Данило Гетманцев

🤔«Впало в око» показове дослідження Інституту економічних досліджень і політичних консультацій щодо стану малих і середніх підприємств (МСП) під час війни та перспектив їх залучення до післявоєнної відбудови. Проблеми податкової політики (блокування податкових накладних, нечітке законодавство) знаходяться на 10 та 11 місці серед проблемних факторів, що обмежують зростання МСП під час війни, які «хвилюють» менше ніж кожного десятого респондента. Тоді як топ-5 проблем – це: зростання цін на сировину, брак кадрів, зменшення попиту на продукцію, розрив ланцюгів поставок, безпекові ризики. До речі, в опитуванні НБУ щодо ділових очікувань підприємств (останній випуск – квітень 2024 р.), «проблема надмірного податкового тиску також не входить у топ-5 проблемних факторів, що обмежують виробничу активність (7 місце із 11). Я згоден, що і 10% «незадоволених» - це багато, а також далекий від думки, що у нас усе добре із податковим адмініструванням. Врешті-решт, над його покращенням і працюємо, зокрема ще минулого року оперативновідкоригувавши алгоритми СМКОР і зменшивши відсоток заблокованих накладних, цифровізуючи сервіси,впроваджуючи у наше правове поле європейські директиви. Утім експертам і політикам, які так печуться за «долю малого підприємця у тенетах податкового адміністрування», можливо варто все ж таки краще вивчати «матчастину» - реальну проблематику діяльності МСП. Бути «на одній сторінці» важче, ніж у у полоні власних фантазій і міфів, але принаймні варто спробувати. Незаангажованіопитування бізнесу про проблемні фактори ведення бізнесу під час війни будуть як раз у нагоді. Не дякуйте.

Звісно, це далеко не повний перелік завдань, які треба буде вирішувати для як мінімум гальмування загострення тієї демографічної ситуації, до якої ми рухаємось (не будемо забувати, що виклик номер один – це безпекова ситуація), але без їх розв’язання точно не обійтись.

Але займатись комплексним розв’язанням проблеми треба вже зараз. Бачу декілька наступних кроків як необхідний мінімум для цього. 1. Ефективне стимулювання народжуваності та створення необхідної інфраструктури для зростання та розвитку дітей, а саме – житло та робота для молодих сімей, дитячі садки, школи, система підтримки розвитку особистості та талантів (позашкільна освіта, гуртки, секції). Якщо подивитись на результати дослідження КМІС, то там чітко вказані умови, за яких можливе повернення наших громадян з-за кордону (звісно, тих, хто розглядає питання повернення): 34% – якщо нормально працюватиме критична інфраструктура, 26% –якщо буде де жити, або пошкоджене житло відремонтують чи можна буде отримати інше, 16% – якщо буде робота, 13% –якщо буде школа чи дитячий садок для дітей. Хочу внести важливе уточнення – це не тільки умови для поверненняукраїнців з-за кордону, це ще й умови для залишення тих, хто нині перебуває в Україні. Усі ці моменти повинні найти відображення у планах і програмах відновлення України, бо ми вже стикаємось з «конкуренцією за українців», і з часом вона буде посилюватись (чому – окрема тема). 2. Подолання проблеми бідності та зменшення розриву у доходах з державами ЄС. Навіть якщо ми впораємось і дамо відповідь на згадані у попередньому пункті запити щодо інфраструктури – при збереженні (не хочу розглядати варіант «поглибленні») кратної різниці у доходах між українцями та жителями сусідніх держав (причому йдеться не про коректне співставне порівняння заробітків людей однакових професій чи схожого освітнього рівня, а про суттєву різницю між людьми з високим рівнем освіти тут і представниками найнижчих за кваліфікацією професій там) – це лише частково пригальмує потенційну міграцію та подальше загострення демографічної проблеми. Або відкладе її на певний час, коли дітей роститимуть тут, але з перспективою «назовні». А це вже – завдання розбудови в процесі відновлення економіки зовсім іншої якості, ніж та, що була в Україні за часів СРСР і здебільшого використовувалась попередні десятиліття незалежності – переважно сировинна, ресурсо- і енерговитратна витратна з низькою долею оплати праці у структурі собівартості, з виробництвом переважно застарілої та неконкурентної на світовому ринку продукції. Нам потрібна економіка, орієнтована на високооплачувані робочі місця, за рахунок ефективності в усьому здатна забезпечувати конкурентні умови оплати праці. Я не кажу про тотальний швидкий перехід «усіх і вся» до «галузей 4.0 чи 5.0» – але і металургійне, і аграрне, і оборонно-промислове виробництво теж може бути сучасним, стандартів і технологій XXI століття, а може залишатисятаким, як було 100 і більше років тому. 3. Скорочення різниці у доступності та якості надання послуг «людино-орієнтованими» сферами, насамперед – освіти (усіх рівнів) та охорони здоров’я. Ці сфери зазнали величезних руйнувань внаслідок війни. Повністю зруйновано 211 закладів охорони здоров’я та 365 закладів освіти, пошкоджено – 1604 та 3798 закладів відповідно. Робота з їх відновлення ведеться постійно (приміром, у цілому кожний другий медичний заклад у тій чи інший мірі повернуто до роботи), адже маємо продовжувати надавати базові послуги населенню усюди, де це дозволяє безпекова ситуація. Відчуваємо у цьому процесі величезну допомогу з боку наших партнерів, у тому числі й тих, хто у силу власних політичних обставин обмежений у можливостях надавати Україні пряму військову допомогу, але не має обмежень щодо гуманітарної. У цих сферах також маємо орієнтуватись на наш ключовий принцип – «будуй краще ніж було», і рухаючись на шляху нашої євроінтеграції, приділяти особливу увагу скороченню розриву у якості і доступності послуг з державами ЄС. По мірі реалізації завдання зменшення відставання у доходах це завдання набуватиме все більшого значення задля того, щоб українці залишались жити і працювати вдома, і інфраструктура могла відповідати їх зростаючим потребам і вимогам.

