Вікторія Кохановська. Жіноча Сила України

⚡️☦️🇺🇸 #АМЕРИКАНСЬКИЙ СВЯЩЕННИК ВІДПОВІВ НА #СКАНДАЛЬНІ ЗАЯВИ СПІКЕРА #ЗСУ ПРО СВОЮ ЦЕРКВУ ТА #УПЦ ◾️Хамський, відверто брехливий та маніпулятивний пост спікера Генштабу ЗСУ та лобіста ПЦУ Андрія Ковальова викликав реакцію серед православних американців. В своєму опусі Ковальов назвав Предстоятеля ПЦА архієпископа Вашингтонського Тихона «агентом Москви», а всю повноту Православної Церкви в Америці «кегебістською спецоперацією». Ми зв’язалися зі о. Миколаєм Брекенріджем, настоятелем Свято-Миколаївського храму ПЦА у м. Бетлегем в США, та попросили прокоментувати заяви Ковальова. Священнослужитель розповів про історію ПЦА, її становище у Православному світі та підтримку УПЦ. Dear brothers and sisters from the USA, thank you for your support and prayers! ❗️Читайте переклад відповіді о. Миколая за посиланням: https://telegra.ph/AMERIKANSKIJ-SVYASHCHENNIK-V%D0%86DPOV%D0%86V-NA-SKANDALN%D0%86-ZAYAVI-SP%D0%86KERA-ZSU-PRO-SVOYU-CERKVU-TA-UPC-06-07

«Расследование в рамках уголовного производства еще продолжается. Вы видели, что суд не согласился отпустить митрополита под залог и продлил ему срок заключения в изоляторе временного содержания, поэтому уголовное производство продолжается… Продолжается сбор доказательной базы, обязательно назначаются еще дополнительные определенные экспертизы» https://spzh.live/ru/news/80586-sbu-prodolzhaet-sbor-dokazatelstv-po-delu-mitropolita-arsenija

Головний дар, який Христос і Його свята Церква дає людині – це дар свободи. Розповів доцент Київської духовної академії диякон Андрій Музольф. «Свобода, дана нам Христом – це, перш за все, свобода від головного нашого поневолювача – гріха. Адже саме гріх відокремив нас від Бога і ввів у стан смертності і тління. А те, що здається проявом свободи у свідомості сучасного суспільства – «живи, як хочеш і роби, що хочеш» – це зовсім не свобода, а якраз втрата її. Тому що, слідуючи власній хтивості, людина знову ввергає себе у владу гріха», - пояснив отець Андрій. Яскравий приклад тому – залежність від куріння або вживання алкоголю і наркотиків, від якої, як показує практика, дуже складно позбутися. Таким чином, Церква забороняє і застерігає людину лише від того, що може заподіяти їй шкоду, а не просто позбавляє людину можливості відчути радість. «Саме християнство і закликає нас до радості і свідчить про важливість радості: «Завжди радійте. Невпинно моліться. За все дякуйте: бо така про вас воля Божа у Христі Ісусі» (1 Фес. 5:16-18). Просто саме поняття про радість, на жаль, у віруючої людини відрізняється від уявлення про неї у людини невіруючої. Якщо для першої радість – це те позитивне, що одночасно розділяє і тіло, і душа, то для другої – радість – це короткочасне задоволення тих чи інших похотей, які згодом можуть залишити в людині негативний відбиток на все життя», - підсумував отець Андрій Музольф.

В УПЦ ПОЯСНИЛИ, ЧИ ПРАВДИВЕ ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО ЦЕРКВА ВСЕ ЗАБОРОНЯЄ

Вже третій день поспіль судові засідання. А сьогодні їх навіть два. Просимо Ваших молитв. Здавалось б, всі мають бути повністю виснажені, але щира віра завжди перемагає. За цією світлиною посмішок і підтримки, майже сотня недоспаних ночей, постійний стрес, невимовні випробування. Герої нашого часу 🕊️

