Геннадій Труханов

Воронцовський провулок — один із головних туристичних маршрутів нашого міста. У 2019 році ми завершили його комплексний капітальний ремонт. Тоді я чітко окреслив нашу задачу: повернути провулку його первісний автентичний вигляд, відмовившись від звичайної «косметики» на користь фундаментального підходу. Що нам вдалося зробити: Повністю замінили всі зношені підземні комунікації — водопровід, газ, тепломережі. Проклали кабельну каналізацію та сховали під землю всі дроти, щоб звільнити історичні фасади. Відремонтували 19 фасадів будівель, відновили вхідні арки та підземний хід Воронцовського палацу. Замість асфальту проїжджу частину вимостили довговічною гранітною бруківкою, а тротуари — гранітною плиткою з тактильними покажчиками та пандусами. Під час робіт виявили плити з темного пісковика XIX століття. Ми зберегли їх та облаштували історичний демонстраційний майданчик біля будинку №6. Щоб звільнити тротуари від автомобілів, встановили 242 обмежувальні стовпчики та змонтували нові ліхтарі торшерного типу. Бо Одеса оновлювалась.

Тимчасова влада Одеси зганьбила місто на всю Україну: провалено організацію НМТ. Днями тисячі одеських школярів складали найголовніший іспит. Через абсолютну бездіяльність чиновників діти просиділи в укриттях до десятої години вечора. Без їжі та навіть без води. Батьки були змушені через паркан передавати пляшки викладачам у підвали. І це при тому, що наша команда свого часу залишила місту 90 готових шкільних укриттів, де можна було заздалегідь усе організувати. Чому так сталося? Відповідь проста: у тих підвалах не було дітей чиновників з тимчасового керівництва міста та ОВА. Тандем Кіпера та Коваля повністю провалив підготовку до тестування. Замість вибачень та виправлення помилок — вони продовжують покривати свою некомпетентність. Коли я прийшов у політику в 2004 році, я принципово обрав комісію з питань освіти та роботи з дітьми, а не «грошові» земельну чи бюджетну. І перше, що ми тоді зробили — зняли некомпетентного керівника освіти. Сьогодні я звертаюся до профільної депутатської комісії міськради з вимогою зробити те саме: негайно розібратися в ситуації, відсторонити та звільнити керівників, які знущалися з дітей. Діти — це єдине, заради чого ми повинні працювати. Одеса все бачить.

9 червня відбулося чергове судове засідання.Воно тривало менше 20 хвилин, оскільки СБУ знову не надала суду жодних належним чином завірених документів. Судді були вкрай обурені ігноруванням вимог суду, які були озвучені ще на минулому засіданні. Службі надано останній термін - до 9 липня вони мають надати докази та пояснення. Наступне засідання, де мають бути озвучені позиції сторін, призначено на 28 липня. Ситуація показова: через місяці судових розглядів орган, що ініціював процес позбавлення громадянства, не може надати жодного доказу.

🗣 Труханов після суду звинуватив СБУ у відсутності доказів щодо його російського громадянства. У коментарі hromadske колишній міський голова Одеси назвав указ щодо позбавлення його громадянства «провокацією», адже його, мовляв, «перевіряли майже 11 років і нічого не знаходили, а тут за три дні позбавили громадянства» Відео: Дарина Полішевська / hromadske 🧡 підписатися | підтримати

Для всіх людей в Україні, всіх, хто більш-менш розбирається в цій справі, для всіх студентів першого курсу зрозуміло, що це "фальшивка". Майже вся країна розуміє, що це все фейк, фальсифікація і правопорушення. То чому сьогодні ми маємо відволікати суд та людей?

Одеса ризикує провалити підготовку до зими. Лише пів року тому ми передали новій владі КП «Теплопостачання міста Одеси» з ідеальним балансом: без боргів за газ, без боргів за електроенергію, без заборгованості по зарплатах. Підприємство мало всі можливості для спокійної підготовки до холодів. Що відбувається зараз? Підприємство стрімко втрачає фінансову стійкість. З'являються ризики невиплати заробітної плати працівникам теплового господарства. А темпи підготовки до зими не відповідають навіть тим, з якими ми працювали у найважчому 2022 році. Встановлення когенераційних установок і ремонти тягнуть до останнього, хоча зима починається не в листопаді — вона починається вже зараз. Якщо сьогодні не провести аудит і не ухвалити жорсткі управлінські рішення, восени часу на виправлення помилок не буде. А платити за цю кризу будуть одесити. Тепло в оселях містян — це не політика, це відповідальність. Я вимагаю від в.о. міського голови негайно зібрати нараду з депутатами, профільними комісіями та відповідальними чиновниками. Громада має знати реальний стан справ. Місто, яке пройшло чотири воєнні зими, не має права провалити п'яту через управлінську безвідповідальність.

