з ключових джерел постачання нафти, яка не перебуває під санкціями. Будь-яке тривале припинення роботи CPC означає: 🔻 скорочення експорту Казахстану; 🔻 зростання світових цін на нафту; 🔻 додатковий тиск на європейський енергетичний ринок; 🔻 мільярдні втрати для міжнародних інвесторів. (Reuters) Після консультацій із Chevron адміністрація США, за даними західних ЗМІ, звернулася до України із закликом уникати ударів по суднах, які не належать росії. Причина очевидна: Вашингтон прагне не допустити, щоб бойові дії поставили під загрозу американські інвестиції в Казахстані та викликали новий стрибок світових цін на енергоносії. Це не означає зміну американської підтримки України. Скоріше, йдеться про спробу провести чітку межу між ударами по російській військовій чи санкційній інфраструктурі та ризиками для міжнародної енергетичної логістики. Україна стикається з новою дилемою. З одного боку, українська стратегія передбачає посилення тиску на російську економіку та логістику, зокрема через Чорне море. З іншого — інфраструктура, що проходить територією росії, одночасно використовується для експорту казахстанської нафти, яка належить міжнародним компаніям і не є предметом санкцій. Саме це створює складну політичну й дипломатичну проблему: будь-які інциденти можуть зачіпати не лише інтереси росії, а й Казахстану, США та європейських споживачів. Події навколо Chevron демонструють ще одну тенденцію сучасних конфліктів. Військові операції дедалі частіше оцінюються не лише з точки зору їхнього тактичного ефекту, а й через призму впливу на світові ринки, міжнародні інвестиції та енергетичну безпеку союзників. Саме тому енергетична дипломатія поступово стає таким самим важливим інструментом, як санкції, постачання зброї чи міжнародні переговори. Історія з Chevron показує, що війна росії проти України вже давно перестала бути виключно регіональним конфліктом. Вона безпосередньо впливає на глобальні ланцюги постачання енергоносіїв, міжнародні інвестиції та економічні інтереси провідних держав світу. Для України це означає, що під час планування операцій у Чорному морі дедалі більшого значення набуватиме не лише військовий результат, а й його можливі наслідки для партнерів. Збереження їхньої політичної підтримки потребує постійного балансу між воєнною необхідністю та стратегічними економічними інтересами союзників. #геополітика #Chevron #Казахстан #нафта #війна #енергетика #США #Європа @naspravdi

🤯 «АЛЯСКА НАША»: ЯК ПРОПАГАНДА ФОРМУЄ УЯВЛЕННЯ РОСІЯН ПРО СВІТ Що насправді думають пересічні росіяни про війну, Україну та власне майбутнє? І чому багато з них продовжують вірити в міфи про «руський мир», попри реальність навколо? У новому випуску «Антипропаганди» аналізуємо, як працює російська пропаганда та що відбувається в головах людей, які роками живуть під її впливом. У випуску: ▪️ як путін свого часу запевняв, що не забиратиме Крим, і що з цього вийшло; ▪️ чому частина росіян мріє про Аляску, поки російські регіони занепадають; ▪️ якою є «велика росія» зсередини — із закритими школами, лікарнями, шахтами та занепадом інфраструктури; ▪️ як пропаганда впливає на сприйняття реальності та підтримку війни. https://youtu.be/ZgkS-7Nds8w?si=NOEYNhmnH5JrHuAU #росія #пропаганда #антипропаганда @naspravdi

🤖 ШІ ВЖЕ ВЧИТЬСЯ «ЧИТАТИ ДУМКИ»: НАЙЦІКАВІШІ ТЕХНОЛОГІЧНІ НОВИНИ Чи справді штучний інтелект наближається до того, щоб розуміти думки людини? І які ще технології вже сьогодні змінюють наше життя? У новому випуску зібрали найцікавіші новини зі світу технологій: ▪️ Nike представила капці з підігрівом і вібрацією за 250 доларів; ▪️ пасажирський літак-рекордсмен подолав маршрут зі США до Великої Британії лише за 8 годин; ▪️ Walmart запустив ШІ-помічника для фітнес-тренувань у прямому ефірі; ▪️ вчені навчають штучний інтелект «читати думки» людей під час гри в дженгу; ▪️ італійський робот Gene.01 отримав «розумну шкіру» та навчився відчувати дотики ще до фізичного контакту. https://youtu.be/JUyr1-KPlJg?si=JKqy2zW3S8XDIKy4 #технології #новини #відео @naspravdi

