Сіль

Артем Біденко: У дослідженнях тероризму є класична стаття Ендрю Кідда і Барбари Волтер "Стратегії тероризму" 2006 року. Вони описують п'ять логік, за якими насильство проти цивільних має принести політичний результат. Дві з них добре пояснюють удари по київських мостах. ▪️Перша – виснаження: нас переконують, що ми платитимемо цю ціну так довго, що поступитися дешевше. Знайомий наратив, правда? В ці дні він звучить від прихильників "миру за будь-яку ціну" синхронно з ударами. ▪️Друга – залякування: людям показують, що держава не здатна захистити навіть звичайну дорогу на роботу. Кінцевий адресат удару при цьому не водій на мосту. Адресати - всі ми, що передивляються ці відео і думають, як змінити свої звичні маршрути. Саме з цього розрахунку, за задумом терористів, мають з'явитися втома і готовність погодитися на оцей самий "мир на будь-яких умовах". Дослідження показують, що ця стратегія працює погано. Політолог Макс Абрамс у проаналізував 28 угруповань, які Держдеп США вважав терористичними, і 42 політичні цілі, які вони перед собою ставили. Досягти вдалося приблизно 7% цілей; найгірше вдавалося тим, хто бив переважно по цивільних. Інший політолог Роберт Пейп дійшов такого ж висновку про бомбардування міст: покарання цивільного населення майже ніколи не змушує уряд капітулювати. Американська комісія, яка в 1945 році вивчала наслідки бомбардувань Німеччини, писала, що бомби пригнічували людей, але не впливали на рішення влади, адже діяли закони воєнного часу. Держави, які довго жили під терором, виробили кілька правил, як позбавити удар бажаного ефекту. 🇺🇸 США. З 1970-х років не йдуть на поступки терористам, зокрема не платять викупів за заручників. Логіка проста: кожна поступка робить наступний напад вигіднішим. Друге правило – невідворотність покарання, навіть якщо воно запізнюється. Бен Ладена знайшли через десять років після 11 вересня. 🇮🇱 Ізраїль. Під час Другої інтифади, коли вибухи в автобусах і кафе траплялися щотижня, держава зробила рутину частиною оборони. Місце вибуху розчищали за лічені години, автобусні маршрути відновлювали якнайшвидше, а кафе відчинялися знову. Мета була в тому, щоб терористи не отримали картинки міста, яке зупинилося. Це важливий момент, перечитайте ще раз цей абзац вище. 🇫🇷 Франція. Після терактів 13 листопада 2015 року в Парижі, які забрали життя 130 людей, на вулиці вивели до десяти тисяч військових в межах операції Sentinelle. Режим надзвичайного стану діяв два роки, а потім ключові повноваження перенесли у звичайний закон. Паризька відповідь на побутовому рівні звучала як #JeSuisEnTerrasse: люди демонстративно поверталися на ті самі тераси кафе, де стріляли. Тож це може звучати небезпечно, цинічно чи просто страшно. Але найкраща відповідь – щоб міст якомога швидше знову був відкритий, ремонтні бригади лишалися на ньому довше, ніж відео вирви в стрічці, а за кожен такий удар неодмінно приходило покарання, хай навіть із запізненням. Весь досвід воєн, боротьби з терористами свідчить про те, що саме це є ефективна протидія і більша гарантія безпеки. Натомість спроби домовитися, здатися, прогнутися - ведуть до збільшення втрат, посилення тиску і програшу. росія - терористична держава

