C’est ne pas un Vit

Останній пост по ситуації. Публічний, для Кіри Нечай. Просто зараз на мене в штатах чекає 2500 чорних, 200 помаранчевих та 200 синіх турнікетів від North American Rescue сьомого покоління, 500 турнікетів SOF, 500 Hyfin vent chest seals, 40 аптечок FLETC IFAK, 250 пар наколінників та 3 дрони Autel. Всього на сумму понад 100 тисяч долларів. По твоєму прицілу: він або в США, або в Києві, або, що маловірогідно, загубився на складах USPS в США. Поки ти не надаси мені номер трекінгу — я знати цього не буду. Думаю, це і так очевидно. Відслідковання посилки по США це була і завжди буде зона відповідальності відправника. Якщо знайдеш трек — отримаєш приціл з тим списком, що вище. Якщо ми знайдемо твій приціл в сумках з учорашньої доставки — значить отримаєш його раніше. Я пропоную тобі написати публічний пост з вибаченням за пасивну агресію (твоє повідомлення "поясню популярно, в нас взагалі-то тут війнонька"), яке й призвело до конфлікту, за знецінення (твій компентар "від чого в нього стрес, від пакуночків?"), за звернення до контррозвідки (бачив комекнтар, що моєю справою вже займаються "контріки") та за публічні погрози розправою від твого друга Артема ("зараз мене цікавить його голова, а не приціл"). Я в свою чергу вибачусь за те, що переслав тобі чуже повідомлення з "інструкцією", яке тебе зачепило. Оскільки текст цього повідомлення був взятий мною з публічних джерел, я не очікував брати на себе відповідальність за його вміст. Шкода, що так вийшло. Також я закрию очі на те, що в себе в коментарях ти пропонуєш мою домашню адресу охочим відрізати мені голову. Після цього посту ми з тобою разом ініціюємо збір коштів на квиток, я лечу до штатів, забираю весь цей вантаж, і доставляю в Україну до дня Незалежності. Якщо ти справді медик і якщо ти справді зацікавлена в перемозі — ти знаєш, що цей вантаж не просто важливий, а критично важливий. Вибір між "їбашити волонтера" та "їбашити ворога" — за тобою. Якщо ж тобі не має діла до цього вантажу — просто проігноруй цей пост. Всіх інших я терміново запрошую на канал kmuaf — завтра ми безкоштовно роздаватимемо там турнікети, павербенки, сироп та ще багато чого іншого. На картинці буду я. Такою була моя 6 з 11 доставок.