💰 МВФ ПОСИЛЮЄ ТИСК: ЧОМУ УКРАЇНІ ДЕДАЛІ ВАЖЧЕ ДОМОВЛЯТИСЯ З МІЖНАРОДНИМИ КРЕДИТОРАМИ Останній перегляд програми розширеного фінансування (EFF) Міжнародним валютним фондом став важливим сигналом для української влади. Формально Фонд погодився перенести терміни виконання частини структурних реформ. Однак головний меседж нового меморандуму інший: простір для подальших компромісів практично вичерпується. Фактично МВФ переходить від політики поступок, характерної для перших років повномасштабної війни. До жорсткішого контролю за виконанням взятих Україною зобов'язань. 🤝 Від підтримки до вимог Після 2022 року міжнародні партнери неодноразово погоджувалися переносити дедлайни реформ, розуміючи безпрецедентні виклики, з якими зіткнулася Україна. Однак війна триває вже 5-ий рік, а потреби українського бюджету залишаються величезними. Це означає, що міжнародні донори дедалі більше уваги приділяють не лише обсягам фінансової допомоги. А й ефективності державного управління та здатності України проводити структурні реформи. Саме тому новий меморандум містить чіткий сигнал: подальше фінансування дедалі більше залежатиме від виконання конкретних зобов'язань, а не від політичних аргументів. ⁉️Найболючіші питання Найбільше дискусій викликають вимоги щодо: 🔻 поступового переходу до ринкового ціноутворення на енергоресурси після завершення воєнного стану; 🔻 розширення податкової бази, включаючи реформу спрощеної системи оподаткування; 🔻 скасування пільг на міжнародні поштові відправлення; 🔻 пошуку постійних джерел наповнення державного бюджету замість тимчасових податкових рішень; 🔻 стримування невійськових державних видатків. Більшість із цих рішень є політично непопулярними, особливо в умовах війни. Проте саме вони, на думку МВФ, мають забезпечити довгострокову фінансову стійкість держави. ⁉️Чому МВФ посилює позицію Причина полягає не лише у внутрішній політиці України. Міжнародні партнери дедалі частіше ставлять питання про ефективність використання коштів та перспективи післявоєнного відновлення. Для кредиторів важливо бачити, що Україна не лише отримує фінансову підтримку. А й проводить реформи, які дозволять у майбутньому зменшити залежність від зовнішнього фінансування. Одночасно МВФ погіршив прогноз економічного зростання України. Та підвищив прогноз інфляції, що лише посилює вимоги до бюджетної дисципліни. 📌 Головний ризик Основна небезпека полягає не в окремих податках чи тарифах. Головний ризик — втрата довіри міжнародних партнерів. Для України сьогодні фінансування МВФ є своєрідним індикатором для інших кредиторів — Європейського Союзу, Світового банку та інших міжнародних фінансових інституцій. Виконання програми відкриває доступ до інших джерел фінансової допомоги. Тоді як систематичне невиконання зобов'язань може ускладнити залучення зовнішніх ресурсів. Новий меморандум демонструє зміну підходу міжнародних кредиторів. Якщо раніше головним питанням було «як підтримати Україну під час війни», то сьогодні дедалі частіше звучить інше: «як зробити так, щоб ця підтримка супроводжувалася реальними реформами». Саме тому найближчі місяці стануть показовими. Восени МВФ оцінюватиме вже не наміри української влади, а конкретні результати виконання взятих зобов'язань. Від цього залежатиме не лише наступний транш Фонду. А й рівень довіри міжнародних партнерів до економічної політики України. #геополітика #МВФ #ЄС #кредит @naspravdi

