Просвіт. Інфографіка та карти

Україна на 45-му місці за виробництвом автомобілів Але ж трохи оглянемо загальне! За концентрацією кружечків на карті можна подумати, що більшість автомобілів світу виробляються в Європі. Але ж інфографіка явно вводить вас в оману. Серед регіонів світу найбільше автомобілів виробляють азійські країни на чолі з Китаєм та Японією, друге місце посідає Європа, третє — дві Америки. В автомобілебудуванні переважають транснаціональні корпорації з «розмитою» географією. 14 найбільших компаній виготовляють понад 80% усіх автомобілів світу. Географія світового виробництва автомобілів поступово переміщується з високорозвинених країн до країн, що розвиваються. Китай, Індія, Бразилія та Таїланд значними темпами нарощують свої потуги. В останні роки значно побільшало стартапів в інноваційних галузях автомобілебудування (здебільшого у Китаї та батьківщині Маска Сполучених Штатах). Підписуйтесь на «Просвіт»

Виробництво електроенергії з відновлюваних джерел зростає завдяки розвитку сонячної та вітрової електроенергетики: з 0% у 1985 році до, відповідно, 5,6% та 7,8% у 2023, що нині складає половину від усієї «відновлювальної» генерації. Виробництво електроенергії на ГЕС у 2023 році впало внаслідок сильних посух, що розгорнулися світом й особливо в Китаї (який має найбільші гідрогенеруючі потужності у світі). Підписуйтесь на «(Я)туту»

Більшість найкращих університетів світу знаходяться в англомовних країнах. 37 з першої сотні у Сполучних Штатах. Східне узбережжя США є найбільш щільно «заселеним» найкращими. На західному абсолютно домінує Каліфорнія. Техас має лише один університет зі 100 кращих. Особисто мене здивував Китай, який я аж ніяк не розраховував побачити в рейтингу представленим більше ніж 1-2 університетами. В одному ж тільки Гонконгу 5 топових університетів світу. Але ж як і у випадку з Сінгапуром, Гонконг також довгий час перебував під владою Великої Британії — цінним надбанням країн, які мали над собою панування «імперії, над якою не заходить сонце» є система освіти. Проте, університети першої двадцятки здебільшого знаходяться у США та Європі. Але ж виникає питання. Домінація університетів здебільшого однієї освітньої системи є об'єктивним визнанням її переваги над іншими, чи це є результатом непропорційно викривленої системи оцінки заснованої на суб'єктивних перевагах відповідної? Підписуйтесь на «Просвіт»

Вирішив перейменуватися та надати своїй назві доречнішу форму.

Як не дивно (ну звісно ж) номінальний ВВП США на душу населення є одним з найбільших у світі (9-те місце з 81,6 тисячами доларів у 2023 році). Серед великих країн це є найбільшим показником. Угледіти це можна прикладом країн G7. Так от: станом на 2023 рік Канада та Німеччина мають 53 тисячі; Велика Британія — 49 тисяч; Франція — 46; Італія — 38, а Японія взагалі — 33 (яка до речі у 1995 була першою серед країн G7 із 45 тисячами. На той час у США було 29). Тепер порівняймо це з Росією та Китаєм, які мають 14 та 13 тисяч доларів на душу населення відповідно. (Детальніше можете подивитися що там да як на сайті МВФ) За наступні 6 років США стануть ще крутішими. У середньому на кожного тодішнього громадянина США буде вироблятися 100 тисяч доларів валового внутрішнього продукту на рік. Підписуйтесь на «(Я)туту»

Японія має 54 атомних реактори. До 2011 року вони забезпечували близько 30% енергетичних потреб країни. Сумарна їх потужність 47 ГВт. До прикладу, сумарна генерація в Україні у 2019 році становила 20 ГВт. Росія вибила нам 9 ГВт потужностей. Залежна від цін на енергоресурси Японія покладала великі надії на дешеву атомну енергетику після нафтової кризи 1973 року. Плани були амбітні, вияв яких можна угледіти на карті. Однак аварія на АЕС «Фукусіма-1» поставила три крапки у розвитку галузі. Хоч станція і витримала землетрус, внаслідок цунамі стався витік радіоактивних речовин (див. на карті зони ризику цунамі). Всі АЕС були закриті на перевірку та модернізацію до відповідності новим стандартам безпеки. Половину всіх ядерних реакторів було виведено з експлуатації. Рішення було непростим та мало визначні наслідки для економіки, що лиш тільки відновлювалася після втрачених десятиліть. Станом на зараз активні лише 10 реакторів, планується відновлення роботи ще 18 до 2030 року. Підписуйтесь на «(Я)туту»

