Насправді

🇭🇺💰 СКАНДАЛ ІЗ $82 МІЛЬЙОНАМИ: УГОРЩИНА ПЕРЕВІРИТЬ АРЕШТ КОШТІВ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ В Угорщині набирає обертів резонансна справа щодо вилучення приблизно 82 мільйонів доларів, які перевозили українські інкасатори. За даними місцевих ЗМІ, прем’єр-міністр доручив прокуратурі терміново перевірити дії всіх державних структур, причетних до затримання коштів, зокрема податкової служби, митниці та контртерористичного центру. Резонанс викликає не лише сума, а й можливі наслідки для фінансових відносин між Україною та Угорщиною. Якщо буде встановлено, що дії державних органів були неправомірними або виходили за межі їхніх повноважень, Будапешту доведеться пояснювати свої рішення не лише Києву, а й міжнародним фінансовим партнерам. Фахівці наголошують: перевезення великих сум готівки між країнами ЄС та Україною не є незаконним, однак вимагає бездоганного документального супроводу та дотримання процедур фінансового моніторингу. Саме навколо цих питань сьогодні й точиться розслідування. Для України ця справа має особливе значення. Під час війни українські банки активно використовують європейські фінансові канали для забезпечення ліквідності та міжнародних розрахунків. Тому будь-які затримання або арешти таких коштів можуть впливати не лише на окремі установи, а й на рівень довіри до фінансової системи загалом. Окремої уваги додає й політичний контекст. Справа розгортається на тлі непростих українсько-угорських відносин, які останніми роками супроводжуються суперечками щодо санкцій, допомоги Україні та питань національних меншин. 📌 Головне питання поки залишається без відповіді: йдеться про законну перевірку можливих фінансових порушень чи про надмірне втручання державних органів у діяльність українських банків? Від цього залежатиме не лише доля $82 мільйонів, а й подальший рівень довіри між фінансовими системами двох держав. #Угорщина #банки #фінанси @naspravdi

🇺🇸🇺🇦 «УКРАЇНА СИЛЬНІША, А путін СЛАБШИЙ»? The Economist із посиланням на французьке дипломатичне джерело повідомляє, що Дональд Трамп нібито визнав: Україна зараз перебуває у сильнішій позиції, а путін — у слабшій. Паралельно обговорюється можливий сценарій припинення війни у два етапи: спочатку створення буферної зони шириною 50–70 км уздовж лінії фронту, а потім — переговори про ширшу мирну угоду. Але тут виникає кілька запитань. Якщо Кремль справді настільки ослаблений, то чому дедалі частіше звучать розмови про замороження конфлікту саме зараз? Зазвичай сторона, яка має стратегічну перевагу, намагається закріпити її на полі бою, а не переходить до переговорів. Не менш важливе питання — що означатиме така буферна зона на практиці. Для України головний ризик полягає в тому, щоб потенційне припинення вогню не перетворилося на черговий «Мінськ», який лише відкладе новий виток війни. Водночас варто пам’ятати: заяви про слабкість росії лунають уже кілька років. Попри санкції та міжнародний тиск, москва адаптувала економіку до воєнних умов, наростила виробництво зброї та продовжує утримувати значну частину окупованих територій. Це не означає, що росія сильна. Але це означає, що оцінювати ситуацію лише через політичні заяви було б помилкою. 📌 Найцікавіше в цій історії навіть не слова Трампа. Значно важливішим виглядає те, що на Заході дедалі частіше обговорюють не перемогу однієї зі сторін, а параметри можливого завершення війни. І саме буферна зона 50–70 км може виявитися одним із перших реальних кроків до замороження конфлікту — незалежно від того, які гучні заяви звучать публічно. #війна @naspravdi

