Релігійно-інформаційна служба України
Відкрити в Telegram
🇺🇦 Найбільший медійний ресурс про релігію ⚡️Тримаємо палець на пульсі релігійного життя України 🔥 Лише актуальні новини, аналітика та інтерв‘ю Сайт - https://risu.ua
Показати більше882
Підписники
+324 години
+27 днів
-230 день
Архів дописів
Між російським диктатором Володимиром Путіним і Предстоятелем Російської Православної Церкви Кирилом складні стосунки, вони використовують одне одного.
Таку думку в інтерв’ю «Главкому» висловив відомий богослов, архимандрит Кирило (Говорун).
«Патріарх Кирил хоче продемонструвати Путіну свою відданість і біжить поперед батька в пекло, тобто робить більше, ніж від нього очікує Кремль. Це свідчить про те, що він не впевнений, що Кремль йому повністю довіряє. Якби Патріарх Кирил був впевнений, що Кремль абсолютно задоволений ним, він би робив менше. Пам’ятаєте, Папа Римський Франциск казав, що Патріарх Кирил не має бути вівтарником у Путіна? Так от, я думаю, що у свідомості Патріарха Кирила це не він вівтарник у Путіна, а Путін у нього», – розповів архимандрит.
За його словами, існує дві моделі церковно-державних стосунків у глобальному християнстві. Перша – візантійська, де є постать імператора, а знизу і збоку стоїть Патріарх. Інша модель – середньовічна католицька, яка передбачає, що Папа стоїть нагорі, а знизу – різні королі, яких він благословляє на королівство.
«От у свідомості російського Патріарха він не візантійський Патріарх, а Папа Римський доби середньовіччя. Тобто він хоче бути над королями. У його свідомості Церква – більш важливий політичний інститут, ніж навіть Кремль. Але реалізувати це своє бачення він не може. Погляди Патріарха Кирила Путін знає, і вони йому не подобаються. У них різні бачення їхнього партнерства. Але поки що між ними є консенсус через те, що вони потрібні одне одному», – пояснив о. Говорун.
Турецькі правоохоронці затримали 47 осіб у справі про напад на католицьку церкву в Стамбулі, серед підозрюваних – громадянин Росії.
Про це заявив міністр внутрішніх справ Туреччини Алі Ерлікая.
У самому нападі підозрюють громадян Росії та Таджикистану. Передбачається, що вони є учасниками Ісламської держави.
Почесне звання родині Володимиру та Павлині Столярчуків посмертно присвоїла Держава Ізраїль на знак глибокої вдячності, а нагороду отримала правнука Праведників Аліна Зінченко.
В Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який у світі відзначають 27 січня, в Києві, вручили нагороду Праведників народів світу за допомогу, надану єврейському народу в роки Другої світової війни.
Високу відзнаку отримала правнука Столярчуків, Аліна Зінченко.
Під час події мали показати також фільм «Зона інтересу», де йдеться про Голокост, а також природу зла.
На 86-му році життя відійшов у засвіти Дмитро Степовик — доктор мистецтвознавства, доктор богословських наук, доктор філософії, дослідник українського сакрального мистецтва й творчості українських майстрів образотворчого мистецтва в діаспорі, довголітній голова Сенату ОУН.
Своїми спогадами про Дмитра Степовика поділився митрополит Української Греко-Католицької Церкви Борис Ґудзяк
Релігійно-інформаційна служба України з ініціативи своїх читачів організовує публічну зустріч з о. Іваном Рибаруком, парохом храму Різдва Пресвятої Богородиці у Криворівні, блогером РІСУ.
Захід присвячується Тижню молитов за єдність християн і 23ій річниці заснування РІСУ.
Час і місце: 27 січня 2024 року, 13:00-15:00, Львівський палац мистецтв, вул. Коперніка, 17.