Декілька думок з приводу дослідження КМІС, нещодавно проведеного серед українських переселенців за кордоном, та коментарів щодо демографічної ситуації. З великою повагою ставлюся до соціологів та науковців, які займаються цією проблематикою і дають об’єктивні оцінки щодо коротко- і середньострокових перспектив. І поточна ситуація, і динаміка, і оцінки найближчого майбутнього досить тривожні (заради справедливості – вони були такими і до 2022 року, однак повномасштабна війна їх тільки погіршила). Якщо резюмувати: ▫️наші найбільші втрати – це люди, які не повернуться; після завершення війни нас може залишитись близько 25 (за іншими оцінками – 30) мільйонів, хоча ще невідомо – коли війна скінчиться; ▫️з кожним місяцем на 100-150 тисяч зростає кількість тих, хто не повернеться; ▫️за даними опитування КМІС, зараз пропорція між тими, хто більш ймовірно повернеться і менш ймовірно повернеться – вже 50/50, і чим довше триватиме війна, тим більше ця пропорція змінюватиметься на некращу для нас сторону; ▫️66% з проживаючих у Німеччині, Польщі та Чехії (а туди перебралась величезна кількість українців) нині повністю або скоріше задоволені своїм нинішнім життям там (зворотна оцінка – у 26%), 64% - або вже мають інше громадянство, або подали документи і очікують на рішення, або хочуть отримати громадянство іншої держави (не отримували і планують – 34%), а це додаткові маркери щодо перспектив повернення. 💁‍♂️Повторюся – перспективи досить складні, такі, що закладають серйозні системні проблеми під післявоєнне відновлення. Треба бути чесним – можна скільки завгодно домовлятися про залучення інвестицій та технологій, однак якщо їх нікому бути реалізовувати та впроваджувати… Демографія, структурні проблеми безробіття – це не те, що можна виправити за 5 чи 10 років. Якщо починати працювати у цьому напрямі вже зараз, не відкладаючи на час після завершення війни – на результати слід очікувати вже у 40-х роках нинішнього століття, коли почне входити в активне життя нове, наступне покоління українців, які виростуть і пройдуть певний освітній шлях (не сильно розраховую назавезення для розбудови України мільйонів осіб з країн третього світу, утім в обмежених рамках така міграція може мати місце з врахуванням всіх умов і ризиків).  