Сьогодні день створення спецпідрозділу ГУР МО України «Артан». Я чудово пам'ятаю, як усе починалося. Радий нашому знайомству і тому, що маю честь бути поруч та допомагати вам від самого першого дня. Ви — справді міцні хлопці. Підрозділ, який іде туди, де найважче, і виконує завдання, про які колись зніматимуть фільми. Окремі привітання людині, яка створювала спецпідрозділ, справжньому герою та моєму другові, командиру Артану - Віктору Торкотюку. Вітя, вітаю тебе! Для мене це ще й дуже особиста історія. Сьогодні Українська національна федерація таїландського боксу, яку я створював понад 30 років тому, стала справжньою кузнею кадрів для українського війська, і для «Артану» зокрема. У ваших лавах служать наші вихованці — Олег Приймачов, Василь Сорокін та багато інших гідних хлопців. Ми готували чемпіонів у спорті, а виховали справжніх воїнів із залізним характером. Пишаюся кожним. Наші герої, бажаю вам військової вдачі, міцного тилу та виключно перемог. Бережіть себе. І просто знайте: незважаючи на жодні посади чи статуси, я завжди поруч. Слава Україні!

Найкращий старт літа - це щасливий дитячий сміх. Влаштували для малечі та їхніх батьків велике родинне свято на свіжому повітрі. Було все, що створює справжню атмосферу дитинства: ігри, цікаві квести, море морозива і солодкої вати, а головне - щирі емоції. Сьогодні вкрай важливо дарувати дітям такі моменти безтурботності. Їхні радість і спокій - це те, заради чого варто працювати і докладати зусиль щодня. Дякую за організацію заходу ГО «Безбарʼєрні» і депутатам. Дякую всім, хто завітав і провів цей день разом із нами. Можна сказати, що літо офіційно розпочато!

Цими вихідними Одеса приймає відбіркові кваліфікаційні змагання перед Чемпіонатом світу з аджиліті. Для тих, хто ще не знайомий із цим напрямком: аджиліті - це вид спорту, де собака та людина працюють як єдина команда, по черзі долаючи на швидкість різноманітні перешкоди: бар'єри, тунелі, гірки та гойдалки. До нас приїхали учасники з різних міст України - загалом 116 пар різного рівня підготовки, які два дні борються за звання найкращих. Було дуже приємно буди присутнім на цьому заході. Все моє життя нерозривно пов'язане з тваринами, у моєму домі завжди жили собаки та інші тварини. Тому був щиро радий побачити стількох однодумців, які повністю присвятили себе вихованню своїх улюбленців. Незважаючи на дощ, на майданчику панувала абсолютно неймовірна атмосфера щирої любові. Знаєте, наші чотирилапі друзі ніколи не зраджують, на відміну від деяких людей, і не роблять підлостей. Вони не вміють брехати. Вони не говорять нашою чи будь-якою іншою мовою, але вони чудово розмовляють серцем і очима. Кожен, хто має собаку чи кота, мене впевнено зрозуміє. Вдячний організаторам - відділенню Кінологічної спілки України «Чорне море», а також клубам «Догтаун» та «Аджика» за чудове свято та високий рівень проведення змагань. Нехай наші улюбленці завжди будуть здоровими та радують нас, а ми завжди будемо про них піклуватися!