Тема: «Церква у сучасному суспільстві: погляд з серця Гуцульщини»
Поговоримо про:
◦ віру в умовах війни;
◦ календар та екуменізм;
◦ народну побожність – як воно є серед гуцулів.
Запрошуємо!
У Камені-Каширському прихильники УПЦ МП окупували храм. Уже майже п’ять місяців вони там днюють і ночують.
На ворота повісили замки, а на вході до церкви поставили чергових, які молитися пускають лише своїх. Ба більше, за словами місцевих, із храму нібито зникли ікони, а написані українською мовою молитви, подейкують, замалювали.
Вранці у Камені-Каширському біля місцевого храму повно людей, є навіть поліція - стежать, аби раптом не почалась бійка. Прихильники УПЦ МП не пускають на територію церкви людей, які відмовились бути в Московському Патріархаті.
«Вони там забарикадувалися. Вони там ночують і зранку до вечора, і ті морози були такі по 20° то вони все одно сидять. Там в притворі маленькому сидять їм їсти носять», - каже новопризначений настоятель церкви отець Олег.
Прихильники УПЦ МП живуть у храмі з початку вересня минулого року, коли релігійна громада Різдва Пресвятої Богородиці офіційно перейшла в ПЦУ.
«В коридорі стоїть дежурний і дивиться - свій чи не свій. Відкриває двері, запускає і закриває. Це сміх. Це сміється весь Камінь-Каширський» - розповів місцевий мешканець Леонід.
Після переходу до ПЦУ Свято-Успенського храму селища Олександрівка міста Чорноморськ, що на Одещині, секретарку громади Світлану Коробчук побили по обличчю.
Коробчук Cвітлана: "Перестали взагалі йти на поступки до громади. Нас ігнорують повністю. Єпархія робить те, що хоче зі священиками і парафіями. Під час війни ми не переходили [до ПЦУ — ред.], щоб не драйвити людей, і так всім тяжко. Ми волонтерили, молилися. Але ми відмовилися платити податок, яким обклала нас єпархія, всіх священиків, всі приходи. Ми мабуть єдині, хто відмовилися платити такі великі податки. Але нам дали ще четвертого священика на сільську парафію під час війни, в якого троє маленьких діток. У нас багатодітні священики і їх треба громаді годувати. Ми про це сказали єпархії, нам відповіли, що Бог прокормить. Це було цинічно. Ми пішли в Православну Церкву України, залишилися в своєму приході, залишилися в своєму храмі. Вчора було близько 100 людей, які захотіли перейти. Але Єпархія нас так просто не відпускає".
Після зборів, каже Світлана, її побили — обличчя було в крові. Поліція зняла побої.
Разом із вірянами перейшов також настоятель храму, який 32 роки очолює парафію.
Отець Михайло Харабара, настоятель Свято-Успенського храму:
"В День Соборності України громада свято-Успенського храму села Олександрівка міста Чорноморська прийняла рішення про перехід в ПЦУ. Сьогодні було зібрання єпископату єпархії, які вирішили, що це неправильно. І завтра планується зібрання, щоб ще обговорити. Що обговорювати, я не знаю, бо громада вже перейшла. Надіюся на благодать Божу, щоб ми жили в мирі та любові". Детальніше
На початку 2024 року о. Ілля Істратов з Києва особисто вийшов з УПЦ МП та перейшов до ПЦУ. Каже: далі терпіти не міг відвертої промосковської діяльності єпископів УПЦ.
Отець Ілля був учасником “руху підписантів” в УПЦ і вірить, що вони можуть відіграти позитивну роль і для самої УПЦ, і у розвитку діалогу з ПЦУ. Проте він впевнений, що зараз діалог між єпископатом УПЦ і ПЦУ неможливий, оскільки в УПЦ всім заправляє цілком проросійська частина на чолі з митрополитом Антонієм (Паканичем). Чи не найбільшою проблемою називає інформаційну засліпленність пастви УПЦ, яку переконують, що вона вже не МП, а в той же час повторює російські інформаційні методички. А також він вбачає, що в УПЦ готують священнослужителів і вірян до заборони та діяльності у підпіллі.
