Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
Київ, жива iсторiя
Відкрити в Telegram
🇺🇦Найбiльший ретро-канал про Київ! https://t.me/+v2ybBXjjeMw3Njdi 👈 запрошення для друзiв ми у Фейсбуцi https://facebook.com/you.love.kiev з приводу реклами пишiть одразу в дiрект каналу 🤓
Показати більше📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу Київ, жива iсторiя
Канал Київ, жива iсторiя (@kyivkk) у мовному сегменті Українська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 66 203 підписників, посідаючи 209 місце в категорії Факти та 802 місце у регіоні Україна.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 66 203 підписників.
За останніми даними від 22 червня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на -20 200, а за останні 24 години на -1 168, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 22.68%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає N/A% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 0 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 0 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 0.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як хрещатик, майдан, киянин, бульвар, ялинка.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“🇺🇦Найбiльший ретро-канал про Київ!
https://t.me/+v2ybBXjjeMw3Njdi 👈 запрошення для друзiв
ми у Фейсбуцi https://facebook.com/you.love.kiev
з приводу реклами пишiть одразу в дiрект каналу 🤓”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 23 червня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Факти.
66 203
Підписники
-1 16824 години
-4 9217 днів
-20 20030 день
Архів дописів
66 203
Пам’ятник Богдану Хмельницькому, кінець 1970-х. Тоді вся площа називалася на честь гетьмана - площею Богдана Хмельницького.
Уявіть: радянський Київ, а в самому центрі - бронзовий гетьман на коні, який «дивиться» на Софійський собор. Символ, який пережив усі епохи.
Сьогодні площа відреставрована, збільшила площу, але пам’ятник і далі залишається одним з найсильніших символів Києва. Він поєднує XIX століття з сучасним центром міста - і продовжує стояти, як і 138 років тому.
📷 Колоризоване фото Бориса Градова
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
Хрещатик, 1957 рік. У 1950-х головна вулиця Києва уже мала свій післявоєнний вигляд, сформований у монументальній забудові того часу. Тут добре видно повсякденний ритм центру міста: широкий тротуар, дерева, лавки і будинки, які стали частиною цього київського маршруту.
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
+6
1900-ті роки. Купецький сад (зараз — Хрещатий парк).
Купецький сад за свою історію кілька разів змінював назву: Купецький, Пролетарський, Піонерський, Першотравневий, Хрещатий.
У 1882 році міська влада вирішила передати занедбану частину Царського саду, що розташовувалася над тодішньою Царською площею та Володимирським узвозом, у користування Купецькому зібранню.
Головний вхід із боку Царської площі прикрашали дві споруди: пишна аркова брама (не збереглася) та наметова залізна капличка, зведена у 1871 році на честь порятунку життя Олександра ІІ під час замаху 4 квітня 1866 року. На початку ХХ століття капличку перенесли ближче до Маріїнського палацу, а в радянський час розібрали.
Наприкінці 1880-х і в 1890-х роках сад збагатився низкою дерев’яних, але архітектурно вишуканих споруд, спроєктованих Володимиром Ніколаєвим, а також статуями в античному стилі. Він швидко став улюбленим місцем відпочинку та розваг киян.
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
18 травня 1861 року, в Києві пройшло прощання з тілом Тараса Шевченка
Труна з тілом Тараса Григоровича була виставлена на Подолі в церкві Різдва Христового 18—19 травня (6—7 травня за ст. ст.) і була відслужена панахида за упокій його душі.
Про це свідчить меморіальна дошка, встановлена на фасаді церкви.
Церкву Різдва Христового споруджено в Києві на Поштовій площі в 1809—1814 рр. н. за проектом архітектора А.І. Меленського. Зруйнована в 1935 році і відновлена в первозданному вигляді у 2003 році.
На фото - родичі та близькі знайомі біля труни Т.Г. Шевченка у Києві 19 травня (7 травня за ст.ст.) 1861 року.
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
+2
Гідропарк, 1974 рік. Видно причали, човни, алеї та людний простір для прогулянок. Сам Гідропарк почав функціонувати з 1965 року.
На цих фото видно звичний для того часу потік відвідувачів: люди йдуть алеями, поруч стоїть транспорт, а в глибині кадру помітна міська інфраструктура відпочинку. У 1970-х Гідропарк уже був однією з найпопулярніших київських зон відпочинку.
