Монополіст

​​До чого приведе уніфікація тарифів на розподіл електроенергії? До дискримінації промисловості всупереч європейській практиці Нацкомісія з регулювання енергетики (НКРЕКП) готується уніфікувати тарифи на розподіл електроенергії (е/е) для 1-го та 2-го класів напруги. Проєкт відповідного рішення міститься в порядку денному (№14) засідання Комісії, призначеному на 17 липня. Що таке тариф на розподіл е/е? Кожен споживач крім ринкової вартості е/е сплачує регульовані тарифи на її транспортування. Це тариф на передачу і диспетчеризацію Укренерго, а також тариф на розподіл операторів систем передачі (ОСР, обленерго), який НКРЕКП встановлює окремо для кожного ОСР. Крім того, у кожного ОСР тариф поділяється на дві групи: 1️⃣ Для споживачів 1-го класу, які заживлені на лінії напругою більше 27,5 кВ (кіловольт), або споживають більше 150 тисяч МВт-г на місяць. 2️⃣ Для споживачів 2-го класу, які заживлені на лінії напругою менше 27,5 кВ. Суть розподілу на класи проста. Той, хто споживає більше е/е з великою напругою, має набагато менші технологічні втрати в мережах. Це про великий промисловий бізнес. Тому обслуговування таких мереж обходяться ОСРам дешевше. Водночас МСБ та побутові споживачі споживають невеликі обсяги е/е. Отже, в середньому тариф на розподіл для 1-класу (0,3 грн/кВт-г) в 4-6 разів менше, ніж для 2-го класу (1,7 грн/кВт-г). До чого призведе уніфікація тарифів на розподіл? Ідея НКРЕКП уніфікувати тариф на розподіл полягає в тому, що для споживачів 1-класу, тобто, великого промислового бізнесу, тариф виросте в 5 разів. А для 2-го класу зменшиться на 24%. Після цього єдиний тариф на розподіл складе 1,23 грн/кВт-г. Від цього постраждають великі промислові споживачі. Це металургійні підприємства, цементні заводи, гірничо-збагачувальні комбінати, агропідприємства та інші експортно-орієнтовані підприємства. Асоціація «Укрметалургпром» оцінила збитки галузі від цього рішення у розмірі 3 млрд грн. щороку. Втрати усього бізнесу сягнуть 5-6 млрд грн. Йдеться лише про прямі витрати промислових підприємств, які ті заплатять за втрати в мережах дрібних споживачів. Наслідком буде «ефект доміно»: підвищення тарифу ляже на собівартість експортної продукції яка втратить конкурентоздатність на зовнішніх ринках. Експортерам доведеться відмовлятись від деяких замовлень, що призведено до скорочення валютних надходжень майже на 10 млрд грн. Без цих замовлень підприємства переглянуть виробничі програми у бік зменшення, частина робітників піде у простій. Це призведе до скорочення податкових відрахувань як мінімум на 5 млрд грн. Яка практика в Євросоюзі За правилами ЄС, уніфікація тарифу на розподіл є крос-субсидіюванням населення і малого бізнесу за рахунок великих підприємств. Це прямо заборонено європейським законодавством. При цьому варіація тарифів ОСР за класом напруги повсякденна практика в ЄС та країнах Енергетичного Співтовариства. За даними Європейського агентства співробітництва енергетичних регуляторів (ACER), майже усі країни ЄС мають практику диференціації тарифів на розподіл е/е за класом напруги. В Євросоюзі зустрічається практика диференціації на три і більше класів напруги, а не на 2 як у нас. В країнах Енергетичного Співтовариства такі випадки також існують. Наприклад, в Албанії застосовуються три тарифи для трьох класів напруги, в Боснії та Герцеговині – 5, в Сербії – 4.