Читайте: “Провина за нинішні релігійні конфлікти в Україні лежить виключно на проросійських архиєреях УПЦ МП”, — о. Ілля Істратов
Глава УГКЦ Блаженніший Святослав проголосив тексти нового перекладу українською мовою Божественних Літургій святого Івана Золотоустого і святого Василія Великого та постановив розпочати звершення Божественної Літургії згідно з цим перекладом від 25 березня 2024 року — свята Благовіщення Пресвятої Богородиці.
У Декреті зазначено, що кожна літургійна реформа здійснюється з огляду на потреби органічного розвитку Церкви. Періодичний перегляд текстів, якими молиться Божий люд, завжди має на меті поглиблення розуміння тексту Літургії.
Над вдосконаленням перекладів Божественних Літургій святого Івана Золотоустого та святого Василія Великого сучасною українською мовою богослови-літургісти працювали понад 10 років. Їхня праця була затверджена Синодами Єпископів УГКЦ 2022 та 2023 років.
«Завершуючи передбачену правом процедуру, відповідно до норми кан. 112 ККСЦ, ми, владою нам даною, проголошуємо тексти нового перекладу українською мовою Божественних Літургій святого Івана Золотоустого та святого Василія Великого і постановляємо розпочати звершення Божественної Літургії згідно з цим перекладом від свята Благовіщення Пресвятої Богородиці, 25 березня 2024 р. Б.», — йдеться у Декреті.
Папа Франциск оприлюднив послання на 58-й Всесвітній день соціальних комунікацій, присвячений темі «Штучний інтелект і мудрість серця заради повноцінного людського спілкування».
Еволюція штучного інтелекту та його вплив на інформацію, комунікацію та громадянське співіснування ставлять фундаментальні питання про те, що означає бути людиною та яким є наше майбутнє.
За словами Папи, штучний інтелект може бути використаний як інструмент дбайливого служіння чи ворожого панування. Машини можуть зберігати та обробляти великі обсяги даних набагато краще, ніж люди, але тільки людина може декодувати їхнє значення. Святіший Отець наголошує: не варто змушувати машини виглядати людьми, треба прокинутися «від ілюзії автономності» і усвідомити свою залежність від інших, відновлюючи соціальні зв'язки. Нові технології також можуть використовуватися для маніпуляцій та поширення дезінформації, тому міжнародне співтовариство має співпрацювати та розробляти договори, що регулюють використання та розвиток штучного інтелекту.
Людство стоїть перед завданням зробити новий крок у розвитку складного, плюралістичного суспільства, зазначає Єпископ Риму. Величезні можливості цифрової революції супроводжуються ризиком перетворення всіх на абстрактні дані та втрати унікальності кожної людини. Використання штучного інтелекту не повинно призводити до анонімного мислення та збору неперевіреної інформації заради інтересів ринку чи влади, але покликане покращувати комунікацію, повернути кожному роль індивіда, не допустити знищення чи придушення думок, історій та культур. Інформація не може бути відокремлена від екзистенційних відносин і потребує співвіднесення даних та досвіду, співчутливого погляду, співучасті. Лише торкнувшись страждань, які документують самовіддані військові репортери, можна зрозуміти абсурдність воєн.
24 січня відбулася прес-конференція на тему: «Нічого святого: воєнні злочини російських окупантів проти релігійних громад та священнослужителів». На події експерти надали докази релігійних переслідувань на окупованих територіях та порушення агресором Міжнародного гуманітарного права щодо культових споруд під час бойових дій.
Серед спікерів конференції були член експертної ради Центру громадянських свобод Вʼячеслав Ліхачов, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, релігієзнавець, керівник проекту «Релігія в огні» та Майстерні академічного релігієзнавства Руслан Халіков.
