RORZA
Відкрити в Telegram
У підвалі мого будинку є багато скляночок і колб і варево там серця кров що б на вік зберігати любов 🌛🌞❤️🖤 #filmrorza
Показати більше1 255
Підписники
-524 години
-47 днів
-1630 день
Архів дописів
1 255
Ех, серпень. Цей запах дощу після тижнів спеки, звук листя крізь відчинені вікна. Уже носиш сорочки, бо так хочеться осені. Але ще липкі руки від фруктів і відчуття, що ще потрібно пожити літом. Суха трава під ногами і перший жовтий лист на тротуарі.
1 255
А ось план самого критого коридору 16 століття Медічі. Збудований щоб знать могла вільно переміщатися по центру, не зустрічаючись з плепсом.
Приблизна довжина 1 км.
«Перед архітектором постало також непросте завдання узгодити “маршрут” з кількома домовласниками, житло яких Коридор буквально пронизував, як рожном»
1 255
+5
Ponte Vecchio у Флоренції. Міст, у якому зберігся середньовічний вайб, ще й із секретним герцогським коридором над самим мостом.
Ви могли бачити, що раніше на мостах могло налічуватися і до 150 будинків, і проживало на них багато людей. Там були і крамниці, і майстерні, і трактири і все, що душі завгодно.
Вони були схожі на тунелі й були доволі сильно забудовані.
Понте Веккьо свого часу був торговим центром, на якому знаходилися м’ясники, кров і огидний запах. А де тоді , мені цікаво ! його не було
1 255
+3
Польська соляна шахта, яка сьогодні вже є чим завгодно, тільки не шахтою: собором, музеєм і навіть об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО
Ну а я бачу тут балет🧐
1 255
+1
Подивіться на цей балкон. Подивіться, який він прекрасний. Я думаю про нього вже кілька днів. Він гіпнотизує мене.
Його не помічаєш одразу. Він не виступає вперед і не заявляє про себе. Навпаки, він ховається в товщі старого будинку.
Видно лише половину. Лівий край -загадка.
Тонка кована ограда розчиняється у вечірньому світлі, а з відчинених балконних дверей ллється тепле жовте світло. Таке домашнє й спокійне. Воно так красиво відтіняє ці вапняні розводи, тріщини на будинку.
Цей ліловий недбало натягнутий навіс і тінь, яку він кидає на ледь помітний стільчик, на якому вечорами хтось сидить.
Усе таке багатошарове. І за всіма цими шарами -він, цей балкон. Нагадуючи старі італійські міста, де будинки утворюють складний лабіринт внутрішніх просторів.
Я могла б писати про цей балкон усе далі й далі, зупиніть мене.
І повітря там зовсім інше, у цій вузькій глибині. І пропитано воно запахом старої штукатурки й листя.
Такий тісний і такий безмежний.
Ось за це я люблю старі міста й старі будинки. Їх можна описувати безкінечно.
1 255
Я сиджу й дивлюся на майже повну луну, думаючи, як хочу жити далі?
То читаю, то відкладаю книгу й думаю, то знову читаю. Я можу проводити так годинами. Не важливо, скільки я прочитаю, важливо, які думки зʼявляються в моїй голові.
На вулиці дуже тихо. Я бачу, як у світлі торшера літають пилинки.
Будь-якої хвилини цю заспокійливу тишу може перервати повітряна тривога.
Але поки я просто сиджу й дивлюся на луну
