until august

📖 Є книги, які читаєш, а є ті, що читають тебе — розгортаючи сторінки «Безбратньої ночі», відчуваєш, як цей роман поступово перетворюється з історії про далеку країну на дзеркало, що відображає твою власну. Це вражаючий роман, який занурює в болісні реалії громадянської війни в Шрі-Ланці 1980-х років. В.В. Ґанешанантан майстерно поєднує історичні факти з художнім наративом, створюючи оповідь, яка відчувається одночасно особистою й універсальною. Книга сприймається як глибоке занурення в маловідомий (на жаль!) за межами регіону конфлікт і працює як найкраща художня література: відчувається як життя, але більш інтенсивне й осмислене. Для тих, хто цікавиться історією Південної Азії, етнічними конфліктами або просто шукає глибоку, зворушливу історію про стійкість людського духу, «Безбратня ніч» — моя щира рекомендація. until august | #книгоогляди

І не можу не сказати трошки про того самого дядька Абаніндранатха, бо він ну дуже цікавий! 🤭 Рабіндранат Тагор (7 травня 1861 — 7 серпня 1941) — бенгальський та індійський письменник, поет, драматург, композитор, автор гімнів Індії та Бангладеш. Рабіндранат був першим серед неєвропейців, хто був удостоєний Нобелівської премії з літератури (у 1913 році). Нобелівську премію йому присудили в основному за твір «Жертовні пісні», який після перекладу на англійську у 1912 стали дуже популярними в Англії та США. Грошову премію Тагор пожертвував своїй школі, Візва-Бхараті, що після Першої світової війни стала університетом з безплатним навчанням. 📸 А на фото Рабіндранат з не менш цікавими людьми: тут і Альберт Ейнштейн, і Магатма Ганді, і Гелен Келлер (хай вас не дивує поза на фото — Гелен була сліпоглухою, що не заважало їй бути письменницею, викладачкою та феміністкою). until august | #цікаве

«Бхарат Мата» Абаніндранатх Тагор, 1905. Абаніндранатх Тагор (7 серпня 1871 — 5 грудня 1951) — індійський художник і викладач мистецтв, засновник сучасного індійського живопису. Племінник індійського поета і художника Рабіндраната Тагора. З раннього дитинства вирізнявся любов'ю до стародавнього національного мистецтва. «Бхарат Мата» була написана художником 1905 року, проте вперше такий образ був створений бенгальским поетом та письменником Банкімчандрою Чаттопадхаєм у 1870-х. На полотні зображено жінку в шафрановому вбранні, одягнену як садхві («доброчесна жінка» — термін індуїзму, що описує аскетів, святих і йогів). Вона тримає в чотирьох руках книгу, колосся рису, шматок білої тканини та чотки. Це одне з найбільш ранніх зображень Бхарат Мати, або «Матері Індії». Персоніфікація Індії в образі індуїстської богині показує, що індійці повинні боротися за свою країну не лише з патріотичних, а й з релігійних почуттів. Місцезнаходження: Меморіал Вікторії в Калькутті, Індія. until august | #мистецтво

В лютому дочитала «Безбратню ніч» і прямо рекомендую! Дуже цікаво, написано образно і щільно. Дія відбувається у Шрі-Ланці, тому в книзі багато посилань на релігії (в основному на буддизм та індуїзм) і на відмінності у культурі двох народів — сингалів та тамілів. Таміли історично були пов'язані з Індією, і в книзі зустрічається згадування Бхарат Мати — персоніфікації Індії у вигляді богині-матері. Не можу не написати про одне з найвідоміших її зображень! until august | #книги

Що почитати в березні? 🌸 Підготувала невелику добірку з 5 книг, які чудово доповнять ваші читацькі плани на цей місяць. Так, як ви могли помітити, тут все про жінок і від жінок :) Чекаю у коментарях ваші варіанти; які книги у вас асоціюються з початком весни? until august | #книги

Як ви відноситесь до книгарень у... соборах? 👀 Бо Домініканська книгарня в Маастрихті може змінити ваше ставлення! Величезні церковні вікна заливають приміщення м'яким світлом, а багатоповерхові стелажі створюють відчуття безмежності. Тут можна знайти все — від дитячої літератури до мистецтвознавчих трактатів, від музичних альбомів до рідкісних видань. Розташований в історичному центрі Маастрихта, Нідерланди, цей собор служив місцем поклоніння понад п'ять століть, а відтоді використовувався для всього — від проведення боксерських матчів до демонстрації автомобілів. А у 2006 році тут відкрилась книгарня. У лютому 2014 року мережа Polare оголосила про банкрутство, і здавалося, що унікальний простір от-от закриється назавжди. Але місцеві жителі мали інші плани: завдяки потужній краудфандинговій кампанії книгарня була врятована 🥺 until august | #бібліотеки