Вʼячеслав Ліхачов пояснив, чому важливо говорити про злочини, які окупанти чинять проти священнослужителів і наших релігійних цінностей, і про що вони свідчать: «Утиски за релігійною ознакою були і є частиною сталої системи практик в Російській імперії, у Радянському союзі та в сучасній Росії зараз. Чому це важливо в контексті російсько-української війни? На міжнародній політичній арені РФ намагається створити імідж old style – традиційної імперії, яка дбає про консервативні цінності. У світі багато хто в консервативно-релігійних колах прислуховується до цієї пропаганди. Росія виглядає як альтернатива сучасному секулярному ліволіберальному західному світу, що є привабливим в очах консервативної частини міжнародної спільноти.
Це не є логічним, тому що злочини за релігійною ознакою, проти священнослужителів і культових споруд яскраво можна побачити в останні майже два роки повномасштабної агресії. Але до цього ми це спостерігали майже десять років на раніше окупованих територіях, тому можна казати про системне та масове явище релігійних утисків РФ. Це важливо з точки зору Міжнародного гуманітарного права, тому що культові споруди, так само як навчальні та медичні заклади, мають захищений статус, тому системна практика їхнього руйнування є воєнним злочином. Це стосується сотень будівель, які були пошкоджені або зруйновані протягом бойових дій. Повний текст
Правозахисникам нічого не відомо про долю 20 священиків, яких викрали російські окупанти з початку повномасштабного вторгнення. П'ятьох священиків окупанти вбили навмисно.
Про це розповів директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров під час прес-конференції «Нічого святого: воєнні злочини російських окупантів проти релігійних громад та священнослужителів», передає Центр громадянських свобод.
З початку повномасштабного вторгнення терор проти духовенства, віруючих громадян, проти релігійних центрів на окупованих росією територіях почав значно посилюватися. Так, наразі, згідно з інформацією щодо злочинів росіян, які зафіксувала ініціатива «Трибунал для путіна», вдалося виокремити 50 злочинів проти лідерів релігійних громад. Серед них, зокрема, вбивства, викрадення, катування.
«У двох випадках священики були вбиті навмисно, у п’яти випадках священики були вбиті внаслідок бомбардувань різними видами зброї, у восьми випадках вони були поранені внаслідок таких атак. 20 священиків було викрадено, і де вони зараз знаходяться, більшою мірою невідомо. П’ять священиків було викрадено і згодом були звільнені, і всі вони, після переїзду на підконтрольну Уряду України територію або після деокупації, розповіли, що були піддані жорстоким катуванням. Одного священика депортували, вигнали з рідного міста і подальша його доля невідома», – повідомив правозахисник.
Внаслідок обстрілу росіянами Харкова 23 січня отримав пошкодження кафедральний собор УПЦ МП Благовіщення Пресвятої Богородиці.
«У соборі вибиті вікна, вітражі та пошкоджено оздоблення собору», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що люди, які перебували в храмі, не постраждали.
Прес-служба Харквіської єпархії УПЦ МП публікує фотографії пошкоджень, а також запис внутрішньої відеокамери під час вибуху біля собору.
У той час, коли в Україні кількість громад УПЦ МП зменшується, то за кордоном навпаки - зростає.
Про це йдеться у зверненні Предстоятеля УПЦ МП до учасників II Зібрання західноєвропейського духовенства.
"За майже два останні роки вашого служіння в діаспорі ми вже бачимо значні плоди, для здобутку яких ви докладаєте чимало зусиль. Якщо минулого року, коли ви зустрічалися в Мілані, наша Церква мала близько 30 парафій в діаспорі, то сьогодні наших громад вже є більше 80", - зазначив він.
"Приємно, що збільшується кількість священиків – робітників на ниві Христовій, а відповідно і парафій", - додав Передстоятель УПЦ МП.
Ще одна релігійна громада на Шепетівщині перейшла з підпорядкування Московського Патріархату до Православної Церкви України.
