PROФАЗА

We've all seen drug addicts in movies, on TV, and even in real life. And, chances are, most of you have wondered, "How could someone let themselves get to that point?" or "How lucky am I not to end up in their shoes?" But what if we told you that it's not just luck? Scientists have long been researching whether a person's genes influence their susceptibility to drug addiction. If a child is conceived when their parents were using psychoactive substances, the need for them may develop in the newborn. However, addiction is influenced by numerous other factors: environmental factors, exposure to adverse early life experiences, learned behaviors combined with brain changes, and more. So, it doesn't mean that a child whose parents use drugs will automatically become addicted. Dr. Nora Volkow, Director of the National Institute on Drug Abuse, explained that the quantity of a specific type of dopamine receptor known as D2 can be used to predict whether a person will become addicted to alcohol, cocaine, and heroin. Brain imaging shows that people with fewer D2 receptors are more likely to become dependent than those with many, and the number of these receptors is partly genetically determined. However, environmental factors also play a role, so susceptibility is not predetermined, added Volkow. Initially, a person must experiment with drugs, and then repeated use determines who will become addicted. While having a genetic predisposition does increase the risk, it doesn't guarantee addiction development. Genetics is just one factor among many that can influence your overall risk. If you or a family member are dealing with addiction, remember that hereditary factors do not determine your fate, and you can seek assistance to regain control of your life and embark on the journey to recovery. drug addiction — is a chronic condition where individuals compulsively use drugs despite harm, leading to physical and psychological dependence to be influenced by — to be affected or impacted by something to predict — to say that an event or action will happen in the future, especially as a result of knowledge or experience a genetic predisposition — an individual's increased likelihood or susceptibility to develop a particular trait or condition due to their genetic makeup or family history Resourses 1 2 3 4 Author:@moldavananna Designer: @to.dsgn

Доброго ранку! Понеділок вривається у ваш день, а ми летимо з крутою новиною!🥰 Зареєстровані учасники, ОПЕРАТИВНО перевіряйте свої скриньки, зранку ми вже відправили інформацію про подальші дії. Почни свій ріст з PROФАЗА!💚

УВАГА! КРУТА НОВИНА! У нас такі активні й класні підписники, тому ми вирішили подовжити на кілька годин реєстрацію на наш захід ProfBioFest, що відбудеться в Києві 22 жовтня. Реєструйся лише у тому випадку, якщо гарантуєш свою ПРИСУТНІСТЬ та ГОТОВИЙ/А до виконання командного завдання впродовж наступних кількох днів! А для тих, хто реєструвався раніше, має пораду — перевіряйте свої електронні скриньки! Останній шанс побувати на цьому крутому заході уже тут!

Доброго ранку! На пошти зареєстрованих вже надійшли щасливі листи з детальною інформацією і підтвердженням реєстрації. Просимо усіх переглянути свої скриньки (вкладки "СПАМ", "РЕКЛАМА" також) та виконати дії, що написані в інструкції. Якщо ви реєструвалися, а лист не надійшов, то також нам напишіть! Ми вже в очікуванні цієї неймовірної зустрічі! Побачимось за тиждень! 💚🧬

Лічильник клітинного старіння   Чому ми старіємо? Людство завжди шукало відповідь, яка б пролила світло на загадкову природу старіння. У другій половині 20 сторіччя людство такий «філософський камінь» намацало, як наслідок — одразу з'явились мрії про продовження життя. Але все виявилось не так просто. Читайте історію цього «каменя», а точніше — послідовності ДНК, що зветься теломер.   Теломери — це некодуючі кінцеві хромосомні ділянки, які утворені повторюваною послідовністю нуклеотидів. Функція теломерів — захист кодуючої ДНК від знищення ДНК-екзонуклеазами — ферментами, що атакують кінці ДНК. Теломери формують структури, які не розпізнаються як мішень для цих ферментів.   На перший погляд може здатися, що роль теломерів в житті клітин закінчується на цьому етапі. Проте це далеко від правди. З кожним поділом клітини теломери зменшуються через неповну реплікацію на кінцях хромосом. Це призводить до їхнього вкорочення: починається ніби відлік часу до моменту, коли теломери стають надто короткими. Тоді клітина вже не може ділитись, бо важливий генетичний матеріал більше не має захисту на кінцях хромосом.   Дію цього клітинного «лічильника» експериментально показав Леонард Гейфлік у 1961 році, коли помітив, що фібробласти людини можуть ділитись лише певну кількість разів. Це явище дістало назву «ліміт Гейфліка», для фібробластів ембріона людини він становить близько 50 поділів. Наразі таке явище пояснюється вкороченням теломерів при кожному поділі.   З цього можна було б зробити припущення: чим довші теломери, тим більше разів клітина може поділитись, тобто довше буде жити організм. Логічно, чи не так? Логічно, але експериментальні дані кажуть про дещо інше.   Миші мають теломери в 5-10 разів довші за людські, але живуть вони значно менше, їхній ліміт Гейфліка складає лише 10-15 поділів, що менше ніж наші 50. Щобільше, якщо проаналізувати довжину теломерів і протяжність життя ссавців, то можна помітити сильну негативну кореляцію між ними. Тобто на рівні видів, довгі теломери відповідають коротшій тривалості життя представників!   З іншого боку, експериментальне подовження теломерів в клітинах шкіри людини дало їм можливість поділитись додаткові 40 разів у культиваційному середовищі, тобто підвищило ліміт Гейфліка з 50 до 90!   Через суперечності щодо впливу теломерів на старіння, їх роль в розвитку раку і можливість певних клітин подовжувати свої теломери, погляди вчених вже більш як пів сторіччя прикуті до кінців хромосом. А як ви вважаєте, де варто шукати важелі впливу на старіння?   Джерела: 1. Turner, Kara J., Vimal Vasu, and Darren K. Griffin. «Telomere biology and human phenotype.» Cells 8.1 (2019): 73 2. Calado, Rodrigo T., and Bogdan Dumitriu. «Telomere dynamics in mice and humans.» Seminars in hematology. Vol. 50. No. 2. WB Saunders, 2013.Conger, Krista. «Telomere extension turns back aging clock in cultured human cells, study finds.» EHR National Symposium, The Stanford Medicine News Center. January. Vol. 22. 2015. Автор: @DN_A_lex Дизайнерка:@marharytakoroviakova #молекулярнабіологія #генетика

