мені не вистачає

викидаю останню сигарету за цей вечір і тяжко зітхаю, проходячи трохи далі вулицею. нервово згадую міст, на який хочеться повернутись, стрибнути з нього в темну безодню крижаної води та відчути нарешті байдужість до всього живого. хочеться так само сильно, як закурити знову. дістаю нову пачку сигарет і запальничку з вигравіюваним на ній ім'ям. шкода, що не моїм. довго розглядаю її та не відчуваю абсолютно нічого. я порожній всередині, але в цьому винен тільки я сам.

його теплих обіймів...

страху, що про мене подумаютт оточуючі, хочу жити як ото якійсь челік з аніме

щоб оточуючі люди не дивилися на мене с висока. хочу мати свою цінність.

жити самою, без мужланів і дітей

прожити все життя за своєю мрією, а не так як хочуть мої батьки

гарно виходити на фото

її дотиків

Щоночі в якомусь регіоні нашої країни під звуки повітряної тривоги люди йдуть у сховище та сподіваються дожити до наступного дня. Щоранку ми бачимо в новинах, як наші янголи- охоронці воїни ППО збивають русняві ракети та дрони, захищаючи кожного з нас. Південь Одещини вважався відносно безпечним регіоном: так близько до НАТО, що майже не було прильотів. Проте вже другий тиждень як дунайські порти стають ціллю для рашистських дронів. Військовим потрібна допомога, щоб не діяти всліпу та збивати повітряні цілі. Моя мама збирає 70 тисяч на прожектори для наших військових з ППО, що першими на півдні області зустрічають ворожі дрони з моря. Якщо ви сьогодні ще не донатили, підтримайте, будь ласка, цей збір Ціль: 70 000± Посилання на банку: https://send.monobank.ua/jar/9R414dwQPR Номер банківської карти: 5375 4112 0768 6093

його гарних зелених очей, які дивляться на мене