until august

Книжковий магазин «Libreria Acqua Alta» у Венеції. У 2002 році Луїджі Фріццо вирішив втілити в життя унікальний проект — створити книгарню у морській тематиці. Книгарня — це не просто простір, присвячений книгам, а радше автентичне представлення міста-лагуни — мікросвіт з книгами всіх видів, унікальними меблями, дружньою присутністю котів (їх тут багато!) і, звісно, періодичною високою водою, яка заливає магазин 🌊 Щоб вирішити проблеми, пов'язані з водою, яка може потрапляти до книгарні під час припливів і відливів, було застосовано незвичний підхід: окрім традиційних полиць, книги розставлені також на гондолах, каное і в невеликих човнах. А у глибині книгарні можна побачити справді унікальні сходи з сотень книг, приречених на переробку, які отримали нове життя. Якщо піднятись по сходам (згідно знаку «Слідуйте за книгами»), то можна насолодитись видом венеціанських каналів :) until august | #бібліотеки

Декілька цитат з книги, бо це так прекрасно 💔 until august | #книгоогляди

Настрій: стримувати сльози над книгою про хлопчика-пастуха. «Хлопчик-пастушок» — твір американської художниці тайванського походження Регіни Лінке, яка переважно ґрунтується на Трьох гармонійних вченнях (三教合一), що є основою класичної китайської освіти. Регіна пише та ілюструє історії, які оспівують східноазійський фольклор та філософію в сучасній манері. Ця книга — поєднання буддизму, даосизму і конфуціанства, де кожен персонаж відповідає за свою філософію. 🐃 Бик: буддизм. Сильний і простий персонаж, чиї життєві погляди насамперед відображають буддистський закон про те, що всі поділяють однаковий досвід страждання від непостійності речей й здатність до співчуття. 👦 Хлопчик: даосизм. Невинний, гармонійний персонаж, який дивиться на світ з точки зору дуальності та рівноваги, що відображає даоське вчення. 🐇 Кролик: конфуціанство. Діяльний персонаж, який переймається не стільки духовним, скільки тим, як ми ставимося один до одного, що узгоджується з конфуціанською думкою. until august | #книгоогляди

Протягом багатьох років журнал «The New Yorker» мав чудові осінні обкладинки, як же ними не поділитись :) until august | #цікаве

Хан Канг, цьогорічна лауреатка Нобелівської премії з літератури, відмовилася від святкування та пресконференції, посилаючись на глобальні трагедії — війни в Україні та на Близькому Сході. Про це пише журнал Korea Times. Її батько, письменник Хан Сонг Вон, у інтерв'ю розповів:

Хан Канг сказала мені: «Коли війна посилюється і щодня гинуть люди, як ми можемо влаштовувати святкування чи прес-конференції?» Я планував влаштувати тут вечірку для місцевих жителів, але моя дочка сказала мені не робити цього. Вона сказала: «Будь ласка, не святкуй, будучи свідком цих трагічних подій. Шведська академія дала мені цю нагороду не для того, щоб ми насолоджувалися, а для того, щоб ми залишалися більш розсудливими».

👏👏 until august | #цікаве

Можливо ви пам'ятаєте, як я щось там говорила про «треба дочитати те, що планувала перед «Пачінко».... так от, я не втрималась і прочитала її всю 🫠 Трошки згодом складу думки докупи і обов'язково розкажу вам про неї більше! Тепер я сумирно повертаюсь до свого списку tbr, наче нічого не сталось; давайте зробимо вигляд, що так і планувалось. 📖 А поки розкажіть, будь ласка, чи є у вас якийсь план/to be read-список/строгий порядок прочитання книг? Як взагалі до такого відноситесь, чи читаєте спонтанно? until august | #поговорити