📷 Михайло Гільштейн
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
+9
Саме так виглядав наш Київ 152 роки тому назад, а саме в 1874 році! 🕰
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
Вечірній Київ 60-х років біля входу до станції метро «Університет».
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
Європейська площа 100 років тому.
На фото — друга половина 1920-х років. У центрі тогочасної площі ІІІ Інтернаціоналу стоїть восьмикутний павільйон — там працював продуктовий кіоск для пасажирів.
Праворуч будівля Купецького зібрання (нині — Філармонія). А ліворуч, на пагорбах Володимирської гірки, круглий купол панорами «Голгофа», яку знесуть у 1934 році.
На місці старих будинків зліва у 60-х роках збудують готель «Дніпро».
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
Кінотеатр «Аврора»
1960-ті роки.
Колишній широкоекранний кінотеатр на Воскресенці (просп. Воскресенський, 36), побудований у 1966 році та знесений у 2005–2006 роках. Він був відомий своєю мозаїкою на фасаді (автори Степан Кириченко, Надія Клейн і Павло Грачов). Зараз на його місці функціонує ТЦ «Квадрат».
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
Вулична торгівля на Михайлівській площі, кінець ХІХ - початок ХХ століття. Михайлівська вулиця та прилеглий простір у цей час уже були важливою міською локацією, де на межі старого Києва й нового міста вирувало щоденне життя.
Тут не було пафосу, лише буденна київська сцена: люди, товари, розмови й рух, з яких і складається справжня історія міста. Саме такі фото, як ця колоризована світлина, добре показують, що Київ жив не тільки великими подіями, а й своїм щоденним ринковим ритмом.
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
Територія поблизу станції метро «Лівобережна», 1998 рік.
На відео вже працює ресторан McDonald’s, який відкрили на цій локації у серпні 1997 року.
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
+3
На Набережному шосе, 12, поблизу Поштової площі, колись стояв один із найцікавіших зразків дерев’яної архітектури Києва. Його звели у 1878 році за проєктом архітектора Адольфа Геккера на замовлення капітана Костянтина Іванова.
У 1890-х роках будівлю викупила Київська спілка водопостачання для своїх робітників. За радянської влади тут спочатку працював трест «Водоканал», а згодом — відомчий клуб.
За часів незалежності в будинку відкрили кафе. Після його закриття будівля довго стояла порожньою. У народі її називали «будинком із намальованими вікнами», бо пусті віконні прорізи просто закривали малюнками.
Історія будівлі закінчилася сумно:
• У 2006 році сталася велика пожежа.
• 7 січня 2010 року залишки згорілого будинку остаточно розібрали.
Тепер про цю пам’ятку нагадують лише старі світлини.
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
+8
Кольорові фотографії Києва, зроблені іноземним туристом Лоуренсом Монтеєм під час прогулянок нашим містом у далекому 1959 році.
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
+2
☀️ Літо, Гідропарк, 1980-ті роки.
Фото: Віталій Кузовков, Борис Градов
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
Деревʼянний місток над річкою Либідь, вул. Скоропадського
1950-ті роки.
👉ПІДПИСАТИСЯ
66 203
+4
Ринок «Патент»: кримінальна історія головної барахолки 90-х біля Республіканського стадіону (НСК «Олімпійський»).
У 1992 році поблизу Республіканського стадіону відкрився ринок «Патент», який швидко став одним із найбільш впізнаваних символів Києва початку дев’яностих.
За прилавками тоді часто стояли люди, чиї професії зазвичай не асоціювалися з торгівлею: інженери, науковці та працівники заводів, які через зупинку підприємств і хронічні затримки зарплат були змушені виходити на ринок, щоб прогодувати сім’ї.
Спроби правоохоронців навести лад були малоефективними. У листопаді 1992 року на ринку провели масштабну облаву, затримавши 117 осіб, пов’язаних із кримінальними угрупованнями, проте більшість із них незабаром відпустили. Зрештою, через тотальну криміналізацію, стихійність та відсутність контролю, навесні 1994 року ринок «Патент» було офіційно закрито.
👉ПІДПИСАТИСЯ
