creators.prjctr | boyko-yuskevych week
Відкрити в Telegram
Живий і цікавий канал від спільноти Projector для тих, хто створює. 🔹Обрати свій курс — https://shorturl.at/SUH7A 💙 @projector_online — менеджер на звʼязку з 10 по 19
Показати більше3 841
Підписники
+1824 години
+257 днів
+7930 день
Архів дописів
На минулому тижні Марія поділилася своїми спостереженнями і знахідками, які формуються точно не за один день і не за один тиждень — і ми за це дуже вдячні. Також щасливі бачити, яке ком’юніті у нас формується щодня 💙
Найкраще у цьому каналі — що всі матеріали зберігаються, і до них можна повернутися в будь-який момент. Але сподіваємося, що кожен уже встиг зберегти для себе щось важливе.
Маріє, щиро дякуємо і не прощаємося — ще побачимося на курсі Graphic Design Medium!
Не забудьте підписатися на Instagram кураторки)
Всім привіт) Записала для вас відосик про шрифт за 5 хвилин. Росказала про свою улюблену забавку і антистрес, модульні шрифти.
+8
А це, коли я тільки знайомилася з літерами і вчилася їх любити, складала абетку з усього, що було вдома. Чи пробували ви колись робити щось подібне? Якщо так, то показуйте діліться:)
+5
Колись була на виставці The Happy Show, Стефана Загмайстера. Мене вразило слово Beauty, яке здалеку виглядало неймовірно гарним. І було викладено з чогось дуже гарного. Але коли я підійшла дуже близько, то побачила, що це все комахи та жуки. Мені дуже сподобався цей контраст, як можна взяти щось бридке, і зробити з цього щось прекрасне. Круто, скажіть?)
Всім привіт) Сьогодні поговоримо з вами про найважливіші відстані між літерами, про які не знає більшість дизайнерів. А тепер ви будете знати, подивившись це коротеньке 5-хвилинне відео 😁 Рубрика «від шрифтової дизайнерки графічним дизайнерам».
Поділюся неочевидним з карʼєри мого улюбленого художника - Рене Магріта. Він працював у графічному дизайні приблизно в середині 1920-х у Брюсселі. Це було не по любові, а для заробітку (чого не зробиш заради грошей, навіть підеш на роботу). Він робив доволі утилітарну роботу: рекламні плакати, афіші для кіно і театрів, обкладинки для книг і нот, іноді — оформлення вітрин.
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
Поділюся неочевидним з карʼєри мого улюбленого художника - Рене Магріта. Він працював у графічному дизайні приблизно в середині 1920-х у Брюсселі. Це було не по любові, а для заробітку (чого не зробиш заради грошей, навіть підеш на роботу). Він робив доволі утилітарну роботу: рекламні плакати, афіші для кіно і театрів, обкладинки для книг і нот, іноді — оформлення вітрин.
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
Поділюся неочевидним з карʼєри мого улюбленого художника - Рене Магріта. Він працював у графічному дизайні приблизно в середині 1920-х у Брюсселі. Це було не по любові, а для заробітку (чого не зробиш заради грошей, навіть підеш на роботу). Він робив доволі утилітарну роботу: рекламні плакати, афіші для кіно і театрів, обкладинки для книг і нот, іноді — оформлення вітрин.
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
Поділюся неочевидним з карʼєри мого улюбленого художника - Рене Магріта. Він працював у графічному дизайні приблизно в середині 1920-х у Брюсселі. Це було не по любові, а для заробітку (чого не зробиш заради грошей, навіть підеш на роботу). Він робив доволі утилітарну роботу: рекламні плакати, афіші для кіно і театрів, обкладинки для книг і нот, іноді — оформлення вітрин.
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
Поділюся неочевидним з карʼєри мого улюбленого художника - Рене Магріта. Він працював у графічному дизайні приблизно в середині 1920-х у Брюсселі. Це було не по любові, а для заробітку (чого не зробиш заради грошей, навіть підеш на роботу). Він робив доволі утилітарну роботу: рекламні плакати, афіші для кіно і театрів, обкладинки для книг і нот, іноді — оформлення вітрин.
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
Поділюся неочевидним з карʼєри мого улюбленого художника - Рене Магріта. Він працював у графічному дизайні приблизно в середині 1920-х у Брюсселі. Це було не по любові, а для заробітку (чого не зробиш заради грошей, навіть підеш на роботу). Він робив доволі утилітарну роботу: рекламні плакати, афіші для кіно і театрів, обкладинки для книг і нот, іноді — оформлення вітрин.
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
Поділюся неочевидним з карʼєри мого улюбленого художника - Рене Магріта. Він працював у графічному дизайні приблизно в середині 1920-х у Брюсселі. Це було не по любові, а для заробітку (чого не зробиш заради грошей, навіть підеш на роботу). Він робив доволі утилітарну роботу: рекламні плакати, афіші для кіно і театрів, обкладинки для книг і нот, іноді — оформлення вітрин.
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
Поділюся неочевидним з карʼєри мого улюбленого художника - Рене Магріта. Він працював у графічному дизайні приблизно в середині 1920-х у Брюсселі. Це було не по любові, а для заробітку (чого не зробиш заради грошей, навіть підеш на роботу). Він робив доволі утилітарну роботу: рекламні плакати, афіші для кіно і театрів, обкладинки для книг і нот, іноді — оформлення вітрин.
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
Поділюся неочевидним з карʼєри мого улюбленого художника - Рене Магріта. Він працював у графічному дизайні приблизно в середині 1920-х у Брюсселі. Це було не по любові, а для заробітку (чого не зробиш заради грошей, навіть підеш на роботу). Він робив доволі утилітарну роботу: рекламні плакати, афіші для кіно і театрів, обкладинки для книг і нот, іноді — оформлення вітрин.
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
Поділюся неочевидним з карʼєри мого улюбленого художника - Рене Магріта. Він працював у графічному дизайні приблизно в середині 1920-х у Брюсселі. Це було не по любові, а для заробітку (чого не зробиш заради грошей, навіть підеш на роботу). Він робив доволі утилітарну роботу: рекламні плакати, афіші для кіно і театрів, обкладинки для книг і нот, іноді — оформлення вітрин.
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
Поділюся неочевидним з карʼєри мого улюбленого художника - Рене Магріта. Він працював у графічному дизайні приблизно в середині 1920-х у Брюсселі. Це було не по любові, а для заробітку (чого не зробиш заради грошей, навіть підеш на роботу). Він робив доволі утилітарну роботу: рекламні плакати, афіші для кіно і театрів, обкладинки для книг і нот, іноді — оформлення вітрин.
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
Поділюся неочевидним з карʼєри мого улюбленого художника - Рене Магріта. Він працював у графічному дизайні приблизно в середині 1920-х у Брюсселі. Це було не по любові, а для заробітку (чого не зробиш заради грошей, навіть підеш на роботу). Він робив доволі утилітарну роботу: рекламні плакати, афіші для кіно і театрів, обкладинки для книг і нот, іноді — оформлення вітрин.
Він працював у комерційній студії (разом із братом і знайомими), де завдання були максимально прикладні: швидко, зрозуміло, щоб продавало. Через це стиль там значно простіший, ніж у його живописі — чіткі форми, мінімум деталей, акцент на ідеї й читабельності.
Сам Магріт не дуже любив цю роботу і сприймав її як спосіб заробітку. Але саме там у нього сформувалося мислення, де зображення — це не красива картинка, а носій ідеї. Хоча всі його картинки дуже красиві:)
Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
