✙ Intrepid Learning Lab🧃
Відкрити в Telegram
Medical, Military and General English Твоя англійська без моралпідарства Вчителькиня : @the_queen_of_penguins #інсайд #англійськавмемах #вокабуляр #граматика #сторітайм #кейс_діагноз_лікування
Показати більше1 065
Підписники
Немає даних24 години
-37 днів
-2130 днів
Архів дописів
Задала Вам свої питання, Ви посиділи, може подумали.
Отож, знову ж таки. Є три категорії дієслів, які ми зараз можемо порівнювати та включати в розмову:
Допоміжні
Модальні
Головні
В допоміжних задача - показати часову форму. Вони не перекладаються. На те й називаються допоміжними, щоб оце на себе і часточку забирати, і оце питання утворювати і скорочуватись. Вони не можуть існувати без головного.
В модальних схожа історія, але вони мають певне значення:
Показують ставлення мовця до певної дії. І знову ж таки, в модального в контексті має головне дієслово. Цей тип дієслів майже не пересікається з допоміжним(за винятком перфектного інфінітива).
Головне дієслово несе за собою значення діяльності, воно несе сенс, тому мінімально змінюється( по чотирьох табличках) і не рухається.
Якщо ж ми говоримо про майбутнє, то Ви звикли думати, що допоміжним там є дієслово WILL.
А що, якщо я скажу, що воно модальне і має оце часткове значення. І саме за цим значенням і використовується в реченнях майбутнього. По суті WILL - це мати бажання. Хотіти. І коли ми бачимо приклади вживання WILL для майбутнього - там про обіцянку, пропозицію, швидке рішення та погрозу. По факту, ми там скрізь можемо підставити слово "хотіти"
З цього ми до ходимо до висновку,що допоміжних слів утворення майбутнього простого часу в англійській немає. Він буде користуватись формами теперішнього або модальними.
То ж не пхайте оте WILL скрізь і всюди. Прошу Вас.
Коли вирішила вияснити, що не влаштовує учнів в моїх методах навчання....
Нарешті можу дивитись трохи в екран. Розкажу досвід, бо питаєте.
Найболючіший момент був коли їбанули спиртякою в лице і воно почало пекти як в пеклі, а мружитись не можна було. Шкіра як горіла, не інакше. Проте це в мене може бути чутлива шкіра.
Сам процес неприємний, але не болючий. Єдине що, від тебе там багато залежить, бо ти мусиш концентруватись на одній точці (зеленому світлі) навіть коли інші мигають. І це прямо ментальні зусилля, які треба прикласти, щоб втримати інстинкт подивитись на мигаючі лампочки. Власне тоді апарат не робить те, що має робити і все одно прийдеться контролювати себе. Ще коли відрізають отой клапан чи що, ти перестаєш бачити, проте мусиш інтуїтивно зберігати очі на місці, щоб вони не бігали в пошуку світла, хоча світла ти вже не бачиш.
В мене дуже чутливий епітелій і надзвичайно сухий, тому лінзу мені знімуть лише через три дні, а вчора якби не моя колега по проєкту, то я хєр би додому дійшла через те, що воно боліло піздєц. Це власне лише моя ситуація і мене про це попереджали.
Зараз не болить, очі втомлюються, є відчуття стороннього тіла в оці(там ж лінза, агов) а почухати та потерти очі не можна.🥹 Лінза не зовсім прозора,тому буває відчуття туману.
А на найближчі три місяці я на вулиці,у будь-яку погоду виглядатиму так, ніби їду на рейв.
Пан-хірург мене похвалив і сказав, що я найкраща пацієнтка дня, бо не заважала проводити маніпуляції та виконувала інструкції 🥹🥹🥹
