Ейдос

​​Конференція Krupa у Києві стала однією з наймасштабніших подій у світі дизайну на теренах східної Європи. У 2018-му її хедлайнером став Алан Купер, а за рік Дон Норман. На жаль, минулого року локдаун забрав можливість зустрітися, потеревенити та послухати крутих спікерів. Організатори обіцяють, що вона обов‘язково відбудеться, а поки що адаптуються до локдауну та онлайн формату і презентують молодшу сестру конференції — Krupica. 3-го квітня маємо змогу зустрітися в онлайні з: ⚡️Віталієм Фрідманом (Smashing Magazine) ⚡️Антоном Реппоненом (Anton&Irene) ⚡️Анною Юрченко (Google Health) ⚡️Марком Іваником (Reface) «Ранні пташки» відлетять уже 21 березня! Тож купуйте квиток зараз за 1300 грн (ціна після 21.03 — 2000 грн).

​​#хвилинкадизайнера Постать Віктора Папанека, як одного з найвідоміших теоретиків дизайну, була мені давно знайомою. Проте, зізнаюся, до його основної праці «Дизайн для реального світу» я дістався нещодавно. «Переконувати людей купити те, що їм непотрібно, на гроші, яких у них нема, щоби вразити тих, кому до цього нема діла — сьогодні це шахрайство стало напрочуд віртуозним» — так казав Папанек про рекламу. І ця цитата є справжнім дзеркалом усієї філософії дизайнера. Він пропагував антиглобалістський дизайн, де робота кожного дизайнера мала полегшувати життя інших людей, а заразом відобразити власне бачення світу творця. Папанек долучився до написання заповідей дизайнерам. Він сформулював наступні 5 принципів при проектуванні виробів: 1️⃣ Максимальна корисність 2️⃣ Дешевизна виробництва 3️⃣ Виготовлення в регіоні кінцевого використання 4️⃣ Максимальна простота конструкції 5️⃣ Економія ресурсів при виготовленні За своє прагнення до максимальної функціональності та простоти зі скороченням витрат на виробництво, Папанек здобув прізвисько «дизайнер сміттєвого бачка», бо спроектував радіоприймач, що міг вміститися у використаній консервній банці. Загалом Папанек зміг віртуозно поєднати як теоретично, так і практично у своїх роботах, мистецтво з ідеєю домінування функції над формою.

#хвилинкадизайнера #навчання Друзі! Наступного понеділка починається другий потік мого курсу «Психологія в дизайні продукту». Тож є ще час зареєструватися на сайті — www.uxpaths.com Коли буду читати цей курс наступного разу — не знаю, тож це гарний шанс встигнути заскочити в останній вагон. 😉 Чого будемо вчитися? ⚡️Принципам гештальтпсихології та їх застосуванні в UI ⚡️Розвивати емпатію ⚡️Законам когнітивної психології ⚡️Приймати ефективні дизайн-рішення ⚡️Краще розуміти своїх користувачів ⚡️Працювати з критикою ⚡️Краще презентувати роботу ⚡️Розумітися на якісних дослідженнях Чекаю на вас вже 15-го березня!

​​​​#хвилинкадизайнера 8-го березня компанія UXSalon, відома організацією однойменної конференції в Тель-Авіві та різноманітних воркшопів, організувала онлайн зустріч «на каву» з Аланом Купером. Івент був безплатний, проводився в дуже зручний час як для Європи, так і для Америк, і я не міг дозволити пропустити таку подію. Алан Купер відомий як «батько Visual Basic» та автор книг «Про інтерфейс» та «Психлікарня в руках пацієнтів». У моєму особистому рейтингу авторитетів та людей, на яких я рівняюся у власній роботі, Купер займає другу сходинку (на першій Дон Норман). На зустрічі Купер говорив переважно про гроші, як це не дивно 🙂 Про те, як видатні підприємці сучасності (Маск, Цукерберг, Безос та інші) приймали рішення орієнтовані виключно на власний бізнес, а не на потреби користувачів. Про те, що вони завжди керовані не якимось благими намірами створення революції в технологічному світі, а виключно зацікавленістю розвивати свій бізнес. І звідси перша теза Купера: «У нас немає жодної технологічної індустрії, немає окремої індустрії орієнтованої на інновації. У нас є лише одна індустрія — індустрія грошей». «Є дві природні для людей рушійні сили: співпраці та конкуренції. Сила співпраці — це те, на чому побудована цивілізація. І вона була уповільнена і стримується силою мотивації конкуренції. Конкуренція — це про мету, що виправдовує засоби». І кожен сам обирає рушійну силу своєї професійної діяльності. Дизайнери часто кажуть про те, що хочуть створювати новий і кращий світ. Але це неможливо, аж допоки нами рухає сила конкуренції. Й остання теза: «Коли ваша робота номер один розв’язувати проблеми користувачів, а якась зовнішня сила намагається спрямувати ваші зусилля на якусь іншу мету, то ваша робота номер один одразу змінюється на усунення цієї зовнішньої сили. Неважливо, чи має ця зовнішня сила більше економічної, або політичної сили, ніж ви. Ваша робота зрозуміла!» — ця репліка стала для мене ключовою в цій зустрічі. І постала вона як відповідь на питання дизайнерської спільноти: «Чому нам, дизайнерам, треба постійно доводити свою цінність і що з цим робити?». І те, що ми маємо роботи, а заразом і те, що ми не маємо робити виключно інтерфейси в нашій роботи — ця теза Купера дуже резонує з моїм власним баченням дизайн-процесу.