🇭🇺🇪🇺🇺🇦 Угорщина знову нагадала Україні неприємну реальність Прем'єр-міністр Угорщини Péter Magyar заявив, що Будапешт домігся вилучення з підсумкової заяви саміту ЄС формулювання про прискорення вступу України до Європейського Союзу. На перший погляд може здатися, що йдеться лише про кілька слів у дипломатичному документі. Насправді ж це показує значно глибшу проблему. Протягом останніх років українському суспільству регулярно повідомляють про «історичний прогрес», «безпрецедентну підтримку» та «незворотність європейського курсу». Проте кожне голосування в Брюсселі нагадує: остаточне рішення залежить не від гучних заяв, а від одностайної згоди всіх членів ЄС. І саме тут виникає головне питання. Якщо одна країна може заблокувати навіть згадку про прискорення переговорного процесу, то наскільки реалістичними є розмови про швидке членство України? Європейський Союз сьогодні переживає власну кризу. Економічні труднощі, міграційний тиск, посилення євроскептичних сил, суперечки щодо бюджету та оборони змушують багатьох політиків дивитися на розширення значно обережніше, ніж кілька років тому. Для України це означає, що попереду не лише виконання вимог Брюсселя, а й багаторічна політична боротьба за підтримку кожної окремої держави-члена. Найбільшою помилкою було б створювати враження, що вступ до ЄС уже гарантований і залишається лише питанням часу. Досвід Туреччини, Північної Македонії, Сербії та інших кандидатів показує, що переговори можуть тривати десятиліттями. Тому нинішня ситуація — це не просто угорське вето на кілька слів. Це нагадування про те, що між статусом кандидата та повноправним членством лежить довгий шлях, на якому політичні інтереси окремих держав часто виявляються сильнішими за декларації про європейську солідарність. 📌 Головний висновок: проблема вже не в тому, чи хоче Україна до ЄС. Проблема в тому, чи готовий сам Євросоюз до нового великого розширення в умовах власних внутрішніх криз. #Угорщина #ЄС #Євроінтеграція @naspravdi

🇩🇪🇪🇺 НІМЕЧЧИНА: МАЙБУТНЄ ЄВРОПИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ЄДНОСТІ Міністр закордонних справ Німеччини заявив, що саме єдність Європи сьогодні є головною умовою безпеки та стабільності на континенті. На тлі війни в Україні, напруженості на Близькому Сході та посилення глобальної конкуренції європейські країни дедалі частіше наголошують: діяти потрібно разом, а не окремо. Останні саміти G7 та зустрічі лідерів ЄС підтверджують, що стратегічний курс залишається незмінним — підтримка України, зміцнення оборонної співпраці та розвиток європейської оборонної промисловості. Для України такі сигнали мають особливе значення. Київ дедалі більше сприймають не лише як партнера, який потребує допомоги, а як майбутню складову європейської системи безпеки та оборонного виробництва. Водночас перед Євросоюзом залишаються серйозні виклики: міграційна політика, бюджетні суперечки, санкції та питання подальшого розширення Союзу. Війна в Україні стала для Європи перевіркою на здатність швидко ухвалювати рішення та брати на себе більше відповідальності за власну безпеку. У Берліні переконані: головна сила Європи — не лише в економіці чи військовому потенціалі окремих держав, а в здатності 27 країн діяти як єдине ціле. 🇪🇺🇺🇦 Саме тому європейська єдність сьогодні — не просто політичний лозунг, а один із ключових факторів майбутньої безпеки Європи та України. #ЄС #Німеччина #Європа #безпека @naspravdi

⚡️ ЗБИТО/ПОДАВЛЕНО 79 ВОРОЖИХ БПЛА У ніч на 19 червня (з 18:00 18 червня) противник атакував 90 ударними БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас, Бандероль та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків Брянськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ – рф., Гвардійське – ТОТ АР Крим. Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України. 💥 За попередніми даними, станом на 08.30, протиповітряною обороною збито/подавлено 79 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас, Бандероль та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 9 ударних БпЛА на 8 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 8 локаціях. #війна @naspravdi

🕘 Загальнонаціональна хвилина мовчання... 🙏 Вшануймо пам’ять усіх жертв російського вторгнення в Україну... ⭐️ Дивіться і читайте нас на різних платформах: 📱 YouTube Насправді MAX • https://www.youtube.com/channel/UCPkemZgRrVE1ensStShwFdA Насправді SHOW • https://www.youtube.com/channel/UCXnXMbXeQEY9mszxW37WKAw Насправді NEWS • https://www.youtube.com/channel/UCi69Lig3qEuqtvZoN9i19KA Насправді PLUS • https://www.youtube.com/channel/UC7-NqrnM3tzN8DbNhIMR5Fg 📱 TikTok Насправді NEWS • https://www.tiktok.com/@naspravdi.news Насправді MAX • https://www.tiktok.com/@naspravdi_max Насправді SHOW • https://www.tiktok.com/@.show820 Насправді PLUS • https://www.tiktok.com/@.naspravdi.plus 📱 Facebook Насправді • https://www.facebook.com/naspravdi/ 📱 Instagram Насправді SHOW • https://www.instagram.com/naspravdi.show Насправді NEWS • https://www.instagram.com/naspravdi.news Насправді Медіа • https://www.instagram.com/naspravdi.media ⚡️⚡️ Зарядити канал ⚡️⚡️ #війна @naspravdi

