✙splendoris apparent✙

Щоб у Верховній Раді не реєстрували таких дибільних законопроектів як податок на бездітність (який окрім того, що непрохідний, на практиці призвів би до збільшення випадків умисного заподіяння собі безпліддя), адмінша подала пропозиції до Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року. Сподіваюся, лист почитають, бо я рахую, що оновлення системи пільг для багатодітних сімей, навчання побудові ненасильницких сімейних стосунків, свідомому батьківству/материнству та розвиток програм у сфері репродуктивної медицини - будуть мати кращий ефект ніж  податок в 1% за відсутність дітей (ніхто не буде народжувати 3 дитини, щоб не платити 1% від зп. Народити і виростити дитину - значно дорожче). На жаль, демографія - це трошечки не сфера простих рішень в сучасному світі.

Панове, збір! Цього разу ми вперше збираємо на АВТО! До нас звернулися бійці 4 БШР Рубіж. Збиратимемо на Mitsubishi L200 2008р. Загальна сума: 250 000 грн. І ми маємо місяць на закриття цієї потреби. Тож просимо про максимальну активність: донат, поширення, долучитись дружньою банкою) Реквізити: https://send.monobank.ua/jar/4LejukTRC4 5375 4112 1833 4725 Для зв’язку і ваших питань: @ViazovchenkoB і @Skarlet_fire

Адмін оновився Оновіться і ви

Щоб ви розуміли, деякі статті 2022-2023 були записані спершу вручну, а тоді вже переписані на ноут і це був не те, щоб жахливий в емоційному плані час. Тоді ще й зв'язок зникав разом зі світлом, неможливо було навіть з волонтеркою рішати через мобільний інтернет. І залишалося буквально читати+писати руцями. Щось у цьому було такого медитативного, мушу сказати, бо світ буквально ніби завмирав

Хм, долучення до традицій цього вечора зайшло трохи задалеко, повертаємося до типових занять часів палеоліту. Або хоча б 2022 року. Настав час згадати, як писати руками і відправляти документи поштою🌚

Іноді мені випадає таке щастя, як долучитись до збереження локальних традицій. З паном адміном потрапили на виведення овечок на полонину. Зараз всі думки і дії направлені в основному на волонтерку або інші способи долучитись до захисту країни, однак вважаю, що коли є змога долучитись до культурних подій, то це варто робити. Дуже крута подія, насправді. З культурної точки зору досить цікаво: спершу на фермі проводиться молитва, щоб з овечками все було добре в горах і священик кропить отару свяченою водою. Але коли овець виводять на дорогу, то проганяють над ватрою, що є повністю язичницькою травневою традицією у народів, які займаються скотарством. Поки отара підіймається в гори - дійсно люди збираються всім селом, гарно вбрані, хто не йде разом з овечками з ферми на полонину, той хоча б виходить до дороги, діти бігають, махають руками до процесії. Соціалізація10/10. Той випадок, коли приємно бути разом з іншими людьми. Вважаю, що це чудово, що традиціями займаються і популяризують навіть в умовах війни. До речі, щоб ви знали, вівчарство в Карпатах теж потрапило під репресії в часи совка. По-перше, депортації людей і колективізація. По-друге, змішування: я достеменно не знаю, чим не догодили овечки карпатської породи, але їх заміщували кавказькими. По-третє, корови більше схвалювалися як худоба, ніж овечки. Кілька років тому знімали сюжети про те, що найближчим часом вівчарство в Карпатах в принципі зникне, але якраз після цього воно почало відроджуватись. Так що, схоже, привернення уваги людей – працює. А ще приємно бачити, що такі от традиційні ініціативи, навіть коли оформлені як бізнеси – це свідомі бізнеси, які також допомагають ЗСУ (деякі навіть засновані ветеранами) і з повагою ставляться до навколишнього середовища, не тільки зберігаючи традицію як вона була, але й розвиваючи і вдосконалюючи її. Овечки мають довгі хвости, approved✅

Можна вважати це анонсом😁 Загальний збір не екскаватор, до речі, вчора закрився і скоро по ньому буде звіт. Дякуємо всім, хто долучався

Кожного разу, коли думаю про контент, з'являється новий збір 🌚

«Азову» — 10 років. Це шлях від кількох десятків добровольців, що мали лише мотивацію і віру в справедливість, до бригади спеціального призначення — одного з найбільш ефективних підрозділів Сил оборони. Маріуполь, Мар’їнка, Іловайськ, Широкине, Бердянське, Водяне, Сопине, Гнутове, Лебединське, Пікузи, Павлопіль, Світлодарська дуга. І знову Маріуполь. Велика Новосілка, Оріхівський напрямок, Кремінські ліси. Цей шлях не був простим, нам є кого шанувати, є про кого згадати, але немає часу складати руки. Бо наш обов'язок — продовжувати справу тих, хто не дожив до цього дня. Наша найбільша мотивація — помста і боротьба за побратимів, які досі знаходяться в полоні. Сьогодні «Азову» — 10 років. Попереду нас чекають важкі бої. «Азов» готовий прийняти їх із честю. Слава Україні.