Кажуть, що в березні варто читати більше літератури, написаної жінками. В мене й у інші місяці співвідношення зазвичай 50/50, проте не завадить збільшити "жіночу" долю 🤍 📖 Розкажіть, що ви плануєте читати цього місяця? І які книги за авторством жінок ваші улюблені?.. until august | #поговорити

В суботу почала «Ніби ми злодії», несподівано дуже захопив текст, тому сьогодні зранку вже дочитала... і тепер маю бажання перечитати якусь трагедію Шекспіра :) Поки не маю можливості скласти докупи свої враження, проте знайшла мем, який непогано підсумовує конфлікт книги. Несу вам 💅 until august | #книги

На обкладинці від 3 березня 2025 року Баррі Блітт зобразив Александра Гамільтона, Бенджаміна Франкліна та Джеймса Медісона, викинутих зі своїх кабінетів. Це уособлення хаосу та масових звільнень федеральних службовців, які охопили Америку після того, як Дональд Трамп вдруге вступив на посаду президента. Блітт сказав: «Ми всі повинні бути вдячні за те, що батьки-засновники ніколи не мали справи з такими, як Ілон Маск і йому подібні. Інакше у нас не було б зараз країни, яку можна було б відібрати». until august | #цікаве

Свіжа обкладинка «The New Yorker» зображає культових президентів, що виходять з овального кабінету. Мабуть костюми не підходящі. until august | #цікаве

Вчора вдень читала цей розділ, а після вечірніх новин певні фрагменти виглядають геть інакше. Цікаво, чи будуть ставити питання своєму уряду громадяни США. А нам з вами як завжди — продовжувати жити в історичних подіях і донатити. until august | #книги

Дайджест дописів за лютий ❄️ Щось про книжки: 〰️ Цитати з «Поліції пам'яті». 〰️ «Шумовиння днів» Бориса Віана. 〰️ Рецензія на «Лель і Попель» Івана Франка. 〰️ Підбірка книг-мемуарів: 1, 2. 〰️ Анонс «Коня» Джеральдін Брукс. 〰️ Рецензія на «Поліцію пам'яті» Йоко Огави. 〰️ Анонс «Bitch» Люсі Кук. 〰️ Два міні-відгуки. 〰️ Велика і буркотлива рецензія на «Залізну вдову» Сіжань Джей Чжао. 〰️ Анонс «Чутливого наратора» Ольги Токарчук. Щось для очей: 〰️ Фото Тацуо Сузукі. 〰️ Бібліотека Ервіна Сабо в Будапешті. 〰️ Ювілейні обкладинки «The New Yorker». 〰️ «Геллеліла і Гільдебранд» Фредеріка Бертона. Щось цікаве: 〰️ Моно-но аваре як концепт. 〰️ Книжкові феї Шостки. 〰️ Як мене Марк Аврелій забулив. 〰️ Цікаве про «Учителя» Шарлотти Бронте. 〰️ Одна з найромантичніших історій японської міфології. 〰️ День Дарвіна. 〰️ Цікаве про Івана Франка. 〰️ Сіжань Джей Чжао підтримують Україну. Щось болюче: 〰️ Як ліки для жінок тестують без жінок. 〰️ 24 лютого ❤️‍🩹 〰️ Про домагання, книжки і Винничука. until august | #дайджест

Сьогодні буквально зійшлися усі зорі, які могли зійтися. Декілька днів тому я почала читати «Безчестя» Джона Максвелла Кутзее, і поки що змогла дійти аж до 40 сторінки, бо мені було гидко. Паралельно вчора дочитала «Друга» Сіґрід Нуньєс, в якій було багато відсилок до головного героя «Безчестя». Для контексту: в обох книгах є викладачі, що зваблюють (не дуже коретне слово, проте я надто зла, щоб шукати інше) своїх студенток. І вважають це нормальним. І сьогодні Винничук викатує своє "порівняння двох епох", в якому підіймається ця ж тема. Дуже класно, дуже весело (ні). 🔗 Питання до дівчат-підписниць: ви колись переживали подібний досвід? Бо я — так. until august | #поговорити