#Сьогодні 19 червня 2026 року, 1577 день триває широкомасштабна #війна... 💔 @naspravdi

⚡️ ТАРИФИ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ: УКРАЇНЦІ ПЕРЕПЛАТИЛИ ДЕСЯТКИ МІЛЬЯРДІВ ЧИ ДЕРЖАВА РЯТУВАЛА ЕНЕРГОСИСТЕМУ? Тема тарифів на електроенергію знову опинилася в центрі суспільної дискусії після оприлюднення фрагментів звіту Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. За останні два роки вартість електроенергії для населення зросла майже втричі — з 1,56 грн за кВт·год до 4,32 грн. Підвищення пояснювали необхідністю підтримати енергетичну систему, яка зазнала масштабних руйнувань через російські обстріли. Втім, висновки парламентської комісії викликали нові запитання. За даними ТСК, під час ухвалення рішень про підвищення тарифів у 2023 та 2024 роках не було надано достатнього економічного обґрунтування. Комісія заявляє, що не отримала розрахунків, які б пояснювали, чому саме такий тариф є необхідним. Згідно з оцінками ТСК, додатковий фінансовий ефект від підвищення тарифів склав близько 88 млрд грн. Із цієї суми понад 61 млрд грн могли бути накопичені у вигляді нерозподіленого прибутку та амортизаційних резервів державних енергетичних компаній. Фактично йдеться про те, що частина коштів, сплачених українцями, могла бути спрямована не на поточне виробництво електроенергії, а на формування фінансового ресурсу для майбутніх потреб галузі. Водночас існує й інша сторона цієї історії. Українська енергетика переживає безпрецедентні втрати. Теплові електростанції, підстанції та інші об’єкти критичної інфраструктури роками залишаються мішенню для російських атак. Відновлення та модернізація системи потребують десятків мільярдів гривень інвестицій. Саме тому ключове питання сьогодні не лише в тому, скільки платить споживач. Суспільство має право знати: ▪️ як формувався тариф; ▪️ на що були спрямовані додатково отримані кошти; ▪️ які проєкти фінансувалися за рахунок підвищення цін; ▪️ чи відповідає чинна модель інтересам держави та громадян. Енергосистема під час війни потребує значних ресурсів. Але не менш важливою є довіра людей. А довіра можлива лише тоді, коли рішення влади супроводжуються зрозумілими розрахунками, прозорістю та публічною відповідальністю. Чи повинні українці отримати детальне пояснення, куди пішли додаткові десятки мільярдів гривень? 👇 Що думаєте з цього приводу? #війна #енергетика @naspravdi

❗️За інформацією моніторингових джерел ворогом наразі споряджено 6х Ту-95МС, 6х Ту-22М3, 3х Ту-160, 6х МіГ-31К, 3х ракетоносіїв крилатих ракет «Калібр» у Новоросійську. росія завершила підготовку до нового ракетного обстрілу, який, ймовірно, відбудеться у цю ніч. Сплануйте свій час та план дій. Не ігноруйте сигнали повітряних тривог. #війна @naspravdi

Емоційне звернення ведучої «Насправді» до росіян https://youtube.com/shorts/FVNDuHTL2Y4?si=mX9fUV18jjawgR5g #війна @naspravdi

У КРИМУ ТАК ГОРІВ МІСТ, ЩО БУЛО ВИДНО З КОСМОСУ https://youtube.com/shorts/c_c6Pg23mzU?si=sXdt2V9sNR5tJZO8 #війна #Крим @naspravdi

🔬🦖 Чи могли динозаври співати, як птахи? Навіщо людству перший у світі ядерний годинник? І що приховує Марс під поверхнею своєї червоної пустелі? Цього разу наука дивує по-справжньому. Вчені відтворюють можливе звучання динозаврів, створюють надточний ядерний годинник, знаходять нові докази існування давнього океану на Марсі та розробляють технології, які дозволяють передавати енергію й інтернет під водою за допомогою лазерів. А ще — історія про те, як звичайний жарт археолога привів до відкриття поховання із золотими скарбами. Іноді великі відкриття починаються зовсім не так, як ми собі уявляємо. 🌍 Наука змінює наше уявлення про минуле, сьогодення і майбутнє — швидше, ніж здається. https://youtu.be/cNUF_Aub_9c?si=gUehQtAnQrdI5jiA #наука #технології #динозаври @naspravdi