Форма закрита! Всі деталі будуть через кілька днів! Вже чекаємо зустрічі!💚😍

Друзі, зовсім скоро припиняємо реєстрацію! Лишилось ще 5 місць!

🎉PROФАЗА святкує свою першу річницю! 💚Саме тому UkrTeenScience кличе всіх на святкування і влаштовує масштабний ProfBioFest! На свято ми запросили представників найкращих українських компаній у сфері біології, медицини, фармації, біотехнологій. Спікерів поки тримаємо в таємниці, але маємо і те, чим можемо поділитися — генеральним партнером заходу є корпорація «Артеріум»! Ти дізнаєшся про тонкощі роботи в біологічній сфері: як почати свій шлях, де отримати перший досвід, які навички є ціннісними при роботі, тощо. Наші партнери дуже дбають про свій бренд роботодавця, тому мають чим поділитися з учасниками «ProfBioFest». 💡На тебе чекають смаколики, багато подарунків та можливість потрапити на стажування в найкращі компанії наших партнерів. І навіть це ще не все! У тебе буде шанс поділитись своєю думкою про компанію мрії під час презентації командних проектів. Кому буде цікаво на заході? Студентам і випускникам спеціальностей біологія, біотехнології, хімія, фармація, медицина, агрономія, лабораторна діагностика, біомедична інженерія. Де зустрічаємось? м.Київ, з міркувань безпеки адресу повідомимо лише учасникам на пошту. Коли? 22 жовтня о 10:30 ❗️Не зволікай, реєструйся! Нехай усе буде біологічно🍃

3...2...1

Друзі, ви пам'ятаєте, що зовсім скоро PROФАЗА виповнюється рік? Ми для вас дещо підготували! Готові???❤️😍🔥

Кожен процес у клітинах і організмах підлягає чіткій регуляції. Один зі способів контролю — гормони. Коли з ними виникають проблеми — люди звертаються до ендокринолога. А з чим до цього лікаря могли б «звернутися» рослини? Про гормони у рослин читайте в каруселі! Джерела: DOI 10.1007/s00344-015-9541-6 Авторка: @lemira_ira Дизайнерка: @Olenka_Tovstyk #ботаніка

🌟 Шановні друзі та прихильники передових технологій!🌟 Запрошуємо вас на нашу онлайн-лекцію "Як генна інженерія допомагає сільському господарству?" Коли? 16 жовтня о17:00 Де? Zoom 🖥 Реєстрація за посиланням Генна інженерія в сільському господарстві - це не просто маніпуляції з рослинами та генами. Це ціла наука, яка допомагає покращувати сільське господарство, забезпечуючи стійкість рослин до шкідників, збільшувати врожайність та забезпечувати стійке джерело харчових продуктів для наc. Які методи та техніки використовують генні інженери в сільському господарстві? Як вони допомагають розв'язувати проблеми у цій сфері? Відповіді на ці питання ви дізнаєтеся під час нашої лекції. 📌Наш гість - Кисіль Микола, студент Академії Дамфрис, що у Британії. Раніше вже проводив лекції для PROФАЗА. Матеріал для лекції було взято з його інтерв'ю вчених, які брали участь у конференції організованою Roslin Institute та Scotland's Rural College. Нехай все буде біологічно! 🌱✨

