Власний Телеграм Канал | #УкрТґ

Я з'їздив на зустріч блогерів YouTube Mates І тепер в мене нові зайоби. Ура! Уявіть, три дні ви перебуваєте в одному приміщенні з людьми, яких ви дивились ще пару років тому. ХПЗП, Клятий Раціоналіст, OldBoi, Телебачення Торонто та інші мастодонти укрютубу. І тобі кажуть: На, тримай! Спілкуйся, розвивайся, будуй контакти. Яким хером я їх маю будувати, якщо я закритий у собі пелікан. 4 роки стендапу мою самооцінку понизили до рівня равлика журавлика. Та й той думає, що він краще слимака. Якщо моє повідомлення повисить дві секунди без відповіді, я вже думаю, що зі мною не так. Так і було. Неважко здогадатись чиє повідомлення ПРОІГНОРУВАЛИ ДВІЧІ, коли він просив забрати його з Хмельницького. Проте всім іншим відповідали на раз два. Коли всі їхали разом в потягах та машинах. Я пиздував в перший день на плацкарті і добирався на таксі. Навіть організаторка казала, що переживала за мене чи я влиюся в колектив. А тут я їй ще сказав за психічні порушення, то вона певно на мене взагалі не ставила. І от мало того, що я проїбав ці передтуси. Так вони ще й всі між собою знаються, а мене знав хіба Олдбой. За що я йому дуже дякую. Якби не він, я би грав фіфа в готелі і жалівся на життя. То в підсумку перший день, якби не Міша Рудь, який чомусь не засцяв зі мною говорити. То я б певно вже ішов гуляти Львовом замість того, щоб здобувати нову інформацію по ютубу та просто непогано проводити час. Але як хтось міг бачити, мої підписники забайтили Камін Зігоманів, щоб він мене викликав на стрім. Тут вже трохи самооцінка почала підійматись. Далі до мене підійшов один чоловік і сказав: Ти молодець, я не знав, що ти настільки відомий. І от ці три дні були дуже класними. Я ніби поговорив на рівні з усіма кумирами і ось я приїхав назад. Дофамінова яма. Все сіре і буденне. І вгадайте, кого далі ігнорують у чаті. Виростає думка: А може то було із ввічливості. Може зі мною щось не так. Я так хочу влитись в тусовку, що забуваю ким я є насправді. Хоча я й не знаю хто я такий. Я не Безлад і не Андрій Співак, і навіть не Безлад Андрія Співака. Я закомплексований 24 річний тіп, в якого дідівські замашки і зайві 15 кілограм ваги. Дуже радий, що мене запросили. Я вибудував важливі комунікації, але написати комусь із них першим я не можу. Дуже боляче, якщо виявиться, що все дійсно не так гладко було, як я собі уявив. Вам це непотрібно. НЕ ЧИТАЙТЕ ЦЕЙ ПОСТ, БО ВІН ДЕПРЕСИВНИЙ. І мені дійсно потрібно до психотерапевта. Але те, що я умудрився з такими тараканами здоровими чогось добитись хоч десь - вже багато важить. А уявіть, якби я знав собі ціну. Я б перевернув певно світ догори дригом. А так, я блогер на 50к, в якого 100к переглядів на відео і якого не впізнають. Завжди ваш. Андрій з його психічними порушеннями. Мені зараз погано, тому гейт сприймаю як потенційний бан. Щоб знали

Я став соромитись власного тіла? Після 24 лютого мені "вдалося" (хоч ніхто не просив) набрати 10 кілограм кристалічно чистого українського сала. Сала, яке воз'єдналось зі мною в одне народне тіло. Спочатку я це сприймав позитивно, бо дівчина в захваті - з'явилась дупа та пузико. Друзі сказали, що став "виглядати статніше". А мама каже, що я "тепер прям чоловік". Проте разом з лупою з'явились цицьки. ЧОЛОВІЧІ ЦИЦЬКИ ОНЛАЙН БЕЗ РЕЄСТРАЦІЇ. Які чоловіком мене навряд роблять. Також на мені перестали застібатись штани. Я втратив через це всі парадні шорти. До того ж почав втягувати живіт. Такого не було років 10. Отже, мені стає соромно, що в мене пузяка випирає з футболки. Дожились… З плюсів тільки: оверсайз футболки на мені зараз просто секс. Отже маю три варіанти, що з цим всім робити: Дієти хуєти спорт качалка мочалка Що я не дуже люблю. Єдине, що мені приносить задоволення - бігати. Особливо від проблем. Ну і без смаколиків зараз своє життя уявити неможливо. Прийняти себе таким і кекати з цього. - Випирає пузо? Обережно. - Цицьки? А в тебе які, покажи! - Нема одягу? Варто купити новий і кращий. Почекати поки само пройде, бо в мене вже таке було. Трохи піднабрав, згодом скинув. Знову піднабрав, знову скинув. Проте десятку я ще не назбирував ніколи. Після останнього суперпохудання в 9-му класі я завжди був дрищем. І мені цей статус подобався. З цим статусом я для себе ще не визначився, тому цікаво: А ви паритесь з приводу ваги?