🇪🇺🇺🇦 ЄС може змінити правила для українців після 2028 року: що відомо зараз У Європейському Союзі розпочалася дискусія про майбутнє тимчасового захисту для українців після завершення дії нинішнього механізму. Поштовхом до обговорення стали повідомлення європейських медіа про те, що в Брюсселі вже шукають модель, яка працюватиме після 2028 року. Важливо: наразі жодних рішень про скасування захисту чи обмеження прав українців не ухвалено. Йдеться лише про політичні консультації та пошук довгострокових рішень. Чому це питання виникло саме зараз? За роки війни мільйони українців інтегрувалися в життя європейських країн: працюють, ведуть бізнес, навчаються, сплачують податки та стали частиною економіки держав, які їх прийняли. Водночас тимчасовий захист створювався як надзвичайний механізм і не розраховувався на необмежений термін дії. Саме тому в ЄС дедалі активніше обговорюють, яким буде статус українців у майбутньому та чи потрібно переходити від тимчасового захисту до інших форм легального проживання. Серед можливих варіантів розглядають: ▪️ трудові дозволи на проживання; ▪️ довгострокові посвідки; ▪️ національні програми легалізації; ▪️ спеціальні механізми для тих, хто вже працює та сплачує податки. Окрему увагу привернули повідомлення про можливі зміни для деяких категорій громадян, зокрема чоловіків працездатного віку. Проте наразі це лише предмет дискусій, а не ухвалені рішення. Для України ця тема має ще й демографічне значення. Після завершення війни країна потребуватиме людей для відновлення економіки, інфраструктури та ринку праці. Водночас багато європейських держав також зацікавлені в тому, щоб українці залишалися працювати в їхніх економіках. Тому сьогодні в Брюсселі обговорюють не депортації чи масове позбавлення захисту, а майбутню правову модель для мільйонів українців, які через війну знайшли прихисток у країнах ЄС. #ЄС #мігранти @naspravdi

🎙 ЧИ СПРАВДІ У ВІЙСЬКОВИХ ЗАБРАЛИ 40 МІЛЬЯРДІВ ГРИВЕНЬ? У великому інтерв’ю з народною депутаткою Софією Фединою говоримо про фінансування ЗСУ, мобілізацію, ставлення влади до військових та рішення, які можуть впливати на майбутнє країни. Дивіться відверту розмову про армію, політику та виклики, які стоять перед Україною під час війни. https://youtu.be/2uR36T3nWZg?si=-9ng4Xtz8K2OYpoU #ЗСУ #війна #політика @naspravdi

€70 мільярдів для України: Захід робить ставку на український оборонпром У країнах НАТО обговорюють можливість виділення Україні пакета оборонної підтримки обсягом до €70 млрд. Остаточного рішення поки немає, однак сам факт таких переговорів свідчить про поступову зміну підходу Заходу до підтримки України. Якщо у 2022–2024 роках основний акцент робився на передачі готової техніки та боєприпасів, то сьогодні дедалі частіше йдеться про інвестиції у розвиток українського оборонно-промислового комплексу. Фактично формується нова модель співпраці: ▪️ фінансування виробництва українських дронів; ▪️ локалізація випуску ракет і боєприпасів; ▪️ розширення виробництва систем ППО; ▪️ створення спільних підприємств з європейськими та американськими компаніями; ▪️ передача ліцензій і технологій. Паралельно Україна порушує питання додаткового фінансування оборонних потреб. Йдеться насамперед про далекобійні засоби ураження, безпілотні системи та протиповітряну оборону. Втім, головне питання сьогодні навіть не в сумі коштів. €70 млрд — це не лише підтримка України, а й потенційна інвестиція в розвиток її оборонної промисловості. Україна вже має унікальний бойовий досвід, потужний інженерний потенціал і здатність швидко адаптувати нові технології до реальних умов війни. Для НАТО це також питання власної безпеки. Війна продемонструвала, що після десятиліть скорочення армій і військових виробництв Європа виявилася недостатньо готовою до тривалих конфліктів високої інтенсивності. Саме тому українські виробничі потужності дедалі частіше розглядаються як важливий елемент майбутньої оборонної архітектури континенту. Втім, попереду залишаються складні переговори. Не всі союзники однаково оцінюють масштаби підтримки, а параметри можливої участі США в нових програмах фінансування поки що залишаються предметом обговорення. Якщо ініціативу буде реалізовано, вона може стати одним із наймасштабніших проєктів розвитку оборонної промисловості в Європі за останні десятиліття та суттєво вплинути на безпекову ситуацію на континенті. #війна #НАТО @naspravdi