москалі діють в принципі за знайомим шаблоном. Діють системно. Знайши хороше рішення - реактивний шахед - масштабували, працюють. Змушують доганяти, шукати протидію. Поки не вдається належним чином працювати із загрозою - завдають шкоди. Тобто постійно нарощують і масштабують. Тиснуть таким чином, щоб довести нас до точки, де ми не зможемо опиратися. На підході очевидно масштабування дешевих легких крилатих ракет на сотні кілометрів. Очевидно будуть полірувати ними всі прикордонні райони і райони в тилах де зможуть дістати. Також будуть нарощувати. Також потрібна буде системна протидія. На фоні цього і на фоні того, що попри всі проблеми, СОУ непогано бʼються, маємо дві крайнощі. Одні як мантру повторювали те, що «росія не зможе» і т.д., так наче все вже вирішено. З іншого боку консерви у кризовий момент заспівали з вимогою фактично здатися. Адже москалі відкрито говорять, що будуть воювати далі в діють таким же чином. Тим, хто не співвідносить себе з консервами і кому не пофіг в якій країні він буде жити, треба відмовитися від мантри про те, що «росія не зможе», а закатати рукави й працювати. Бо якщо опустимо руки, то зможе. Страх тих, хто має повноваження приймати і реалізовувати рішення, образити тих, хто ображений самим фактом нашого існування, вже давно треба було запхати собі куди подалі. Але боюсь наша доля знову в руках вузького кола обмежений і й так уже втомлених людей.

Суть ментальності москалів. Довбойоб у них - це "його величність". І вони цьому довбойобові поклоняються.

Навігатор по каналу. Автор військовий. На війні - з перших днів повномасштабки. До того вивчав як працює російська дезінформація та написав про це книгу. Тут пишу від себе та іноді передруковую матеріали, які вважаю важливими. Дякую тим, хто підтримує канал репостами і донатами. Вони йдуть або на оплату цифрових інструментів для роботи, або на ремонт «корчів» опційно. Моно https://send.monobank.ua/jar/4mxJwUTytv PayPal - solonko1648@gmail.com Buy me a coffee https://buymeacoffee.com/solonko1648 Також в якості підтримки можете купити книгу: https://markobook.com/knigarnya/infodemia Можете знайти мене в X https://x.com/solonko1648 Також маю резервний канал, де поширюю те, що вважаю вартим уваги (щоб не перевантажувати вас тут): https://t.me/HNSalt

Здоров'я погібшим

Замля бетоном, підараси.

3 Корпус продовжує ділитися деталями своєї наступальної операції. Зокрема, кажуть, що в полон вдалося взяти навіть пілотів і артилеристів. Деякі автори припускають, що однією з причин такої ситуації може бути те, що підрозділи орієнтувалися на брехливу інформацію про обстановку із звітів російського командування. Коли москалі беруть «в кредит» певні території і населені пункти. Я розбивав приклад Купʼянська, як хрестоматійний. До нього можна додати і приклад Святогірська. На що розраховують росіяни, роблячи такі фінти з картами і смужками на них, ми з вами тут обговорили. Лишилося без відповіді питання наскільки «вигадані» карти взагалі враховуються при тому, як противник планує свої дії, виставляє засоби і розрахунки. Проблема в тому, що для коректного планування він повинен керуватися реальною обстановкою. Це до припущення, що російські командири поставили своїх дронарів і арту надто близько і бійці 3 АК змогли їх заскочити. Я думаю, що все ж таки, штаби дивізій, бригад і т.д. точно мають планувати дії, виходячи з реальної обстановки і вони нею ясно, що володіють. А нагору вони можуть подавати що завгодно і брати які завгодно «кредити». При цьому вони очевидно займаються плануванням того, як ці кредити гасити потім.