🚨 У КИЄВІ ПІД ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ВЛК ЧОЛОВІК ЗАРІЗАВ ЛІКАРКУ У Києві під час проходження військово-лікарської комісії чоловік завдав ножових поранень лікарці. Від отриманих травм жінка померла. За даними Київського міського ТЦК, поліція доставила до Подільського районного територіального центру комплектування порушника військового обліку, який проходив ВЛК. Близько 15:30 у кабінеті хірурга він напав на лікарку з ножем. Нападника затримала поліція. На місці працюють правоохоронці, які встановлюють усі обставини трагедії. #Київ #ВЛК @naspravdi

📱 ЧОМУ ПАВЛА ДУРОВА ОГОЛОСИЛИ В РОЗШУК І ЧИ СПРАВДІ СПРАВА В TELEGRAM? У росії розгорівся новий скандал навколо Telegram і його засновника Павла Дурова. ФСБ стверджує, що через сервіс знайомств «Дайвінчик» українські спецслужби нібито вербували російських підлітків для диверсій, а самого Дурова заочно звинуватили у сприянні тероризму та оголосили в розшук. Водночас сам засновник Telegram раніше заявляв, що тиск на месенджер пов’язаний із бажанням кремля пересадити росіян на підконтрольний державі застосунок Max. Крім того, Дуров уже має юридичні проблеми у Франції, де триває розслідування щодо використання Telegram для незаконної діяльності. У випуску розбираємо, чи справді проблема полягає в самому Telegram, чи російська влада використовує цей скандал як привід для посилення контролю над інформаційним простором. https://youtu.be/k9MyuQeFL10?si=_3UtB08w6yYhRcY7 #telegram #розшук @naspravdi

🚀 росія ЗМІНИЛА ТАКТИКУ ПОВІТРЯНИХ АТАК: ЩО ВІДОМО ПРО «РЕАКТИВНІ ШАХЕДИ» У новому випуску «Оперативно з фронту» майор Віталій «Чезет» Іванов, командир ЗРАДн «Страж» 1-го корпусу НГУ «Азов», розповідає про нові виклики для української протиповітряної оборони та ситуацію на Добропільському напрямку. У випуску обговорюємо: ▪️ чому росія змінила тактику застосування повітряних засобів ураження; ▪️ навіщо окупанти використовують реактивні «Шахеди» та яку швидкість вони розвивають; ▪️ чому їх стало складніше збивати; ▪️ якої зброї критично потребує Україна для протидії новій загрозі; ▪️ коли можуть з’явитися нові засоби боротьби з такими цілями. Окремо йдеться про нещодавній наступ російських військ із масованим застосуванням танків, взаємодію ППО та піхоти, а також бойовий досвід командира. https://youtu.be/9dy1WElQ6sQ?si=2O20d1aYTEHyJnHM #ППО #шахеди #фронт @naspravdi

ДОПОМОГА Є, АЛЕ НЕ ЗАРАЗ: ЧОМУ США ЗАТЯГУЮТЬ ПЕРЕДАЧУ УКРАЇНІ 400 МЛН ДОЛАРІВ Навколо американської військової допомоги Україні виникла нова дискусія. Йдеться не про скорочення фінансування і не про скасування вже ухвалених рішень. Проблема полягає в іншому — темпах використання вже виділених коштів. За інформацією Reuters, Міністерство оборони США повідомило Конгрес, що близько 400 млн доларів, передбачених програмою Ukraine Security Assistance Initiative (USAI), можуть бути повністю реалізовані лише до 2029 фінансового року. Це означає, що значна частина закупівель і поставок розтягуватиметься на кілька років, хоча потреби України залишаються критичними вже сьогодні. Чому це викликало занепокоєння? Головне питання полягає не в сумі, а в часі. USAI — це програма, за якою Сполучені Штати закуповують нове озброєння у власної оборонної промисловості спеціально для України. На відміну від передачі техніки зі складів армії США, така допомога потребує укладання контрактів, виробництва та доставки, що вже саме по собі займає значний час. Однак, за інформацією Reuters, частина цих коштів досі навіть не законтрактована, що викликало невдоволення в Конгресі. Законодавці наголошують: якщо фінансування було схвалене, воно має працювати на потреби України зараз, а не через кілька років. Політичний сигнал Ця ситуація демонструє, що головна дискусія у Вашингтоні сьогодні точиться вже не навколо питання «допомагати чи ні». А навколо питання «як швидко це робити». Водночас вона підтверджує ще одну тенденцію: США дедалі більше переходять від екстрених поставок зі своїх військових запасів до довгострокових контрактів із власною оборонною промисловістю. Така модель дозволяє одночасно підтримувати Україну й нарощувати виробничі можливості американського ВПК, але вона значно повільніша. Що це означає для України? Для України це ще один аргумент на користь розвитку власного оборонно-промислового комплексу та спільного виробництва озброєння з партнерами. Досвід останніх років показує, що навіть за наявності політичної підтримки рішення про допомогу не завжди означає її швидке надходження. Війна ж вимагає не лише фінансових зобов'язань, а й своєчасного постачання зброї, боєприпасів та засобів ППО. Саме тому дедалі більшого значення набуває модель, за якої Україна отримує не лише військову допомогу, а й можливість виробляти сучасне озброєння на власній території разом із союзниками. У сучасній війні вирішальним фактором стає не тільки обсяг виділених коштів, а й швидкість їх перетворення на реальну військову спроможність. #війна #США #ППО @naspravdi