#хвилинкадизайнера #дизпсих Netflix — один із цифрових продуктів, дизайнери якого активно використовують знання психології людини та створюють насправді емоційний дизайн. Останній експеримент-шедевр від Netflix — вигадання телебачення. Так, так, телебачення. Одна з найбільших користувацьких проблем цієї платформи така, що люди марнують більше часу на те, щоби вирішити, що саме дивитися, а не на саме переглядання. Отже, зараз Netflix проводить експеримент (на обмежену аудиторію, не в прайм-тайм і т. п.): користувач заходить на платформу і йому одразу ж, без жодних зайвих попереджень, починають показувати фільм, або серіал. Звісно, вибір стрічки базується на чудовому алгоритмі, що філігранно визначає уподобання користувача. Про інші неперевершені дизайн-рішення від Netflix можна прочитати тут.

#хвилинкадизайнера #дизпсих На моєму курсі з психології для дизайнерів ми розглядаємо зокрема закони когнітивної психології. Одна з лекцій у цій темі присвячена когнітивним спотворенням. Ми розбираємося в тому, що це за явища, їхній ролі в нашому житті та, звісно, як ці знання використовувати в роботі при проектуванні користувацького досвіду. Окрім теоретичного матеріалу, що я даю під час лекцій, я також ділюся корисною літературою, статтями та різноманітними знахідками на релевантні теми. Але цього разу справжню перлину знайшов і поділився нею один із моїх учнів — сайт «Искажения», що сам по собі є витвором цифрового мистецтва, але водночас він інформативний і корисний. Тут ви знайдете концентрат інформації на тему когнітивних спотворень, відкриєте для себе деякі з них, а також ознайомитися з загальними механізмами роботи нашого мозку, пройдете цікаві тести і зрозумієте, чи є ви заручником власних ілюзій.

Чи багато ви знаєте українських дизайнерів відеоблогерів, з цікавим та корисним контентом? От і я не знав донедавна. Але тепер у моїх підписках на YouTube з’явився канал «Дизайнутий». Зацініть, наприклад, ось це відео. Сергій (так звати хлопця на відео) у 8 хвилин дає такий концентрат інформації для початківців, на який за інших умов та пошуках у гуглі пішло б багато днів. Дуже сподіваюся, що Сергій продовжить розвиток свого каналу, бо початок напрочуд чудовий! А ще в Сергія чудовий Telegram канал, обов’язково завітайте до нього в гості!

​​#хвилинкадизайнера #навчання 15-го березня розпочнеться другий потік мого авторського курсу «Психологія для дизайнерів»! Чого будемо вчитися? ⚡️Принципам гештальтпсихології та їх застосуванні в UI ⚡️Розвивати емпатію ⚡️Законам когнітивної психології ⚡️Приймати ефективні дизайн-рішення ⚡️Краще розуміти своїх користувачів ⚡️Працювати з критикою ⚡️Краще презентувати роботу ⚡️Розумітися на якісних дослідженнях 🌟 З 15-го до 26-го березня 2021 🌟 5 насичених лекцій та 1 воркшоп 🌟 30 днів доступу до записів лекцій після завершення курсу Що ще цікавого буде на курсі? 1️⃣ Цей курс підійде як початківцям, так і досвідченим дизайнерам 2️⃣ Майбутній учень має можливість самостійно обрати бажаний формат навчання 3️⃣ Лекції — це не просто начитка матеріалу лектором. Це також живе спілкування в маленьких навчальних групах, де кожен буде мати час на питання та обговорення. 4️⃣ Індивідуальна менторська робота викладача з кожним окремим учнем 5️⃣ Викладання українською ❤️ Передбачені різні формати участі й діють знижки для «ранніх пташок».

