Історія України 🇺🇦 ЗСУ ❤️

🗺 Друзі, до вашої уваги добірка українських каналів авторства патріотичних та свідомих однодумців, яким ніколи не какаяразніца, а Україна завжди - Понад Усе. Єднаймося! 🇺🇦Історія України - крутезний канал про справжню історію України, яку зобов'язані знати всі. 🇺🇦Оперативний ЗСУ - мілітарний ресурс №1. Не хайпом, а ділом! 🇺🇦Анатолій Штірліц - полковник ЗСУ, журналіст та військовий блогер. 🇺🇦Український Наступ — палим руzню з 2014. Не зупиняємось. 🇺🇦Андрій Смолій - політичний екcперт: український погляд на світ та боротьба з руzкім міром. 🇺🇦Фашик Донецький - тут роспропаганду помножують на нуль. 🇺🇦ЗСУ. Війна з окупантами - аналітика і новини про війну. 🇺🇦Радикальня - взлом кацапів, пранки та українофільство. 🇺🇦Скадовський Захисник - без зради, без шкідливих постів та порожніх очікувань. 🇺🇦Спротив Маріуполя - боротьба маріупольців в окупації. 🇺🇦Територія права - юридичний канал зрозумілою мовою. 🇺🇦Міністерство бізнесу - ненудне медіа про бізнес, стартапи, економіку та гроші. 🇺🇦ПЕТРУШЕВСЬКИЙ - веселий ведучий хіт-параду зашкварів. 🇺🇦РАША-ПА-РАША - твоя стрічка новин! 🇺🇦ГРОМ - препарація кацапні офіцером ЗСУ, аналітика навколополітичного простору, з гумором. 🇺🇦Україна Наживо - оперативні новини, моніторинг ракетних загроз. 🇺🇦Українці пишуть - думки українців, завжди з гумором! 🇺🇦Книжковий бункер - авторський блог книголюба. 🇺🇦UKRCHAN — українізація ваших інтернетів. Працюємо 24/7 🔪 🇺🇦SPRAVDI - центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. 🇺🇦Історичні документи — сховище надзвичайно цікавих українських артефактів. 🇺🇦Nachtigall - інформація - це зброя. 🇺🇦Крінжарня - тут буяє сарказм, іронія та висміювання кацапні. 🇺🇦Алгоритм - ретранслятор новин із Reddit. Все найцікавіше. 🇺🇦Кінокраїна — про кіно, яке дійсно варто подивитись. 🇺🇦Lobby X - працевлаштовуємо задля прогресу і перемоги України. 🇺🇦Погляд Назара - офіцер ЗСУ Владислав Назаров. 🇺🇦Андрющенко.Time - офіційний канал не дуже офіційних думок про Маріуполь. 🇺🇦Олександр Радіч - ловити кожну мить потрібно завжди. Час Каіросу - твій путівник! 🇺🇦Max Gadyukin – бородата ненависть із мундштуком. 🇺🇦К'ю Ай - інтелектуальний журнал. 🇺🇦Незламні - Україна понад усе! 🇺🇦Ціна держави - все про економіку, ваші податки, підприємництво. 🇺🇦Соціальні новини. ВПО - ресурс для переселенців. 🇺🇦Вісник веселої русофобії - хороші новини для нас і погані для руzні. 🇺🇦Голос Криму - Українського! 🇺🇦Доброго вечора, ми з України - твій вірний друг в українському телеграмі. 🇺🇦Україна спортивна - український спорт має бути насправді українським. 🇺🇦Воїни України - слава нашим незламним воїнам! ⬇️В один клік підписатись на теку «УкрТГ» можна за посиланням нижче: https://t.me/addlist/VADkvqZkWGI5YTBi ✅Підписуйтесь! Підтримуйте щиру істинно українську позицію! Слава Україні! Слава ЗСУ! Разом до перемоги! 🇺🇦⚔️

📰🇺🇦У травні 1933 року світ побачив перший номер газети "Українське слово" ("La Parole Ukrainienne") в Парижі. Сьогодні це - найстаріше українське періодичне видання, що продовжує друкуватися у Франції. З самого початку газета стала неофіційним бюлетенем проводу українських націоналістів у Франції. Тижневик первісно друкувався на 16 сторінках на друкарській машинці. До середини 1934 року наклад досяг 600 примірників. Головним редактором до липня 1934 року був Олександр Бойків - секретар голови проводу українських націоналістів. З липня 1934 року оновлене «Українське Слово» вже друкувалося на 4 сторінках високим друком. Газету очолив новий головний редактор - член проводу українських націоналістів, досвідчений журналіст Володимир Мартинець. Газета з бюлетеня ОУН перетворилася на ідеологічно-політичний тижневик, який висвітлював проблеми і події політики, історії, культури з широким оглядом українського життя у світі. Серед відомих співробітників: Микола Сціборський, Микола Капустянський, Олег Ольжич, Дмитро Андрієвський, Євген Онацький, Богдан Кентржинський. 1939 року газета завдяки коштам, зібраним українцями з усього світу, купила обладнання для власної друкарні, і видавцем замість УНС стала Перша Українська Друкарня у Франції (ПУДуФ). Сьогодні газетою опікується Жан-Поль Пилипчук - француз із українським корінням, головний редактор видання. 🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