Літо минулого року показало - інфільтрація може працювати у обидва боки, а контроль неба - річ відносна і непостійна. В обох випадках успіх на боці тих, хто працює системно і має можливість це робити. Власне для системного просування за допомогою інфільтрації при високому рівні втрат потрібно мати достатню кількість людей, а також технічну та організаційну спроможність для цього. У противника це в наявності - принаймні на напрямку головного удару. Зокрема в Донецькій області на ділянці, що включає в себе околиці Добропілля, Костянтинівки і Дружківки. В москалів було достатньо часу щоб відшліфувати тактичні моменти інфільтрації. Ми звісно теж на місці не сиділи, тож попри те, що певною мірою в них виходить, протидія також вдосконалювалася. Проте паралельним курсом ворог продовжував нарощувати безпілотну компоненту, яка зросла дуже сильно попри всі реляції про недобір у ВБС. Так само він розвивав протидію нашим БПС і значною мірою адаптувався до наших ударів на середній відстані. Крім того, з поля бою нікуди не пішла артилерія. Вони ризикують, несуть втрати, але все одно підтягують арту по напрямку наступу і вона робить свою роботу. Досвід показує, що поява навіть одного-двох піхотинців у певній точці, населеному пункті тощо, навіть якщо їх негайно убили, означає, що тут з'являться наступні. В противник у цю точку буде далі тиснути, відчувши слабкість. Наступна група може бути вже 3-4 і більше. І груп цих може бути більше. Так проблема наростає. Проте, в будь якому разі для стійкого контролю над населеним пунктом має бути можливість завести туди потрібну кількість піхоти, а далі різноманітні засоби. РЕБи, пілотів, різне обладнання тощо. Отож між першими "флаговтиками" в Добропіллі та повним захопленням міста може минути багато часу. Проте, це також залежить від того чи буде змога цьому належним чином протидіяти. Систематичне нарощування спроможностей ворожих підрозділів БПС/ВБС дозволяє підтримувати інфільтрацію і потенційно "розтягувати" її глибину. Шляхом тиску на наші позиції та логістику. Часткову ізоляцію районів оборони, вибивання людей і засобів. Звісно всі ці концептуальні завдання - це речі доволі відносні. Сьогодні ти контролюєш небо над певним районом, а завтра вже ні, бо з'явилась протидія, змінилась тактика і т.д. Це працює і для нас і для них. Знову ж таки, я думаю, росіяни вірять, що зможуть дотиснути нас. Зокрема, пройшовши дві укріплені агломерації в Донецькій області, далі по менш складній місцевості та менш урбанізованій рухатися вглиб країни. Паралельно з цим, вони ламають голову над тим, щоб повернути повноцінно танки на поле бою. Про це недавно вийшов матеріал на "Текстах", якщо буде час, розберу його окремо. У нас купа догматиків, які розповідають, що те неможливо і се неможливо. Ті, хто колись казав, що дрони нічого не змінять, зараз втирають, що броня і маневр на поле бою повернути неможливо. Що ж. Побачимо.

Армійська мудрість каже: піде зеленка - буде хріново. А потім зеленка спаде… і теж буде хріново. Ми ходимо цими колами кожен рік. Минулого літа справді чекали коли спаде зеленка, бо сподівалися, що буде простіше гасити інфільтрацію за допомогою дронів. Звісно окрема подяка штурмовикам, які намагалися боротися з такою тактикою дзеркально. Щоправда було багато сумнівів у тому чи потягнемо ми дзеркальні методи. Тут в першу чергу було питання в кількості людей і ціні їхньої втрати. Чесно кажучи, зараз ми теж певною мірою сподіваємося, що спадання зеленки трохи допоможе. Ситуація навколо Добропілля відверто погана. Якщо москалі будуть зимувати в місті, це взагалі може вирішити долю всієї сусідньої - Краматорської - агломерації. Біда в тім, що для противника спадання зеленки теж щось та й може означати, бо вони шукають наші екіпажі та позиції. А якщо доведеться стояти в полях десь в трикутнику Білозерське - Дружківка - Барвінкове, ну хто стоїть у місті проти полів, той має певні переваги. Словом, доля Донбасу зараз вирішується значною мірою в Добропіллі. Чи може навіть на його північно-східній околиці. Втім про це я вже писав раніше.

Командувач УВ Азов публічно озвучив одну цікаву цифру. Центр "Рубікон" має у своєму мкралі орієнтовно 1200 бойових розрахунків БПЛА. Припустимо, якась частина з них не боєготова, якась навчається і т.д., але порядок цифр ми розуміємо. Так от він каже, що третина цих сил працює на ділянці, яку обороняє УВ. Тобто до 400 розрахунків на половину донецької ділянки фронту. Це не рахуючи розрахунків лінійних підрозділів та інших спеціалізованих підрозділів крім "Рубікону". Тобто рахунок на тисячі. І ця щільність, м'яко кажучи, доволі відчутна.