#хвилинкадизайнера Зараз я маю один невеликий проект, що передбачає дуже прискіпливу «гру зі шрифтами». Тож не дивно, що через мого доброго друга доля підкинула мені цей контент саме зараз. Тож 10-хвилинний фільм про один із найпопулярніших шрифтів XX сторіччя — Cooper Black.

​​​​#кухняOLX Декілька років тому мій добрий знайомий шукав собі на українському OLX рюкзак. Знайшов такий, що сподобався по всіх параметрах, але продавався він в іншому місті та за умови лише особистої зустрічі з продавцем. Довелося йому їхати за рюкзаком в те місто. Звідти він уже не повернувся. Бо той рюкзак продавала його майбутня жінка.

В Дніпрі організували дуже цікавий конкурс для дизайнерів і митців. Шукають 12 художників, митців, аматорів, які створять 12 дизайнів ракет. Ці макети зрештою будуть відтворені у скульптурах і встановлені в центрі міста. Проект соціальний і благодійний. Хоча мати власну роботу матеріалізовану у скульптурі в центрі Дніпра вже доволі суттєва нагорода. Організатори приймають роботи до 1-го квітня. Докладніше про конкурс за посиланням.

​​#хвилинкадизайнера У моєму світі 99 % людей просто ненавидять аудіо повідомлення. Подкасти слухають, це так, але не дай Боже відправити комусь аудіоповідомлення. Є в мене навіть такі товариші, які просто принципіально не прослуховують аудіо. Я сам не фанат і навіть подкасти для мене не найкращий формат, бо я з тих, кому «краще один раз побачити, ніж сто разів почути». І складається враження, що серед мілленіалів, яким дуже зайшов візуальний TikTok, любителів аудіоконтенту не так щоби суттєво більше… Тож чому нова аудіальна соціальна мережа Clubhouse дістала такий шалений буст і чому всі ми нею так переймаємося? І чи є в цьому продукті щось, крім хайпу та ілюзії закритого клубу?.. Хоча це аудіальна соціальна мережа, але не треба порівнювати її контент із рандомними аудіо повідомленнями в Telegram чи WhatsApp. Власне, як я це спершу зробив. 😁 Бо контекст споживання аудіо контенту інакший. У разі отримання аудіо повідомлень від наших контактів, це супроводжується великою напругою — треба знайти та увімкнути навушники, або вимкнути музику, інколи ж просто дочекатися можливості прослухати повідомлення і т. п. У Clubhouse немає цих проблем, бо користувач заходить уже готовим до прослуховування. Тобто у такому стані, коли ми відкриваємо сторінку улюбленого подкасту в Spotify або Apple Music, щоби прослухати новий епізод. Ніша все-таки нова. Як це часто буває, новий продукт виявляється солянкою із фіч, що раніше вже існували. У випадку Clubhouse — це поєднання прямого радіоефіру, подкастів та соціальної взаємодії. Ділитися своїми дописами можна в багатьох соціальних мережах, TikTok та Instagram захопили візуальну частину із фото та відео й ось тепер маємо дійсно нову соціальну мережу розраховану на аудіалів. До цього букету залишилося додати всіх тих селебів на чолі з Ілоном Маском, систему інвайтів, гарних спікерів, які можуть дати буст цій мережі та інші маркетингові ходи. І в результаті маємо цікавий, новий, корисний для любителів аудіо контенту, хайповый продукт. Проте я особисто не стану постійним і активним користувачем цієї мережі. Більшість розмов, що я встиг прослухати були хаотичні, про все й ні про що одразу. Дехто вміє в говорити, дехто не вміє, але дуже хоче. Чийсь голос просто хочеться розчути. Чим більше спікерів, тим більше безладу та відчуття втраченого часу. Для мене цей продукт ситуативного характеру — для відвідування зустрічей із певними мені спікерами, відомими заздалегідь темою та тезами виступу. Така собі платформа або для невеликих аудіо конференцій.