ЧИ МОЖЕ ІРАН УДАРИТИ ПО УКРАЇНІ ЗІ СВОЄЇ ТЕРИТОРІЇ? https://youtu.be/f5h5zmRYKPU?si=BIX8MhOkKEYapGebP #війна #Іран #відео @naspravdi

🇷🇺 кремль ГОТУЄТЬСЯ ДО ЗАТЯЖНОЇ ВІЙНИ: ЧИ СПРАВДІ москва РОБИТЬ СТАВКУ ЩЕ НА КІЛЬКА РОКІВ БОЙОВИХ ДІЙ? Попри регулярні заяви москви про готовність до переговорів, дії росії свідчать про інше. За оцінками українських джерел та західних аналітиків, кремль продовжує розглядати війну як довгостроковий проєкт. І не демонструє ознак підготовки до її швидкого завершення. На що розраховує кремль? Російська стратегія дедалі більше нагадує класичну війну на виснаження. Її головна мета — не обов'язково досягти швидкого військового прориву, а зберігати постійний тиск на фронті, виснажуючи людські, економічні та політичні ресурси України й одночасно випробовуючи готовність західних союзників підтримувати Київ у довгостроковій перспективі. Саме цим пояснюються: - постійне збільшення виробництва боєприпасів; - розширення військово-промислового комплексу; - залучення військової допомоги від КНДР, Ірану та інших партнерів; - нарощування контрактного набору до армії без оголошення нової масштабної мобілізації. Чому росія не поспішає завершувати війну? Попри значні втрати, російська економіка продовжує працювати у воєнному режимі. Державні витрати дедалі більше орієнтовані на оборонну промисловість, а сама війна стала одним із ключових елементів функціонування політичної системи росії. Для кремля час залишається важливим фактором. Розрахунок полягає в тому, що тривалий конфлікт може поступово змінити політичні настрої в країнах Заходу, ускладнити фінансування України та послабити єдність союзників. Що це означає для України? Головний висновок полягає в тому, що Україні необхідно будувати свою стратегію, виходячи з можливості тривалої війни. Це означає: ▪️ масштабування власного виробництва озброєння; ▪️ розвиток оборонної промисловості та технологічних проєктів; ▪️ довгострокові контракти із західними партнерами. Незалежно від дипломатичних заяв, ключовим індикатором намірів будь-якої держави залишаються її практичні дії. Сьогодні росія продовжує інвестувати у військове виробництво, поповнювати особовий склад і переорієнтовувати економіку на воєнні потреби. Саме тому українська та європейська політика безпеки дедалі більше виходить із припущення, що війна може залишатися довготривалим викликом. А підготовка до такого сценарію стає одним із головних завдань держави. #війна #КНДР #Іран @naspravdi

🇺🇸 Зеленський попросив Трампа надати Україні терміновий пакет ракет-перехоплювачів Patriot для захисту енергетики, — Axios За словами Президента, під час кожного масованого удару росія застосовує 30–40 балістичних ракет, а такі атаки відбуваються від трьох до п’яти разів на місяць. Зеленський наголосив, що Україна готова ділитися зі США військовими технологіями та бойовим досвідом в обмін на додаткові перехоплювачі для систем Patriot. #війна #США @naspravdi