Дорогі одесити! 🇺🇦 Сьогодні виповнюється рівно 12 років відтоді, як ви вперше довірили мені управління нашою Одесою. Протягом 12 років ви робили це тричі. І незважаючи на те, що у вас цинічно намагаються забрати ваш вибір - я залишався і залишаюся міським головою. Бо цю посаду мені дали ви, а не тіньові рєшали з квартири на Грушевського у Києві, яких ми чули на славнозвісних «пілвках Міндіча». Усі ці 12 років ми разом проходили через складні випробування, які випадали на долю країни та нашого міста. Ми впроваджували реформи, реалізовували масштабні проєкти, ремонтували парки, сквери, лікарні, школи та дитячі садочки. Оновлювали транспорт та інфраструктуру. Разом ми вистояли в пандемію, коли по всьому світу шукали обладнання та кисень для наших лікарень. Ось уже п'ятий рік ми живемо та працюємо в умовах повномасштабного російського вторгнення. І навіть у цей надважкий період ми робили для міста максимум корисного. Але ми розставили жорсткі пріоритети: допомога Збройним Силам України та забезпечення критичної життєдіяльності міста. Деякі проєкти ми свідомо поставили на паузу, бо вони були просто не на часі. Ми робили тільки найнеобхідніше і не думали, наприклад, про розкопки нормального асфальту на Трасі здоров’я, бо вона не потребувала нагальних дій під час війни. На дванадцятий рік мого мерства нам з вами випало ще одне випробування - незаконне позбавлення мене громадянства та посади. Але я впевнений: спільними зусиллями ми добʼємося правди. Сьогоднішні обставини не заважають мені спільно з громадськими організаціями та небайдужими одеситами контролювати стан справ в Одесі. Ми не дамо руйнувати памʼятки архітектури, нашу спадщину, нашу ідентичність. Ми будемо жорстко контролювати тимчасову владу на всіх етапах, у тому числі - їхню підготовку до наступної зими. Ми всі прекрасно розуміємо, чому минулого року відбулися ці незаконні дії навколо нашого міста. Я завжди був і буду незручним для усіляких тіньових рєшал. Бо я керуюся виключно інтересами одеситів, які мене обрали. Якось один нинішній місцевий, поки що, керівник прямо мені сказав: «Як мені скаже мій куратор — так я і зроблю». У цьому і полягає головна прірва між нами. Бо я - одесит, як і ви. І тільки ми з вами знаємо, розуміємо і маємо право вирішувати, як житиме і розвиватиметься наша українська перлина біля Чорного моря. Я поруч із вами. І щиро дякую, що ви залишаєтесь поруч зі мною. Ми обов’язково пройдемо усі ці труднощі. Заради правди. Заради нашої Одеси.

Як я і обіцяв, продовжую інформувати вас про те, як просувається справа щодо мого громадянства та скасування незаконного указу про позбавлення мене громадянства України. 19 травня відбулося перше судове засідання у Верховному Суді. І знаєте, під час засідання виявилось декілька цікавих сюрпризів щодо подій жовтня минулого року. Сюрприз перший. 10 жовтня минулого року, о 17:52, Державна міграційна служба України отримала паперові документи від СБУ щодо «подвійного громадянства» Труханова. Хоча сама структура працює до 16:45. Далі були вихідні, а вже за понеділок це папірці були направлені до Одеси, де за законом місцеве представництво міграційної служби повинно готувати відповідне поданням. Тобто виявляється що всі перевірки, робота та підготовка документів відбулася за один робочий день. Ще раз - мене позбавили громадянства - одним днем. Ба більше: досі незрозуміло, хто взагалі зліпив ці папірці. У нас є офіційна відповідь від Головного Управління державної Міграційної служби в Одеській області від 21 жовтня 25 року, про те що вони не готували подання про припинення громадянства України щодо мене. А в іншому документі від Державної міграційної служби України, вказано що саме одеське регіональне управління готувало ці документи. З урахуванням таких обставин, мій адвокат у Верховному Суді заявив клопотання про виклик та допит у якості свідків голови ДМС України та начальника ГУ ДМС в Одеській області для усунення протиріч у наданих ними документах. Суд відклав розгляд цього питання на наступне судове засідання. Сюрприз другий. Виявляється, матеріали, на підставі яких мене позбавили громадянства України , були надані Верховному Суду... у вигляді незавірених належним чином копій документів. Тобто це просто папірці, роздруковані фотографії ксерокопій, за достовірність яких ніхто не хоче нести відповідальність. Більше того, з'ясувалося, що комісія при Президентові України з питань громадянства розглядала ці папірці виключно російською мовою, всупереч усім законам України. Верховний Суд вчергове зобов’язав головне управління ДМС України в Одеській області перекласти ці документи державною мовою та належним чином завірити. Сюрприз третій. Сам міфічний «паспорт». Вся країна і так бачить, що це дешева фальшивка з фото якогось невідомого чоловіка, навіть не схожого не мене, та з помилками у транскрипції. Але ті, хто її малював, виявилися ще й абсолютно некомпетентними. Вони вліпили, що цей папірець дійсний до 2025 року. Хоча за регламентом видачі паспортів рф, який діяв на 2015 рік, такі паспорти видавалися максимум на 5 років і термін його дії мав би закінчитися ще у 2020-му. Тобто, виконавці зліпили відверту, прострочену халтуру, навіть не вивчивши матчастину. І цей регламент Верховний Суд запросив у нас для долучення до матеріалів справи. Шановні друзі! Наступне засідання призначене вже на 9 червня, менше ніж за місяць. Це показує, що суд має намір розглянути справу у розумний строк. Мені лише дуже шкода, що замість розгляду дійсно важливих для держави справ, під час війни, найвища судова інстанція країни змушена витрачати свій дорогоцінний час та ваші податки на участь у цьому погано зрежисованому кимось театрі. Але перед законом всі рівні. Ми будемо йти до кінця і крок за кроком доводити правду. Дякую всім, хто мене підтримує. Обов'язково триматиму вас у курсі. Бо Одесі потрібна правда.