#хвилинкадизайнера #навчання У вівторок мав стрім із Юрою Галюком з ELEKS. Упродовж години ми розмовляли про критику, її значення та користь у роботі дизайнерів, про те як реагувати на критику, розібрали фреймворк презентації для направлення обговорення в конструктивному ключі. А вже в понеділок 15.02 на платформі UXPaths починається мій короткий (5 лекцій та 1 воркшоп), але дуже корисний курс, на тему «Психологія для дизайнерів». І є ще кілька днів для того, аби встигнути забрати останні місця. У навчальній програмі робота зі зворотним зв’язком і оволодіння навичками презентації, а також знайомство з законами гештальт та когнітивної психології, що дадуть змогу вам робити дизайн краще, ефективніше та якісніше. Більше інформації на сайті на курсу — uxpaths.com.

​​#хвилинкадизайнера #дизмат Два питання зараз мене дуже займають: 1️⃣ Чи є майбутнє в нової соціальної мережі Clubhouse? 2️⃣ Коли вже можна буде купити ці нові революційні кросівки від Nike?! Здається мені, що Nike створила чергову революцію, на кшталт застібки-блискавки та липучки. Сказати точно можна буде лише тоді, коли сам взую та протестую, але відео та коментарі творців кажуть про новий та супер зручний тип взуття.

#хвилинкадизайнера Розмова з Telegraf.design у нас вийшла дуже цікава! Говорили про стан освіти в Україні за креативними та інформаційними напрямами, про те, якою вона має бути в сучасному світі, про мій досвід роботи в цій сфері та власні освітні проекти. Звісно і про те, чому сьогодні тих освітніх курсів раптом стало так багато й тому також про те, як правильно обрати серед них якісні. Вийшов дійсно варточит на важливу й актуальну тему.

​​#хвилинкадизайнера #мистецтво У народі кажуть: «простий, як двері». Але цей вислів ми використовуємо здебільшого в зневажливому тоні. А як щодо фрази, щоби показувала простоту геніальну? Я пропоную говорити так: «Простий, як чайник Брандт». І лунає, наче прикольно, так? 😊 В Німеччині дуже люблять Баугауз. Його також оспівують деякі сучасні дизайнери, як стиль у дизайні та мистецтві, що звеличив функцію над формою. Цей стиль почався з гарного й пафосного маніфесту його засновника Вальтера Гропіуса у 1919-му році: «Ми хочемо разом вигадувати та створювати нову будівлю майбутнього, де все зіллється в єдиному образі: архітектура, скульптура, живопис — будівля, що наче храм здійметься в небо завдяки рукам ремісників, стане кристальним символом нової, прийдешньої віри». Але Баугауз припав до авангардизму в модернізмі. Це означає, що початковий маніфест спрацював не дуже й на практиці вийшло так, що він після себе залишив купу будівель, які нагадують переважно гори з бетону та й годі. Так, інколи ці гори мають цікаві форми, але здебільшого вони відлякують. Так само як і не дуже практичними виявилися інші витвори індустріального дизайну Баугаузу. Але, як це завжди буває — не без виключень! І серед них Маріанна Брандт, яка встигла долучитися до багатьох мистецьких напрямів і дизайну та стала однією з найбільш значущих діячів Баугаузу. Вона запам’яталася не лише тим, що її витвори були мінімалістичними, практичними та красивими (рідкість у Баугаузі). Вона стала єдиною жінкою, яку допустили в той час до майстерні, де працювали з металом. Їй ми завдячуємо тим, що в предметах побуту з’явилися такі матеріали, як нікельована латунь, шліфований алюміній і опалове скло. Найвідоміша її робота — чайник із набору посуду. У ньому легко простежується фундаментальний принцип Баугаузу — робити складне з простого. Водночас використовуючи виключно примітивні фігури, Брандт не зробила чайник примітивним.

#хвилинкадизайнера #дизмат Два питання зараз мене дуже займають: 1️⃣ Чи є майбутнє в нової соціальної мережі Clubhouse? 2️⃣ Коли вже можна буде купити ці нові революційні кросівки від Nike?! Здається мені, що Nike створила чергову революцію, на кшталт застібки-блискавки та липучки. Сказати точно можна буде лише тоді, коли сам взую та протестую, але відео та коментарі творців кажуть про новий та супер зручний тип взуття.

​​Пані та панове дизайнери, а також усі, хто їм співпереживає! Запрошую вас на онлайн стрім розмови на тему: «Як дизайнеру працювати з критикою?». Буде цікаво, а головне — дуже корисно! Вебінар заряджений на професійний розвиток, адже фідбек і те наскільки якісно ми його обробляємо — надважлива навичка для дизайнерів. Участь безкоштовна, треба лише зареєструватися за посиланням. Ми поговоримо про критику та психологічні особливості нашого сприйняття цього явища, про те як слід реагувати на неї і як срямовувати розмову або презентацію в річище конструктивного фідбеку. Насамкінець розберемо фреймворк «дизайн-критик сесії». Зустрінемося 9-го лютого о 19:00!