13 серпня 2022 року Публічне звернення Віт Онопрієнко Це особисте звернення до української фейсбук-спільноти в зв’язку з сьогоднішніми подіями довколо моєї волонтерської діяльності. В цьому тексті буде максимум сухих фактів, мінімум епітетів та нуль маніпуляцій. Запрошую всі охочих прочитати. Починаючи з квітня 2022 року я займаюсь доставкою військового спорядження з США до України. За цей час я зробив 22 трансатлантичних рейси, тобто 11 ходок. Загальна вага вантажу, який я доставив на сьогоднішій день, перевищує 5 тонн. Лише сьогодні з моєю допомогою в Київ приїхало 1200 кілограмів снаряги на загальну суму 500 тисяч долларів. За весь час я доставив біля 15 тисяч турнікетів, 1000 не скажу чого, 300 аптечок, 200 пар рукавиць, 100 пар наколінників, трохи форми та взуття, 20 шоломів, 12 дронів та ще велику кількість рiзноманітних аксесуарів та специфічних замовлень — лопати, бронежилети, розгрузки, приклади, прилади нічного бачення, приціли та багато чого іншого. З допомогю Ані, Дениса, Володимира та Олександра я організував повний цикл: 1) пошук грошей в США; 2) закуп необхідних товарів; 3) упаковка в сумки; 4) доставка до аеропорту Нью-Йорку, і звідти в аеропорт Варшави; 5) митне оформлення; 6) перехід українсько-польского кордону; 7) транспорт до Києва; 8) і фінальна відправка Новою Поштою по Україні. Крім того, я обходжу експортні обмеження — приціли, магазини, теплаки, ПНБ — все це я витягую з штатів сам за рахунок своїх нервів. Все це — великі гроші. Для того, щоб ви могли уявити загальну картину — моя остання доставка від Хартфорду, штат Конектикут, до Києва з квитками, багажем, наземним транспортом, бензином та митним оформленням коштувала 10 тисяч долларів. На початку моєї діяльності за товари та доставку платили самі замовники — волонтери та військові. З ростом популярності мого акаунту на реддіті мені вдалося поступово позбутися необхідності збирати донати в Україні і тепер майже за все платять іноземці. За гроші в нашому каналі в телеграмі можна придбати невеликий відсоток неспецифічних товарів, які я закупаю з надлишком про всяк випадок, коли вони є в наявності, а охочих їх забрати ще немає. Окрім цього я час від часу беру на себе питання доставки вже придбаних товарів. Тих, що їх замовник вже сплатив сам. Для товарів вагою до 7 кг — ця послуга є безкоштовною. Якщо є надлишок донатів — безкоштовною вона буде і для 20, і для 40 кг. Гроші потрібні лише на оплату багажу авіакомпанії LOT — $108 за сумку 23 кг. Звідси і починається сьогоднішня сторінка моєї історії. Декілька тижнів тому Кіра Нечай, якій я вже до цього встиг купити і доставити снаряги на власноруч зібрані $2100, попросила в мене адресу доставки в США. Адресу, на яку вона зможе відправити товар, який я потім заберу і привезу. Адреса така в мене є. Адресу таку я надав. Мій квиток з Нью-Йорку до Варшави на момент нашого останнього контакту був в мене на руках, тому я приблизно уявляв собі, що 13 серпня вантаж, що я його беру з собою в цей рейс, буде вже в Києві, про що, очевидно, їй і повідомив. 12 серпня я отримав від Кіри запитання про те, де зараз знаходиться її приціл. Про те, що приціл було відправлено на надану мною адресу, мені до цього моменту було невідомо. Про те, що це відправлення містить пріорітетний і дорогоцінний приціл — теж. Посилання на трекинг відправлення мені не надсилали і слідкувати за ним не просили. Я природньо відповів, що не розумію, про що мова. Новина Кіру засмутила і вона запросила мене “перечитати переписку”, не розуміючи, що часу на це я не маю. Я спробував пояснити їй, як проходить процес на моїй стороні, але вона заявила, що, цитата, “в нас тут трохи війнонька і мені твої історії не дуже цікаві”. Далі вона підключила свого командира, який звернувся до мене словами з пропозицією «фільтрувати базар». Агресія спровокувала агресію. Паралельно мої прохання надати лінк на трекинг ігнорувались (і ігноруються досі).

Тут мне опять предъявили, что я поднял кипиш из-за прицела, в связи с чем я напомню вам очередность событий: 1. Сначала было обвинение в краже. 2. Через сутки по интернету понеслось «кинув військових». 3. Кира отметила в комментариях, что у них есть мой адрес и скоро меня отвезут на казнь «на ноль» Её дружок Артем объяснил что дело не в прицеле, и что ему нужна моя голова. 4. В канале радикальня появилась запись со всеми моими данными, вплоть до пароля на приват24, и надписью «телятина» через мою фотографию. ПОСЛЕ ЭТОГО я отреагировал двумя постами, которые сейчас перепощу сюда. И скажите мне после этого, что это я поднял кипиш.

Кстати, был проездом в Лос-Анджелесе и это мое самое сильное впечатление

Ой как смешно, ой 😅

До меня только что дошло, почему мои оппоненты правы, почему они молодцы, а меня действительно нужно убить/повесить или кто там о чем фантазировал. Всё это время я хожу по и интернетам и доказываю, что на меня рассчитывает огромное количество военных частей и что они ждут моих доставок. Мне, естественно, никто не верит. В твиттере вообще пишут, что никаких отчетов фонда нет, как нет и доказательств тому, что я хоть раз хоть что-либо кому-то привез. И знаете, что? За все это время ни одна военная часть даже не пикнула о том, что я кому-то там нужен. Ни видеообращения, ни заявления, ни попытки вправить кире рога, ни даже хотя бы несчастного тега в фейсбуке. Всем похуй. И это доказывает, что и правда не нужен и что вы отлично справитесь с Россией без меня.

А кто знает Яну Люшневскую (Киев нараспашку)? Хочу восстановить контакт.

Прошлогоднее.