Цими вихідними в Одесі відкрився Центр підтримки родини і дитини. Це затишний і надзвичайно потрібний простір для дітей, їхніх батьків та освітян на вулиці Давида Остраха, 1а. Тут працюють психологи, логопеди та лікарі, проходять заняття з оздоровчої гімнастики, а також надається потужна підтримка ментального здоров'я. Найкраща оцінка роботи Центру - це щирі емоції маленьких гостей, які в день відкриття просто не хотіли завершувати свято і йти додому. Створення такого місця сили стало можливим завдяки обʼєднанню зусиль небайдужих людей. Щиро дякую командам ГО «БЕЗБАРʼЄРНІ» та ГО «Діти.ЮА» за величезну працю, відкриті серця та турботу про одеситів. Завжди підтримував і буду підтримувати такі ініціативи, бо допомога дітям - обов'язок нас, дорослих.

З моїм другом - командиром спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Віктором Торкотюком, провели нашу Національну збірну з таїландського боксу на змагання. Сьогодні український муай-тай — це справжнє бойове братерство. Я щиро пишаюся, що багато вихованців федерації, яку я створив понад 30 років тому, змінили спортивну форму на піксель і захищають Україну саме в лавах елітного підрозділу «Артан». Для команди наші воїни — це головний приклад незламності. Попереду в дорослої та молодіжної збірних місяць важких зборів у Таїланді, а з 16 по 26 червня — Чемпіонат світу в Малайзії. Українська школа муай-тай потужно розвивається, ми домінуємо на світовій арені та вже здобуваємо ліцензії на Європейські ігри-2027. Величезна подяка Президенту федерації та головному тренеру Павлу Євтушенку і всім нашим наставникам за титанічну працю. Ви вкладаєте в спортсменів душу. Бажаю збірній битися на рингу так само сміливо і віддано, як б'ються наші воїни на фронті. Чекаємо вдома з перемогами!

У День матері, як і кожен справжній одесит, я вітаю двох найголовніших матерів — свою рідну маму і нашу Одесу-маму! Дорогі мами, ваша любов — це найцінніше і найсвітліше, що є у світі. Для своїх дітей ви завжди залишаєтесь головною опорою та найріднішими людьми на землі. Нехай у вашому житті буде тільки позитив, щирі обійми та спокій на серці. Бажаю найголовнішого — мирного неба над головою, здоров'я та простого людського щастя. Щоб кожна родина могла жити у спокої, злагоді та радіти кожному новому дню. З Днем матері! Затишку та тепла вашим родинам!

Сьогодні ми схиляємо голови у День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Для нас це не день гучного пафосу чи парадів. Це день глибокої, тихої пам’яті. Ми згадуємо мільйони українців, чиї долі були зруйновані найбільш кривавою війною в історії людства. За кожною цифрою втрат — чиєсь життя, чиясь родина, чиєсь нездійснене майбутнє. Ми пам’ятаємо подвиг наших дідів та прадідів, без яких ця перемога була б просто неможливою. Низький уклін кожному ветерану. Десятиліттями весь цивілізований світ повторював гасло «Ніколи знову». Але, на жаль, зло повернулося на нашу землю під іншим ім’ям. Ті, хто гучно називав себе борцями з нацизмом, сьогодні самі принесли в українські міста руйнування та смерть, повторюючи найстрашніші злочини минулого. Сьогодні наші сучасні Герої — сини і доньки України — знову зі зброєю в руках захищають мир, свободу та демократію. Вони б’ються за наше з вами право жити у власному домі. Ми віримо в нашу перемогу над цим новим злом так само сильно, як вірили в неї наші предки у 1945-му. Світла пам’ять усім загиблим у Другій світовій війні. Вічна слава сучасним Героям, які віддали життя за Україну. Перемогли нацизм — переможемо і рашизм!