〰️ «Посібник зі знищення вампірів від Південного книжкового клубу» Ґрейді Гендрікса Гурт жінок із книжкового клубу стикається з таємничим новим мешканцем їхнього міста, який становить загрозу мирному життю. 〰️ «Материнство» Ейнслі Хогарт Похмурий та смішний побутовий роман жахів про жінку, яка мусить вжити рішучих заходів, щоб врятувати свого чоловіка і себе від мстивого привида свекрухи. 〰️ «Що рухає мертвими» T. Кінгфішер (Урсули Вернон) Роман, заснований на оповіданні Едгара Аллана По «Падіння дому Ашерів». Коли Алекс Істон, відставний солдат, отримує звістку, що його подруга дитинства Мадлен Ашер помирає, він мчать на батьківщину Ашерів у віддалену сільську місцевість Руравії. Там він знаходить не те, що очікував. 〰️ «Дзвінкий крик» Ф. Джелі Кларка (Декстера Габріеля) В Америці демони носять білі капюшони. Автор поєднує два типи жахів — лавкрафтівських монстрів і криваве піднесення Ку-клукс-клану в 1922 році в Джорджії. 📚🔦 Не вимикайте світло! until august | #книги

Гелловін вже на порозі, і скоро всі почнуть шукати фільми жахів. Але книголюби знають: для по-справжньому моторошного досвіду нічого не зрівняється з гарним романом, адже, читаючи, ти мимоволі стаєш співучасником. Тож я підготувала міні-добірку з романів з жовтневим вайбом останніх п’яти років — ідеально до Гелловіну 🎃 〰️ «Певний голод» Челсі Саммерс Дебютний роман, який розповідає історію серійної вбивці Дороті Деніелс, успішної кулінарної письменниці, яка також дуже добре готує... та їсть чоловіків. 〰️ «Зайчик» Мони Авад Нова классика dark academy, у якому казка переплітається з сатирою, а давньогрецькі міфи — з горором. 〰️ «Голлі» Стівена Кінга Нова книга від майстра жахів. Детектив Голлі мріє про відпустку, однак погоджується допомогти Пенні Дал в пошуках доньки. 〰️ «Мексиканська готика» Сільвії Морено-Ґарсія Захопливий твір постколоніальної готики. На початку це традиційна історія про будинок з привидами, але не все так просто 🫢 until august | #книги

«Сага про Єсту Берлінга» — це +1 книга в список бажайок, яка скоро виходить українською у видавництві Лабораторія ✨ Це один із найвідоміших творів шведської письменниці Сельми Лаґерлеф — першої жінки, яка здобула Нобелівську премію з літератури. Тут я маю зазначити, що читала лише її «Чудесну мандрівку Нільса Гольгерсона з дикими гусьми», але ця книга мною була прочитана разів 30. Я не жартую, я вже в дитинстві була схильна до фіксацій на певних творах 😅 Роман, написаний у жанрі магічного реалізму, вважають одним із найхимерніших і водночас найулюбленіших творів Скандинавії. Єста Берлінг — позбавлений сану за пияцтво лютеранський священик, жебрак і волоцюга. Одної зимної ночі він вирішує накласти на себе руки, але його рятують від смерті власна зухвалість, схильність до авантюр і одна випадкова зустріч. На основі роману створено численні театральні постановки, знято одинадцять фільмів, шестисерійну екранізацію і навіть оперу! Чекаємо :) until august | #книги

Нобелівська премія в цифрах: 〰️ Першу Нобелівську премію з літератури присудили у 1901 році французькому поетові Сюллі-Прюдом. Першою жінкою стала Сельма Лагерлеф зі Швеції — лауреатка 1909 року. 〰️ З 121 лауреата 103 — це чоловіки і 18 — жінки (14,9% від загальної кількості преміантів). 〰️ Наймолодший лауреат — англійський поет і прозаїк Редьярд Кіплінґ (1907, йому було 42 роки). Найстарша — англійська письменниця Доріс Лессінґ (2007, їй було 88). 〰️ Сім разів премію не присуджували: у 1914, 1918, 1935, 1940, 1941, 1942 і 1943 роках. 〰️ Двічі лауреати відмовлялися від присуджених їм премій: у 1958 (Борис Пастернак, під тиском радянської влади) та 1964 (Жан-Поль Сартр, через небажання будь-яких офіційних відзнак). 〰️ Представникам від України жодного разу не присуджували Нобелівської премії з літератури. Інколи просто «запізнювалися» — присудити премію можна лише живим діячам, а завдяки сусідству з рф багато наших письменників просто не доживали до цього :( until august | #цікаве

Ну що ж, цього разу букмекери не вгадали 🙃 🇰🇷 Нобелівську премію з літератури отримала південнокорейська письменниця Хан Канг, «за її насичену поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і викриває крихкість людського життя». У 2016-му вона стала лауреаткою Міжнародної Букерівської премії за роман «Вегетаріанка», який вийшов українською у 2017 році. Хан Канг стала 18-ою жінкою, яка отримала Нобелівську премію з літератури 👏 until august | #цікаве