📈У 2024 році видатки бюджету на соціальну допомогу збільшаться на 7,14%. Загалом вони складуть 183 млрд. грн. проти 170,8 млрд. грн. торік. Відповідні підрахунки наводить Міністерство фінансів. Найбільшими темпами зросте фінансування: 🟢допомоги малозабезпеченим сім’ям – на 77% (усього – 20,2 млрд. грн.); 🟢субсидій на оплату ЖК-послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу – на 64% (31,5 млрд. грн.); 🟢допомоги на дітей одиноким матерям – на 63% (1,9 млрд. грн.); 🟢пільг на оплату ЖК-послуг – на 61% (17,7 млрд. грн.); 🟢допомоги дітям-сиротам та дітям без батьківського піклування - на 49% (2,4 млрд. грн.); 🟢допомоги дітям, над якими встановлено опіку чи піклування– на 44% (4,6 млрд. грн.). Загалом соціальною допомогою охоплено близько 5 млн. громадян. Попри триваючу третій рік повномасштабну війну та величезні потреби у фінансовому забезпеченні сил безпеки і оборони, виплати соціальної допомоги лишаються одним з головних пріоритетів для держави та другою за розміром статтею видатків. Вдячні усім нашим платникам податків та міжнародним партнерам, завдяки яким ми маємо можливість вчасно виконувати усі наші соціальні зобов’язання!

Цей тиждень був дуже насиченим у міжнародному плані та для забезпечення зміцнення сил оборони України. ❗️Насамперед, за 5 днів підписано 6 нових безпекових угод – з Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією та Норвегією, на додачу до дев’яти, укладених протягом січня-квітня. 💁‍♂️Це не просто «про документи» – це порядок денний довгострокового 10-тирічного співробітництва зі згаданими державами, який серед іншого передбачає виділення Україні як зараз, так і у майбутньому мільярдів євро військової допомоги, яка включає вкрай необхідну авіацію, бронетехніку, артилерію та багато іншого, а також і реалізацію цивільних програм (гуманітарних, економічних, проектів відновлення). 🇨🇿У Празі відбулась дводенна конференція міністрів закордонних справ держав НАТО, у якій також взяв участь Генеральний секретар Альянсу. Маємо декілька заяв і новин – як позитивних, так і не дуже. Насамперед, вже у червні в Україну надійдуть перші партіїартилерійських снарядів у рамках чеської ініціативи Президента П.Павела. Не всі з них, віднайдені у державах третього світу, у гарному стані, але і тут є позитивна новина – чеські зброярі доведуть їх до потрібного стану. Водночас не усі з тих держав (майже двох десятків), які запевнили про приєднання до «чеської ініціативи», виконали прийняті на себе зобов’язання, таких виявилось тільки чотири країни, а снаряди у кредит ніхто не дає... Поступово вимальовується «коаліція сміливих держав», які, попри ядерні лякалки з кремля, публічно надали нам дозвіл на нанесення ударів переданою зброєю по військових цілях на території росії. Таких держав вже десять, які санкціонували відповідні дії без обмежень, та ще дві, які окреслили максимальну дальність застосування переданої ними зброї. Наші меседжі до тих, хто ще не прийняв «сміливе» рішення, або ставить завдання перед нашими військовими попередньо ретельно переміряти відстані: ◾️західна зброя потрібна нам виключно для знищення живої сили та техніки агресора, і ворог, який стріляє з гармат і танків із Запорізької чи Херсонської області нічим принципово не відрізняється від ворога, який б’є по центру Харкова з «Іскандерів» у Бєлгородський області чи пускає смертоносні ракети зі стратегічних бомбардувальників поблизу Каспію – і ті, і ті несуть українцям смерть і горе; ◾️неможливо ефективно воювати, коли в тебе, як влучно висловились західні дипломати, одна рука (додам від себе – інколи і обидві) зв’язана за спиною. Ми заздалегідь бачили усі приготування ворога наприкінці квітня – початку травня перед наступом на Харківську область, і не могли знищувати їх угруповання на упередження, щоб ліквідувати цей напрямок у зародку – натомість  маємо вже понад три тижні десятки кілометрів додаткової лінії фронту, чимало загиблих і поранених військових і цивільних, вщент знищений Вовчанськ і десятки тисяч біженців та осіб, яких ми змушені будемо ще додатково вимушено відселити. Ми не менш, а навіть набагато більше, ніж наші союзники прагнемо якомога швидше завершити війну, бо вона йде на нашій території, забирає у нас найцінніше – життя українців, завдає величезних руйнувань. Але для наближення перемоги нам потрібні не рішення, що стримують і пригальмовують, а можливості, не обтяжені обмеженнями.