​​Сервіс Pure Stimul, який допомагає автоматично оцінювати не тільки компетенції кандидата, але і його надійність, чистоту зв'язків та ризиковість. За допомогою сервісу Ви зможете: 📉 Зменшити ризики 📈 Підвищити ефективність та безпеку компанії 💼 Отримати рекомендації 💶 Зменшити витрати часу, коштів на пошук кваліфікованих кадрів Форма для замовлення 👇 https://form.stimul.ua/telegram Пройти тест: https://virtual.stimul.ua/ #purestimul #stimul #puresafety #stimultechnology #puretech #safetystimul

​​Інтернет в Україні найближчим часом подорожчає через лобізм великих провайдерів Великі оператори телекомунікаційного зв'язку закликають уряд швидше заборонити фізичним особам-підприємцям (ФОП) на єдиному податку надавати послуги доступу до фіксованого зв'язку. Публічно про це 13 червня казала представниця Київстару Олеся Оленицька на форумі RAU EXPO-2024 на панелі, в якій брав участь голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев. Головним аргументом було те, що прибравши ФОПів держава зможе додатково зібрати з ринку 4 млрд грн податків на рік. Гетманцев зреагував на це в тому ключі, що "це вже зроблено місяць тому". Вочевидь, він мав на увазі роз'яснення Державної податкової служби (ДПС) від 22 травня. Там йдеться про те, що 1 січня 2022 року набув чинності закон Про електронні комунікації, який був прийнятий ще в грудні 2020 року. Згідно з ним, ДПС більше не реєструє платниками єдиного податку суб'єкти, які мають коди виду економічної діяльності (КВЕД) 61.10 та 61.90, які визначають "діяльність у сфері провідного електрозв'язку". Цікаво, що ДПС з Мінфіном додумались до цього після двох років дії Закону. Виглядає так, що ДПС не буде давати статус платника єдиного податку лише новим юрособам. Ті хто вже працює мають самостійно або перейти на загальну систему оподаткування, або на інші КВЕДи з наступного податкового періоду. Тобто – з третього кварталу, який почався 1 липня. Якщо ДПС виявить таке порушення під час перевірки, то сама позбавить суб'єкта статусу платника єдиного податку. Вочевидь, більшість ФОПів-провайдерів не перейшла на загальну систему з 1 липня. Наприкінці червня з'явилась колонка багатопрофільного "експерта" Олексія Куща. В ній автор оприлюднив лобістські тези великих провайдерів: 1. Обсяг ринку послуг доступу до інтернету складає 21 млрд грн в 2023 році і зростає. 2. Кількість провайдерів на березень 2024 року – майже 4,5 тисяч, з яких 56% – ФОПи. 3. Кількість учасників ринку занадто велика. В Європі по 4-5 операторів на країну. 4. ФОПи використовують всілякі "сірі" схеми, не інвестують в розвиток мереж, погіршують якість. 5. Суб'єкти на загальному оподаткуванні платять у 7 разів більше податків, ніж "єдинщики". Хорошу відповідь на цю колонку дала Ціна держави: В Україні найдешевший в світі інтернет саме тому, що до нього ще не добиралась держава. Скасування можливості ФОПам надавати ці послуги призведе до скорочення кількості гравців ринку. У тих хто перейде на загальну систему, витрати на адміністрування і податки виростуть. Все це буде закладено у вартість послуги. А великі провайдери, позбувшись конкурентів, зможуть задирати ціни. Саме у них а не у ФОПів якість послуг часто викликає роздратування. Достатньо згадати Волю, Тріолан чи той же Київстар. Для довідки, зараз середня вартість доступу до інтернету для одного абонента складає 220 грн на місяць. На фото Оленицька і Гетманцев Монополіст