Роман представляє нетрадиційний романтичний трикутник між Дзетянь та двома чоловіками, але їх характери настільки одновимірні, що сил нема. Врешті-решт, цей трикутник перетворюється на поліаморію, що дійсно є рідкісним тропом в літературі, особливо YA. Але кращою історію не робить 🫠 Проблема в тому, що в книзі нема романтики як такої: є просто два дуже травмовані юнаки, які виступають у ролі декорацій, щоб ще раз показати, наскільки крута і класна головна героїня. Книга позиціонується як потужний феміністичний твір, але є питання: 〰️ фемінізм тут часто зводиться до індивідуальної помсти та захоплення влади, а не до системних змін чи солідарності між жінками; 〰️ нюанси характерів відсутні: жінки або сильні бунтарки, або жертви системи без власної волі, без проміжних варіантів. А, ні, ще є ниці зрадниці; 〰️ Дзетянь представлена як така собі феміністична ікона, але її методи та ставлення до інших жінок суперечать цьому образу. Незважаючи на мою критику, «Залізна вдова» має і сильні сторони: 〰️ роман насичений посиланнями на китайську історію та культуру, що привертає увагу; 〰️ у певних моментах Дзетянь видає цікаві думки; 〰️ як дебютний твір, він демонструє значну амбітність, поєднуючи елементи наукової фантастики, фемінізму та китайської культури; 〰️ чудовий плот-твіст у кінці книги, який потенційно міг би покращити сюжет наступної частини серії; 〰️ гарна деталь з варіаціями ці (життєвої енергії) по типу стихій; 〰️ сцени битв на мехах описані яскраво і з ентузіазмом, що створює кінематографічні образи. Можна уявити собі екранізацію! «Залізна вдова» — це суперечливий дебют із цікавими ідеями та концепціями, але недоліками у виконанні. Книга точно може знайти свою аудиторію серед читачів, які цінують яскраві бойові сцени та нетрадиційні романтичні лінії. Однак тим, хто шукає тонкий підхід до складних феміністичних тем або багатовимірних персонажів, книга може не сподобатись. Як дебютний роман, «Залізна вдова» демонструє потенціал Сіжань Джей Чжао як авторів, і є надія, що наступні книги серії зможуть усунути деякі з цих проблем, поглибивши світобудову, розвиток персонажів та дослідження феміністичних тем з більшими нюансами. На завершення скажу, що я не намагаюся нікого відрадити від читання книги...хоча після моїх спойлерів вам навряд чи буде цікаво 😅 Як я вже говорила, багато людей полюбили цю історію, тож, можливо, я просто прискіпуюсь і вам вона сподобається теж. until august | #книгоогляди

⚠️ Багато тексту, багато спойлерів! ⚠️ «Залізна вдова» — дебютний роман Сіжань Джей Чжао, який викликав бурхливі дискусії серед читачів. Книга позиціонується як суміш «Тихоокеанського рубежу» (як на мене, то тут більше «Євангеліону» і «Атаки Титанів») та «Оповіді служниці». Це поєднання футуристичних меха-битв з феміністичною історією помсти на фоні світу, натхненного китайською культурою. На мій погляд, незважаючи на численні позитивні відгуки та комерційний успіх, роман має як яскраві переваги, так і значні недоліки. Дія роману відбувається у Хуася — футуристичній версії Імперського Китаю, що постійно воює з прибульцями, відомими як хундуни. Люди борються з ними за допомогою величезних роботів, перероблених із мертвих хундунів. Система пілотування базується на концепції інь і ян, де чоловіки-пілоти (ян — активне начало) керують роботами, а жінки-наложниці (інь — пасивне начало) виступають джерелом додаткової енергії, часто помираючи від перенапруження. Сеттинг одночасно оригінальний і проблемний. З одного боку, поєднання китайської філософії з футуристичними технологіями створює свіжий і візуально привабливий світ. З іншого — багато важливих аспектів світобудови залишаються недостатньо розкритими: 〰️ майже нічого не ясно про хундунів, їхню мотивацію та походження; 〰️ згадуються проблеми з населенням через масову загибель дівчат-пілотів, але чомусь не говориться про наслідки (як при політиці однієї дитини); 〰️ механізм роботи роботів Хризалід, їхній зв'язок з життєвими енергіями пілотів та процес перетворення хундунів на мехи описані поверхнево або взагалі упущені. Ву Дзетянь — головна героїня роману, названа на честь історичної імператриці Китаю — єдиної жінки, яка правила під власним ім'ям. Її мотивація спочатку зрозуміла: вона прагне помститися за смерть сестри, ставши пілотом. Вона цілеспрямована, її поведінка зрозуміла і відповідає 18-річному вікові. На початку Дзетянь мені сподобалась, однак у процесі розвитку сюжету її характер виявляє суперечності: 〰️ вона має прогресивні феміністичні погляди, але звідки вони взялися в надзвичайно мізогінному суспільстві? Чому вона саме така? Не ясно, чому вона відкидає усі засади суспільства, в якому виросла (а жила вона в провінції і не мала доступу до навчання та революційних поглядів); 〰️ незважаючи на боротьбу за права жінок, Дзетянь проявляє мало співчуття до інших жіночих персонажів. Вона часто розглядає їх як слабких, поверхневих або просто дурних, зміцнюючи стереотип про те, що головна героїня — «не така, як інші»; 〰️ героїня виправдовує вбивство інших жінок (зокрема, іншої дівчини-пілота, яка зрадила її, щоб врятувати своїх дітей) і не відчуває докорів сумління, коли її дії призводять до смерті невинних; 〰️ її фінальне перетворення на імператрицю-тиранку представлене як тріумф фемінізму, але виглядає дуже подібно до... історії лиходійки, особливо враховуючи безжальні методи, якими вона досягає влади. Сіжань Джей Чжао роблять усе, щоб читач зрозумів, що головна героїня наймогутніша, найнебезпечніша, найпривабливіша. Дзетянь завжди перемагає. Вона крута й різка, і звісно, у неї є недоліки, але всі вони представлені в контексті, який мав би робити її ще привабливішою. Що найбільше мене дратувало всю книгу, то це метод Дзетянь вирішувати проблеми, який в більшості зводився до криків (ААААААА, як у Ерена з «Атаки Титанів») і непродуманих дій, що межували з суїцидом. Так, я розумію, що їй 18. Так, в перші декілька разів такий варіант був можливий, адже Дзетянь не розраховувала вижити після своєї помсти і буквально кидалася в бій, але потім це стало виглядати дивно. until august | #книгоогляди