А ще приблизно завтра ми з вами можемо очікувати на оголошення переможця Нобелівської премії з літератури. Цьогорічний список претендентів на перемогу налічує 26 авторів, але фаворитами вважаються троє: 🇦🇺 Джеральд Мурнейн — австралійський прозаїк, автор оповідань, поет і есеїст, відомий своїм самобутнім містичним стилем письма. 🇨🇳 Цань Сюе (справжнє ім’я Ден Сяохуа) — китайська письменниця-авангардистка та критикиня; найвидатніша китайська авторка експериментальної літератури. 🇬🇧🇮🇳 Салман Рушді — британсько-індійський письменник, відомий своїми провокаційними творами, що поєднують магічний реалізм з історичними та політичними темами. Українців у списку цього року, на жаль, немає :( until august | #цікаве

📚 В серії «Золота полиця» видавництва #книголав, виявляється, цього місяця виходять дві чудові книги. Хто хотів додати більше класики у свої читацькі плани — це ваш знак ✨ 〰️ «Перетворення» Франца Кафки Ця книга, мабуть, не потребує представлення, але я все одно його додам :) Це історія Грегора Замзи, відчуженого чоловіка, який одного ранку прокидається комахою. Його фізичне перетворення стає метафоричним образом, що відображає внутрішній стан та стосунки в родині. 〰️ «Лист незнайомки» Стефана Цвейга Щемлива історія про загадкове кохання та велику таємницю, яка приховується за листами, відправленими невідомою жінкою. Це один із найвідоміших творів автора, який чудово підходить для знайомства з його творчістю. Мені звичніше називати Стефана Цвейга саме Стефаном, але, як я розумію, варіант «Штефан Цвайґ» теж можливий? Підскажіть, хто розбирається, як же правильно... 🫠 until august | #книги

А поки погода не радує сонячними днями, я замість прогулянок дивлюся на картини 🍂 Принесла невеличку підбірку осінніх картин для вас! 〰️ «Восени. Збір фруктів», П'єр Боннар, 1912. 〰️ «За лісом — музика», Вiктор Зарецький, 1985. 〰️ «Селяни восени», Кацусіка Хокусай, 1835. 〰️ «Березовий гай, осінь», Том Томсон, 1915. 〰️ «Осінні квіти», Альфред Стевенс, 1867. 〰️ «Осінь», Хельмер Осслунд 1907. 〰️ «Осінь: Берег Сени поблизу Буживаля», Альфред Сіслей, 1873. 〰️ «Осінній ранок на озері Сортедам», Крістен Кебке, 1838. 〰️ «Порив осіннього вітру», Люсьєн Леві-Дюрме, 1897. 〰️ «Тополі, осінь», Клод Моне, 1891. until august | #мистецтво

Фотографій цих пралень залишилось дуже мало, адже багато документів і доказів було знищено, коли історія притулків набула розголосу. З огляду на консервативні цінності, що панували в Ірландії, зокрема й у сфері відносин між статями, існування притулків Магдалини схвалювалося суспільством аж до другої половини XX століття. На думку науковиці Френсіс Фіннеган зникнення притулків Магдалини було викликане не стільки зміною у ставленні суспільства до проблем прав жінок, скільки появою пральних машин 🫣 until august | #цікаве