LOBBY X ARMY: Друзі, ми продовжуємо рекрутувати до українського війська 💪🏻 Тож до вашої уваги добірка актуальних військових вакансій. Обирайте напрям та долучайтесь до Сил Оборони: 💻 IT: • Аналітик техпідтримки інформаційних систем до Окремого спеціального центру електронної підтримки • Керівник ІТ напряму до 12 окремого загону спецпризначення • усі IT вакансії 📻 РЕБ/РЕР: • Оператор РЕБ до 44 ОМБр • Оператор РЕБ до ССО • усі РЕБ/РЕР вакансії ✈️ Авіація: • Старший авіаційний технік-інструктор до 38 Навчального центру Повітряних Сил • Авіаційний механік до 3 БрОП «Спартан» • усі авіаційні вакансії ☄️ Артилерія: • Номер обслуги артилерійської батареї до 71 ОЄБр • Артилерист до спеціального полку «Rangers» • усі артилерійські вакансії 🛩 БПЛА: • Пілот-оператор БПЛА до 412 окремого батальйону безпілотних систем 101 ОБрО ГШ • Оператор БПЛА до батальйону безпілотних систем 54 ОМБр • усі БПЛА вакансії 📞 Зв'язок: • Телефоніст-лінійний наглядач до взводу зв'язку 11 окремого батальйону спеціального призначення 112 ОБрТрО • Радіотелефоніст до 416 окремого стрілецького батальйону • усі вакансії за спеціальністю зв'язок 💥 Зеніт: • Стрілець-зенітник до 47 ОМБр • Стрілець-зенітник до 405 окремого стрілецького батальйону 32 ОМБр • усі вакансії зенітників 🗺 Командування: • Командир взводу десантно-штурмової роти до 37 ОБрМП • Командир стрілецького взводу до батальйону 108 ОБрТрО • усі вакансії до командування 📦 Логістика • Такелажник до Сил Логістики • Експерт зі складської логістики до Сил Оборони • усі логістичні вакансії 🏥 Медицина: • Фельдшер до 13 державного пожежно-рятувального загону ДСНС • Терапевт до 3 ОШБр • усі медичні вакансії 🕹 Механізація: • Номер обслуги БМП до 56 окремого батальйону 104 ОБрТрО • Механік-водій до танкового батальйону 43 ОМБр • усі вакансії за спеціальністю механізація 🫂 МПЗ: • Офіцер групи психологічного супроводу до 2 механізованого батальйону К-2 54 ОМБр • Капелан до 37 окремої бригади зв'язку • усі МПЗ вакансії 📝 Навчання: • Інструктор з бойової підготовки до підрозділу зв'язку НГУ • Офіцер відділу організації навчального процесу до Сил ТрО • усі вакансії за спеціальністю навчання 📸 Пресслужба: • SMM-менеджер до ОПБр • Офіцер служби зв’язків з громадськістю до 81 ОАеМБр • усі вакансії до пресслужб 🪖 Піхота: • Військовослужбовець зі знанням іспанської мови до 2 Інтернаціонального Легіону • Гранатометник до 515 окремий батальйон спеціального призначення 1 ОБрСпП • усі вакансії в піхоту 🛠 Ремонт: • Механік до 126 ОБрТрО • Старший механік до 109 окремого батальйону 109 ОБрТрО • усі вакансії за спеціальністю ремонт 🥷 Розвідка: • Розвідник до 244 окремого батальйону 112 ОБрТрО • Дешифрувальник розвідувальних матеріалів до 18 Слов'янської бригади • усі вакансії в розвідку 💣 Розмінування: • Начальник відділення піротехнічних робіт до 2 Спеціального центру швидкого реагування ДСНС • Сапер до 250 окремого батальйону 114 ОБрТрО • усі вакансії за спеціальністю розмінування 🎯 Снайпінг: • Стрілець-снайпер до 190 окремого батальйону 123 ОБрТрО • Стрілець-снайпер до 225 окремого штурмового батальйону • усі снайпінгові вакансії 🌊 Судноплавство: • Судновий механік-моторист до Річкового дивізіону ВМС • Рульовий-сигнальник до Річкового дивізіону ВМС • усі вакансії за спеціальністю судноплавство 🚘 Транспорт: • Тракторист до 23 інженерно-позиційного полку • Водій-електрик до 112 ОБрТрО • усі транспортні вакансії 🗂 Штаб: • Начальник фінансово-економічної служби до 129 окремого батальйону 112 ОБрТрО • Бухгалтер із первинної документації (облік матеріалів) до 46 ОАеМБр • усі штабні вакансії 📌 Інше: • Швець-кравець до Сил Логістики • Кочегар до 128 ОГШБр • усі вакансії в категорії «інше» Надсилайте відгуки на вакансії та рекомендуйте друзям 📩 Разом до перемоги 🇺🇦 Фото: Diego Herrera