​​Ринкова ціна на електроенергію в Україні стала найбільшою в Європі Через це українські метзаводи програють в конкуренції на зовнішніх ринках Російські обстріли генерації та історичний рекорд імпорту електроенергії (е/е) призвели до того, що в Україні значно виросла ціна е/е для промислових споживачів. Факти такі: В червні імпорт е/е в Україну досяг історичного максимуму – понад 700 тисяч МВт-г. Найбільшу частку імпорту – понад 40% – забезпечує Угорщина. Ціни на е/е в ЄС в травні-червні виросли на фоні зростання цін на газ на 20%. В липні ціна е/е базового навантаження на українському Ринку на добу наперед (РДН) в липні досягла 130 євро/МВт-г . В суміжних Польщі та Румунії вона близько 100 євро. В Німеччині – трохи більше 70 євро (дивись графік). Якщо коротко: українська промисловість платить найбільшу ціну на е/е в Європі, яка там також не маленька. В підсумку, українська продукція енергоємних підприємств стає неконкурентноздатною на зовнішніх ринках. Ця проблема посилюються вимогою уряду імпортувати не менше 80% е/е для броні від відключень, про яку ми писали в червні. Так зване імпортне ПСО призводить до збільшення ціни електрики через конкуренцію за перетин. В окремі години плата за перетин подвоює ціну імпорту електроенергії. Особливо це б’є по орієнтованим на експорт підприємствам гірничо-металургійного комплексу (ГМК), у яких велика частка е/е у собівартості готової продукції. Для розуміння, в 2022-2023 роках країни ЄС спрямували 375 млрд євро на енергетичні субсидії. Енергетичне субсидування в ЄС продовжиться, як мінімум, до 2025 року, хоча цього року ціни на енергоносії в Європі відкотились до рівня 2021 року. 4 липня на базі Федерації роботодавців відбулась нарада, де представники компанії ГМК заявили що працюють «в мінус» і довго так не протримаються. Про критичну ситуацію заявили Ferrexpo Костянтина Жеваго – виробляє і експортує залізорудні окатиші. Метінвест Ріната Ахметова - чавун, сталь і залізна руда. Дніпросталь Віктора Пінчука - продукція зі сталі. Продукція цих підприємств забезпечує значну частку експортної виручки країни. Для зниження негативного впливу кризи металурги просять від уряду таких рішень: 1️⃣ Зменшити вимогу обов’язкового імпорту для бронювання від відключень з 80% до 50%. Це не зменшить імпорт, але трохи вгамує конкуренцію за перетин, коли підприємства з меншою часткою е/е в собівартості «задирають» ціну на аукціонах Укренерго з розподілу перетину. 2️⃣ Забезпечити проведення місячних, квартальних та річних аукціонів на розподіл перетину. Зараз проводяться лише добові. Це є вимогою суміжних системних операторів, хоча Укренерго анонсувало можливість проведення середньострокових аукціонів без згоди суміжників. Такий хід має призвести до зниження ціни перетину для імпортерів. 3️⃣ Пришвидшити розширення потужності доступного перетину з існуючих 1,7 ГВт до 2,2 ГВт. Міненерго вже анонсувало це збільшення. Але практичного втілення цього плану поки непомітно.