«Залізну вдову» Сіжань Джей Чжао важко віднести до одного жанру. Не роман, а справжній феєрверк: тут є меха, атмосфера традиційного Китаю, хлопчик-алкоголік, Сильна Героїня, прибульці, інвалідність, Ниций Патріархат, помста, політичні ігри, битви роботів, поліаморія і навіть плот-твіст у кінці! Книгу багато хто хвалив, плюс я поважаю авторів за їх позицію щодо України, люблю жанр меха, та ще й відношу себе до феміністок. Саме тому я з задоволенням взялася за читання і очікувала гарно провести час. Здавалося, що може піти не так? ❗️Спойлер: виявляється, багато чого. until august | #книгоогляди

В мене якраз готова рецензія на їх книгу, яку я прочитала цього місяця. І одразу хочу винести дисклеймер: я дуже поважаю авторів. Але переносити гарне ставлення до авторів як до людини на книгу не буду 🙃

До третьої річниці вторгнення Росії Сіжань Джей Чжао висловили солідарність з Україною 💛 У зв'язку з третьою річницею російського вторгнення в Україну Сіжань Джей Чжао публічно виступили (так, займенник "вони") на підтримку українського народу та закликали громадськість активно долучитися до протестів проти певних аспектів політики США щодо України. Чжао, чий дебютний роман «Залізна вдова» здобув статус бестселера за версією New York Times та був відзначений престижною премією Британської науково-фантастичної асоціації 2021 року як найкраща книга для молоді, мають значний вплив серед своїх численних шанувальників. У своєму зверненні Сіжань Джей Чжао не обмежилися лише словами підтримки — вони заохотили своїх читачів до конкретних дій: контактувати з представниками влади, висловлюючи занепокоєння поточною ситуацією, а також робити фінансові внески через платформу United24, спрямовану на гуманітарну допомогу постраждалим українцям. Дуже приємно, що є адекватні люди. until august | #цікаве

Не встигла прочитати цю книгу англійською, а її вже випускають українською! BookChef анонсував «Коня» Джеральдін Брукс. Викинута картина в купі мотлоху, скелет на горищі та найвидатніший скакун в американській історії: з цих ниток лауреатка Пулітцерівської премії сплітає масштабну історію про дух, одержимість та несправедливість в американській історії. Заснований на дивовижній правдивій історії чистокровного скакуна-рекордсмена, це роман про мистецтво і науку, кохання і одержимість, а також про нашу незавершену розплату з расизмом. Буду чекати. until august | #книги

«Тягар» Джанет Вінтерсон Переосмислення стародавнього міфу про титана Атласа крізь призму сучасності та особистого досвіду авторки. Історія титана, приреченого тримати світ на плечах, досліджує універсальні теми самотності, відчуження та відповідальності. Через образ Атласа Джанет розмірковує про тягарі, які кожен із нас несе протягом життя — емоційні, психологічні, соціальні — і про те, як ці тягарі формують нашу ідентичність. Взагалі-то я дуже люблю міфологію і ретелінги, але... Було декілька вдалих частин й гарних речових оборотів, проте загалом книга мені не сподобалась. Забагато сентенцій, певні грубі вставки, які скоріше відштовхували, ніж зацікавлювали в сюжеті, а також загальна заяложеність теми зіграли свою роль. until august | #книгоогляди