421
Підписники
+124 години
+107 днів
+2030 днів
Час активного постингу
Триває завантаження даних...
Find out who reads your channel
This graph will show you who besides your subscribers reads your channel and learn about other sources of traffic.
Аналітика публікацій
| Дописи | Перегляди | Поширення | Динаміка переглядів |
01 Media files | 1 | 0 | Loading... |
02 Українці, що щоденно потерпають від повітряних тривог і звісток про загибель наших воїнів і друзів давно не вірять в людяність рашистів.
Надто багато ми побачили за ці страшні роки і останні жахливі місяці.
Це не можливо ні усвідомити, ні пробачити, ні на майбутнє планувати щось разом крім помсти.
А українці, що були в безпеці і бачать наші новини лише через призму тєлємарафону - вірять, що росіяни не винні, то все "палітікі нас пасорілі" (с) і пропонують зробити тури для рашистів, показувати їм Ірпінь, Маріуполь, Бучу і інші міста, що так постраждали від нелюдів.
Ні в якому разі не ремонтувати знівечені будинки і вірити, що рашисти не порадіють, як їхні побратими все зкурочили і скільки жертв наробили, а вжахнуться, переосмислять і зроблять в себе майдан.
Ці ж самі "наші" пошепки спитають в тебе: "Як ти думаєш, оті кадри з Бучі і Ірпеня - то не постановка часом? Вже надто жахливо і поряд же з Києвом!"
І в тебе раптом забракне повітря, і ти зрозумієш, що оту рашистську пропаганду і брехню потрібно забороняти і ліквідовувати, хай навіть разом з телевізорами.
В моєму останньому рекламному турі в Хургаду ми дивились різні готелі і вони з гордістю повідомляли нам, що в них 2,6,13 російських каналів в телевізорі.
- А українських скільки? - питала я.
- Ну ваши ж знають російську, який сенс платити нам ще й за українські?
- Бо для нас це вороги, які напали на нашу землю і вбили та закатували безліч українських людей.
- Але ж навіть у вас в групі багато хто говорить рашистською!
І це правда.
Тоді, за декілька днів до повномаштабного вторгнення більша частина групи говорила російською. Як я не просила їх, бо не хотілось щоб нас ідентифікували як нелюдів.
Зараз більшість говорить виключно мовою.
Зараз більшість вже більше року не живе в Україні.
Але оті перші дні на чужині, коли ми не могли повернутися додому, а читали кровозаморожуючі новини і намагались зрозуміти що з нашими рідними...
Це така вакцина від рсскоміровців, що кращої і придумати неможливо.
Але це я собі так уявляю - бо в моїй бульбашці люди, яким не все одно.
І поки пишу цей текст телефонує подружка, що давно займається волонтерством, допомогає тим, хто тікав від війни, і тим, хто нас боронить від нелюдів.
І вона каже мені:
- Тань, я більше не можу. Я буду займатися лише військовими. Я не можу більше чути від тих, хто втратив все, російську мову і їхнє зневажливе: "Пачіму я далжна учіть укрАінскій, єслі я прівикла?!"
Я надто жаліла їх. Я була толерантною. Я казала лагідно, що нелюди ж і приперлися на нашу землю начебто захищати російськомовних, що не потрібно давати їм навіть такі примарні приводи.
Що нам тут гидко чути мову окупантів, а їм, що втратили рідних і домівки, чому ця мова така мила?
Я говорила і розуміла, що говорю зі стіною.
Я не можу їм не допомогати, через те, що вони не хочуть вчити мову.
Але й не можу це терпіти.
Можливо я вигоріла і дійсно потрібно плюнути на все і рванути, взявши в тебе тур, на море.
Я так і зроблю.
Але я повернусь і більше не допомогатиму цим бідним людям.
Я працюватиму на ЗСУ.
І все.
Бо я зламаюсь.
А зламана я не потягну всі ті цілі що поставила.
Ти мене пробачиш?
- Я тебе обніму, підтримаю і зрозумію. Бо ти дійсно багато робиш. І ніколи не здаєшся. І знайдеш вихід. Прямо на відпочинку. Як тільки мозок вирине з цих задач і твої друзі відзвітують, що не дивлячись на твою відсутність закрили збори.
Завжди я "скатуюсь" до теми туризму - це ж моя робота і частина життя.
Зараз на кордоні з Польщею вже декілька днів коллапс. По непідтвердженим даним туристів - поляки бастують.
Автобуси стоять по 25 годин. Люди перебігають в черзі, платять за таксі, проходять кордони пішки, підсаджуються в передні автобуси, добираються, хто додому, хто на рейс.
Пише мені мій клієнт, що купив тур для своєї родини:
- Таня, ти в мене в телефоні записана як Таня ПрєдоХранітєль, бо ти завжди насторожі і вимагаєш, щоб їхали раніш. | 1 | 0 | Loading... |
03 Через тебе ми взяли автобус на добу раніше, думали переночувати в Польщі, то ледве встигли!
Дякую, що ти така продумана. Ми б точно запізнились.
Мої кажуть, що люди просто виходили з автобуса і їхали додому, бо не встигали на рейс. А наші приїхали майже впритик до початку реєстрації. І все завдяки тобі. З мене пляшка!
- Це вже третя, яку ти мені обіцяєщ, але ні разу не приніс )))
- Ну це ж так кажуть просто, щоб приємно було!
- Та ні, чоловіки відповідають за свої слова і якщо вже щось пообіцяли - то виконують!
- От присоромила. Що ти п"єш?
- Французьське сухе біле вино. Поштомат казати? ))
- Нашо я тобі писав? Чесно.. Міг же просто подякувати )) Пиши!
Всі, кому потрібні жд квитки - купуйте заздалегідь. Через проблеми на кордонах (а через Польщу, стало кепсько на всіх кордонах, куди кинулись наші об"їзджати проблеми) і запізнення на рейси - стало досить проблемно купити зворотні квитки.
І забронювати готелі на заході України.
Поставила в сина на кухні квітку не в вазу, а в банку з-під соусу Руна. Не тому що в мене немає ваз, а тому що на цих баночках написано: "Поїж нормально!"
Читаю і посміхаюсь завжди.
Бо ці самі слова постійно кажу сину, щоб готував собі щось і не лінувався.
Над Києвом всі ці дні неймовірно красиве небо.
Колись ми дочекаємось в ньому чартери і цивільні літаки.
І будемо мріяти, кохати, планувати в безпеці, знаючи, що чекає нас найближчими роками.
Хочу так. І щоб рашисти зникли.
Амінь
Ваша Тетяна Дубровська 03.07.2023 Київ | 1 | 0 | Loading... |
04 Media files | 1 | 0 | Loading... |
05 #Туристи Коли я вчилася в школі я дуже любила читати інструкції і неймовірно дивувалася: невже є такі дбіли, що можуть запхати курча чи кошеня у мікроїхвильову піч, або покласти туди власну голову і т.інш.
Я не могла повірити, що це не придумує якийсь хворий сказочник, а дійсно пишуть, бо були такі преценденти... Ми з подругами багато сміялися і доводили дорослих до сказу, придумуючи нові й нові "правила" інструкції. Тепер у туризмі я дуууже розумію тих інструкторів... Бо наші клієнти вміють таке придумати, що іноді мені здається що я сплю і такого просто не може бути.
От Вам приклад - туристи з"їздили у поїздку в Германію, напилися пива на фестивалі і в сувенірній лавці по 2 євро наставили собі в діючі паспорти різних штампиків... Цікаво всім тепер чи пропустять їх з таким паспортом кудись окрім "братів"? ))
Побігли бігом оформляти нові паспорти. Але ці вирішили зберегти - як пам"ять про класну подорож і пиво )) Любуйтеся!! Некст левел!!
Тетяна Дубровська 2018 | 1 | 0 | Loading... |
06 Media files | 1 | 0 | Loading... |
07 #ТУристи Вона ніколи не жила з чоловіком і навіть не зустрічалася більше місяця. Так сильно, як вона мріє про відносини мабуть не мріє ніхто. В ній це прямо болить. Всі розмови про це. Вона гарненька. Роки вже беруть своє, але вона гарненька і в неї безліч шансів. Було б. Якби вона хоч трохи змінила своє ставлення. В неї своя фірма - вона дуже мЄлкій підприємець. На хліб і червону рибу вистачає, але вона не дозволяє собі червоної риби, хоч і любить. Вона привезла мені гроші за своїх друзів (вони передали їй з іншого міста за тур) і я пішла її проводжати до метро. Від нас можна і пішки дійти, але вона не любить ходити і люди її бісять. Вона ніколи не дивиться в очі. Я дуже люблю Маріїнський парк і умовляю її зайти туди в ту зелену прохолоду серед пекучого міста. Вона йде навмання і жаліється про свою жіночу долю. Я це все чула вже тисячу разів, тому це йде в мене як фон, поки я насолоджуюсь і фотографую навколишню красу. Я дуже хочу кави:
- А давай вип"ємо кави?? - кажу я і в принципі вже знаю відповідь.
- Ну ти собі візьми. А я не буду. В мене вдома розчинна. Я економлю.
- На що збираєш зекономлені?
- Ні на що. Просто щоб були.
Біда її не вчить. В неї вже декілька разів згорали вклади і знецінювалися гроші, але вона вперто вірить в гривні і іншу нац.валюту і просто економить. Вона не їздить відпочивати, не купує собі сукні чи гарну білізну (вона вміє шити, тому пошила собі юбку і 3 блузки). Я стаю в невеличку чергу - добре, що з кавою в Києві проблем немає. Позаду нас стають в чергу 3 чоловіка. Один мужчина питає в нас:
- Дівчата, Ви пробували, тут гарна кава?
І посміхається і вони такі симпатичні і позитивні, і я вже думаю, що можна було б їх познайомити з Олею і посміхаюсь у відповідь, а вона обертається і каже, зло дивлячись на цих менів:
- Достали! Достали вже з цією кавою!!! (вона завжди каже дОстали замість дІстали, ну таке) Купа грошей на ці всі кави, коктейлі, морозива. Всі щось завжди тягнуть з собою і пьють, лижуть, кусають, не можна спокійно йти по своїх справах!!!
Чоловіки очманіло дивляться на неї, потім переглядаються і починають ржать, а я купую каву і ми йдемо далі.
Вона далі жаліється, що в неї немає чоловіка. На лавочці сидить парочка і так смачно цілується, наче нікого немає в світі крім них. Оля зло дивиться на них, потім повертається до мене і каже:
- От чому всім щастить! Всіх цілують і обожнюють. крім мене?? До мене навіть не підходять знайомитися!
В цей час вона риється в сумці і в неї вилітає якийсь папірець, чоловік поряд нагинається, підбирає і протягує його їй з посмішкою:
- Ви загубили ))
- Собі лиши той чек!! - кричить на нього Оля і продовжує гнівно розказувати, як на неї не звертають уваги чоловіки.
Мені здається, що не треба було її сюди вести. Що Маріїнський парк не для таких людей і я прощаюся і кажу, що пора бігти на роботу. Їй до її офісу лишилося недалечко. До нас підходить спортивний чоловік з велосипедом і каже:
- Дівчата, я вибачаюся, я тут тренуюся, і мені потрібно проїхати з грузом. Можливо Вас кудись підвезти? ))
- О!!! - думаю - можливо це Доля? Відповідь на молитви Олі?
- Оля, виручи хлопця, під"їдь до офісу?
Він посміхається і, мені здається, трохи "грає" м'язами.
- З оцим потним??!! Я краще пішки піду!
Моя толерантність не витримує і я прощаюся і тікаю. Швидко так доїзджаю до офісу на вєліку "з м'язами" )))
Тетяна Дубровська 2019р. | 1 | 0 | Loading... |
08 Media files | 2 | 0 | Loading... |
09 #ковідікі #ковідікі - А єслі у міня будєт тімпіратура - мінє вєрнут дєньгі за тур? Чтоб я нікаво нє заразіла?
- Якщо купили страховку від невильоту і будуть всі підтверджуючі хворобу документи - так, частково компенсують!
- Ніт! Я не буду пєрєплачівать за страховку! Луччє маску куплю!
Тетяна Дубровська 2020 | 1 | 0 | Loading... |
10 Media files | 1 | 0 | Loading... |
11 - Мене теж море лікує. Тому рада, що ти поповнила свою життєву енергію і знову така, якою я тебе знала всі ці роки. Вір в себе. Не рубай з плеча. Дай трохи пройде часу і можливо все ще зміниться зовсім не так як ти собі гадала, але на краще! Обіймаю!
- І я тебе обіймаю! Тімурчік намалював тобі море і дельфіна! Лови!
- Щось цей дельфін дуже схожий на його маму )))
Тетяна Дубровська 2019р. | 1 | 0 | Loading... |
12 #Туристи Вона вийшла заміж бо кохала і була впевнена в тому, що все це назавжди. І жили досить довго і добре. Вона дуже гарна - величезні очі, пухлі губи, і така талія, що хочеться обіймати.
Він завжди носився з нею як з писаною торбою і колеги з сусідами навіть заздрили, бо не буває так довго і щиро. Наврочили..
Вона на роботі познайомилася з клієнтом, що почав їй безсоромно говорити, яка вона прекрасна і призначати зустрічі. Вона трималася і відбивала атаки, а він приносив їй квіти, солодощі, каву, запрошував на вистави, та діставав квитки на концерти і виставки, які їй дійсно цікаві.
Вона пожалілася чоловікові і розраховувала на його певні дії і підтримку, а той якось відразу здався/здувся і наче перестав вірити в себе. А потім почався АД. 2 мужчини тупо змагалися і ділили її між собою, вже не питаючи про її почуття і вибір.
Чоловік старався зробити боляче, потім обіймав, плакав, просив не кидати. Він враз став з сильного, впевненого і мужнього якимось пригніченим і загубленим.
Кавалєр (не знаю як його ще називати, для нареченого ще зарано) продовжував закидувати її позитивом, але нахабним і занадто відвертим, мовби він вже виграв цю бійку і просто чекає свій приз.
Вона з квітучої і коханої враз почала перетворюватися на істеричку, яка не знає, як захиститися, куди сховатися і де знайти своє місце. В неї рушилися всі стіни, що любовно будували разом з коханим, а поряд був син з величезними очима, який взагалі нічого не міг зрозуміти і просто тихо страждав. І це страждання було ще болючишим за все інше, що з нею відбувалося.
Вона прийшла до мене вперше не як королева, а з плечима, в які наче провалилася голова:
- Тань, я не знаю що мені робити, куди бігти, як далі жити. Ми вже декілька місяців живемо в аду, який створили самі. Всім боляче і немає змоги вийти з того кола. Малий не спить, він кричить ночами і в нього очі, в які дивишся і болить.
- Що ти вирішила?
- Я не можу прийняти ніякого рішення. Я без сил, без волі, без віри в себе і чоловіка (а ти ж знаєш як мене завжди надихала його сила і кохання).
- Їдь на море. Просто закрий все, бери малого і їдь разом з ним. Двоє. Ви потрібні одне одному. Мовчіть, говоріть, читайте, грайте, плавайте, смійтесь, живіть. Море наповнить тебе енергією і ти зможеш на відстані проаналізувати знову своє життя і всі перспективи.
- В нас зараз не багато грошей.
- В мене є тури на будь-який бюджет. Не багато це скільки?
- Ну десь півтори тисячі доларів, ну +- до 2х.
- Це нормальний бюджет, навіть краще візьму тобі більше днів. Чекай, зроблю підбірку і витягнемо тебе з цього болота. Бери дозвіл на виїзд малого в усі країни, що знаєш. Щось підберемо.
Дозвіл від батька взяла, склала валізу за день і погнали на море. Шлють мені фото і написала сьогодні:
- Тань, це було найрозумніше рішення за все моє життя!! Дякую тобі! Мої чоловіки попустилися і чекають на повернення. З дитиною в нас ще не було ніколи такого взаєморозуміння і сміху щохвилини. Взагалі ця незапланована відпустка - найкраще, що було в мене за останні 5 років. Тому що вперше я нікого не чекала, ні на що не зважала, вибирала ТЕ ЩО Я ХОЧУ, робимо з сином те що НАМ цікаво і весело, насолоджуємося на повну. І знаєш, що я вирішила? Ми повернемося і поживемо окремо.
Я не готова повернутися до чоловіка, бо не можу бачити його таким слабким і невпевненим і не хочу, щоб мій син його таким запам"ятав (і так, поки що буду казати МІЙ СИН).
Я не хочу бути разом з тим, що розрушив мою сім"ю (хоча можливо то все колись і стане на краще - зараз на нього просто зла).
Я придумала проект, який дасть мені не лише впевненість в завтрашньому дні, в своїх силах, але й дозволить винаймати квартиру і не відкрікатися від того, що люблю. Я перестала бути розгублена і зламлена. Я знову відчуваю сили і натхнення. Я відпочиваю з кайфом, але вже накидала бізнес-план і по приїзду почну над ним працювати. | 1 | 0 | Loading... |
13 Media files | 1 | 0 | Loading... |
14 #Туристи Вона не звикла програвати. Завжди вірила в свої сили, була наполеглива і занадто вперта. Вона впевнено хотіла бути кращою. І йшла до цього, витрачаючи безліч нервів, сил і часу.
Він з тих, хто не любить все ускладнювати. Чарівний красунчик, завжди усміхнений, на позитиві. Йому часто все давалося просто так, бо не хотілося відмовляти, бо він привертав до себе увагу своїм оптимізмом і легкою вдачею.
Вони зустрілися в Універі. Вона сприйняла його як ворога, що може стати кращим. Він закохався в неї.
Потім були такі швидкі і прекрасні студентські роки, де вона не виходячи з дому зубрила. Де він спробував все, чого вимагала молодість.
Він мріяв зустрічатися з НЕЮ! І все робив для того, щоб ця принцеса звернула на нього увагу - захищав її, балував квітами, компліментами і подарунками. Часто здавав за неї заліки чи домовлявся про її покращені оцінки.
Він бісив Ірину!! Вона просто несамовито палала, коли бачила його наглі і задоволені очі. Чому йому так легко? Що це за везунчик? Чому їй все дається важкою працею, а йому просто так?
Він запросив її на море. Сам заробив і оплатив тур. Вона не погодилась - не для цього блазня мама квіточку ростила! "Поїдеш з другом!" - мстиво думала вона, а він взяв іншу дівчину з курсу, Анічку.
Вони повернулися засмаглі, щасливі і закохані. Анічка висла на ньому як тростинка, обплітала ліаною і всім розповідала, яке це щастя бути закоханою в найкращого хлопця ВСЕСВІТУ!
Іринка раптом засумувала. Три роки вона щиро ненавиділа цього хлопця, а коли він нарешті перестав про неї і думати - зрозуміла, що просто не зможе без його чарівної посмішки, м"якого чуба і оцих нахально-доброзичливих очей.
Вона не звикла програвати. Тому вирішила забрати собі, те що їй завжди належало! Почалася війна не на життя, а на смерть. Анічка була закохана і не збиралася здаватися. Ірина теж раптом закохалася і жила тепер лише з мрією про нього.
Обидві почали наряжатися і фарбуватися для НЬОГО. Обидві робили вигляд, що конче потребують його уваги і допомоги. Обидві розтягували його в різні сторони і зваблювали обіцянками і зізнаннями.
Антон з мисливця раптом перетворився на жертву, що йому не подобалось. Спочатку насолоджувався увагою найкрасивіших дівчат з курсу, а потім настільки стомився, що не хотілося їх бачити.
Приїхав до мене стомлений і нещасливий і сказав:
- Таня.. Вибач.. Все вийшло як ти і казала. Це була гарна ідея поїхати на море з іншою, бо Іра дійсно закохалася, як я три роки мріяв. Але на морі я роздивився Анічку і виявилося, що вона приккольна, легка, романтична і мені з нею так легко на душі!
- А Іра?
- Іра теж закохана і зла. Таке враження, що я цінний приз, який вона має дістати любою ціною! Вона караулить мене під під"їздом, а в буфеті я бачив, як щось насипала в мій чай. Вона постійно робить капості Анічці, при чому дуже небезпечні.
- І що ти вирішив?
- Знаєш, я не вірив - думав воно якось саме... розсосеться.. І їхав до тебе спитати поради. Але проговоривши все це зрозумів, що вибираю собі легкість, посмішки і кохання Анічки. А не постійне порівняння, злість і непевність Іри.
- Впевнений? ))
- Так!
- Люблю, коли чоловіки самі приймають рішення!! Будь щасливий!
Антон наприкінці літа вирішив зробити Анічці пропозицію прямо в морі. Ми замовили яхту, шампанське, квіти, фотографа. Все буде дуже продумано і романтично! Але буде і екстремальний сюрприз для перевірки на сміливість і довіру! ))
Будьте щасливими і приймайте вірні рішення. А я Вам допоможу організувати подорожі і сюрпризи ))
Тетяна Дубровська 2020 | 1 | 0 | Loading... |
15 Media files | 25 | 0 | Loading... |
16 Вони бувають нестримні, можуть кричати, плакати, погрожувати.
А ти повинен не впадати на емоції і робити свою справу, розуміючи, що подяки не буде, що ти вже майже ворог в їх очах, що твої сльози побачить лише твоя подушка і можливо мама.
Але потім їх очі після моря зміняться.
І посмішка стане не кривою і кровожерливою, а справжньою.
Вони відіспляться, від'їдяться смаколиками, наплаваються і скажуть:
- Я там здається стартував...
Або не скажуть, а питатимуть, що тобі привезти.
А ти будеш казати, що тобі за честь відправляти їх на відпочинок.
І це не просто слова.
Для тебе дійсно за ЧЕСТЬ надихати їх на життя, відновлювати, берегти, пестити морем і сонцем ці родини, які чекають і живуть від плюсика до плюсика від Воїна.
Я турагент, який не виїздив нікуди на відпочинок з 2022 року, а потім отримав купу хейту від тих, хто прочитав мої замітки з першої відпустки в 2024.
Я нарешті зрозуміла як почувають себе люди з валізами в Києві, коли кожен намагається їх образити і всім вони заважають, не тому що валіза велика (в мене манюня), а тому що це про відпочинок під час війни.
Більшість тих, хто мене читає, каже, що їм стає легше дихати.
Звісно я пишу не лише про туризм. Хоча це моя робота і я звісно не можу не згадувати про неї.
Я пишу про наших Воїнів-в'язнів і ми постійно їздимо на суди для їх підтримки.
Я пишу про мій Київ.
Пишу про кохання, про обстріли, про квіти, щастя, горе, сльози.
Пишу про життя - бо це найвища цінність, подарована Богом, яку нагло намагаються вкрасти окупанти.
Пишу про мою ненависть до нелюдів, бо я нічого не можу зробити з нею.
Пишу про мрії свої і чужі.
І люди кажуть, що озвучені мені мрії збуваються! Тому нагло озвучують їх в коментарях.
Я вірю, що ми переможемо.
Знаю, що це важко і майже нереально, але вірю.
Бо інакше ми загинемо.
І тоді вже байдуже...
Але маю таких друзів, що й мертві не даватимуть життя окупантам!!
Я - Тетяна Дубровська - та, що любить людей, життя, ненавидить нелюдів і допомагає ЗСУ.
А ви? Розкажете про себе? ))
Чи просто задонатите на допомогу військовим?
#Дубровська 03.07.2024 Київ
Tetiana Dubrovska | 18 | 0 | Loading... |
17 Давайте знайомитись! Я Tainka Dubrovska Тетяна Дубровська , український турАгент, якому не байдуже.
Раніше мене називали ТурЯнголом і ТурФеєю.
Потім туризм став професією за яку повинно бути соромно, і багато людей приходять до мене в коментарі щоб крикнути і сховатися:
- Хлопці в окопах, а ви про туризм!!
Ці люди не розуміють, що хлопці і дівчата з війни постійно зі мною на зв'язку, що вони завдяки мені мріють і навіть їздять відпочивати чи відправляють своїх найдорожчих.
Тому мені не соромно.
І мій пост про те, що нам потрібні сили для життя і мрій, і що ЖИТИ НЕ СОРОМНО - отримав безліч репостів і публікацій по всьому світу.
Жити не соромно.
Мріяти не соромно.
Кохати не соромно!
Садити квіти на часі!
І відпочивати, і оздоровлювати дітей, і бути з тими кого любиш на 100% - теж!
Навіть коли війна.
Особливо коли війна!!
Я не очікувала, що за тиждень відпустки на мене підпишиться більше 3 тисяч людей.
Я звикла працювати чітко і швидко, але я не справляюсь з цим потоком, через те, що сторінка
Tetiana Dubrovska має дивні налаштування і не завжди показує мені всі повідомлення, багато губить, а потім вони виринають як не зроблені задачі. І через те що світло вимикається коли завгодно і я не знаю дійшли мої меседжи адресатам чи ні.
Тому нагадуйте про себе. Я все зроблю. Навіть з цими безкінечними перебоями і повітряними тривогами.
Я тур агент, що відправляє на відпочинок українців, де б вони не були.
Але мені важливо, щоб ви писали одразу що вам необхідно (море, екскурсії, чи конкретну країну)
Звідки ви добираєтесь. Хто їде (і бажано вік). Чи готові автобусом, чи в приорітеті літак/потяг.
Рамки бюджету.
Зрозумійте, що наприклад та ж сама Чорногорія автобусом по вартості на 5-7 ночей на морі може бути від 20 тис грн на двох!! до мільйону і це не межа.
Якщо я підбираю Туреччину на 5-7 ночей з Кишинева і вона коштує 35 тис грн літаком, то з Амстердаму цей самий тур коштує від 70 тис грн. А з Варшави від 50 тис.грн. А з Жешува (Польща) від 42 тис. грн. А з Франкфурту добре як вийде за 85 тис.грн, але скоріш за все дорожче.
Те саме з іншими країнами.
Буває так що ми бачимо дивовижну вартість наприклад на острови.
На все включено, з перельотом наприклад на тиждень за 45 тис грн. на двох.
Потім заходжу в бронювання і бачу, що багаж не включено (ніякий, навіть дамська сумочка не включена) і доплатіть 300 чи більше євро.
І трансфер не включено і за нього теж мінімум 6 000 грн.
І страховка не включена - і теж за доплату.
І виходить зовсім не дешева сума. А часто доплати за тиждень сягають 800-1100 євро на двох за ту ж Хорватію.
Я тур агент, що відправляє на відпочинок людей з любими вадами, бо де б я не була, я завжди звертаю увагу на вхід до моря, на наявність пандусів і сходів з поручнями та інш.
Хоча пише мені клієнтка, що в них обмежений бюджет, але їй дуже хочеться вивезти на море маму (що погано ходить) і сина, який мріє гасати по території, на гірках, на лазалках і т.д.
Ми обрали готель, але син пообіцяв таскати за бабусею складний стілець, щоб вона могла нормально дійти до моря по трохи величенькій території готелю.
Звісно мама допомагала. І все було добре. І всі були задоволені. І ми вписались в озвучену суму.
Я тур агент, який перший став відправляти військових після заборони виїзду і після початку війни (не лише повномасштабної).
Багато моїх колег відмовились від цієї честі, хоча дуже хочуть допомагати Воїнам, але просто не витримують цих "клієнтів".
З Воїнами важко.
Вони недовірливі і повинні все контролювати.
З них сиплеться біль, смерть, війна.
І воно все давить на тебе, а ти стоїш і розумієш, що їм від цього стане світліше і легше.
І ти готова розгрузити хоч так.
Вони чіткі, але не послідовні.
Швидко приймають рішення, але коли не виходить, а часто ми починаємо підбирати відпустку не заздалегідь, а коли вона вже настала і це нервово, особливо в сезон, змінюють рішення і взагалі намагаються уникнути будь-яких зайвих розмов. | 20 | 0 | Loading... |
18 - Таня, давай забудемо, що я ваш клієнт, і у вас є про мене всі данні?
- Ну давайте спробуємо, а для чого?
- Я не можу говорити про це по телефону, давайте зустрінемось?
- Ок, де і коли?
Зустрілися, він хвилюється, витирає піт з чола, не знає куди діти руки, не наважується сказати. Пішли на каву, щоб заспокоївся. Моя бурхлива уява перебирає сотні варіантів, що він скаже. І от нарешті запитує:
- Як мені виїхати за кордон, якщо я військовозобов'язаний??!!
П.С. В моїй бурхливій уяві було все, а такого не було )))
Тетяна Дубровська 1.07.2022 | 80 | 0 | Loading... |
19 Media files | 82 | 0 | Loading... |
20 #рік_тому - Танюш, з тебе пляшка! Я придумала тобі новий бізнес і готова стати першим клієнтом!
- Воу! Це прям заявка на перемогу )) І що це за геніальна ідея?
- Дивись, в тебе купа клієнтів-військових? Ти підступно випитуєш в них, хто в них командир, зв"язуєшся з ним, хай навіть по ФБ, питаєш, хто там в них неодружений і просиш довідочки. Довідочки продаєш нам, дівчаткам, що мріють одружитися. Ми йдемо до суду, отримуємо дозвіл, одружуємось і вуаля!! Мрія здійснилась, а хлопцеві реально пощастило!!
- Хм...
- Що хм!!?? Це геніально!! В тебе буде безліч запитів, а якщо хлопчикам щось не сподобається - завжди можна ж розлучитися. Але з твоєї легкої руки я впевнена якісь пари співпадуть!!! Ну давай!!!
- Мені здається це обман і порушення чужого життя і територій. Схоже на р@шку...
- Та ні! От подивися, Я - красуня, інтелігентка, гарна робота, крута зарплата, розбираюся в бізнесі і в психології, буду його потім підтримувати і всіх хлопців теж, передаю частину з/п на армію регулярно, і не з цього року, ти ж в курсі. Невже мені не можна часточку щастя? Я все життя мріяла про обручку на пальці...
- Слухай, ти мене приголомшила. Не думала взагалі, що таке комусь цікаво, чула, що це прийняли лише для тих, хто не встиг через військові дії одружитися...
- От я не встигла!! Не встигла, бо ця клята війна вкрала в нас декілька років життя і не відомо скільки ще вкраде! Давай! Ти сидиш без грошей, бо туризм йок! Я сиджу без чоловіка, а могла б йому сорочки вишивати і берці зі Стамбулу замовляти... Я ж не прошу собі якогось мега-вау-неймовірно-недосяжного! Просто воїна! Який не побоявся і пішов нас боронити. Який любить борщ, жінок, ой, жінку, тобто полюбить мене, щось вміє робити по дому, і шуткуватиме про все... Я готова відразу завагітніти - в першу ж нашу зустріч, бо це мій чоловік і він як і я в небезпеці. І потрібно зберегти наш генофонд! Можна мені часточку щастя??? Та й подружкам моїм не завадило б! Рішайся! До речі і ти б могла так одружитися і нарешті народити дівчинку про яку все життя мріяла )) Або хлопчика - в тебе гарно виходить їх виховувати!
- Ну я подумаю, попитаю... Але подумки вже збираю анкети і фото, і роблю щось на кшалт "кохання з першого погляду" але по фотокарткам...
Хоча як банківський працівник в минулому, відразу думаю і про небезпеку кредитів чи розподілу майна..
Господи, молю тебе, допоможи нам швидше перемогти цю кляту росію і щоб люди знову могли жити і одружуватись не по фото, смс і т.інш. Ми станемо найщасливішою, найпозитивнішою, найсильнішою і найкрутішою нацією! Обіцяю! Допоможи!!!!!
Тетяна Дубровська
02.07.2022 | 73 | 0 | Loading... |
21 Media files | 58 | 0 | Loading... |
22 На дачі дивно. Папа робить салат, мама готує баклажани і каже мені:
- Піди вирви часничину під шовковицею, але візьми лопатку, бо не викопаєш.
Беру лопатку, рву здоровенну слодющу шовковицю і їм (щоб не осипалась, доки я в білій сукні копатиму той часник), переключаюсь на малину поряд, не розумію чого в мене в руці якась лопатка, що заважає їсти пригорошнями. Згадую про часник - об"їдаю шовковицю, щоб не замазати сукню, забуваю про все на світі, оговтуюсь біля черешні. Знов з лопатою. Вона як тотем повертає мене до часнику. В прогризений хід нагинаюсь, викопую часник. Застряю біля порічок. Приношу часничину.
Вже готова смажена картопля, салат, баклажани.
Мама бачить мої шовковичні руки і сміється.
Несем все надвір. Я вже постелила білосніжну скатертину. Розставляю тарілки і прибори. Тато виносить холоднющий компот. Я ставлю в високий бокал помиту зелень. Зносимо на стіл зроблену вчора батьками кров"янку, запечену і нашпиговану часником підчеревину, сало, здоровенні рожеві помидори, що вже поспіли в сусідки і вона продає всім, бо врожай зашкалює, аж солодкі домашні огірки, салат в якому 15 інгрідієнтів - не менше. Підсмажену картоплю. Сільодину. Сіль, перець, квіти.
Пташки співають.
Відбій другої повітряної тривоги з початку доби вже пролунав.
Пахкотять троянди.
Всі рідні за столом.
Неділя.
Тетяна Дубровська 02.07.2023 | 60 | 0 | Loading... |
23 Media files | 59 | 0 | Loading... |
24 Є країни, де обожнюють домашніх тварин. Їм завжди є місце в любому готелі, кафе, автобусі, таксі.
В Іспанї, Португалії ти бачиш як сидить/стоїть компанія людей спілкується, а на спец.стільчиках чи на повідках тусуються їхні собачки. І часто в кожного їх більше 2-3. І це нормально, бо всі розуміють, що це члени родини і мають такі ж потреби, як і їх чудові хазяї.
В Україні мати улюбленця це проблема.
Їх не хочуть приймати ні готелі, ні кафе, ні транспорт.
Оця страшна історія про чоловіка, що втратив родину, будинок і йшов пішки з Херсону до Одеси, бо його з собакою не пустили в потяг - це треш. Антилюдяність.
Але це дійсно візитна карта України - ми не сприймаємо домашніх тварин повноцінними членами родин і суспльства.
Я турагент. Я знаю готелі, що приймають тваринок. За доплату. З виключеннями. В основному тих, де мало кг.
І зараз у війну тисячі людей вимушені були стати перед вибором - рятувати родину і кидати улюбленців, чи ризикувати життям і рятувати звірят, переплачуючи дурні гроші, ночуючи в кепських умовах чи йдучи пішки, бо для нас песик чи котик дорівнюють бегемотику по проблемності.
В Греції наша українка відпочиває зі своїм котиком і сім"єю, ПРОСИЛА!! взяти за котика доплату - хозяїн готелю посміхнувся і побажав гарного відпочинку. Кіт не дуже любить виходити з номера, але коли його забірають, даючи змогу прибрати, то всі намагаються його погладити чи сказати комплімент. І Котик трохи від цього в шоці, але звикає і навіть починає чекати наступні "вилазки".
В Туреччині є готелі, де діткам одразу дається золота рибка чи кошеня, щоб вони мали друга на відпочинку, звикали піклуватися. Готель навіть забезпечує тваринку документами, якщо дитинка схоче її забрати з собою.
А в ЄС взагалі не потрібно безлічі документів і вакцин, щоб мандрувати з домашніми улюбленцями в межах союзу.
Я так мрію, щоб власники котів, собак і інших звірят в Україні не ховали їх в страшні сумки, не давали взятки провідникам, а могли купити квиток і їхати разом. Щоб були певні правила і купе, де можна бути з таким другом.
Щоб в кафе були мисочки для наших улюбленців і навіть певні страви.
Щоб наші тваринки не були проблемою за межами дому чи квартири, а були радістю і щастям, позитивом, що допомогає пережити складні часи.
В достаткових країнах гарне ставлення до всього живого.
Мрію, щоб так було і в нас. І достаток, і добробут, і повага до тих, кого люблять інші.
Тому що УКРИ - це кохання!!!
І так буде завжди!
Ваша Тетяна Дубровська 02.07.2023 Київ | 73 | 0 | Loading... |
25 А наші друзі Бронзови купили саджанець калини, що квітне в лютому і пахне дорогим французьським парфумом!
Робимо Україну кращою і квітучішою.
Кажу мамі, що як буду їхати додому, куплю розсаду якихось квітів, для балкону. А то в мене там гострий перець росте, як у справжньої хозяйки. А треба ж робити вигляд, що блондинка нехозяйственна ))
Побачила вчора в інеті рекламу ополоників, що як білий і чорний лебеді плавають по каструлі )) Так сподобалось. Єдине що я не люблю пластику. А так би вже придбала.
В соц.мережах я забанена ще на 2 тижні.
Не дозволяють казати на окупантів ті слова, яких вони заслуговують.
Але навіть без цих слів нічого не змінюється - вони повинні зникнути.
І це відбувається все скорше і скорше. Колесо історії набирає обертів.
А Залужний в доброму гуморі сниться до Перемоги! Це я точно знаю!
Тому донатимо на ЗСУ, віримо і чекаємо на повернення наших Воїнів з Перемогою додому.
Цьом
Тетяна Дубровська
30.06.2023 | 134 | 0 | Loading... |
26 Я завжди посміхаюсь, коли говорю по телефону. Звісно, ви це не бачите, але можете відчути, що мені приємно вас чути.
Сьогодні мені снилося, що мені телефонує Залужний!
- Ну шо там, все спокійно в Нью Йорку? - питає він, знаючи, що я в Києві і посміхаючись, це відчувається по голосу.
А я, в житті рідко кого взнаю по телефону, а тут одразу розумію хто це і відповідаю:
- Спокійно, мій генерале!
І навіть добавляю, що всі ми віримо в ЗСУ, а його раді вітати в кожному домі України!
І ми спілкуємось так легко і настрій піднімається до небес.
Аж прокинулась від такого сну ))
Сподіваюсь на гарні новини.
Зараз я в роботі - сезон. Тому трішки розповім вам про тури.
Клієнти обирають Туреччину автобусом. Я розповідаю, що з Києва виїзджає автобус о 7 ранку, а на морі вони будуть в 23,30 на наступний день, тобто добиратись 1 ніч і 2 дні до моря.
Назад кажу гірше, бо автобус виїзджає о 22,00, і прибуде в Київ о 14й через 2 ночі в автобусі, бо в нас комендантська година і черги на в"їзд більші ніж на виїзд.
Який бюджет, питаю?
- Ну щось недороге, максиму за 1000 у.є. Але тільки 4 і 5* на все включено, і щоб на морі тиждень.
Даю на вибір декілька варіантів. Дивляться. Кажуть:
- Хочеться крутіше...
- Збільшуємо бюджет?
- Ні.. Просто дайте крутіше щось.
- Слухайте, ну нема в мене за такі гроші крутішого. Але якщо зрозуміти що за готель і за все включено ви платите від 1200 до 1500 грн на день, то нормальна ж вартість виходить! Спробуйте за ці гроші в Києві день похарчуватись, мовчу вже за готель.
- Ну якщо так... То давайте нам Ф.готель.
- Даю )) Збирайте валізи!
Більшість клієнтів все ж обирає Чорногорію - бо туди швидше доїхати. З Мукачево до Будва всього 1 доба - зранку виїхали і зранку вже на морі.
А ті, хто не хоче мучитись в автобусі вночі завжди обирають офігенно продумані, екскурсійно-відпочивальні тури Феєрії - в нас дуже цікаві є до Італії (7 чи кратно 7 ночей на узбережжі), або до Хорватії - трішки дорожче, але й море неймовірне! Даю ссилки:
Хорватія https://feerie.com.ua/ua/tours/400
Італія https://feerie.com.ua/ua/tours/2285
Рекомендую. Звертайтесь - розкажу і забронюю.
Ті хто хочуть летіти найчастіше беруть вильоти з Кишинева чи Варшави - бо туди ходять прямі потяги і автобуси.
Але й до інших міст вильоту легко добиратися - вже досить розвинена інфраструктура і при бажанні можна досить недорого відпочити.
Хоча ціни щороку "повзуть" в гору. І так дешево, як було з наших аеропортів - з чужих не виходить...
Рашисти купують квартири в Маріуполі. Кажуть давно мріяли жити біля моря. Їм не болить, що там стільки жертв і трагедій. Кажуть повітря на захвачених територіях краще ніж в неокупованій росії. Стерв"ятники не бояться війни, навпаки кажуть що саме завдяки їй мають гроші на такі хороші зміни у житті. А мої дівчата з Маріуполя просять дітей не мріяти про повернення в рідне місто і плачуть.
Я поїхала на дачу і постійно їм )) Тут такі смачні ягоди зараз, що я працюю-працюю, а потім вскакую і біжу до малини, шовковиці чи черешні. А за столом з"їдаю величезні пучки салату і петрушки. Подружки жартують, що петрушка для чоловічої сили, а я її люблю, то віджартовуюсь, що нарощу петрушкині біцепси і зможу виконувати ще більше задач.
Вже 2 ночі в нас тихо. І сьогодні мене запросили на випускний - буде привід вдягти каблуки, бо ті випускники такі огроменні, що нможливо дострибнути до них, щоб привітати ))
Біля батьків поселились буслики. Через війну багатьом птахам прийшлось змінити дислокацію і тепер вони так гарно кружляють над нашими будинками. А в гніздечку вже кричать малята - чекають на власних батьків і їжу. Відновлюють своєю появою такий крихкий у війну баланс.
В мами цвітуть троянди - і цей аромат кохання заворожує і надає сили жити. І щоразу виїзджаючи на базар ми купуємо ще квіти. От і вчора купила червоний люпин і якусь дуболистяну гортензію )) | 127 | 0 | Loading... |
27 Media files | 108 | 0 | Loading... |
28 Media files | 117 | 0 | Loading... |
29 Все життя мені важко було просити чи питати про гроші. Я вміла заробляти, але навіть працюючи в туризмі, мені було ніяково запитувати про черговий транш оплати за тур.
Життя навчило. Тепер я як заправський колектор можу спитати:
- Ви що, ще не оплатили?!!
І люди ніяковіють і починають виправдовуватись і скидають гроші на рахунок.
А мої дівчата сміються, що пора мені відкривати курси - як вимагати гроші.
Це був справді важкий досвід.
В той час коли мої подруги могли спокійно взяти з гаманця чоловіка готівку чи картку і піти на закупи, я завжди лишалась на касі ближче до терміналу, доки мій чоловік запобігливо пакував покупки в пакети.
Я не могла сказати йому:
- Сьогодні ти платиш.
чи
- Я без готівки. Заплати?
чи стотищп"ятсот варіантів, які я запросто кажу зараз не йому.
Коли я розлучалась з чоловіком і він не розумів чому, він же кохає мене, я сказала фразу, яку він мені згадує й досі:
- Тому що я не можу більше захоплюватись тобою, пишатися і поважати тебе. Для мене це важливо.
Він обіцяв змінитися.
Я змінилась теж.
Навчилась задавати незручні питання так, щоб нікому не було не зручно.
Навчилась питати так, щоб одразу хотілося виправитись (особливо практикую, коли дивимось готелі).
Навчилась давати поради так, щоб це не виглядало порадою, а було швидше оцінкою ризиків і плюсів.
Навчилась не вирішувати за інших, а чекати доки вони зроблять свій вибір. Інколи дозволяю собі трішки корегувати, щоб відпустка була ідеальною.
Раніше я вважала, що не маю права розповідати туристам про складнощі роботи, бо ж люди націлені на відпочинок - навіщо їх грузити?
Я розрулювала тисячі проблем і просто видавала на гора результат - заброньовано!
Але коли почала ділитися, зрозуміла, що ці історії знаходять відклик в душах клієнтів.
Тому тепер я інколи розповідаю таку незручну, а можливо й нецікаву правду.
Пише туристка (незнайомий номер):
- Чи можу я взяти лише частину туру Феєрія в Хорватію?
- Так, звісно, лише готель?
- Так, готель і екскурсії.
- Без проблем, які дати? Рахую.
- Так, а що у вас не дешевше, а так само як на букінгу?? Який сенс тоді мені купувати у вас??
- Розумієте, букінг в Хорватії і Чорногорії - це як гроші у Притули. Наче і молодець, що віддав, але не ясно нашо і куди пішли. Спробуйте букінг )) Будете і без грошей і без готелю.
- От за Притулу прям обідно зараз. Він же каже, що все купує для армії.
- Букінг теж каже, що поселе. А потім виявляється, що місць нема...
Не повірила - потім телефонувала щоб хоч кудись її поселили.
Туристка, що втратила чоловіка на війні і не хотіла жити, питає чи може вона повезти на море племінницю (ідеальна ідея - попросити зробити щось для інших).
Поки спілкуємось каже що почала наче відтаювати і вже теж мріє побачити Італію моїми очима. І вже навіть пішла примірила капелюшок.. і торкнулася пальцями сукні...
Мама з 2ма хлопчиками-погодками (ми їх називаєм Енштейн і Жиголо), збирається їхати на море і питає моєї поради.
В цей час Жиголо перевертає кафе, де ми зустрілися, вверх дном, розбиває чашку, бокал і скидає вазон додолу, ганяється за котом, розбиває лоба об двері, коли туди входять чергові відвідувачі. Енштейн одразу сів за інший стіл, дістав шахи і от вже ріжеться в них з якимось дідусем з вусами і кавою, обидва зосереджені і не бачать гармидеру, що завжди робить Жиголо.
Я не уявляю як їй одній з ними двома на відпочинку. Але підбираю готель де максимально зможуть зайняти енергію Жиголо в правильне русло, а Енштейну теж знайдеться декілька розваг для саморозвитку.
- Може візьми якусь подружку? - досить робко пропоную я.
- Вже всі відмовились, навіть безкоштовно не хочуть.
Я їх розумію...
- Тань, можна нам рахунки кожному на його ім"я? Мій хлопець хоче сплатити свою половину сам і просить особистий рахунок.
- Так. Без проблем.
- Тільки готель підбери якийсь недорогий, бо в нього трохи урізаний бюджет. Не так як в нас. | 112 | 1 | Loading... |
30 - Добре. Тоді візьму з харчуванням. Щоб за це не переймалися. Бо коли критичний бюджет - краще брати хоча б на сніданках-вечерях.
- Дякую. Може дай йому менший рахунок? Я заплачу більше.
- Не починай з цього. Я дам порівну. Він же не просив тебе доплачувати? Це може образити..
- Не просив. Просто я ж завжди хочу як краще.
- Я знайду гарний варіант в вашому бюджеті і все буде ок.
- Ми хочемо відсвяткувати 2 роки Євочки в гарному готелі на Канарських островах!
- Раджу повернутись за день до виповнення 2 рочків Євочки - тоді вона летітиме і відпочиватиме безкоштовно. А так заплатите гарну ціну.
Показую різницю - святкують Євочку трішки раніше: "Все одно вона ще не розуміє яке число!"
- Якщо батько воює, а бабуся хоче відвезти внука на море, то це проблема?
- Ні. Потрібні закордонні паспорти, свідоцтво про народження і доказ, що вони родичі. Якщо мама дасть дозвіл, ще краще. І тати перед тим як йти на війну оформляють дозвіл на 5 років на всі країни.
Зараз пошукаю, де прописано момент про родичів:
На час запровадження в Україні правового режиму воєнного стану діють положення абзацу тринадцятого пункту 2-3 Правил, відповідно до яких:
Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону.
Джерело: https://dpsu.gov.ua/.../peretinannya-derzhavnogo-kordonu.../
- Мені потрібно подарувати бабусі квіти. Вона в Ризі. Я на війні. Допоможеш?
- Запросто. Кинути сайт чи замовити самій? Давай адресу, телефон і ім"я бабусі.
Кидаю варіанти букетів на телефон. Обираємо. Оплачуємо з карти. Отримую звіт про отримання. Пересилаю Воїну. Отримую +, дяк і сердечко )))
Бронюємо з клієнтами Грецію (Чорногорію, Хорватію, Туреччину і інш.країни). Готель не підтверджує - немає місць. Обираємо наступний. Переброньовую. Чекаємо. Знову - ні. І знов. І знов. Клієнт не витримує - хоче забрати гроші і нікуди не летіти. А в мене таких 7-8 заявок щодня, в різних країнах, що ми переброньовуємо і переброньовуємо і це висотує всі нерви. Тоді починаю чаклувати ))
Пишу оператору кожну історію:
- Прошу підтвердити готель чи запропонувати той, що не відмовить в нашому бюджеті, бо це подарунок на 16-річчя дівчинці, в якої загинув на війні батько.
- Цей тур - весільний подарунок на 50-ту річницю від дітей батькам. Прошу підтвердити. Вони так чекають на цю подорож!
- Це дівчатка з Маріуполя. Вони звикли до моря, але тепер в них немає дому... І моря нема... І батька... І мама ледве назбирала грошей на цю подорож, тому ми не можемо обирати з запропонованих дорожчих варіантів. В нас обмежений бюджет... Прошу...
Коли клієнти стають не безликими - їм хочеться допомогти. І нам нарешті підтверджують готель.
Я не роблю це щоразу, а лише в критичних випадках.
Та це працює. Менеджер туроператора чи готелю роблять все можливе і підтверджують нам готель. Хіба це не диво?
І всі ці історії будуть мати трішки щасливіше продовження. І сили жити.
Бо нам так необхідні сили жити.
Колись в мене буде внучка...
І вона прочитає в які часи жила її бабуся.
Як не вміла постояти за себе, як робила неправильні речі, як обирала не тих людей, і яка була щаслива, закохана, замріяна теж..
Ми перше покоління що має можливість передати отак своє життя нащадкам..
Навіть якщо нас vбЙЮть нелюди...
Що думаєте?
Ваша Тетяна Дубровська
28.06.2023
в День конституції яка зараз незахищена... | 107 | 2 | Loading... |
31 Media files | 89 | 0 | Loading... |
32 #Туристи #Сон Неділя. Ніхто нікуди не летить вночі, але звук не вимикаю, бо багато наших за кордоном. Але так стомилася і мрію виспатися, що о десятій вже сплю. Недовго. 00,07 в вайбер пише клієнтка з Єгипту:
- Тань, вибери з цих суконь, яку краще вдягти. щоб араби не чіплялися, а європейці знайомилися?
І 15 фото в різних позах. І все це бамкає і пілікає кожної півхвилини.
- Не знаю, я сплю.
- Ну Таааань!!!
Деякі люди включають в собі режим кліща і не відчепляться поки не отримають, що їм хочеться. Розумію, що поки буде вмовляти - розбудить весь дім мені:
- Добре. Я виберу, але потім ми не обговорюємо мій вибір і нічого більше. Просто ти погоджуєшся чи ні і я сплю.
- Ок, Танюшик, мені так важлива твоя думка!!
- Жовте.
- О, дякую-дякую!! Ти найкраща, а як думаєш які босоніжки? Які аксесуари?
- Я сплю.
Намагаюсь спати. В 01,34 вайбер:
- Тань, як нам поміняти наш номер на 2, дістала ця сука!!
- До ранку не терпить?
- Ні!!!!
- Ідіть на ресепшн, доплачуйте і переселяйтесь.
- А безкоштовно не можна вирішити?
- Ні.
- Та не хочеться вночі шльопати. Завтра піду...
2,45 ночі месенджер:
- Таня, дякую за підбірку турів. Ти найкраща!
Кожне слово окремим месенжем, а потім 3 картинки з розочками і губами.
3,12 ночі месенджер:
- Тань, читала твої історії нашій компанії - ржем весь вечір! Дякую за готель! Відпочинок супер! Дійсно на відпочинкові не треба економити! Ей, ти шо спиш???
(це теж не одним повідомленням, а штук 8)
Телефон о 4 ранку.
- ааа!! у нас вылет задерживают почти на 2 часа!!!!
- только у вас или весь рейс задерживается?..
...пауза..
- наверно у всех.. да.. извините, но вот, что хотели уточнить - мы ж можем из дью-фри напитки пить щас, а потом еще докупить?
- Можете. Но если много выпьете на борт не пустят и будете или докупать новые авиа или гулять отпуск дома.
- Ик! ПОнил!
Месенджер в 5,33:
- Тань!! Вибач, що рано, ми не можемо зареєструватися на МАУ.
- У Вас же є для цього ціла доба..
- Але нам хочеться зараз!!
- Введіть прізвище, ім"я точно як в закордонному паспорті.
- Тю, я вводила Yulia, а тут написано Yuliia. Не знала, нафіга мені ще одну літеру домалювали?
- Слухай, давай пізніше про це поговоримо?
- А, ок, вибач, спи.
Це все, мабуть весело читати, але прошу Вас, якщо нічого критичного не сталося, не пишіть мені вночі. Я не Бетмен. Я за день розрулюю тисячі ситуацій. А вночі мені дуже потрібно спати. Щоб не тупити. Щоб допомогти, коли буде потреба, і оформити правильно всі Ваші документи.
#туризм_не_для_слабаков
Тетяна Дубровська 2019р. | 89 | 0 | Loading... |
33 Media files | 67 | 0 | Loading... |
34 Сьогодні день Конституції України, яка є основним законом для всіх, крім обраної українцями влади. Це цинічно і страшно, особливо під час війни і лише наш супротив і не мовчання не дають Україні зовсім скотитись в прірву рашизму. Куди нас пхають і пхають обрані новиє ліцца.
Наші Воїни стоять за Волю, Свободу і Незалежність України. Ми повинні бути в строю поруч любою допомогою ЗСУ!
Сьогодні в нас з мамою останній повноцінний день на морі, завтра вже стартуємо додому. Наш автобус виїжджає о 17й, а наші друзі зі Львову стартують о 15й, а з Харкова їхатимуть в 22.00.
Різні оператори роблять різні години виїзду, щоб не створювати натовп на зупинках, і щоб кожен сів в свій автобус.
Завдяки президенту Порошенку і безвізу для подорожі нам потрібні лише паспорти і для діток свідоцтво про народження і один з батьків, або їх дозвіл на виїзд дитини.
Це круто і врятувало мільйони життів в перші дні повномасштабного вторгнення, а зараз дозволяє вириватись з-під обстрілів трохи переключитись в безпеку.
П'ятниця і над морем розносяться звони церкви св.Тома, що стоїть на горі біля моря. Дзвони калатають кожні 15 хвилин, а між ними кафе, де ми любимо випити кави, ставить якусь чорногорську патріотичну пісню, під яку я пливу до буйків і раптом в приспіві чую декілька разів слово "Україна" і розчулено нагадую собі що сьогодні обіцяла собі не плакати.
Близький обрій показує мультики з хмаринок, які чомусь завжди обнімаються. Я думаю про те, що місцеві діти не вміють будувати фортифікації і палаци з мокрого піску, пропускаючи його крізь пальці. Вон всі щось копають лопатками. І я знов думаю про наших Воїнів, які копають і копають, бо це врятує життя.
Я забула вчора помазати кремчиком тіло на ніч і перед виходом на пляж налила в руки трішки оливкової олійки і мазнула ноги.
Вони тепер блищать і приємні на дотик, але місцеві рибки збираються біля них еа оздоровлення )))
Скільки не плаваю, олійка не змивається і гарно зволожує тіло. Рекомендую ))
Вийшовши з води бачу майже пустий пляж і тітку, що завзято цуперкує мою підстилку і речі на інше місце.
- Еееей! Жінко! Що сталось? Якого милого ви чіпаєте мої речі??
- Мнє нада больше мєста, а там мокра послє даждя!
- Пляж пустий, але орки віджимають в інших місце! - голосно кажу і бачу, як місцеві привстають зі своїх підстилок. Бабка, що ледь ходить спираючись на ціпок, але в місцевих тут в авторитеті, приходить і стає біля мене, в підтримці. Насуплені брови і владний голос беззаперечні:
- ПУсто плажа, обірайте лЮбе мєсто!
- І не чіпайте чуже! Рашисти!!! А то притоплю!
З моєї сумки випадає жовто- блакитний браслетик, який я знімаю перед плаванням в морі, бережу, бо це останній і я не знаю де купити ще.
Рашистка відповзає, белькочучі під ніс, що всюди бандерівці, життя нема. А потім взагалі кудись тікає з манатками.
А я думаю, що раніше я б промовчала. А зараз мене курвить що навіть на відпочинку вони віджимають в нас землю. Тому не дала!
І бачила, що підтримка в мене була не лише з тої бабусі. І рашистка це побачила.
Насправді я прийшла раніше, щоб забезпечити місце в тіньочку для мами. А орчиха вирішила, що їй тінь важливіша ніж нам. Хоча поряд було ще багато місця. Думаю вони звикли, що люди чемні і не очікувала відпору. Мабуть робить так не вперше.
Взагалі пляжі в Чорногорії безкоштовні і вільні, можете класти підстилки будь де, але якщо ви користуєтесь лежаками і парасолею фірм, що розставили їх на пляжі, то платите. Від 15 до 60 євро за 2 лежака і зонт щодня.
Тут на пляжі є місцевий чоловік, що коли посміхається, дуже схожий на Залужного. І дружина трохи схожа на справжню дружину Залужного, особливо волоссям і посмішкою. І в них 2є дітей - хлопчик і дівчинка. І ми з мамою підсміюємось, що відпочиваємо поряд з Залужними, а коли вони грають в м'яч вже декілька разів подавала, коли далеко залітав на глибину.
Я пливу вкотре до буйків і бачу як на водний мотоцикл сідає чайка. Вона постійно прилітає покачатись на хвилях і гордо позує мені, а я не можу її сфоткати, хоча кадр був би прекрасним!
Бачу як ще одна більша сідає на передок мотоцикла. Теж качається. Думаю чи не баклан це. | 85 | 0 | Loading... |
35 Останнім часом ми називаємо рашистів бакланами, бо вони часто тут кажуть:
- Я нє понял пра что он бакланіт!
Познайомилась з дівчиною з Кропивницького, вона відпочиває тут з подружкою з москви, і одразу попередила мене:
- Вона з москви, але вона наша!!
- Наша? Скажи пyт1nxy!$%&ло?
- Нєт!
Кажу:
- Ми постійно тепер в вашому Кропі на судах в розвідника Червінського!
А вона у відповідь каже, що не цікавиться такими новинами, вивезла всю сім'ю в Бухарест, а квартиру в КіроворгадЄ здає дорого "ніколи вона так не коштувала! Дякуємо Зеленському, хоч поживем нормально!"
З боку Будви на горі дорога і машини блищать на сонці, як коштовне каміння в намисті. І лише довгі білі фургони і автобуси, як білі намистини скочуються вниз і вверх дорогою. Дивлюсь на це і медитую. Не думати про погане в останній повноцінний день на морі.
Їсти персики і здоровенні рожеві помидори Волове Серце, пити каву, радіти, що майже не чуєш ворожої, а місцеві сприймають тебе за свою.
Квитків з Мукачево ще не купила )) але домчу!
Мене підвели мої волонтери, забронювали тур до Греції і передумали їхати. Влітаю на гроші, бо забронювала без передплати, що ніколи не роблю, але ж це "свої"..
Тому на 7.07 тур на 2х з перельотом з Кишинева на сніданках-вечерях в 3* готелі поряд з морем за 48 тис.грн. по системі Фортуна (коли не знаєш в який готель поселять, але кожен з них дорожчий для бронювання окремо - мінімум 55-70 тис.грн.)
Тому економія справжня.
Виручайте! Лутраки вас чекають. Більше таких Фортун поки що нема і не планується...
Я не планувала працювати сьогодні-завтра, але прийдеться ((
Але комусь пощастить! Однозначно! Пишіть в особисті, хто може помчати в красу!
#Дубровська 28.06.2024 Чорногорія
Слава Україні!
Tetiana Dubrovska | 85 | 0 | Loading... |
36 Media files | 107 | 0 | Loading... |
37 Media files | 118 | 0 | Loading... |
Українці, що щоденно потерпають від повітряних тривог і звісток про загибель наших воїнів і друзів давно не вірять в людяність рашистів.
Надто багато ми побачили за ці страшні роки і останні жахливі місяці.
Це не можливо ні усвідомити, ні пробачити, ні на майбутнє планувати щось разом крім помсти.
А українці, що були в безпеці і бачать наші новини лише через призму тєлємарафону - вірять, що росіяни не винні, то все "палітікі нас пасорілі" (с) і пропонують зробити тури для рашистів, показувати їм Ірпінь, Маріуполь, Бучу і інші міста, що так постраждали від нелюдів.
Ні в якому разі не ремонтувати знівечені будинки і вірити, що рашисти не порадіють, як їхні побратими все зкурочили і скільки жертв наробили, а вжахнуться, переосмислять і зроблять в себе майдан.
Ці ж самі "наші" пошепки спитають в тебе: "Як ти думаєш, оті кадри з Бучі і Ірпеня - то не постановка часом? Вже надто жахливо і поряд же з Києвом!"
І в тебе раптом забракне повітря, і ти зрозумієш, що оту рашистську пропаганду і брехню потрібно забороняти і ліквідовувати, хай навіть разом з телевізорами.
В моєму останньому рекламному турі в Хургаду ми дивились різні готелі і вони з гордістю повідомляли нам, що в них 2,6,13 російських каналів в телевізорі.
- А українських скільки? - питала я.
- Ну ваши ж знають російську, який сенс платити нам ще й за українські?
- Бо для нас це вороги, які напали на нашу землю і вбили та закатували безліч українських людей.
- Але ж навіть у вас в групі багато хто говорить рашистською!
І це правда.
Тоді, за декілька днів до повномаштабного вторгнення більша частина групи говорила російською. Як я не просила їх, бо не хотілось щоб нас ідентифікували як нелюдів.
Зараз більшість говорить виключно мовою.
Зараз більшість вже більше року не живе в Україні.
Але оті перші дні на чужині, коли ми не могли повернутися додому, а читали кровозаморожуючі новини і намагались зрозуміти що з нашими рідними...
Це така вакцина від рсскоміровців, що кращої і придумати неможливо.
Але це я собі так уявляю - бо в моїй бульбашці люди, яким не все одно.
І поки пишу цей текст телефонує подружка, що давно займається волонтерством, допомогає тим, хто тікав від війни, і тим, хто нас боронить від нелюдів.
І вона каже мені:
- Тань, я більше не можу. Я буду займатися лише військовими. Я не можу більше чути від тих, хто втратив все, російську мову і їхнє зневажливе: "Пачіму я далжна учіть укрАінскій, єслі я прівикла?!"
Я надто жаліла їх. Я була толерантною. Я казала лагідно, що нелюди ж і приперлися на нашу землю начебто захищати російськомовних, що не потрібно давати їм навіть такі примарні приводи.
Що нам тут гидко чути мову окупантів, а їм, що втратили рідних і домівки, чому ця мова така мила?
Я говорила і розуміла, що говорю зі стіною.
Я не можу їм не допомогати, через те, що вони не хочуть вчити мову.
Але й не можу це терпіти.
Можливо я вигоріла і дійсно потрібно плюнути на все і рванути, взявши в тебе тур, на море.
Я так і зроблю.
Але я повернусь і більше не допомогатиму цим бідним людям.
Я працюватиму на ЗСУ.
І все.
Бо я зламаюсь.
А зламана я не потягну всі ті цілі що поставила.
Ти мене пробачиш?
- Я тебе обніму, підтримаю і зрозумію. Бо ти дійсно багато робиш. І ніколи не здаєшся. І знайдеш вихід. Прямо на відпочинку. Як тільки мозок вирине з цих задач і твої друзі відзвітують, що не дивлячись на твою відсутність закрили збори.
Завжди я "скатуюсь" до теми туризму - це ж моя робота і частина життя.
Зараз на кордоні з Польщею вже декілька днів коллапс. По непідтвердженим даним туристів - поляки бастують.
Автобуси стоять по 25 годин. Люди перебігають в черзі, платять за таксі, проходять кордони пішки, підсаджуються в передні автобуси, добираються, хто додому, хто на рейс.
Пише мені мій клієнт, що купив тур для своєї родини:
- Таня, ти в мене в телефоні записана як Таня ПрєдоХранітєль, бо ти завжди насторожі і вимагаєш, щоб їхали раніш.
Через тебе ми взяли автобус на добу раніше, думали переночувати в Польщі, то ледве встигли!
Дякую, що ти така продумана. Ми б точно запізнились.
Мої кажуть, що люди просто виходили з автобуса і їхали додому, бо не встигали на рейс. А наші приїхали майже впритик до початку реєстрації. І все завдяки тобі. З мене пляшка!
- Це вже третя, яку ти мені обіцяєщ, але ні разу не приніс )))
- Ну це ж так кажуть просто, щоб приємно було!
- Та ні, чоловіки відповідають за свої слова і якщо вже щось пообіцяли - то виконують!
- От присоромила. Що ти п"єш?
- Французьське сухе біле вино. Поштомат казати? ))
- Нашо я тобі писав? Чесно.. Міг же просто подякувати )) Пиши!
Всі, кому потрібні жд квитки - купуйте заздалегідь. Через проблеми на кордонах (а через Польщу, стало кепсько на всіх кордонах, куди кинулись наші об"їзджати проблеми) і запізнення на рейси - стало досить проблемно купити зворотні квитки.
І забронювати готелі на заході України.
Поставила в сина на кухні квітку не в вазу, а в банку з-під соусу Руна. Не тому що в мене немає ваз, а тому що на цих баночках написано: "Поїж нормально!"
Читаю і посміхаюсь завжди.
Бо ці самі слова постійно кажу сину, щоб готував собі щось і не лінувався.
Над Києвом всі ці дні неймовірно красиве небо.
Колись ми дочекаємось в ньому чартери і цивільні літаки.
І будемо мріяти, кохати, планувати в безпеці, знаючи, що чекає нас найближчими роками.
Хочу так. І щоб рашисти зникли.
Амінь
Ваша Тетяна Дубровська 03.07.2023 Київ
#Туристи Коли я вчилася в школі я дуже любила читати інструкції і неймовірно дивувалася: невже є такі дбіли, що можуть запхати курча чи кошеня у мікроїхвильову піч, або покласти туди власну голову і т.інш.
Я не могла повірити, що це не придумує якийсь хворий сказочник, а дійсно пишуть, бо були такі преценденти... Ми з подругами багато сміялися і доводили дорослих до сказу, придумуючи нові й нові "правила" інструкції. Тепер у туризмі я дуууже розумію тих інструкторів... Бо наші клієнти вміють таке придумати, що іноді мені здається що я сплю і такого просто не може бути.
От Вам приклад - туристи з"їздили у поїздку в Германію, напилися пива на фестивалі і в сувенірній лавці по 2 євро наставили собі в діючі паспорти різних штампиків... Цікаво всім тепер чи пропустять їх з таким паспортом кудись окрім "братів"? ))
Побігли бігом оформляти нові паспорти. Але ці вирішили зберегти - як пам"ять про класну подорож і пиво )) Любуйтеся!! Некст левел!!
Тетяна Дубровська 2018
#ТУристи Вона ніколи не жила з чоловіком і навіть не зустрічалася більше місяця. Так сильно, як вона мріє про відносини мабуть не мріє ніхто. В ній це прямо болить. Всі розмови про це. Вона гарненька. Роки вже беруть своє, але вона гарненька і в неї безліч шансів. Було б. Якби вона хоч трохи змінила своє ставлення. В неї своя фірма - вона дуже мЄлкій підприємець. На хліб і червону рибу вистачає, але вона не дозволяє собі червоної риби, хоч і любить. Вона привезла мені гроші за своїх друзів (вони передали їй з іншого міста за тур) і я пішла її проводжати до метро. Від нас можна і пішки дійти, але вона не любить ходити і люди її бісять. Вона ніколи не дивиться в очі. Я дуже люблю Маріїнський парк і умовляю її зайти туди в ту зелену прохолоду серед пекучого міста. Вона йде навмання і жаліється про свою жіночу долю. Я це все чула вже тисячу разів, тому це йде в мене як фон, поки я насолоджуюсь і фотографую навколишню красу. Я дуже хочу кави:
- А давай вип"ємо кави?? - кажу я і в принципі вже знаю відповідь.
- Ну ти собі візьми. А я не буду. В мене вдома розчинна. Я економлю.
- На що збираєш зекономлені?
- Ні на що. Просто щоб були.
Біда її не вчить. В неї вже декілька разів згорали вклади і знецінювалися гроші, але вона вперто вірить в гривні і іншу нац.валюту і просто економить. Вона не їздить відпочивати, не купує собі сукні чи гарну білізну (вона вміє шити, тому пошила собі юбку і 3 блузки). Я стаю в невеличку чергу - добре, що з кавою в Києві проблем немає. Позаду нас стають в чергу 3 чоловіка. Один мужчина питає в нас:
- Дівчата, Ви пробували, тут гарна кава?
І посміхається і вони такі симпатичні і позитивні, і я вже думаю, що можна було б їх познайомити з Олею і посміхаюсь у відповідь, а вона обертається і каже, зло дивлячись на цих менів:
- Достали! Достали вже з цією кавою!!! (вона завжди каже дОстали замість дІстали, ну таке) Купа грошей на ці всі кави, коктейлі, морозива. Всі щось завжди тягнуть з собою і пьють, лижуть, кусають, не можна спокійно йти по своїх справах!!!
Чоловіки очманіло дивляться на неї, потім переглядаються і починають ржать, а я купую каву і ми йдемо далі.
Вона далі жаліється, що в неї немає чоловіка. На лавочці сидить парочка і так смачно цілується, наче нікого немає в світі крім них. Оля зло дивиться на них, потім повертається до мене і каже:
- От чому всім щастить! Всіх цілують і обожнюють. крім мене?? До мене навіть не підходять знайомитися!
В цей час вона риється в сумці і в неї вилітає якийсь папірець, чоловік поряд нагинається, підбирає і протягує його їй з посмішкою:
- Ви загубили ))
- Собі лиши той чек!! - кричить на нього Оля і продовжує гнівно розказувати, як на неї не звертають уваги чоловіки.
Мені здається, що не треба було її сюди вести. Що Маріїнський парк не для таких людей і я прощаюся і кажу, що пора бігти на роботу. Їй до її офісу лишилося недалечко. До нас підходить спортивний чоловік з велосипедом і каже:
- Дівчата, я вибачаюся, я тут тренуюся, і мені потрібно проїхати з грузом. Можливо Вас кудись підвезти? ))
- О!!! - думаю - можливо це Доля? Відповідь на молитви Олі?
- Оля, виручи хлопця, під"їдь до офісу?
Він посміхається і, мені здається, трохи "грає" м'язами.
- З оцим потним??!! Я краще пішки піду!
Моя толерантність не витримує і я прощаюся і тікаю. Швидко так доїзджаю до офісу на вєліку "з м'язами" )))
Тетяна Дубровська 2019р.
#ковідікі #ковідікі - А єслі у міня будєт тімпіратура - мінє вєрнут дєньгі за тур? Чтоб я нікаво нє заразіла?
- Якщо купили страховку від невильоту і будуть всі підтверджуючі хворобу документи - так, частково компенсують!
- Ніт! Я не буду пєрєплачівать за страховку! Луччє маску куплю!
Тетяна Дубровська 2020
Оберіть інший тариф
На вашому тарифі доступна аналітика тільки для 5 каналів. Щоб отримати більше — оберіть інший тариф.