Вічність – страшне слово не тільки для грішників та гонителів, але й для всіх тих, хто не дотримувався Заповідей Божих. «Людям властиво ставити себе та свої проблеми у центр Всесвіту. Але якщо поглянути на людину з точки зору матеріального Всесвіту, то і вона сама, і її проблеми здадуться нескінченно нікчемними. Та й сам наш земний матеріальний час ніщо в очах Бога, в очах вічності. Держави і народи, війни та альянси, економічні підйоми та катастрофи – якщо подивитися на них у рамках світової історії – здадуться лише коротким епізодом», - сказав владика. Він нагадав, що майже всі давні цивілізації, могутні імперії впали. Така ж доля відбулася «з усіма єресіархами і лжепророками, які прагнули розколоти Церкву Христову». «Сама ж Церква жива, живий народ Божий. Через століття до кінця світу Церква, незважаючи на всі потрясіння, продовжує свій шлях», - зазначив митрополит Антоній. Він підкреслив, що з точки зору швидкоплинності може здатися, що гонителі перемагають, але віра в Бога і Його справедливість дають надію. «Вічність – це страшне слово не тільки для лиходіїв та гонителів, але й для всіх тих, хто не дотримувався Заповідей Божих. Адже якщо всі людські гордовиті прагнення зникнуть без сліду, то залишиться безсмертна душа, а з нею всі справи і помисли, які й перейдуть у вічність. І кожній людині треба замислитися, що вона з собою візьме у вічне життя. Що ми візьмемо із собою у вічність?», - підсумував митрополит Антоній.

МИТРОПОЛИТ АНТОНІЙ: КОЖНОМУ ТРЕБА ЗАМИСЛИТИСЬ, ЩО ВІН ВІЗЬМЕ ІЗ СОБОЮ У ВІЧНІСТЬ

Наша київська красуня Лавра. Візитівка столиці. Чиновники не можуть позбутися радянського мислення, тому поруч з музеєм Голодомору намагаються влаштувати музей Лавра. А по суті передати нащадкам два музеї геноциду власного народу. Боже, хай живе святиня молитвою🙏 Люди, музеї повинні будуватись окремо та жити історією.

❗️Нам повідомляють, що 10 хвилин тому розпочалася перевірка Мінкультом Почаєвської Лаври! Комісія прибула у супроводі поліціянтів та співробітників СБУ

«Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене». Перша заповідь Закону Божого навчає тому, до чого, власне, і була покликана людина з моменту свого створення – богопізнанню. «Для православних християн віра в Христа, як Бога і Спасителя – основний догмат і тому будь-які відхилення від нього були ознакою того, що людина припиняє своє буття в Церкві, як Тілі Христовому (а найчастіше, на жаль, навіть не починає її) і таким чином позбавляється рятівної благодаті Святого Духа. Розмірковуючи над першою заповіддю, преподобний Никодим Святогорець каже, що проти неї грішать, перш за все, ті, хто більше сподівається на людину чи на самих себе, а також на природні та набуті блага, ніж на Бога», - зазначив керуючий справами УПЦ. Митрополит Антоній пояснив, що основними гріхами проти першої заповіді Закону Божого є такі: атеїзм, як заперечення Бога (до цієї категорії можна віднести також і тих людей, які заявляють, що «у них Бог – у душі»); язичництво (багатобожжя); маловір'я; сумніви; забобони, при яких люди часто змішують віру з усілякими прикметами та язичницькими забобонами; окультизм (сюди можна віднести магію, цілительство, ворожіння, астрологію та екстрасенсорику). Богопізнання ж – це ніщо інше, як прагнення до Бога і поставлення Бога на чільне місце свого життя. Митрополит Антоній звернув увагу, що богопізнання може бути внутрішнім та зовнішнім, адже людина, як істота двоскладова, має і духовний, і матеріальний початок. До внутрішнього богопізнання можна віднести щиру віру в Бога, прославлення Його імені, невпинне пам'ятання про Нього, надію, любов, послух і благоговіння, молитву. Зовнішнє богопізнання полягає у зовнішньому прояві молитви (сюди можна віднести, наприклад, хресне знамення і поклони), а також сповідання Бога без страху. Владика пояснив, чи потрібна перша заповідь сучасній людині. «В наш час перша заповідь така ж актуальна, як багато тисяч років тому... Тільки в тому випадку, якщо ми пам'ятаємо про Бога протягом усього свого життя, і не просто пам'ятаємо, а намагаємось вибудовувати своє життя так, як про це говорить нам Святе Письмо, тільки тоді ми маємо надію на те, що Бог обов'язково увійде до наше життя і освятить його своєю присутністю. І тоді й ми самі, освячені Господом, станемо світлом для всього світу», - підсумував митрополит Антоній.