СУМИ | SUMY FIX

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що підприємства критичної інфраструктури, які розташовані на території бойових дій і ті, чия інфраструктура пошкоджена, чи знищена отримають право на реструктуризацію боргів. Сумським журналістам варто було б з'ясувати, чи увійдуть до цього переліку місцеві підприємства. Насамперед водоканал, який недавно шантажували відключенням електрики представники олігархату, а також два місцеві теплопостачальні підприємства. У разі ж, якщо місцеві критичні підприємства знову залишилися «за бортом» реструктуризації, тоді журналістам слід звернутися вже до депутатів ВР від Сумщини, бо це їхня пряма задача - відстоювати та лобіювати інтереси області. Також непогано було б роз'яснити для широкої публіки власне сам механізм реструктуризації. Слід розуміти, що відсутність реструктуризації змушує підприємства посилювати тиск на споживачів і лобіювати підвищення тарифів, тому це питання є суспільно-важливим.

Джерелом натхнення тексту Суспільного про який ми нещодавно згадували, очевидно, послужив текст Данкору. Бо різниця між ними два дні на користь останнього. Але якщо Данкор прямо пише, що розіслав депутатам Верховної Ради від Сумщини запити щодо пояснення мотивів голосування, то Суспільне про це не згадує, і, мабуть, їх і не розсилало. Отож, Данкор навіть зараз залишається медіа, яке досліджує теми до яких іншим місцевим медіа байдуже. А й справді, хто з них буде досліджувати якісь там реєстри з перспективою кримінального покарання. Нікчеми, що з них узяти.

Рівень нашого розчарування місцевою журналістами та політиками настільки великий, що вже ніхто навіть не вступає з ними в жодні дискусії, не залишає жодних посилань на їхніх посилань на їхніх сторінках, взагалі жодним чином не коментує. Мовчки прочитали черговий малограмотний потік свідомості та пройшли собі далі.

Днями, до речі, журналісти на Громадському радіо шалено раділи, що, нарешті Київ будуть менше вимикати, бо, мовляв «Укренерго» змінить підхід до відключень, а там же все-таки столиця і, очевидно, що у якомусь міністерстві задовбалися пішки ходити нагору, і таки натиснули на енергетиків, і які молодці ті, хто це зробив. Ми раніше думали, що радіо NV це абсолютне дно з його експертами про те, як покращилося життя на Сумщині в результаті Курської операції, але от, виявилося, що можна копати ще глибше. Вони як діти раділи, що це ж все таки столиця, мегаполіс, виконуються державні функції, тому іншим треба поставитися з розумінням. Приїздіть на Сумщину, яку вже сьогодні стали вимикати ще більше, поживіть тут під ракетами, КАБами, шахедами, цинічні *ляді.

Те, що наші читачі із задоволенням почитають міркування ще й про будь-які місцеві медіа - чудово. Дякуємо Але ж ми трохи не про це. Ми винятково про ефективність процесу. Ви бачите, щоб хтось робив якісь висновки, брав суспільно-важливі теми, писав та знімав про них не абияк, а належним чином з використанням, наприклад, готового, до дрібниць розжованого алгоритму, а не просто всілякі нісенітниці, які ми лівою ногою за півтора дня напишемо, чи знімемо вам не приходячи до тями і навіть без жодного гранту? Ми про ефективність, раціональність, адекватність. 👇Зараз ще буде голосувалка.

За підсумками прочитаного та переглянутого в медіа, видається, що наша аудиторія була права, коли рекомендувала нам зосередитися на контенті та роботі саме Суспільного. Здається, що розбір всіх інших місцевих медіа буде суто «не в коня корм».

Якби в Сумах адміністрація КП дозволила собі випустити на лінію настільки брудний транспорт, то громадськість її б уже з'їла. Є обласні центри, з абсолютно неляканими чиновниками і майже повною відсутністю будь-якого громадського контролю. Але нам слід рівнятися на кращі практики управління містами, а не на гірші.

Друзі, проявляйте активність. Показуйте, що ви є та читаєте. Поставте реакції на десять останніх дописів.

Якщо вже рекламувати приватні перевезення, то винятково так. Звертайте увагу, сумчани, що пасажирські автобуси в Італії 1981 року (на хвилинку!) виглядають набагато краще, ніж автобуси в Сумах 2024 року. Естетика, чи її відсутність завжди сприяє коханню, або ненависті. Думай...те.