🗺⚔️🟥«Борітеся — Поборете: вам Бог помагає». Листівка ОУН. 🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🇺🇦🗓 29 квітня 1918 року Павла Скоропадського проголошено гетьманом України. Навесні 1918-го Центральна Рада стрімко втрачала свій авторитет, чому сприяли відсутність боєздатних збройних сил, що не могли ефективно протидіяти більшовикам, невирішеність нагальних соціально-економічних проблем, постійні суперечки всередині фракцій і особисті протиріччя між лідерами Центральної Ради. Як згадував Євген Коновалець: «Швидко ми були примушені ставитись критичніше до діяльності діячів Центральної Ради, бо бачили що їхня політика вводить у краю, замість ладу, щораз більшу анархію, яка не тільки виключає організацію війська, але веде державу до неминучої руїни». 28 квітня прем’єр-міністр уряду УНР Всеволод Голубович звів нанівець всі успіхи Кримської групи полковника Петра Болбочана, а вже ввечері німецька військова влада заарештувала двох міністрів безпосередньо під час засідання Центральної Ради через причетність до викрадення київського банкіра Абрама Доброго. Як свідка було затримано й голову уряду (пізніше з’ясувалося, що до викрадення свого співгромадянина були причетні майже всі урядовці). Уряд Центральної Ради із самого початку не задовольняв німецьких союзників з огляду на неспроможність забезпечення виконання договірних умов щодо поставок хліба й сировини. Вони почали шукати йому заміну і знайшли порозуміння в особі нащадка гетьманського роду, царського генерала і колишнього командувача Першого українського корпусу Павла Скоропадського. Останній спирався на підтримку Української демократично-хліборобської партії та Союзу земельних власників. «Я все більше переконувався, коли я не здійсню перевороту тепер, у мене завжди залишатиметься відчуття, що я є людиною, яка задля свого власного спокою втратила можливість врятувати країну, що я боягуз і безвольна людина, – писав Скоропадський. – Я не сумнівався у користі перевороту, навіть якби новий уряд не зміг довго протриматись». У спогадах Павло Скоропадський описує, як напередодні з’їзду хліборобів, 28 квітня, «замінив свою звичайну військову черкеску на цивільне вбрання… і візником поїхав до скверу, де стоїть пам’ятник Святому Володимирові. Мені хотілося на самоті обдумати те велике діло, що я звалював тепер на свої плечі; мені хотілося розібратися в своїх власних думках і намірах… Я наблизився до пам’ятника і сів на лавку близько від нього. Народу майже не було. Тихий світлий весняний день нагадував про народження нового життя. Переді мною чудово вимальовувався наш Дніпро, свідок не таких ще переворотів! Поза Дніпром розгорталася безмірна далечінь рідної мені Чернігівщини. Я довго, довго сидів, милувався краєвидом, образи минулого мого краю один за другим виникали перед моїми очима; я намагався уявити собі його майбутнє… “Хай буде, що буде, а йти на це діло я мушу. Потраплю врятувати мій край – буду щасливий, не здолаю цього зробити – буду мати чисту совість, бо не маю я особистих цілей”». З’їзд хліборобів розпочався об 11-й годині 29 квітня в приміщенні київського цирку. На нього прибули понад 7 тисяч делегатів із восьми українських губерній. Попередньо планувалося, що першого дня з’їзд обмежиться лише підготовкою учасників до сприйняття ідеї про необхідність «сильної руки» для наведення ладу в країні. Однак, коли після однієї з промов було запропоновано оголосити Павла Скоропадського гетьманом, присутні сприйняли це з неймовірним ентузіазмом і шаленими оваціями. Учасники з’їзду вирушили на Софійський майдан, де було проведено урочистий молебень, а архієпископ Никодим у Софійському соборі миропомазав гетьмана. Пізно ввечері прихильники гетьмана стали займати урядові і стратегічні об’єкти, заволодівши Державним банком, військовим міністерством і міністерством внутрішніх справ. Переворот пройшов майже без опору, загинули лише кілька осіб. 