🇩🇪 МЕНШЕ СНАРЯДІВ — НЕ ОЗНАЧАЄ МЕНШЕ ОБОРОНИ: ЩО НАСПРАВДІ ЗМІНЮЄ НІМЕЧЧИНА Повідомлення про намір Німеччини скоротити витрати на закупівлю боєприпасів у 2027 році викликало неоднозначну реакцію. На тлі війни в Україні таке рішення може здатися парадоксальним: Європа лише кілька років тому визнала критичний дефіцит артилерійських боєприпасів і почала масштабне нарощування їх виробництва. Однак уважний аналіз проєкту бюджету свідчить, що мова йде не про скорочення оборонних витрат, а про зміну структури військових інвестицій. Загальний оборонний бюджет Німеччини у 2027 році продовжить зростати й перевищить 100 млрд євро, тоді як витрати саме на боєприпаси планують зменшити з 11 до 9,6 млрд євро. ‼️ Від накопичення запасів до технологічної модернізації Після початку повномасштабної війни росії проти України Берлін був змушений практично з нуля відновлювати власні запаси боєприпасів, які протягом десятиліть скорочувалися після завершення холодної війни. За останні роки Німеччина уклала багатомільярдні довгострокові контракти з Rheinmetall та іншими виробниками, інвестувала у розширення виробничих потужностей і фактично створила основу для різкого збільшення випуску артилерійських снарядів. Тому нинішнє скорочення фінансування не означає відмову від виробництва. Швидше за все, уряд вважає, що наймасштабніший етап формування запасів уже профінансований, а частину ресурсів можна спрямувати на інші пріоритети. ‼️ Війна в Україні змінює військову доктрину Європи Головний урок війни полягає не лише у величезних витратах боєприпасів. Україна продемонструвала, що сучасне поле бою дедалі більше визначають: 🔻 безпілотні системи; 🔻 багаторівнева протиповітряна оборона; 🔻 далекобійне високоточне озброєння; 🔻 штучний інтелект і цифрові системи управління; 🔻 радіоелектронна боротьба та космічна розвідка. Саме ці напрями сьогодні стають основними об'єктами інвестицій більшості країн НАТО. ⁉️ Чи є це ризиком для України? Короткостроково — потенційно так. Україна продовжує щодня витрачати значні обсяги артилерійських боєприпасів, тому будь-яке скорочення закупівель у Європі закономірно викликає занепокоєння. Однак у стратегічній перспективі рішення Берліна виглядає інакше. Німеччина не відмовляється від переозброєння. Навпаки, вона переходить до другого етапу модернізації, коли після створення виробничої бази акцент зміщується на системи, які визначатимуть характер війни наступного десятиліття. Для України ця новина є нагадуванням про те, що Європа вже готується не лише до нинішньої війни, а й до конфліктів майбутнього. Поки український фронт залишається найбільшим споживачем артилерійських боєприпасів у Європі, країни НАТО дедалі активніше інвестують у технології, які мають забезпечити перевагу в наступних війнах. Саме тому Україні необхідно не лише зберігати виробництво артилерійських боєприпасів, а й прискорювати розвиток власної оборонної промисловості у сферах БПЛА, ППО, ракетних технологій, РЕБ та військового штучного інтелекту. Війна в Україні вже змінила європейську оборонну політику. Наступний етап — визначити, хто стане лідером нової військово-технологічної архітектури Європи. #війна #НАТО #Німеччина #Європа #БПЛА #ППО #РЕБ #зброя @naspravdi

В УКРАЇНІ ХОЧУТЬ ЗАПРОВАДИТИ ОКРЕМИЙ ПОДАТКОВИЙ РЕЖИМ ДЛЯ СЕЗОННИХ ПІДРОБІТКІВ ТА ДРІБНИХ ПОСЛУГ У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує добровільний режим оподаткування для домогосподарств. Йдеться про легалізацію доходів від разових робіт, сезонних підробітків, продажу власної продукції та надання побутових послуг без реєстрації ФОП. Одним з ініціаторів законопроєкту є голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев. Серед співавторів також — народна депутатка Галина Третьякова. #економіка #податок @naspravdi