Діана Макарова

Може, все ж «Тупий, ще тупіший»? … вибачте, хлопчики :)

Волгу везуть... Мабуть, комбригу.

Кожен рейс на фронт має назви. Як назвати цей рейс, ми замислились...

- Дєвочка Машенька... - кажу я доньці. - А привези-но мені не цвіточок алінький, а розприскувач для саду. Бо я відро яду розвела, а розприскувач зламався. - Не питання. - каже мені дщерь мій. І привозить мені ядовий розприскувач. - От! От для чого ми народжуємо дітей! - чутно мій возглас лікованія з нашого будиночку. - Щоб було кому на старість піднести відро яду!

і знову про дрібнички... Дрібнички, які складаються у сотні тисяч. Дрібнички, які мусять йти партіями. Тому що без них не буде вибухів. не буде скидів, не буде захисту нашим військовим, не буде точності влучання. І я не знаю, не знають і інші волонтери - як довести необхідність на фронті цих дрібничок. Планшетів для коригування вогню. Антен для підсилення сигналів. Аналізаторів, без яких не буває роботи з РЕБами. Кабелів, ще тягнуть сигнал від антени до бліндажу. Скоб, які укріплюють ці самі бліндажі. Оптики, за допомогою якої наші зирять і коригують той же вогонь. Благодатний вогонь. Банка на всю цю електроніку черпається щодня. https://send.monobank.ua/jar/63tixUnKoP?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR34YtVn8-Fqn96svA2V2IgPUXN3ICj9zEzWUzGJrCnADpaz2eQidyZ46UE_aem_AY8yvichX1rYP2MaNd_Yp7MAbSDtjPLvMGNZyxUoOitB_RuJNKIT83072coeEnmuJFmxfz5vQt_O8IdDm4ixWxUz

чому ти, Ді, кожного дня отримуєш сонячний удар, чому? ... питається у мене мій коханий. чому ти, Ді, не можеш вискакувати на вулицю вранці, коли ще не така спека? ... тому що. Тому що кожного ранку в мене селектор. Тому що кожного ранку я сідаю до комп'ютера, обкладаюсь телефонами, вмикаю принтер - і понеслось. а коли вже розгреблась, коли вже план доведено до двору - я й виповзаю на вулицю. У справах вуличних. І шо? І всьо. І я тоді точно так, як ця дєвочка. Або як ця ракета. Або голос за кадром.

Зараз така купа досадних невдач, що дні я починаю приблизно так https://www.youtube.com/watch?v=JtzEf7HpgPY