Хвилинка гумору, ну, або класична хуцпа, яку відкручують рекламою в соціальних мережах. 🙃 І це лише один приклад з багатогранної щоденної рекламної кампанії приватних перевізників у ЗМІ та соцмережах. До речі, коли будете вчергове бачити таку ж рекламу з критикою ще й на сторінках громадських активістів, завжди звертайте увагу, як саме вона подана, чи є там пряме посилання, назва видань, де ця реклама розміщена.

❓Отже, якому місцевому ЗМІ ми довіряємо найбільше? 🖇Слід зауважити, що список місцевих медіа, які повноцінно працювали до повномасштабного вторгнення рф і можуть працювати нині це, зі зрозумілих причин, зовсім різні ЗМІ. Тому ми беремо відтінок часу, як мінімум, за останні десять років. ✅ Найбільше заслуговує нашої довіри у цьому періоді часу «Данкор». 1⃣ Це видання, яке ніколи не піддавалося на тиск, шантаж, погрози та умовляння можновладців у своїй редакційній політиці. Не намагалося щось замовчувати, або про щось не писати лише тому, що це комусь не сподобається з владних кіл, не домовлялося з ними про співпрацю. Влада могла розмістити рекламу в «Данкорі», але поряд з нею йшла редакційна стаття, де викладалася зовсім інша точка зору, здебільшого, абсолютно протилежна. У «Данкорі» чітко розуміли, що коли якесь ЗМІ хвалить, або винагороджує влада це не привід особливо пишатися, а скоріше питання до себе: «що я роблю не так». 2⃣ «Данкору» не треба було підказувати суспільно-важливу тематику, вони самі її бачили і обирали для себе як пріоритетну. Там ніхто не огризався на громадськість, мовляв, якщо ви самі все розумієте і знаєте як треба, то й беріть і пишіть самі. Бо розуміли різницю між громадською діяльністю і роботою журналістів. У «Данкорі» висвітлювалися теми, яких нині взагалі ніхто не торкається, вважаючи їх заскладними. 3⃣ «Данкор» можна було читати без закочування очей і запитання, «як же можна було пропустити і не задати чиновнику, чи експерту оте, чи інше питання». Їхні тематичні публікації не виглядали, як ковзання по поверхні, там була видна глибина занурення журналіста у тему. Окремі статті, чи розслідування могли писатися і по декілька місяців поспіль, поки не було зібрано достатньо даних, поки вони не ставали достатньо довершеними. У цьому плані «Данкор» добре поєднував у собі переваги «швидких» і «повільних» медіа із новинами та аналітикою. 4⃣ «Данкор» не підбирав «своїх» експертів, чи коментаторів, чим дуже грішать інші місцеві медіа, надаючи можливість говорити винятково зручним, дружнім для редакції, або влади людям, незалежно від їхньої справжньої компетентності в тих, чи інших речах, або обізнаності про щось. «Данкор» не підміняв реальність підробними «розмовляючими головами», яким дуже треба в політику, він відображав дійсність таку як вона є - геть різноманітну. 📌 Нинішній час не надто підходить для існування якісних медіа такого рівня, у цьому плані «Данкор» явно обігнав свій час. Десь з 20-21 року це видання підтримується в мінімальному форматі, здебільшого, як новинна стрічка. Сподіваємося, що після зупинення війни «Данкор» таки зробить перезавантаження та отримає друге дихання, бо поки жодного аналогу не з'явилося.

Суспільне Суми мало не вперше за три останні поцікавилося як саме голосують депутати Верховної Ради від Сумщини і то винятково тому, що це торкнулося їхніх корпоративних інтересів як журналістів. ✅ В адекватних же країнах журналісти місцевих ЗМІ вдаються до аналізу голосувань їхніх депутатів з чутливих для суспільства питань з частотою приблизно раз на кілька місяців. Не дивно, що там обізнаність виборців про діяльність депутатів набагато вища, ніж у нас, де більшість виборців не можуть навіть назвати прізвище депутата по своєму округу і найчастіший коментар про депутатів це: «а що вони взагалі роблять». 😈 У цьому пряма провина медіа, які розглядають висвітлення діяльності депутатів не як необхідне інформування виборця з метою формування громадянського суспільства (як чистити зуби не менше двох разів на день), а як елемент піару, чи політичної боротьби, а тому чекають поки їм занесуть за рекламу, або за антирекламу когось. Про якісь інтереси виборців, суспільний інтерес, громадський контроль узагалі не йдеться.