А зараз я б хотіла коротко розповісти про тему, яку в своїй книзі підняла Клер Кіґан. Одразу попереджаю, це буде сумно, тривожно і боляче 🥲 🚫 Наведена нижче інформація не є спойлером книги, але я не рекомендувала б читати її тим, хто має «Small Things like These» в своєму tbr. Будь ласка, читайте далі з обережністю! Отже, мова піде про так звані «Пральні Магдалини». Притулки, або Пральні Магдалини — це виправні заклади для «занепалих» жінок, які діяли з кінця XVIII століття до 1996 року, здебільшого в Ірландії. Спочатку їх створили для реабілітації, але з часом вони стали місцями покарання та примусової праці. У притулки Магдалини почали поміщати не тільки жінок, які займалися проституцією, але й матерів-одиначок, жінок із затримками розвитку, тих, хто пережив сексуальне насильство, і навіть молодих дівчат, яких вважали «занадто спокусливими» (!). Коли родичі бажали позбутися неугодної їм доньки, сестри або вихованки, притулки з радістю були готові позбавити їх від "тягаря". Проголошуючи необхідність позбавити їх пороку, дівчат утримували в холодних кімнатах, відбирали особисті речі, а в деяких притулках замість імен називали за номерами. Психологічні тортури чергувалися з фізичним насильством: за найменшу непокору дівчат морили голодом, замикали в тісних комірчинах і били. Новонароджених дітей передавали в чужі сім'ї, або вони просто гинули від нестачі догляду. Життя вихованок складалося з рабської праці та мук. Щоденний 14-годинний робочий день за пранням чужої білизни забезпечував існування притулків і приносив колосальні доходи церкві. Оскільки такі притулки обслуговували армії, держустанови й лікарні, уряд на багато що закривав очі, а утекти з такого закладу не було майже ніякої можливості. Останній такий притулок закрили лише 25 вересня 1996 року — це менше, ніж 30 років тому. За приблизними оцінками, кількість жертв могла перевищувати 150 тисяч жінок, з них 30 тисяч померли або пропали. Відомо про 9 тисяч народжених у притулках дітей, які померли через хвороби або відсутність догляду 😔 until august | #цікаве

Книга ірландської письменниці Клер Кіґан «Small Things like These» з'явилась недавно, та вже встигла залишити помітний слід: у 2022-му увійшла до короткого списку Букерівської премії, у 2024-му була екранізована. Українські читачі також зможуть скоро познайомитись з нею: ВСЛ вже оголосили про придбання прав на переклад. Та що ж такого особливого у творі, ледь довшому за 100 сторінок? Головний герой — Білл Ферлонґ, чоловік із ірландського містечка Нью-Росс, який тяжко працює, щоб забезпечити сім'ю. Тиждень напередодні Різдва змінює його життя: Білл зіштовхується з важкими моральними виборами, гіркими роздумами й несправедливістю. Думаю, що секрет цієї книги в тому, з якими сумом і ніжністю Клер вдалося розповісти історію маленької людини. Атмосфера щемлива, і, не дивлячись на відсутність у тексті прямих конфліктів і страхіть, все ж відчувається, що це трагічний твір. Це трагедія, яку не можна оспівати в арії чи опері, але яку хоч раз за життя переживає, мабуть, кожна людина. until august | #книгоогляди

Ні, це не кадр з діснеївського (мульт)фільму «Красуня і чудовисько», а чарівна бібліотека абатства Адмонт в Австрії ✨ Приміщення довжиною 70 метрів вміщує понад 70 000 томів, над якими видніються пастельні фрески у стилі бароко та оздоблені золотом стіни. Побудована у 1776 році, вона є найбільшою монастирською бібліотекою у світі. Загалом у фондах бібліотеки зберігається близько 200 000 томів, які демонструють важливу художню та історичну еволюцію літератури впродовж століть. Також саме тут зберігається ілюмінований рукопис, відомий як Адмонтська біблія. until august | #бібліотеки

✍️ Мої 7 улюблених перших речень книг:

역사는 우리에게 실패했지만.

Історія підвела нас, але нічого не вдієш. «Пачінко», Мін Джін Лі

Коли не рахувати останніх трьох, то Марія зустріла й провела двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят вісім днів.

«Марія», Улас Самчук

У горах танув сніг, і Банні був мертвий кілька тижнів, перш ніж ми збагнули всю серйозність нашого становища.

«Таємна Історія», Донна Тартт

То було хворобливого, задушливого літа — того ж літа, коли Розенберґів стратили на стільці, а я не розуміла, навіщо приїхала у Нью-Йорк.

«Під скляним ковпаком», Сильвія Плат

Все було саме так, більш-менш.

«Бойня номер п'ять», Курт Воннегут

The past is a foreign country; they do things differently there.

Минуле — це чужа країна, там все робиться по-іншому. «Посередник», Леслі Поулз Хартлі

He was born with a gift of laughter and a sense that the world was mad.

Він народився із загостреним почуттям смішного і вродженим відчуттям того, що світ божевільний. «Скарамуш», Рафаель Сабатіні until august | #книги