​​#хвилинкадизайнера #навчання Барабанний дріб! Цей час настав! Мій авторський курс «Психологія для дизайнерів» стартує 15.02! Навчати дизайнерів, як основам нашої справи, так і допомагати вже досвідченим спеціалістам розширювати свою експертність, стало для мене однією з основних професійних місій. Я дуже хочу, щоби сучасна освіта була не тільки цікавою і практичною, але також індивідуальною. І це один із секретних соусів мого короткого, але дуже корисного курсу. Купуючи мій курс, ви також отримаєте індивідуальні консультації, на яких ми обговоримо будь-які ваші професійні проблеми, прагнення, або навіть блоки на проєкті 🙂 Чого будемо вчитися? ✅ Вивчимо основні закони гештальтпсихології та як вони допомагають нам робити кращі інтерфейси ✅ Розберемося в тих питаннях когнітивної психології, що допоможуть нам робити кращі дослідження ✅ Навчимося правильно обробляти критику, працювати з нею та презентувати роботи ✅ Поставимо емпатію та методологію дизайн-мислення на служіння нашій кар’єрі Що ще цікавого буде на курсі? 1️⃣ Цей курс підійде як початківцям, так і досвідченим дизайнерам 2️⃣ Майбутній учень має можливість самостійно обрати бажаний формат навчання 3️⃣ Лекції — це не просто начитка матеріалу лектором. Це також живе спілкування в маленьких навчальних групах, де кожен буде мати час на питання та обговорення. 4️⃣ Індивідуальна менторська робота викладача з кожним окремим учнем 5️⃣ Викладання українською ❤️ До зустрічі на курсі! 😉 P.S. Сьогодні останній день дуже смачних цін!

​​#хвилинкадизайнера Про красу, яку ми забули. «Він дизайнер — творча особистість», — це доволі поширена на мою адресу фраза, що часто лунає від людей не дотичних до світу технологій, цифрового дизайну, або до IT. Їм важко пояснити, що я нічого не малюю, а швидше проєктую. Що там і казати, мої родичі так і не знають, чим я займаюся, бо я не зміг це все пояснити якось юзер френдлі 😁 І 5 років тому така фраза могла спричинити в мене навіть обурення. Як це так, мовляв, мене порівнюють із якимось художником, коли насправді я розв’язую проблеми людства й виводжу життя на новий за якістю рівень?! Цей юнацький максималізм уже в минулому і я собі вже вспокоївся. Ба більше, зараз я б хотів, щоби ця фраза була б хоч трішки правдою. Більшість компаній, що створюють цифрові продукти, забули про творчість і про силу краси. Ми все підкорили алгоритмам, правилам, нормам, сітками. Ми навіть генеруємо нові ідеї за чіткими методологіями та наборами правил. Ми все автоматизували. Сьогодні цілком можливо стати дизайнером без творчих здібностей та нестандартного мислення. Навпроти, нові ідеї та нестандартні рішення — це ризик для бізнесу, а краса та естетика — зайві витрати. Навіщо все це, якщо ми знаємо, чого хочуть користувачі? Тож дамо їм це з мінімальними витратами! І з погляду бізнесу, звісно, це все має сенс. Це призвело до купи напрочуд огидних речей, що заповнили цифровий вимір. Серед усіх компаній, де я працював, лише одна дійсно піклувалася про красу. Тоді я зміг переконатися на власному досвіді, що краса «працює». І зараз я із заздрістю спостерігаю за компаніями, які все-таки йдуть на ризик і вкладають час, зусилля та гроші на те, щоби розробити не просто функцію, а ще і вкласти її в красиву оболонку. Так вони дістають любов користувачів, шалену популярність та просування без зайвих витрат. Але створювати красу важко. Особливо, якщо роками нам, дизайнерам, нав’язують ідею того, що краса зайва. Перше правило, з яким знайомиться будь-який дизайнер — «естетика-юзабіліті» (aesthetic-usability effect). Ми добре знаємо (ще з 1995-го року завдяки дослідженням проведеним компанією Hitachi), що користувачі сприймають красиві продукти, як якісніші та зручніші. Тобто якщо річ має вигляд привабливіший за інші, то ми автоматично наділяємо її кращою функціональністю, хоча насправді вона може працювати так само як інші (або навіть гірше). Натомість сьогодні компанії керуються переважно бізнес доцільністю й законом Парето.