🎙 У новому випуску «Фронту» говоримо із Сергієм Братчуком про найгарячіші події на фронті та в тилу ворога. Обговорили удари по москві та російських НПЗ, ситуацію в окупованому Криму, логістику російських військ і перспективи звільнення лівобережжя Херсонщини. Дивіться новий випуск, підписуйтеся та дізнавайтеся НАСПРАВДІ, що відбувається на фронті та за його межами. https://youtu.be/Ru4bHRx6OFA?si=xsUuJRLG1mvFbIWU #війна #фронт @naspravdi

🔥 МОСКВА У ДИМУ: РЕКОРДНА АТАКА ДРОНІВ Уранці 18 червня москва пережила одну з наймасштабніших атак безпілотників від початку повномасштабної війни. За повідомленнями російських джерел, у небі над столицею та навколишніми регіонами фіксували десятки дронів. Під ударом опинився Московський нафтопереробний завод у Капотні — один із ключових об’єктів паливної інфраструктури. Після вибухів над містом здійнявся густий чорний дим, а в соцмережах росіяни масово публікували відео прильотів і роботи ППО. Атаки також зачепили інші регіони росії, зокрема Ростовську та Бєлгородську області. Попри заяви про «найпотужнішу систему протиповітряної оборони», безпілотники вкотре продемонстрували її вразливість. Схоже, що війна, яку кремль приніс в Україну, дедалі частіше нагадує про себе і на території самої росії. https://youtu.be/-wvTiZvcfR8?si=EfyYoTbaUG8_SNGv #війна #дрони @naspravdi

🔥 ІСТОРИЧНИЙ ПРОРИВ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ? США та Іран підписали угоду про припинення тримісячної війни на Близькому Сході. Посередником у переговорах виступив прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шариф, який заявив, що домовленість набирає чинності негайно. Попереду ще складний етап переговорів: протягом наступних 60 днів сторони мають узгодити остаточне врегулювання конфлікту. Чи стане це початком тривалого миру, чи лише паузою перед новим загостренням — покаже час. #США #Іран #геополітика @naspravdi

А оце для настрою 🥳Соцмережі вибухнули мемами після обстрілу москви: https://youtube.com/shorts/fK8jF-aLSIQ?si=Sh3OkqOSOqpNf8gU #війна @naspravdi

🔥 Підпал будинку прем’єра Британії, українці на лаві підсудних і загадковий «El Money»: шпигунський трилер чи нова реальність? У Великій Британії завершився гучний судовий процес у справі про підпали об’єктів, пов’язаних із прем’єр-міністром Кіром Стармером. Історія виявилася настільки незвичною, що більше нагадує сценарій серіалу Netflix, ніж звичайну кримінальну справу. Суд визнав винними двох чоловіків — громадянина України та уродженця України, який має румунське громадянство. За даними слідства, команди надходили через Telegram від анонімного куратора з псевдонімом «El Money». Він спілкувався російською мовою, обіцяв оплату в криптовалюті. Та вимагав фіксувати результати на відео. Один із головних парадоксів XXI століття полягає в тому, що виконавці можуть навіть не знати, на кого працюють. І чиї інтереси насправді обслуговують. Сучасні гібридні операції більше не потребують агентів у плащах, дипломатичних валіз чи конспіративних квартир. Сьогодні достатньо смартфона, Telegram, криптогаманця та людей, готових ризикнути за кілька тисяч фунтів. Саме тому спецслужбам дедалі складніше довести причетність конкретних держав. Виконавців знаходять швидко. Проте справжні замовники часто залишаються в тіні. Для України ця історія має особливе значення. Кожен злочин за участю громадян України миттєво стає міжнародною новиною та впливає на ставлення до мільйонів українців, які живуть і працюють за кордоном. Тож постає незручне запитання: чи не вступив світ у нову епоху, де війни ведуться не лише арміями, а й анонімними акаунтами в месенджерах? Адже у XXI столітті одна людина зі смартфоном і криптогаманцем іноді здатна спровокувати міжнародний скандал не менший, ніж ціла держава. P.S.: звісно, «El Money» досі не знайдений... #кримінал #діаспора #тероризм @naspravdi