Е-коммерсЪ
Рассказываем, как на самом деле устроен ритейл и электронная коммерция. Только проверенные факты, аналитика и мемы от анонимной редакции ИД «КоммерсантЪ» Связь: @media_advice
Показати більше📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу Е-коммерсЪ
Канал Е-коммерсЪ (@e_kommerc) у мовному сегменті Російська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 17 346 підписників, посідаючи 3 684 місце в категорії Бізнес та 36 594 місце у регіоні Росія.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 17 346 підписників.
За останніми даними від 01 жовтня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на -12 455, а за останні 24 години на -2 614, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 93.56%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 109.23% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 17 014 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 19 863 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 0.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як маркетплейсах, маркетплейсы, ведомство, трлн, ассоциация.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“Рассказываем, как на самом деле устроен ритейл и электронная коммерция. Только проверенные факты, аналитика и мемы от анонимной редакции ИД «КоммерсантЪ»
Связь: @media_advice”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 02 жовтня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Бізнес.
«Данное приложение активирует NFC-датчик, с помощью которого данные карты передаются мошеннику при прикладывании смартфона к считывателю», — пояснили ТАСС в МВД.
«Пользователь теряет средства, его вводят в заблуждение, а иногда ещё и усложняют процедуру возврата до абсурда. Все это повод обратиться в полицию»В МВД добавили, что чаще компании прячут кнопку отписки в глубине интерфейса, продолжают списывать деньги по привязанным токенам, даже если карта удалена, формально предупреждают об условиях автопродления, но так, что человек вряд ли это заметит.
«Это не всегда мошенничество в уголовно-правовом смысле, но точно недобросовестное предпринимательство. Пользователь вроде бы сам «не дочитал», «не нажал туда», «не учёл нюанс» — и остаётся крайним»С 1 марта 2026 года вступит в силу закон, который запрещает сервисам списывать деньги с банковских карт и счетов, от которых пользователь отказался, напомнили в ведомстве.