Сумська МВА готується до розірвання договору із переможцем тендеру на будівництво другої черги секторів поховань на сумському Ново-Центральному Баранівському кладовищі - ПАТ "Сумбуд", повідомило Суспільне з посиланням на начальника Сумської МВА Сергій Кривошеєнко. "З нашого боку було прийняте рішення щодо однозначного розірвання договору. За словами начальника МВА, Державна аудиторська служба України зробила висновки після моніторингу процедур закупівель. Раніше ж у листі-відповіді Суспільному департамент інфраструктури міста повідомляв, що "висновки про порушення законодавства у сфері закупівель від уповноважених органів не надходили". ✅ Це нечисленний приклад того, як і журналісти різних видань а, згодом, і профільні чиновники адекватно виконали свою роботу. Здебільшого так не буває і жодні тендери з завищеними цінами та заздалегідь відомими потрібними владі виконавцями ніхто не відміняє. 📌 Утім, на цьому прикладі варто зрозуміти, що будь-який контроль може здійснюватися лише поєднанням спільних зусиль. Це сума факторів, синергія, а також і збіг певних обставин. Здебільшого, різноманітні ЗМІ та громадськість не вміють поєднувати зусилля. Досягнення результату - це про співпрацю.

Бачимо чимало обговорень у соцмережах про те, що чиновники міськради їздять по закордонам за бюджетний кошт з сумнівною користю для громади, або й взагалі без такої. При чому мова йде вже не про якусь одиничну поїздку, а вже про масове явище. Цікаво, чому про це пишуть лише в соцмережах і месенджерах, але жодної уваги не приділяють офіційні ЗМІ. Що заважає спитати у певної чиновниці (чиновника). Ось ви їздили туди-то, потім ось туди, а ще туди, якою була користь для громади, в чому вона конкретно полягає. Щоб конкретно, чітко, без різноманітних домислів та маніпуляцій в соцмережах. 🙃 Це ми так робимо вигляд, що у нас існують якісь ЗМІ та вони навіть здатні ставити запитання.

Європейський інвестиційний банк повідомив про надання понад 60 млн євро кредитів під гарантії ЄС на відновлення ділянки дороги М-01 та інвестицій в громадський транспорт Києва, Одеси та Сум, інформує ЦТС "Інвестиції не лише відновлюють важливі транспортні сполучення, а й надають підтримку повсякденному життю українців, забезпечуючи мобільність, безпеку та економічну взаємодію", - зазначила віцепрезидентка ЄІБ Тереза Червінська, відповідальна за діяльність банку в Україні. Один з проєктів, на який надають кошти, передбачає відновлення ділянки автошляху М01, що проходить Київською і Чернігівською областями та постраждав під час бойових дій. Зокрема, йдеться про ділянку Київ - Чернігів - Нові Яриловичі як складову проєкту "Європейські дороги України ІІ". На цей проєкт передбачено 43,48 млн євро. Другий напрямок - модернізація громадського транспорту у Києві, Одесі та Сумах, зокрема йдеться про нові автобуси, тролейбуси і трамваї, запчастини та інше обладнання для обслуговування парку. Київ має отримати нові автобуси, Одеса - трамвайні вагони українського виробництва, Суми - тролейбуси. На це спрямовують 17,25 млн євро. ✅ Транспортна громадськість Сум нагадує, що тролейбуси, (якщо вже таки вирішили їх брати), мають бути винятково з подовженим автономним ходом. Власне, ми взяли б автобуси, але нас у цьому випадку не питали. 🙃

Власне, Геннадій Мінаєв писав це щодо проблеми роздачі інтернету від Києвстару, але суть конкретної ситуації проблеми неважлива. Важливий висновок, з яким ми погоджуємося. Громадська активність (окрім, звісно ж, донатів на фронт) неймовірно низька, толку ніякого.

Картинка для розуміння рівня нікчемності місцевих ЗМІ. 🙃 ✅ Розумійте нас правильно: новину про привітання дітей можна перекопіювати, нічого крамольного тут нема. Але варто розповідати і про те, що мовчать: про це, а також про оце. Але ніт, бо синекура на короткому паску. Годують читачів копіпастом. Утім приватні ЗМІ не за наші податки, здебільшого, ще гірше.

Дмитро Живицький з оглядом ситуації на Сумщині: https://youtu.be/cPB7aHFHX-k?feature=shared