​​Чи допоможе Польща Україні електроенергією Прем’єр Польщі Дональд Туск 8 липня зробив заяву щодо можливої допомоги Україні електроенергією, виробленою на польських ТЕС з польського вугілля. «…Заохочуватимемо всіх наших партнерів до пошуку креативних ідей», – заявив польський прем’єр. Рішення, насправді, не таке вже креативне. Пояснюємо причини такої заяви. На сьогодні Україна має з країнами ЄС доступну потужність перетину 1,7 ГВт. Ця потужність включає в себе перетин зі всіма суміжними європейськими країнами, включаючи Польщу: лінія Добротвірська ТЕС – Замость на 250 МВт. Але вона не включає лінію ХАЕС – Жешув потужністю 1 ГВт. Для порівняння, 1 ГВт – потужність одного блоку АЕС. Лінія ХАЕС – Жешув будувалась ще до війни в рамках синхронізації об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України з пулом європейських системних операторів ENTSO-E. Нагадаємо, що ця синхронізація відбулась у березні 2022 року. В 2021 році Польща саботувала роботи на цій лінії зі свого боку, побоюючись експорту дешевої атомної електроенергії (е/е), яка б конкурувала з польськими ТЕС. Лінія була введена в експлуатацію лише в квітні 2023 року, коли Україна після втрати ЗАЕС та масованих обстрілів російських терористів вже не мала великого експортного потенціалу. Щодо імпорту, то Україна використовує польську е/е в останню чергу. Там історично найбільші ціни на е/е, якщо порівнювати з іншими суміжними країнами – Словаччиною, Румунією та Угорщиною. Структура генерації Польщі має великий перекіс в бік вугільних ТЕС, у яких висока собівартість виробництва (дивись графік). Вони займають більше 70% в балансі е/е. Згідно з європейською політикою Green Deal (Зелена угода), до 2030 року генеруючі потужності з високими викидами СО2 (тобто ТЕС) мають зменшитись на 50-55%. Польща всіляко цьому пручається, тому що це означає втрату великої кількості робочих місць на вугільних шахтах та дефіцит в енергосистемі. Через порівняно теплу зиму 2023-2024 року зараз в Європі профіцит вугілля. Воно коштує близько $100 за тону. Його немає куди дівати. На цьому фоні Польща була б зацікавлена експортувати додаткові обсяги е/е в Україну зі своїх ТЕС. Україна, звичайно, не проти отримати додатковий ресурс. Особливо, якщо в його оплаті допоможуть міжнародні партнери. Це б сильно допомогло б нам зимові місяці. Вся проблема у зеленому переході, лідером впровадження якого є Німеччина. Без згоди інших членів ЄС поляки не можуть «розкачегарити» свої ТЕС на додаткову потужність. Вочевидь, призив Туска до «креативних рішень» був пропозицією до колег по ЄС пригальмувати з екологічною трансформацією і дати Україні вижити цієї зими. Монополіст

​​Укргазвидобування на межі зриву програми буріння через блокування закупівель постачальниками китайських труб З початку року відбувається корпоративна війна між українськими виробниками труб та дилером китайських труб – американською компанією Vorex вихідця з України Федора Закусила. Як відомо, основним виробником труб в Україні є Інтерпайп Віктора Пінчука, потужності якого розташовані в Дніпропетровській області. Ми писали про це в лютому. Суть конфлікту: Vorex приймає участь в тендерах українських держкомпаній Укргазвидобування (УГВ) та Оператора ГТС (ОГТСУ), які закупають труби для своїх операційних потреб. Після програшу Vorex подає скарги в суди або Антимонопольний комітет (АМКУ) про дискримінацію іноземних постачальників і тим самим блокує закупівлю труб у конкурентів. Один з прикладів: Vorex жаліється, що замовник вказує строк поставки 90 днів в той час як виробництво і доставка з Китаю займають в два рази більше часу. Про чергову ітерацію в цій війні пише ExPro. Їх джерело в УГВ каже, що через постійні зриви закупівель компанія відчуває дефіцит обсадних труб, які використовуються в газових свердловинах. Затягування поставок труб призведе до зриву програми буріння. Відповідно – до падіння видобутку газу. Зараз у Закусила цілий пул компаній, які займаються оскарженням тендерів УГВ. Крім власне Vorex в ньому канадська Olbi Group та італійська RMT Valvomeccanica. Всі вони подають банківські гарантії, підписані одним працівником одного й того самого банку, що свідчить про їх зв'язок. В січні Vorex подала скаргу в АМКУ щодо дискримінації при закупівлях УГВ труб на 1,1 млрд грн. В скарзі було відмовлено в лютому. В квітні позов було подано в Київський госпсуд щодо дискримінації при закупівлях УГВ труб на 1,4 млрд грн. В травні Vorex було відмовлено в забезпеченні позову. Але весь час оскарження поставка труб блокується. Відбувається класичний "тендерний спам". До слова, Vorex постачає труби китайських корпорацій TPCO та HYST, які і до широкомасштабного вторгнення, і після його початку постачали труби в РФ. Зокрема, для буріння та для будівництва газогону "Сила Сибіру".