У мене немає російського громадянства або громадянства інших країн — колишній мер Одеси Геннадій Труханов Він також заявив, що фактично зараз є особою без громадянства.

Чому Геннадія Труханова позбавили громадянства? Колишній мер Одеси заявив, що вбачає в цьому лише політичні мотиви. Він також додав, що раніше проходив успішно проходив перевірки для отримання доступу до державної таємниці.

Дорогі одесити! Дорогі українці! Вже понад пів року вся країна гуде про так звані «плівки Міндіча» — записи прихованого прослуховування НАБУ. Але давайте називати речі своїми іменами. Те, що у ЗМІ називають «приватною квартирою» на Грушевського — це справжня воровська малина. Саме там працює тіньовий Кабінет Міністрів нашої країни. Туди, як на доповідь до начальника, ходять офіційні міністри. Там, за зачиненими дверима, якась мерзота ділить державні мільярди та кулуарно призначає найвищих посадовців. Шістки, яких ви ніколи не обирали і які не мають жодної посади, вирішують долю держави. Хоча, до речі, так і залишились шістками. І ці ж самі негідники, між розпилом бюджетів та політичними інтригами, так само буденно вирішують долю нашого міста-мільйонника. Пів року нам розповідали казки, що військова адміністрація в Одесі — це «питання безпеки», а незаконне позбавлення мене громадянства — «виважене державне рішення». А тепер подивіться і послухайте цей фрагмент з липня минулого року. Вони навіть не приховують планів. Перекладаю людською мовою: «Законним шляхом мера ми зняти не можемо. Тому ми просто використаємо війну, введемо військову адміністрацію і поставимо свою маріонетку». І це на 5-й рік війни! У 22-му році їх все влаштовувало. А у 25-му вони вирішили прибрати мене. Коли я публічно звертався до Президента, я казав, що його могли просто ввести в оману. Тепер пазл остаточно склався. Ці кулуарні рєшали та їхні партнери у владних кабінетах підсунули Главі держави сфабриковану інформацію. Вони використали Президента, щоб його ж руками підписати незаконний указ, усунути мене і розчистити шлях до рейдерського захоплення Одеси. Тричі ви, одесити, довіряли мені управління містом. Але купка тіньових рішал вирішила витерти ноги об закон, об місцеве самоврядування і об ваш вибір. Ми вже у Верховному Суді, і ми будемо жорстко відстоювати своє право на справедливість. Одеса не продається і не здається. Дякую, що ви зі мною! А я — завжди з вами!

Сьогодні маємо дійсно гарну новину для Одеси. За рішенням суду громаді повернуто понад 5 гектарів землі рекреаційного призначення біля Савицького парку. Ділянку вартістю понад 167 мільйонів гривень нарешті забрали у недобросовісного орендаря, який роками не виконував умов і так і не збудував там спортивний комплекс. Такі судові процеси не виграються за один день. Це результат тривалої та складної юридичної роботи, яка була ініційована ще за часи нашої роботи. Минулого року вдалося відсудити саму будівлю недобудови, а зараз місто остаточно повернуло свою землю. Я завжди наголошував: міська земля має працювати виключно в інтересах одеситів. Радий бачити, що механізми захисту громади, які ми вибудовували, продовжують працювати і приносити реальний результат.

Сьогодні ми провели в останню путь Олександра Іваницького. Близького друга, надійного колегу та справжнього товариша. Якщо запитати, яким я його запам'ятав — то це людина, яка неймовірно любила життя, спорт, і понад усе була закохана у своє рідне місто. Саша міг би просто спокійно займатися бізнесом, але йому було глибоко небайдуже, що відбувається в Одесі. Він щиро хотів змінювати її на краще. Ті, хто бачив його в сесійній залі, добре знають: він завжди мав свою думку і вмів її жорстко відстоювати. Він органічно не терпів популізму. Я іноді по-дружньому радив йому: «Саша, ну що це за емоції, навіщо так емоційно?». А він відповідав, що просто фізично не може довго слухати дурниці. Він чітко розумів: якщо люди не вникають у суть, а приходять просто «робити політику» — місто не буде рухатися вперед. Тому він завжди закликав до конструктиву і реальних справ, а не до гучних заяв. Але поза сесійною залою, для родини та близьких, він завжди був просто дуже світлою, надійною людиною і чудовим, люблячим батьком. Сім'я завжди була для нього особливою цінністю. Я вдячний за те, що ми спілкувалися, товаришували та працювали разом. Спочивай з миром, Олександре. Ми пам'ятатимемо тебе саме таким — життєрадісним, принциповим і справжнім.