Акценты
Связь: @accentsPR Телеграм-канал "Акценты" включен Роскомнадзором в "Перечень персональных страниц пользователей социальной сети, объем аудитории каждой из которых составляет более десяти тысяч пользователей"
Показати більше📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу Акценты
Канал Акценты (@emphasises) у мовному сегменті Російська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 26 176 підписників, посідаючи 2 291 місце в категорії Політика та 25 232 місце у регіоні Росія.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 26 176 підписників.
За останніми даними від 02 липня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на 17, а за останні 24 години на -1, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 4.86%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 13.35% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 1 271 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 3 493 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 0.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як следствие, чиновник, армения, имущество, мэр.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“Связь: @accentsPR
Телеграм-канал "Акценты" включен Роскомнадзором в "Перечень персональных страниц пользователей социальной сети, объем аудитории каждой из которых составляет более десяти тысяч пользователей"”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 03 липня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Політика.
Она была превращена в магазин в 1926 году, а затем снова стала мечетью после возвращения чеченцев в 1957 году. Наша община долгое время пыталась выкупить участок, но условия аукциона были созданы так, чтобы мы не могли этого сделатьрассказал Батырсултанов. В администрации Казбековского района отказались от комментариев. Молчит и дагестанский внупол во главе с Махачем Омаровым. Кстати, из-за множества подобных провалов (таких, как конфликт в Ленинауле) Омарову пришлось менять руководство Управления по внутренней политике Дагестана. Но от этого проблем в республике меньше не стало. Омаров даже не пытается организовать переговоры между представителями чеченской и аварской общин, а также властями республики.
Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