UPD. Відео видалили (або сам діма видалив). То ж пасибі всім, хто вписався. Ви круті!

А цей пост, кому рілі цікаво. Гляньте як одна свинота нахабно використовує чужу працю. Та ще й блять дозволяє собі глумитись. Якби зі мною так спілкувались, навіть не знаю, як би я себе повів. Але сам факт, що така ситуація сталась - це крінжа. Після цього, особисто я ніколи більше не поїду виступати до незнайомих мені людей. І всім іншим артистам будь якого жанру раджу теж.

Цей пост, щоб відписались всі, хто підписаний випадково)

26 грудня 2021 року я залив свій перший відеоролик на мережу світову "Порнхаб" "Ютуб". Назва відео була "Дебілогляд Чіполліно. Крінж, ригали всією сім'єю." Я думав, що я буду знімати відео для ультравузької аудиторії, яка шарить в меми, крінжує, флексить і таке всяке. Кидав це відео у всі можливі мемні пабліки України. По суті займався спамом, але доречним. Відео з мемами - паблік мемний, то ж чому ні. 70% мене відшивали. 20% казали, що глянуть. 10% постили. Так я познайомився з адміном УЗВАРу до речі. Він став трампліном на початку для мене. Так я набрав свою першу тисячу підписників десь через півтори місяці. Немислимо негадано чомусь вирішив робити огляди радянських мультфільмів. Дуже нішова тема, ще й з матюками. Ютуб таке важко просуває. Але далі робив, бо бачив, що люди пишуть тільки приємні речі. Але маючи дві роботи і не маючи сил, я поволі згасав. Грошей ютуб не приносив. Приносив тільки радість теплих коментарів. Проте й переглядами я не міг тоді похвалитись. То ж я трошечки підзабив. Після 24 лютого, коли мене не взяли у лави ЗСУ. Я з чистою совістю вирішив для себе зняти шось про війну, але в своєму стилі. І ще трошки. І вирішив, що нахуй той копірайтинг. Нахуй ті роботи. Роби те, що любиш. Бо інакше загрузнеш і будеш казати всім, що ти колись міг стати успішним, але робота розумієте всі діла... І я почав жити на кредитну карту. Яка давала можливість знімати гроші навіть з неї. І там дуже непогана сума назбиралась))) Яку я досі вертаю. Тому мені дуже кумедно читати коментарі про клянчання донатів чи шо я супердохуя заробляю. А потім згадав за ідею, яку виношував ще з 1 курсу універу. Стара реклама! Огляд бляха старої української реклами. І це вистрілило і дало мені шалений буст аудиторії. За півтори місяці + 30 тисяч підписників. І вийшов на рівень зарплатні, який був до 24 лютого. Проте з нехеровим багажем кредитів. Але то таке. То закриється. Не суть. А чого закриється? Бо сьогодні канал набрав сумарно 1 000 000 переглядів. за 7 місяців. На українському ютубі. На каналі де радянські мультфільми і стара реклама з мемами. Подумайте тільки но. Скажіть комусь це, що у вас така ідея і подивіться на людину, що в неї писатиме на обличчі. Отож! І тепер викупаю, що це точно те, чим варто займатись. Дякую всім, хто дивиться. Дякую ЗСУ та іншим підрозділам! Не прощаюсь)