Ми запускаємо нову рубрику під назвою #генетикастаті, розкажемо про те, як формується стать, а також про порушення та особливості формування статі. Приготуйтесь, буде цікаво!   У одному з минулих дописів ми дізналися, що стать людини залежить від статевих хромосом. Зазвичай жінки мають 44+XX набір, а чоловіки — 44+XY. У Y-хромосомі є ген SRY, який і запускає розвиток ембріона за чоловічим фенотипом.   В цьому дописі ми розкажемо, як ці хромосоми з’явились у наших предків та як вони еволюціонували. Існують два типи гетерогаметності: XY та ZW-системи. Перша характерна для ссавців та деяких комах. Друга — для птахів, деяких рептилій та більшості комах. Обидві системи виникали неодночасно та незалежно. Опишемо еволюцію хромосом на прикладі XY-системи.   Статеві хромосоми з’явились понад 100 (за деякими даними — 300) млн років тому з однієї з пар аутосом. Доказом цього є наявність псевдоаутосомних ділянок, де збереглась гомологічність між X та Y-хромосомами.   Перша подія. Мутація призводить до появи SRY-гена. Ця хромосома стає Y-хромосомою, а гомологічна до неї — Х. Ця мутація знижує здатність до рекомбінації.   Друга подія — інверсія (точніше — серія інверсій). Хромосоми стають нездатними до нормальної кон’югації із Х-хромосомою, через що у Y-хромосомі починають накопичуватись мутації (у тому числі — шкідливі), а в X — ні, адже у жінок дві Х-хромосоми можуть без проблем і далі кон’югувати між собою.   Третя подія. Відбувається елімінація хроматину, оскільки накопичення шкідливих мутацій знижує, а інколи й унеможливлює виживання та плідність організмів, а кон’югувати нормально із X-хромосомою вже виходить, то в процесі природного добору відбираються більш делетовані (вкорочені) форми.   Ці події не обов’язково мали відбуватись одна за іншою (окрім мутації SRY), вони могли бути одночасними (інверсії та елімінація). А на цій цікавій ноті залишаємо вас. Здогадуємось, що ви вже чекаєте наступний допис від #генетикастаті! Тому зовсім скоро на вас чекає нова порція корисної інформації!   Джерела 1 2 3 Автор:@euchromatin Дизайнерка: Svitlana Kiriyaka #генетикастаті

Have you ever considered your potential impact on the world, perhaps doubting your ability to make a significant difference? Well, here's an opportunity for you, as long as you're free from certain blood-borne diseases. You can become an organ donor and potentially save multiple lives. There are four types of transplantation: autograft (from self to self), isograft (from an identical twin to a twin), allograft (from one individual to another), xenograft (from an animal to a human). But each of these types has varying risks of rejection that may occur when the recipient's immune system recognizes the donor tissue as foreign, triggering an immune response. The journey of transplantation dates back to 1869 when Dr. Jacques-Louis Reverdin  when he covered a patient's wound on his left elbow with skin from his right arm. Over time, medical advancements expanded the possibilities of transplantation to include vital organs like kidneys, livers, hearts, lungs, and even tongues. In 2014, a woman who had a transplanted uterus bore a child. Some interesting facts are that if the donor died because of brain death, all organs may be transplanted, but if the cause of death was cardiac arrest,the only transplantable organ is the cornea, mainly because it lacks blood vessels. Now, we invite you to share your perspectives on organ transplantation in the comments and tell us whether you would consider becoming an organ donor. Rejection — the act of refusing to accept, use, or believe someone or something Foreign — non-self Expanded — to increase in size, number, or importance, or to make something increase in this way Cornea — the transparent outer covering of the eye Resourses 1 2 Author: @moldavananna Designer: @marharytakoroviakova #engфаза

Спершу, розберемося: що ж таке загадкові нанотехнології? Спокійно, складні слова не кусаються. Хоча, з досягненнями науки, можливо, скоро вмітимуть (будь ласка, не треба). Нанотехнології — це галузь науки, що вивчає надзвичайно маленькі фізичні та хімічні системи, маніпулюючи молекулами та атомами. Все для того, щоб побудувати виріб з певними, заздалегідь визначеними, властивостями. Маленька частинка певної речовини може мати зовсім інші властивості, ніж сама речовина. Наночастинки — це частинки, що вимірюються у мільярдних частках метра. Одна з ідей наномедицини — наносистема доставлення ліків. Ті самі мікроскопічні наночастинки можуть доставляти ліки до шкідливих клітин, не уражуючи здорові тканини. В результаті досліджень, були винайдені зразки наноконтейнерів з такою функцією, а також — зразки нановипромінювачів для знищення злоякісних пухлин. Нанороботи, які в майбутньому зможуть впевнено конкурувати зі штучним інтелектом — це машини, що побудовані з наноматеріалів та мають розміри молекули. Попри це, вони здатні працювати з інформацією та взаємодіяти між собою. Нанороботи, імовірно, використовуватимуться у медицині. Та поки що, це лише ідея. Отже, найменші частинки, з яких складається усе навколо, здатні до великих звершень. Адже нанотехнології вже мають певні досягнення і здатні на більше. Наука ніколи не перестане дивувати й рятувати світ. Джерела 1 2 3 4 Авторка: @marharytakoroviakova Дизайнерка: @varvariy8 #нанотехнології