FAUST • ФАУСТ | Манґа й манхва онлайн українською

⚠️Cпойлери до 248 глави!!!

❕Нові значки Tokyo Revengers Trading Can

Офф ілюстрація! Сьогодні в Японії уже перше квітня, тому.. у нашого Хаджиме Коконоя день народження! Вітаємо!

🎨Доракен намальований на електронному підручнику з англійської мови

🎮Міцуя для майбутньої ігри Tokyo Revengers Game(фрагмент кольорової версії)

🎊Вакуя-сенсей в своєму твітері опублікував кольорову версію 27 тома Токійських Месників!

Токійські Месники Pop Up Shop в ілюстрації TOWER RECORDS❗️

Доброго ранку вам від Чифую!☀️

❗️Колаборація Tokyo Revengers x Murakami. "Токійські Месники" зайняли 2 місце в 10 найкращих тижневих чартів Oricon

Доброго дня, любі читачі нашого канала! Хочу повідомити що цього тижня нові глави фанфіка не публікуватимуть. Було вирішено зайнятись ними тоді коли набереться достатня аудиторія. Не переживайте, на цьому каналі виходитимуть цікаві пости, які будуть Вам до вподоби)🤍

🖤В своєму твітері Вакуї-сенсей опублікував нову ілюстрацію! Допис до неї: Цього тижня "Tokyo Revengers" будуть закриті(глави не буде) Просимо вибачення! 248 глава буде перенесена на 5 квітня

Невеличке оголошення. Сьогодні не буде глави, адже я вирішила зробити собі вихідний саме сьогодні(у мене 3 вихідні від глав на тиждень, один який припадає на будь-який робочий день. P.s: непереживайте, я потім нормалізую розклад і буде визначено точно коли буде вихідний)

Нова публікація від Вакуї-сенсея Переклад: "Тигр, який тільки що зупинився" На картинці пише: — Дарума-сан, тут... Дарума - японська традиційна лялька-неваляшка, що уособлює Бодхідхарму, в японській синкретичній міфології - божество, що приносить щастя.

Приношу великі вибачення, якщо ви побачите тафтології або інші орфографічні помилки. Я не маю сил це перечитувати…..

⚠️!СПОЙЛЕР!⚠️ Авторка розчулилась, і чуть не заплакала йомайо....

Глава 5 Згадки світлого минулого. 2 Частина Ось уже він повернувся із пакетом пластирів та іншими лікарствами для обробки ран. — Я тобі купив лікарств, зараз обробимо твої рани і підемо до Мучо — сказав Майкі — Дякую тобі велике.... ще ніхто мені так не допомагав — сказав Санзу і в його очах щось блиснуло Майкі був здивований, але усміхнувся хлопцю. — Я радий, що зміг тобі віддячити за твій вчинок — промовив Майкі обробляючи рани — Але б'єшся ти не досконало. — Хех, я обов'язково над цим попрацюю — відповів Санзу — Ось побачиш, я присвоюсь у новому загоні і стану сильним — Ого, звучить багатообіцяюче — здивовано сказав Майкі — Якщо це звісно поможе тобі, то я заради цього зроблю усе — сказав Санзу, його руки трусились. Майкі перестав усміхатись, і клаптик вати, якою він обробляв рани, із його рук здув вітер. — Чому, ти це робиш за ради мене?.... — насупивши брови промовив Майкі — Щоб віддячити тобі, за те що ти робиш для мене, і не тільки.... Я сам не знаю чому я так вчиняю, я просто йду вслід за тобою і хочу бути біля тебе. — промовив Санзу, він не знав що говорить, і в його очах блищать сльози. Майкі ще ні коли не бачив такого, і він не знав що робити. Але раптом він механічно прихилив Санзу до себе. — Вибач.... мене.... — ледве промовив Майкі, його голос тремтів, він згадував усе, що зв'язувало його із цією людиною, і йому робилось сумно. — За що?..... — запитався Санзу, він підняв голову, і побачив його погляд. Той самий погляд, який дивився йому прямо в душу. Той самий погляд, мов море смутку та болі, в якому Санзу нібито топився. Той самий погляд, і цей погляд Майкі. — За все.... за все що я зробив, і буду робити.... — сказав "Непереможений Майкі" якого перемобороли його власні почуття та емоції. І сльози покотились по його щоках. — Будь ласка, не вибачайся, не треба — заперечував Санзу із сльозами на очах. Харучійо встав спираючись об плече товариша, і взяв у руки його плащ. — Тримай — сказав він — Я тебе вибачаю, тому давай краще підемо до Мучо — А? Давай... — погодився Майкі Вони пішли двоє до Мучо, і не промовили жодного слова один до одного. Але цей емоційний момент Санзу і Майкі запам'ятали назавжди. Момент, коли сильних людей, змогло перебороти незнайоме їм відчуття, відчуття сильного притягування один до одного, і раптового холоду, яке триває роками.

Глава 4 Згадки світлого минулого. 1 Частина Купивши свіжі таякі, Майкі прогулювався вуличками Токіо, але раптом він почув звуки бійки. Майкі вирішив подивитись що там таке і розвернувся у бік джерела звуку. За парканом було видно як біловолосий хлопець б'ється із грайкою старшаків. Юнаком, якому втерли маку у відповідь, був Санзу, але Майкі був здивований тим, що він не здавався і продовжував розмахуватись кулаками. Обійшовши паркан і доївши таякі, він підійшов до місця бійки: — Перестаньте бити мого товариша. — промовив до них Майкі — О, хто ж це об'явився! Непереможений Майкі вирішив захистити якогось сопляка? — глузував найвищий старшокласник Але Майкі вдарив його ногою, що аж той повалився на тротуар. — Повторюю, перестаньте бити мого товариша, або я наб'ю вас. — повторив він, і кинув грізний погляд на решту хлопців. Ті втікли геть, залишивши свого командира лежати на землі. — Ти живий? — задав іронічне питання Майкі — Піднімайся Він простягнув свою руку, Санзу тільки зараз зрозумів, що на нього дивиться та сама людина, за яку він вступив у бій. Взявши його за руку, Харучійо піднявся. — Так, дякую що втрутився — ледве промовив Санзу. Але через запаморочення в голові він упав додолу. Майкі підняв його, і запитав: — Ти хоч іти зможеш? — Так, усе гаразд — відповів Санзу, хоч було далеко не все гаразд. — Пішли звідси, а то ці придурки насміхаються здалека Санзу побачив їх і показав непристойний жест. — Ну ну, не потрібно, ти ітак створив багато проблем — сказав Майкі сміючись — Ти взагалі чому до них поліз? — Вони обзивали тебе і нашу банду, говорили що ти нікчемний слабак, і ми всі теж — відповів Харучійо — Зрозуміло, але через твою поведінку, усі командири своїх загонів відмовляються від тебе. Але нічого, у мене є ще один загін, який прийме тебе. — Вибачте — промовив Санзу — Тобі не потрібно вибачатись, ти дуже сміливий — сказав Майкі — Ось ми і дійшли до лавки, будь ласка, присядь і візьми мій плащ, я побіжу до аптеки. — Гаразд — Відповів Санзу, і взяв у руки плащ. Коли Майкі не було видно, хлопець пригорнувся до плаща — Пахне Майкі.... — пошепки мовив до себе Санзу, але раптом він поставив плащ на коліна і вирішив чекати на повернення Сано Манджиро.