в травні роби все, що тобі подобається

є такі учні, у яких відсутня базова повага до інших. сьогодні цей чєл дуже сильно переплутав з ким спілкується, тому більше дружньої комунікації в нього зі мною не буде, а тільки формально-ділова, як і вимагається в конвенційній педагогіці. він образився і поплакався, забавний.

всі в намисто

поплачь

вирішив, що дам останню можливість зізнатися або доведеться залучати батьків. учень не зізнався, тримається своєї безвинної позиції. я розраховував на те, що коли я безпосередньо вкажу на нього, то він більше не зможе брехати. але він заходить занадто далеко в своїй брехні також, як і в своїх пріколах. плутається в показах, не може пояснити співпадіння між ip-адресом, однаковим часом, браузерами та навіщо йому два акаунти (з різних пристроїв) в чаті класу. стоїть на позиції жертви: його хтось взломав! ага, я вже бачу, як його однокласники проводять спецоперацію з пошуку його динамічного ip-адресу, а потім маскуються і підставляють його! покажіть мені цього хакера, я щиро попрошу поставити йому 12 за рік по інформатиці. брехло неймовірних масштабів. при чому ніяких погроз і покарань, все було дуже спокійно і дипломатично. але нє, хитрість присутня, а сміливість відсутня. мати повністю йому вірить, вона молодець. але я не його мати, щоб вірити в підставу хакерських масштабів заради ядерної просрачки п’ятикласника. не вірити своїм дітям - злочин, але не піддавати сумніву слова підлітка ще та наївність. в інтернеті неможливо схопити безпосередньо за руку, а будь-які докази з віртуального простору для неї не мають ваги, бо старшій людині важко осягнути ваші інтернети. директорка порадила бути більш уважною за своєю дитиною і на цьому розійшлися. особисто в мене не було мети когось покарати, я просто хотів почитать повідомлення про какашкі при дорослих людях.

давно пора

У Сумах школярі пронесли вилицями труну, влаштувавши акцію поховання освіти

моя боротьба

в моєму класі завівся поціновувач супер-ядерної просрачки півтори роки учень писав образи, провокував та підставляв своїх однокласників, залишаючись анонімним. підставляв мене, заходячи на уроки під моїм ім’ям, але потім приходив до нас в кабінет грати разом зі всіма в настолки, дивитися фільм, бігати в салки, сніжки або шукать закладки (не питайте). досі не розумію його мотивацію: він гарно навчається, проблем з учителями або однокласниками в нього нема. він підставляв як дівчат, так і хлопців; навіть тих, з ким начебто має дружні відносини. декілька разів з класом розмовляв щодо таких пріколів, сам навіть сміявся, але щиро просив перестати це робити. учень, напевно, вважав себе хитрим генієм, тому вирішив продовжувати і навіть обрав стратегію підставити іншого однокласника, на якого найлегше скинути всю винну. і в нього спрацювало. мені почали дзвонити батьки і, без всяких доказів, вимагали мене покарати цього учня, який не був винним. інші учні почали навіть погрожувати йому. довели до того, що дитина відмовлялась заходити на уроки, бо всі думали на нього. коли намагаєшся будувати чесні та рівні відносини, але отримуєш протилежне, то доводиться використовувати дещо авторитарні методики, а саме вмикати хуйову акторську гру злого вчителя та залякувати проблемами. мені радили інші вчителі розповідати казку про якусь мега-програму, яка відслідковує кожен клік учня, але дешевий блеф мене не цікавив. я просто чекав коли він зробить помилку. хитрий геній переоцінив себе, тому я маю на руках докази його провини. в мне є два варіанта. перший скучний, але гуманний: запросити учня, поговорити з ним те-а-тет, вирішити цю проблему без дорослих. або другий веселий, для мене, варіант: викликали його батьків в школу і почати уважно зачитувать кожен коментар, який він залишав під час уроків, тим самим створити нєловкую ситуацію. судячи з проведеного мною лінгвістичного аналізу - його більше всього турбує проблеми срачки: то в нього понос, то він або хтось інший обосрався, то хтось пукнув, то хтось мега-ядерно просрался. можливо варто звернутися до проктолога, хочеться порадити його батьками.

Те що поведінка цих хлопців негідна й так очевидно, напад на волонтерку та діючих військових, один з яких пересувається на милицях після важкого поранення обох ніг, чудово демонструє що цим політичним тітушкам цікавіше воювати з низовими організаціями, а не на фронті, а зі спілкування стало ясно що цінності, яким вони слідують, відображаються зараз в російській федерації, зокрема те, що вони намагались придушити студентську низову ініціативу. Цілком очевидно, що їхня "патріотичність" - це фікція, і ворога вони бачать в студентах і військових-анархістах. Час і дії розставляють все на свої місця, тому закликаємо не вестись на провокації ультраправих, котрі "тримають цивільний фронт", як вони самі кажуть. Подібні дії в час війни неприпустимі і відверто ворожі, прямо підіграють ворогу, який веде агресивну війну проти українського суспільства і свободи.

Вулична війна повертається? Ми відвідали презентацію студентського журналу від "прямої дії", але як виявилось, все ще існують політичні тітушки. До бібліотеки підійшла група ультраправих 16-20 років в балаклавах, представились учасниками організацій "Орден" та "УСГД". Ми вийшли поспілкуватись, вони пішли геть. Через якийсь час вони повернулись, намагались увірватись всередину, штовхнувши працівницю бібліотеки, вкрали книгу і вирішили її спалити на місці події. Ми підійшли, забрали книгу і вони почали втікати, заливши з балона волонтерку "Колективів Солідарності" та двох військових, котрі знаходяться на лікуванні, активістів ЕкоПлатформи. Після заливання балоном, наш хлопець зробив кілька пострілів вгору, це відлякало молодиків і ті почали тікати.

до речі, обіцяного підвищення не сталося граємо далі

🤷🤷🤷

інтегрую аніме в навчальні предмети вгадували тему уроку

на уроці всесвітньої історії в восьмому класі, після питання «знаєте як почалась американська революція»?, відбувся перформанс - я почав виливати чай на підлогу. ви можете подумать, що я остаточно поплавився (да), як подумали учениці та учні, але нє, це було наглядне відсилання до бостонського чаювання.

От ми сміємося, але дійсно, куди не плюнь- все гей: я гей, ти гей, сусід дядя Ваня гей, але десь там, є учілка, і вона інша, вона- лох. Можливо ви ніколи не зустрінетеся, але ти маєш принаймні спробувати її знайти, бо інакше життя не має сенсу, інакше всі пукнули

пукнули адмін гей все гей училка лох та інші геніальні думки мого учня з п’ятого класу

моя тусовка виглядає так: