збіг :ö:бставин
Відкрити в Telegram
вірші, у яких ти знайдеш себе 👁️верлібри моєї душі {tell} t.me/iHzBoT?start=Mzg1NjA2MzUx
Показати більше198
Підписники
Немає даних24 години
Немає даних7 днів
Немає даних30 днів
Архів дописів
мені так соромно
я досі в цій точці
там, де й була,
але ще гірше
заплуталась
— падіння
+1ти повністю змінилася, аби відповідати правилам його світу, а чи коштувало воно того?
— зворотний бік «русалоньки»
Repost from N/a
коли ти підеш, я стоятиму тут.
тіло трохи ламатиме від застуд,
в соло глушитиму найдешевше пиво.
самотня,
заплакана
і красива.
потиняюсь пустою площею, викурю все з кишень.
поспіваю Бумбокс, позмиваю дурне дощем,
зіпсую макіяж, черевики й пальто.
я, звісно, тебе чекатиму.
але ти не приходь.
я, звісно, тебе чекатиму,
навіть не знаючи твій маршрут.
і коли ти повернешся,
я й досі стоятиму тут.
я, звісно, тебе чекатиму.
і ти прийдеш.
щоб сказати,
що чекаєш на мене теж.
у вас теж таке буває?
типу вам дуже хочеться просто виплакати усю дічь в сльозах і жити далі спокійно
але ви тупо не можете заплакати і сидите такі
🫥
але
поки в нас є життя,
ми вже найщасливіші
у всесвіті
забери його в нас,
що залишиться?
— єдине «ніщо»
він пригорнув
мене до себе,
поки я робила вигляд,
що сплю.
я не казала йому
про свій біль,
але він його відчув
— він відчув мене
#листмоїйлюбові
тобі, ***.
у тебе все вийде, знаю, ти зможеш. хіба може бути інакше?
пиши, мрій, роби усе для реальності своїх мрїй. не забувай про себе і свої думки,
ти важлива
❤️
якби я знала, що таке
безпека,
я б рідше шукала її
у місцях,
де про неї
не чули
— гіперопік(а)