Serg Marco: Святогірськ. Цікава взагалі ситуація, коли противник чим далі, тим старається більше "казатись", а не "бути". І цим самим закриває для себе вікно для перемовин на існуючій лінії. Це все формує наступні наслідки: 1) Реальність смуги для російських генералів становиться вторинною. Головне, що ти подаш по звітах і як це оцінить вище керівництво, перед тим як тебе ротаційно замінить наступний командир. Всі ці невідповідності становляться гемором вже наступного командування. А якщо ти на своїй ротації зробиш все правильно - то підеш з неї з званням Героя Росії, як було з Купянськом. 2) Кінчати за це російських генералів ніхто не може, бо зараз в ГШ є єдина лояльна каста Герасімова, і альтернативи їй немає. Кінчати одного - це значить треба кінчати всіх за пиздьож в звітах. А це єдина єдина каста, яка цілком за Путіна, бо вони в одному човні. Він на них спирається, тому закриває на це очі. 3) Зупинити на існуючій лінії бойові дії неможливо, бо в кожної сторони своя лінія. Пускати росіянам ОБСЕ на існуючу лінію і пояснювати їм, що розмежування повинно бути за 10-15 км звідси в тилу ЗСУ, бо вони просто так карту намалювали - це технічний тупік, ні ЗСУ на це не підуть, та і міжнародні партнери ахуєють. Це формує на фронті іноді цікаві ситуації. Як з тією ж "трійкою", на яку в один день в березні 2026 року неочікувано навалились механізовані колони (які "трійка" розмотала дронами). Згідно перехопленням, на цій смузі змінилось керівництво, яке включно з ротацією зайшло з якимись резервами. Коли російські генерали зрозуміли, як їм напизділи про цю лінію попередники, вони організували штурми, щоб наблизити ситуацію на картах хоч з якоюсь реальністю. Реальність прийшла з фпвішками, та викосила резерв. Це стало відомо, весь інтернет в відео, де знищують колону та російських солдат. Тому що зробили потім російські генерали з цього напрямку? Правильно, організували ще декілька штурмів та активізації просочувань. Підрозділи "трійки", 20-ї та 66 бригади взяли участь в челенджі, і лінія дійсно почалась рухатись. Але в іншому напрямку. Результат ви знаєте. Скоро він буде офіційний. Тобто, з одного боку, неправдиві звіти - це якорь на мирних перемовинах. З іншого - ця тенденція впливає на збільшення втрат ворога в спробах штурмами звести бажане з реальністю. Але ситуація з Святогірськом стала дуже яскравим маркером, наскільки ця система забрехалась.

Все-таки, руда мавпа майстер пісділу допомоги своєму кремлівському коханцеві. Сьогодні читаємо новину про те, що прогноз видобутку нафти на росії зараз найнижчий за 17 років. Попри купу проблем - це наш здобуток. Проте, москалі компенсують це за рахунок кризи, яка впливає на ціни. Отож заробляти можна зараз непогано, продаючи менше, але за більшу ціну. Тут ми маємо подякувати рудій мавпі, яка: - почала легітимізувати хуйла; - бездумно розвʼязала війну з Іраном. Крім того, зараз розгортаються дуже цікаві й тривожні події навколо ще однієї стратегічної протоки. Тепер вже привіт від хуситів, яких підтримують вгадайте самі хто. Відповідно значна частка наших досягнень сходить на пси. Зокрема тому, що один старий маразматик дуже дієво допомагає заробляти на продовження війни іншому старому маразматикові. Десять Нобелівських із десяти.

Дуже прикро 😃

Досі вважаю, що рахування кілометрів квадратних - це тема невдячна і навіть шкідлива. Вплив кілометра десь між Добропіллям і Дружківкою має інший ступінь впливу, ніж кілометр дест на пательні південніше Оріхіва. Проте, ми всі любимо всіляку статистику і графіки. Тож тримайте отаке від Monstas. "російські успіхи у Донецькій області Вер 2023 → Вер 2024: +1 243,3 км² Вер 2024 → Вер 2025: +3 958,3 км² Вер 2025 → Вер 2026: +1 370,5 км² На основі DeepState, з загальної площі Донецької області 26 328 км²: 21 093 км² пофарбовано червоним 563 км² пофарбовано сірим

Люди, які зараз тягають оцю історію про режим тиші, від "джерел", могли хоча б поставити декілька уточнюючих питань цим своїм "джерелам". Бо таке враження, що ці "джерела" або самі погано розуміють що відбувається, або знатно познущалися з тих, хто поспішно опублікував цю історію. Ніколи такого не було і от знов.