26 грудня 2021 року я залив свій перший відеоролик на мережу світову "Порнхаб" "Ютуб". Назва відео була "Дебілогляд Чіполліно. Крінж, ригали всією сім'єю." Я думав, що я буду знімати відео для ультравузької аудиторії, яка шарить в меми, крінжує, флексить і таке всяке. Кидав це відео у всі можливі мемні пабліки України. По суті займався спамом, але доречним. Відео з мемами - паблік мемний, то ж чому ні. 70% мене відшивали. 20% казали, що глянуть. 10% постили. Так я познайомився з адміном УЗВАРу до речі. Він став трампліном на початку для мене. Так я набрав свою першу тисячу підписників десь через півтори місяці. Немислимо негадано чомусь вирішив робити огляди радянських мультфільмів. Дуже нішова тема, ще й з матюками. Ютуб таке важко просуває. Але далі робив, бо бачив, що люди пишуть тільки приємні речі. Але маючи дві роботи і не маючи сил, я поволі згасав. Грошей ютуб не приносив. Приносив тільки радість теплих коментарів. Проте й переглядами я не міг тоді похвалитись. То ж я трошечки підзабив. Після 24 лютого, коли мене не взяли у лави ЗСУ. Я з чистою совістю вирішив для себе зняти шось про війну, але в своєму стилі. І ще трошки. І вирішив, що нахуй той копірайтинг. Нахуй ті роботи. Роби те, що любиш. Бо інакше загрузнеш і будеш казати всім, що ти колись міг стати успішним, але робота розумієте всі діла... І я почав жити на кредитну карту. Яка давала можливість знімати гроші навіть з неї. І там дуже непогана сума назбиралась))) Яку я досі вертаю. Тому мені дуже кумедно читати коментарі про клянчання донатів чи шо я супердохуя заробляю. А потім згадав за ідею, яку виношував ще з 1 курсу універу. Стара реклама! Огляд бляха старої української реклами. І це вистрілило і дало мені шалений буст аудиторії. За півтори місяці + 30 тисяч підписників. І вийшов на рівень зарплатні, який був до 24 лютого. Проте з нехеровим багажем кредитів. Але то таке. То закриється. Не суть. А чого закриється? Бо сьогодні канал набрав сумарно 1 000 000 переглядів. за 7 місяців. На українському ютубі. На каналі де радянські мультфільми і стара реклама з мемами. Подумайте тільки но. Скажіть комусь це, що у вас така ідея і подивіться на людину, що в неї писатиме на обличчі. Отож! І тепер викупаю, що це точно те, чим варто займатись. Дякую всім, хто дивиться. Дякую ЗСУ та іншим підрозділам! Не прощаюсь)

Ненавиджу, коли незнайомці звертаються на ти. Чи то старші люди, чи ровесники чи ще гірше, підлітки. Хоча от "тикання" старших дратує найбільше, бо вони ніби показують, що різниця у віці не дозволяє їм звертатись на ви. Тобто повага до мене в мої 23 ще не прийшла. Вона прийде, коли мені буде під 40. З ровесниками легше. "Викання" між однолітками виглядає трохи недоречно. Зате доволі красиво, адже видно якусь культуру, манеру спілкування. Бо якщо мені в маршрутці кажуть: "Ти виходиш?". Починаю думати: "Сука, це ти в мене зараз вийдеш, чмо бля". Я навіть школярам не наважаюсь сказати "ти". А воно бляха собі вже зробило висновки замість мене. Вже перетнув особисті кордони. Так, вас можуть дратувати так терміни, бо воно таке все модернове. Суспільство цьоньок якесь, які ой ой бояться, щоби їх дарма не зачепили, якісь кордони порушують. Але як на мене людина має пройти кілька етапів в спілкуванні. І перший етап - це взаємоповага. І "ти" - це червона картка в цій грі. Одразу виліт в нижчу лігу. Мені просто неприємно спілкуватись з цією людиною. В інтернеті якось з цим простіше, бо ми тут всі аватари, а не люди. Проте вживу в мене вибухає все. А ви як? Дозволяєте без дозволу переходити на "ти"? P.S. - Ой у нас війна, нічого важливішого не знайшов? - У вас мало каналів, де про війну читати?

Є така людина - Йоггіслав. Двічі зашкварився по юності і це йому досі згадують. Я не хотів репостити сюди нічого вже з його каналу. Але тут він прям розповідає, як він боровся з культурою ВІДМІНИ в Україні. В нас вона не дуже і розвинена в Україні. На пальцях руки кейси порахувати можна. Ось один із них із його вуст і прозвучить. https://youtu.be/LUU5S2rRYjw

Усім хто, зі славетного міста Хмельницький - у ЧЕТВЕР бути в Симпатії. Чого мені не поєбати на це? 1. Бо я робив цю афішу) 2. Бо там виступа моя діучина 3. Бо я знаю, що ці дівчата класно жартують. Олдскули ваші будуть боліти - інфа сотка. І до речі, я там теж буду. Тому якщо хочеш шось попізділінькати про життє, то найкращий спосіб зробити це після смішного Стендапу. Квиточки, смачні, як курячі биточки - ось тут: https://secure.wayforpay.com/payment/kypala_standup