🇺🇦Були обнародувані «Грамота до всього українського народу» та закон «Про тимчасовий державний устрій України», в яких Павло Скоропадський оголошував Центральну Раду розпущеною, сповіщав про перехід влади в свої руки і проголошував створення Української держави. 🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🗺🛳29 квітня 1918 року над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі був піднятий український прапор. До 6-ої години вечора в Севастополі на лінкорах, крейсерах, деяких есмінцях були спущені червоні прапори та підняті українські. Штабний корабель «Георгій Побідоносець» стояв під сигналом «Обійняв командування українським Чорноморським флотом. Адмірал Саблін». Після цього до Києва та німецького штабу було надіслано відповідні повідомлення. Зокрема, в телеграмі до Києва зазначалося: «Цього числа Севастопольська фортеця і флот, що перебувають у Севастополі, підняли українські прапори. Командування обійняв контр-адмірал Саблін». Незабаром німецьке командування від імені Центральної Ради надіслало відповідь на радіограму М.Сабліна, в якій прохали його, як командувача флотом, видати наказ про підняття українських прапорів в Керчі до 8-ої години 30 квітня. 🗓Дата 29 квітня стала днем зародження Українського військового флоту. 🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🇺🇦❤️‍🩹Наказ по Запорізькій збірній дивізії ч. 20 з оголошенням наказу по військах УНР від 19 квітня 1920 р. ч. 18 про взяття міста Вознесенська та офіційне запровадження вітання «Слава Україні» в Армії УНР. 28 квітня 1920 р. 🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

​​🕯🗓28 квітня 1947 року розпочалася військово-політична операція польської комуністичної влади «Вісла», що полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. Проводили акцію під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні. Однак у документах з грифом «таємно» йшлося про «остаточне розв’язання української проблеми в Польщі». Вигнання нацистів зі Східної Європи в 1944–1945 роках супроводжувалося встановленням в цьому регіоні комуністичних прокремлівських урядів. Місцеві комуністи відразу приступили до масштабних репресій з метою упокорення населення. Одним із інструментів, які вони використовували, стали масові депортації. 9 вересня 1944 року маріонеткові Комітет національного визволення Польщі й уряд УРСР уклали угоду про «взаємний обмін населенням»: українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі. На виконання цієї угоди у 1944–1946 роках із Польщі до УРСР було переміщено понад 480 тисяч етнічних українців. Після закінчення терміну угоди у Східної Польщі залишалося близько 150 тисяч українців. Радянська влада відмовилася приймати їх на територію УРСР. Тому виник задум переселяти українців углиб Польщі на малозаселені західні та північні її землі. Підготовка виселення почалася у другій половині 1946 року. У серпні Відомство інформації та пропаганди в Любліні повідомило, що «…загальна думка поляків із теренів [охоплених діями УПА] домагається виселення українського елементу повністю – чи в Радянський Союз, чи на Західні землі…». Восени повітові відділення інформації та пропаганди мали скласти списки українських сімей, які залишилися після попереднього переселення, або самовільно повернулися з УРСР. «[У 1944–1946 роках] багато одиниць і навіть родин сховалося у лісах або прикордонних місцевостях на території Чехословаччини і потім прямісінько (через кордон) повернулись до своїх осель, стаючи базою для банд УПА та небезпекою для нас на майбутнє. У зв'язку з тим, що Радянський Союз вже не приймає назад цих родин, необхідно навесні дійсно провести енергійну акцію переселення цих людей окремим родинами в розпорошенні по цілих землях, де вони швидко асимілюються», – йшлося у звіті заступника начальника Генерального Штабу Стефана Моссора голові державної комісії безпеки, міністрові національної оборони Міхала Ролі-Жимерського. 