А взагалі, знаєте, в нещодавній статті, у якій західні журналісти наївно намагаються влізти в голову путіна, є одна дуже підступна (і далеко не нова) річ. Ну типу, от якщо він не зможе захопити Донецьку область, то його, мовляв, повісять. Це чергова спроба намахати захід, насправді. москаль знову прокладає собі доріжку щоб підсадити мислевірус - "віддайте нам Донбас і все закінчиться". Щоб Україні знову почали викручувати руки. Але знову ж, це фігня все. З однієї простої причини. росіянам потрібен роздовбаний Краматорськ не для ідеологічних цілей (вони вже похідні). Він їм потрібен, щоб відкрити собі можливість далі полями перти на на Барвінкове, Ізюм, Лозову, Павлоград. Рухатися вглиб України. Побачимо скільки непідготовлених західних умів знову поведуться на це і спробують допомогти бідолашгоному КДБісту зберегти обличчя.

Навігатор по каналу. Автор військовий. На війні - з перших днів повномасштабки. До того вивчав як працює російська дезінформація та написав про це книгу. Тут пишу від себе та іноді передруковую матеріали, які вважаю важливими. Дякую тим, хто підтримує канал репостами і донатами. Вони йдуть або на оплату цифрових інструментів для роботи, або на ремонт «корчів» опційно. Моно https://send.monobank.ua/jar/4mxJwUTytv PayPal - solonko1648@gmail.com Buy me a coffee https://buymeacoffee.com/solonko1648 Також в якості підтримки можете купити книгу: https://markobook.com/knigarnya/infodemia Можете знайти мене в X https://x.com/solonko1648 Також маю резервний канал, де поширюю те, що вважаю вартим уваги (щоб не перевантажувати вас тут): https://t.me/HNSalt

Чим мені подобаються інсайдерські інсайди про плани хуйла, так це тим, як за сенсацію видають набір очевидних фактів. Факт 1. Хуйло страшенно боїться за своє життя і владу. Не факт, а сенсація. Наче всі ці історії про чемодан з фекаліями нам про це не натякали. Факт 2. москалі збираються мобілізувати ще декілька сотень тисяч чоловік. Ще одна сенсація звісно. Всі ці роки вони шліфувати систему, готували свої військкомати, налаштовували систему соціальної політики під те, щоб можна було ефективно тиснути на потенційних рекрутів і т.д. Паралельно з цим поведінка на фронті та ставлення противника до втрат. В купі з постійним поповненням діючим підрозділам, які наступають. Очевидно, що якщо далі працювати в такому темпі, їм потрібно, щоб це поповнення не припинялося, бо як не крути, втрати диктують необхідність. Факт 3. Мабуть найбільша «сенсація», хуйло не збирається зупинятися і ще й до того буде заходити на нову спіраль насильства. Ну тут без коментарів. москалі нарощують насильство з 2014 року. Кожен раз, коли хуйло впирався у спротив, який сповільнював чи ламав його плани, він намагався збільшувати тиск і підіймати ставки. Що мало змінитися тепер - абсолютно неможливо зрозуміти. Хоча звісно є користь у публікації таких очевидно-сенсаційних «інсайдів», вори заважають витати у фантазіях про те, що з кровожерливим маніяком, який хоче вирізати і зжерти вашу печінку, можна всерйоз про щось домовитися. Очевидно хуйло все ще вірить, що війна - це менший ризик, ніж її припинення. А ще вірить, що зможе нас поламати.

1200 фпв дронів на Добропільському напрямку і 1500-2000 на Дружківському в середньому кожної доби. Такі цифри наводить Дмитро Путята. Це лише дрони на радіочастотах. Без урахування оптоволокна, виявлення яких - це окремі нюанси. Тобто на два ці напрямки в середньому маємо 3-4 тисячі пусків кожні 24 години. Можна приблизно уявити під яким навантаженням в цілому доводиться вести оборону в цій частині фронту. З цього звісно випливає логічне питання - що із цим всім робити. Відповіді тут здебільшого також відомі. Питання в наявності інструментів, які можуть дозволити ефективно боротися з російською системою БПС на різній глибині фронту.

СОУ уразили ТУ-95МС. Дай Боже здоров'я людям, які це зробили:)