Європейський нігілізм

Вже другий місяць сотня Авангарду б'ється на східному напрямку. Щоденно бійці стикаються з ворогом в тяжких кровопролитних битвах. Постійно перебуваючи під шквалом ворожих обстрілів, воїни-авангардисти героїчно боронять свою землю. Завдяки доблесті, майстерності та відданості своїй справі сотня докладає надлюдських зусиль, відчайдушно тримаючи позиції та виконуючи складні бойові задачі. ПОШАНА КОЖНОМУ ВОЇНУ ТА ВІЧНА СЛАВА ПОЛЕГЛИМ В БОЮ!

Ну різниця є, але 2 ворожих штурми в день на техніці під Тоненьким у виконанні грустних мужичків з депресивних районів Росії наводять на саме такі розмисли.

Тут аж надто якось дохуя дописувачів такого роду: 😬🤬😬 А я вам скажу: якщо ви будете лише своїми цінними помислами в коментарях інтернеті ділитися, а не підете зараз у військо, то будете потім згодом в Чебурнеті сидіти.

Полковнику никто не пишет slow playing

Ще я думаю, що всі відео результатів роботи ударних дронів чи скидів огидні, тому, що в цю гру грають удвох. Щоразу, коли випадково трапляється побачити щось таке, думаєш, що дронарі накопичують якийсь дуже важкий тягар на собі та втіляться у наступному житті в якийсь камінь у кращому випадку.

Цікаво: от багато років тому назад, у 18-19-20 столітті, люди були явно жоще та більш пристосовані до залізобетонних війн Модерну: туди-сюди сто чоловік, здійснювати штурми в лоб лініями, чи набіги на ворожі окопи хвилями, їхать в танках на укріплені позиції могли лише виховані в дисциплінарному суспільстві людські ресурси. Витривалі, невибагливі до гігієни (це окремий пункт), звичні до вбогої їжі та спартанських умов відпочинку, а найголовніше – навчені коритися наказам і порядку, а значить і віддавати такі накази. І от не вкладається в голові, як сучасна зніжена людина все ж може брати участь у подібних заходах. Це ж люди, які ходять у супермаркет купити пожерти, коляться усіма можливими щепленнями з народження, страждають різними алергіями, миються один-два рази на день та живуть у хатах з опаленням та світлом. В телефонах сидять, їдять багато цукру. Те, що вони все одно здатні сісти у БМП та поїхати кудись вперед-вперед, чи сидіти в окопі тиждень, а то й більше, розкриває нам, яким незначним та крихким є наліплене на людину лушпиння пізньої західної цивілізації. Сковирнеш – і за ним ті, кого формували дисциплінарні суспільства у монотонні лінії піхоти в одностроях.

І тут теж гарно.