Думки про бюджетний розрив, складні рішення і до чого тут прибутки банків 🤔Нещодавно на очі впала чергова статистика фінансового станубанківської системи за перші 4 місяці 2024 року: ▫️Чистий процентний дохід (дохід від надання кредитів, операцій з депозитними сертифікатами, ОВДП) – 74,2 млрд. грн. (збільшився на 20,9% або на 12,8 млрд. грн. рік до року) ▫️Чистий прибуток – 52,1 млрд. грн. (↑на 18,3%, + 8,1 млрд. грн. рік до року) ▫️Нарахований податок на прибуток – 12,9 млрд. грн. (↑на 52,1%, + 4,4 млрд. грн. рік до року). Для порівняння увесь нарахований податок на прибуток за 2019-2021 рр. складає 14,9 млрд. грн. ▫️Рентабельність капіталу (чистий прибуток до власного капіталу) – 48,8% (для порівняння, на початок повномасштабної війни 33,3%). ▫️Норматив адекватності регулятивного капіталу – 18,4% (до війни – 18%). 💁‍♂️Отже, попри банківська система залишається прибутковою і адекватно капіталізованою. В черговий раз нагадую про це, тому що, по-перше, це не якась даність, яка «впала з неба». Це результат рішень, які приймались НБУ із початку війни у частині грошово- кредитної політики та регулювання банків, помножені на фінансову допомогу партнерів. Але сама допомога, яка до того ж почала надходити із запізненнями, без своєчасних рішень не спрацювала би.   А по-друге, хочу подякувати усій банківській спільності за їх внесок у підтримку сил оборони і безпеки. Тут вкотре подумки повертаюсь у ситуацію літа – 2023 року. Зараз від опозиційних політиків лунають дивні коментарі: «а ми попереджали, що буде розрив у фінансуванні військових видатків, чому влада нічого непі робила». Кожен має відповідати за себе. Ми у комітеті готувались. Звідси ініціативи про перерозподіл військового ПДФО із місцевих до державного бюджету, що лобіював особисто і був готовий вносити «в зал» влітку минулого року (тоді вирішили почекати проект бюджету-2024), про податок на надприбуток банків, що був внесений в парламент від комітету. Обидва рішення були м’яко кажучи непопулярними, складними, але єдино правильними. Бо за їх рахунок (+ зарахування дорожнього фонду із спец до загального фонду) ми отримали до 200 млрд. грн. на підтримку ЗСУ.   Такі ж складні і вимушені рішення по закриттю бюджетного розриву стоять перед нами зараз. Всі варіанти на столі. Дочекаємось остаточних розрахунків Мінфіну. Єдине про що можу із впевненістю казати, що ми до останнього відкидатимемо перспективу бюджетної емісії НБУ. Пряме фінансування дефіциту бюджету НБУ нестиме ризики інфляції та девальвації гривні. Це те ж свого роду податок, але на бідних, які отримують фіксовані доходи у гривні (пенсіонери, бюджетники). Це опція останньої інстанції, яку ми уникатимемо допоки є всі інші джерела (податки + внутрішні ринкові запозичення).