28 березня 1947 року українські повстанці із лісової засідки вбили віце-міністра оборони Польщі Кароля Свєрчевського. Ця подія стала приводом для початку депортації. Наступного дня зібралося Політбюро ЦК Польської робітничої партії. Спочатку план називався «спеціальною операцією «Схід» і включав одночасне проведення депортації та бойових дій проти УПА. Згодом його перейменовано на «Вісла». Було створено оперативну групу «Вісла», яка налічувала близько 21 тисячі військових. Операція тривала до 29 липня. Українців примусово виселили з їхніх етнічних територій і розпорошили по північній і західній частині Польщі. Під час акції владні підрозділи вдалися до насилля – палили українські житла, руйнували церкви та українські цвинтарі. З квітня до липня 1947 року оперативна група «Вісла» провела: 6 357 бойових акцій, ліквідувала 1509 повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок, заарештувала майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні, 3936 підозрюваних у співпраці з УПА ув’язнили в концтаборі Явожно. Унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців. За три місяці малу батьківщину втратили від 137 до 150 тисяч осіб. Урядовим декретом від 27 серпня 1949 року українців позбавили права на господарства, з яких вони були виселені, і на залишене там майно. Комуністична влада намагалася виправдати проведення цієї акції, представляючи її виключно як антиповстанську операцію. Цією тезою досі послуговуються деякі польські історики та політики. Насправді ж головною метою було цілковите виселення українського населення, а не лише ліквідація відділів УПА. 🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🟥⚔️26–28 квітня 1945 р. відбувся бій УПА під Радеховом. Метою атаки Української Повстанської армії на районний центр Радехів було звільнення політичних в’язнів із місцевого табору. Підпільникам було відомо, що в Радехові совєцькі каральні органи утримують близько 200 осіб. Курінний УПА Василь Василяшко («Перемога») скликав напередодні атаки нараду, в якій визначив задачі і відтинки фронту для кожного підрозділу. Пізно ввечері 26 квітня 1945 р. сотня Василя Василяшка «Галайда-1» разом з загонами «Перебийніс», «Тигри», «Пролом» та «Кочовики», а також бойовою групою Служби Безпеки ОУН під проводом Дмитра Куп’яка («Клея») розпочали атаку. Гранатами були знищені будинки нквд, окупанти в паніці потікали. Повстанці захопили табір і звільнили звідти понад 200 політв’язнів. Після цього повстанські відділи відступили з міста і зайняли позиції на горі між селами Тишиця і Воля (Волиця) Радвенська. По дорозі відділ «Кочовики» наткнувся на супротивника і прицільним вогнем знищив 15 енкаведистів, решта відступили. 28 квітня енкаведисти стягнули підкріплення і великими силами 2-го прикордонного загону нквд пішли з усіх сторін в наступ на позиції повстанців. Протягом десяти годин повстанці відбивали всі атаки, а коли стемніло, сильним ударом прорвали ворожий стрій і відійшли в ліси. 🕯В бою під Радеховом загинули близько 170 повстанців і ще 200 були поранені. Енкаведисти втратили до 450 убитими і 300 пораненими. 🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

📰🔱"Про большевиків Петлюра сказав: "Як червоні так і чорні є Москалями. - Вони всі є імперіялісти. Вони хочуть неподільної росії - росії поневолених народів... "Ми не хочемо російської культури",— говорив він. 💛"Се є хороблива культура - культура душевного розладу. Ми хочемо цілковитої независимости від росії". З допису кореспондента американських часописів Вільяма Цукермана про розмову з Головним Отаманом військ УНР Симоном Петлюрою у Варшаві. 🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!