Китай активно розвиває військово-морський флот на тлі загарбницьких претензій на Тайвань й бажання утвердити свою військову потугу в Азійсько-тихоокеанському регіоні. Але ж кількість не завжди дорівнює якості. Трохи згодом буде інфографіка про тоннажність, яка проллє тонкий промінь світла на характер флотів США та Китаю й підсвітить реальну військову перспективу. Підписуйтесь на «(Я)туту»

Україна знаходиться на 100 місці за індексом людського розвитку Чи означає це, що рівень життя в Україні такий самий як в Йорданії чи Парагваї? Насправді ж ні. Взагалі, будь-який індекс значить лиш те, що він індекс. Завжди будуть ті кляті темні плями необ'єктивності. Тож навряд чи вони є добрим інструментом аби встановлювати істину в абстрактних поняттях. Цінність полягає у можливості порівняти конкретні показники, оцінити їх в динаміці. ІЛР складається з таких показників: – очікувана тривалість життя; – роки, що витрачено освіту (скільки ви провчилися до 25 років та скільки потенційно провчаться ті, хто лиш починає свій шлях); – реальний ВНД на душу населення за ПКС (детальніше в цій інфографіці). Ми маємо лідерство за середньою тривалістю освіти, яка в нас рівня розвинених країн. Середня тривалість життя в Україні 69 років, що нижче за середнє для нашої групи країн. Те саме і з ВНД на душу населення. За останні 30 років наш показник індексу майже не змінився (а повинен). Підписуйтесь на «(Я)туту»

Пік потужності світових сонячних електростанцій у 2022 році прийшовся на липень — розпал літа у північній півкулі. У зимні місяці виробляється трохи більше половини від липневого максимуму потужності. І тут ми можемо яскраво бачити таку штуку як сезонність, що постає одним з ключових недоліків сонячної енергетики. Тож її розвиток мусить бути синхронним з розвитком інших джерел, що будуть менш вразливими до сезонних та погодних коливань. Але ж здавалося б, в глобальному розрізі не повинно бути жодної різниці. І питання не в розвиненій північній півкулі та відсталому півдні. Лиш проста географія. Південна півкуля займає лиш 33% площі суходолу (включаючи площу незаселеної Антарктиди) та має в собі 13% населення світу. *До речі, в інфографіці ще показані дані за 2019 рік (виділено трохи темнішим), як можете бачити: кількість виробленої електроенергії світовими сонячними потужностями зросла в двічі за 3 наступні роки. Щодо нас та нашого сонця. У Ціни держави є цікава стаття про це. Підписуйтесь на «(Я)туту»

🚞 Попри своє географічне положення, Чернівці не завжди були у залізничній ізоляції На карті зображені усі постійні залізничні пасажирські маршрути через Чернівці, що існували за часи Незалежності. Останніми роками УЗ певною мірою вдалось виправити цю проблему, адже додалось сполучення міста з: 🔸Ужгородом 🔸Полтавою 🔸Запоріжжям 🔸Кременчуком Для Чернівців залишаються недосняжними в залізничному плані інші важливі регіони: Слобожанщина (Харків, Суми), Волинь (Луцьк, Рівне), Східна частина Карпат (Рахів, Яремче), Поділля (Кам’янець-Подільський, Вінниця). Також значною мірою відчувається недостача міжнародного сполучення з Варшавою, Перемишлем, Бухарестом, Кишиневом, Сучавою, Бєльцями. Сполучення з Перемишлем було досить популярним, проте його скасували через велику к-сть контрабандистів. Наразі цю проблему можна нівелювати новим рухомим складом. 🚉 Існує потреба в будівництві прямої гілки через Хотин та Кам’янець-Подільський для забезпечення прямого швидкісного потяга до Києва. Раніше сполучення з столицею відбувалося гілкою через Кельменці та Кам’янець-Подільський, дві ділянки якої проходили територією Молдови. Скасування цього маршруту було спричинено карстовими провалами біля Новоселиці, проте зараз, за деякими даними, його не відновлюють через ризик незаконного перетину кордону військозобов’яними (територією Молдови потяг рухався зі швидкістю 15 км/год). Нині дістатися столиці з Буковини можна лише через Львів. Варто враховувати і те, що будівництво лінії через Хотин та Кам’янець-Подільський значно скоротить час слідування і до Одеси. 🛤 Прикро, що УЗ ставиться до Чернівців за залишковим принципом. Попри багаторічні прохання місцевої влади та громадських активістів (ініціатива «Потяг на Чернівці»), нові сполучення з містом з’являються значно пізніше, ніж з деякими райцентрами (наприклад, Раховом). В перспективі Чернівців могли б стати потужним міжнародним пересадковим хабом між Сх. Європою та Балканами (Румунією, Болгарією та певною мірою Туреччиною). #Україна #Буковина #Чернівців #потяг #транспорт