❕У І кварталі 2024 року обсяг зданого житла в експлуатацію збільшився на 12,3% рік до року. За даними держслужби статистики, у першому кварталі загальна площа житлових будівель, прийнятих в експлуатацію, склала 2,18 млн. кв.м. 📈Це на 12,3% більше за аналогічний період минулого року, але менше за обсяги уведення житла в експлуатацію в останній рік до війни. У регіональному розрізі, лідерами за закінченим житловим будівництвом залишаються Київська область + Київ, на дол. яких припадає 32% уведеного в експлуатацію житла, а також області Західної України із часткою 40% (насамперед Львівська область). Найменший показник – у регіонах з активними бойовими діями та наближених до фронту: Донецькій, Херсонській, Миколаївській областях. Попри зростання обсягів житла зданого в експлуатацію, поточна ситуація і перспективи на цьому ринку залишаються складними. Нагадаю оцінки з останнього звіту НБУ щодо фінансової стабільності (грудень 2023) «Спорудження житла триває нерівномірними темпами. Хоча формально роботи відновили на значній частині об’єктів, подекуди вони здійснюються неактивно. Нові забудови в останні півтора роки майже не розпочиналися, крім нечастих випадків у західних областях. Забудовники переважно завершують роботи, розпочаті ще до початку повномасштабної війни, та добудовують нові секції в наявних житлових комплексах... У довгостроковій перспективі пропозиція нового житла залишається під загрозою. Низький попит та висока собівартість будівництва, спричинена здорожчанням будматеріалів та дефіцитом кваліфікованих робітників, погіршує фінансовий стан девелоперів. Через неохочі старти нових будівництвта скрутний стан галузі, поповнення житлового фонду надалі сповільнюватиметься». Допоки триває війна обсяги будівництва нового будівництва житла залишатимуться пригніченими через проблеми як з боку пропозиції, так і попиту. Власне житло – це довгострокова і капіталомістка інвестиція, яка зважується на безпекові ризики, ризики нового будівництва з нуля, оцінку домогосподарствами свого фінансового стану у перспективі 10 і більше років. Завдання держави у цей період – фінансова допомога сім’ям, які втратили житло через російську агресію, стимулювання доступної іпотеки (програма єОселя) та розвиток форматів будівництва доступного житла для оренди/ оренди із викупом.    

З початку 2024 року у рамках державної програми «Власна справа» видано вже 1 млрд. грн. грантів. 💰Кошти на безповоротній основі отримали понад 4,1 тисячі підприємців. Усього ж від старту програми у липні 2022 року – вона стала одним з перших проектів у рамках Плану відновлення України – гранти було надано понад 17 тисячам заявників на загальну суму більше 4 млрд. грн. Віддача від програми також є відчутною – за цей час вже понад 2 млрд. грн. повернулось до бюджету у вигляді податків і зборів, створено 37 тисяч нових робочих місць. Для нас важливе продовження стимулювання і підтримка розвитку малого бізнесу, адже кожен грант – це чиясь невеличка як для держави, але дуже значуща персонально для кожного отримувача «історія», можливість збудувати чи розширити власний бізнес, працевлаштувати хоча б одну-дві людини, для яких це також важливо. Держава надає на безповоротній основі від 50 до 250 тисяч гривень, які можна витратити на оренду приміщення, придбання або лізинг обладнання, закупівлю сировини,матеріалів та комплектуючих, а також інші «виробничі потреби». Отримати відповіді на найпоширеніші запитання, а також подати заявку можна на Порталі «Дія» за посиланням https://diia.gov.ua/services/grant-na-vlasnu-spravu

Як людина з досвідом у державних лотереях, і не тільки в них, хочу порадити людині з досвідом у ломбардах перевіряти те, що йому підсовують для чергового коменту у тіктоці. Перевіряти першоджерела так, як досвідчений лихвар перевіряє каблучку. Інакше, якщо постійно поширювати і коментувати фейки вам перестануть подавати руку не тільки політики, але й ваші колеги лихварі.