Таке рішення прийняли парафіяни сіл Мала Шкарівка та Москвитянівка, прихожани храму Олександра Невського. Про це повідомив благочинний Шепетівського округу Хмельницької єпархії Православної Церкви України Василь Павлюк.
«Свідомі українці продовжують позбуватися усього, що зв'язує нас з Росією у духовному напрямку. Парафіяни сіл Мала Шкарівка та Москвитянівка Шепетівського благочинного округу зібрались, щоб виявити свою чітку позицію єдності, патріотизму та національної свідомості і приєднатися до Православної Церкви України», - зазначив благочинний Василь Павлюк.
Український католицький університет створює Офіс у справах ветеранів та їхніх родин, який покликаний стати центром надання підтримки для військовослужбовців, які повертаються з війни, та їхніх близьких.
Очолить новостворений Офіс ветеран Павло Коваль. Впродовж 16 місяців Павло захищав Україну в лавах 125-ї окремої бригади Територіальної оборони Збройних сил України. Після отримання кульового поранення, був звільнений зі служби за станом здоровʼя. Павло Коваль має 6-річний досвід управління проєктами у громадському секторі.
Проєкт Офісу у справах ветеранів та їхніх родин є частиною Стратегії розвитку УКУ 2030. Таким чином університет долучається до зцілення ран війни та відновлення України.
«Нашим завдання є створення програм для сприяння інтеграції ветеранів у мирне життя. Наші захисники заслуговують, щоб після повернення з фронту вони могли не просто вести повноцінне мирне життя, а й брали на себе відповідальність за громаду, ставали суспільними провідниками», – коментує ректор УКУ Тарас Добко.
На Одещині настоятель УПЦ МП разом з громадою перейшов до ПЦУ
Архиєпископ Одеський і Балтський ПЦУ Афанасій 23 січня прийняв настоятеля і уповноважених парафіян Свято-Успенської парафії селища Олександрівка міста Чорноморськ.
Напередодні на загальних зборах релігійна громада ухвалила рішення про вихід з Московського Патріархату разом з настоятелем протоєреєм Михайлом Харабарою, який 32 роки очолює цю парафію.
Печерський райсуд Києва на два місяці продовжив термін дії обов'язків з запобіжного заходу митрополиту УПЦ МП Павлу (Лебедю).
Як зазначив адвокат, митрополиту Павлу продовжили термін дії покладених на нього обов'язків до 23 березня. Раніше його зобов'язали: з’являтися за першою вимогою до суду, не відлучатися з населеного пункту (село Вороньків Київської області), носити електронний браслет та утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими.
Його адвокат Чекман додав, що митрополиту Павлу також дозволили відвідувати лікаря. Нагадаємо, у серпні йому діагностували гострий інфаркт міокарда та прооперували в кардіологічному відділенні однієї з київських лікарень.
17 січня у Львові відбулася презентація книжки Мар’яни Сохи “Тепер ми стоїмо разом”, яка присвячена Спільноті взаємодопомоги “Емаус-Оселя” та її засновниці Олесі Саноцькій.
“На початку 2000-х молода львівська художниця Олеся Саноцька😇 потрапляє у середовище людей, які залежні від алкоголю, не мають дому та доброго оточення. Вона вирішує розділити з ними своє життя та створити унікальну спільноту — місце, де вони віднайдуть дім, дружбу та підтримку”, — йдеться в анотації до книжки.
Так, у 2003 році, у Львові постала “Оселя”, Спільнота взаємодопомоги. Її творці, працівники та учасники вважають своєю місією допомагати безпритульним людям віднайти свою гідність у Спільноті, а відтак у суспільстві🥰.
Заснування “Оселі”, історії людей, які нею “жили” та творили її (і продовжують далі), проблематика соціально важливої теми та пам’ять про тих, кого не стало завчасно – про усе це книжка “Тепер ми стоїмо разом”.
Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