​​Чи потрібно будувати 3-й і 4-й блоки на Хмельницкій АЕС? Комітет Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП 17 червня провів засідання, на якому розглянув проект закону №11146 про добудову 3-го та 4-го енергоблоків Хмельницької АЕС (ХАЕС) за участю міністра енергетики Германа Галущенка, керівника НАЕК "Енергоатом" Петра Котіна та голови Держінспекції ядерного регулювання (ДІЯР) Олега Корікова. Засідання тривало більше двох годин і було доволі конфліктним. Затвердження будівництва Радою необхідно через відповідні законодавчі правки від 2005 року. Їх "пропихнув" зрадник Андрій Деркач, який на той момент був нардепом. Пізніше займав посаду президента Енергоатому. Ось основні тези з критикою проекту та на його підтримку 1️⃣ Вартість будівництва, згідно з проєктом від 2018 року, оцінювалась у 80 млрд грн. На сьогодні, враховуючи інфляцію – мінімум 130 млрд грн. Точної цифри Котін не назвав, посилаючись на багато перемінних витрат. Наприклад – вартості реакторів. Також невідомо, яка частка коштів буде залучена у вигляді кредитів, а яку частку інвестує Енергоатом. Переговори про кредити можуть початись після призначення наглядової ради Енергоатому. 2️⃣ Для будівництва планується застосувати два водно-водяних енергетичних реактори ВВЕР-1000 радянської технології, виготовлених Росатомом для АЕС "Белене" в Болгарії. Будівництво цієї АЕС почалось ще в 1991 році. В 2012 було припинено через відсутність домовленості по ціні будівництва між урядом Болгарії та Росатомом. Болгари згодні продати 2 ректори Україні орієнтовно за $680 млн. Переговори ще тривають. Критики застерігають від використання обладнання з російськими технологіями, враховуючи що виробник їх обслуговувати не буде. Енергоатом наполягає на тому, що має фахівців і компетенції для монтажу та обслуговування таких реакторів, враховуючи що переважно ВВЕР -1000 використовуються на українських АЕС. 3️⃣ Галущенко каже, що бетонна коробка ХАЕС-3 готова на 75-80%. За наявності реактора енергоблок можна запустити в роботу через 2,5-3 роки. Голова ДІЯР Коріков, вочевидь залежний від Галущенка, каже що технічних проблем з монтажем реактора в існуючі споруди не буде. Дозволи будуть видаватись поетапно по мірі надходження проектно-технічної документації. Котін каже, що в технологічних процесах будівництва і монтажу будуть задіяні 600 співробітників з Запорізької АЕС, які змогли звідти евакуюватись. 4️⃣ В Енергоатомі зазначають, що навіть в разі повернення ЗАЕС під контроль України військовим чи дипломатичним шляхом запустити її протягом 2-3 років не вдасться. Головна перешкода – обміління ставка-охолоджувача внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС. Це аргумент про те, що альтернативи будівництву нових потужностей АЕС немає. 5️⃣ Аргумент проти: ризики корупції очевидні. Котін публічно пообіцяв, що компанія буде розкривати кошториси, щоб всі бачили вартість будівельних матеріалів і робіт. Наразі Енергоатом цього не робить. Варіанту, за якого ініціатори будівництва не "прикурять" з нього, не проглядається. Найбільш активним і системним критиком цього проекту на засіданні був нардеп Андрій Жупанін. Після цього він зафіксував купу замовних матеріалів про себе на анонімних телеграм-каналах і на сайтах де можливе "розміщення". Монополіст

👉 ОНОВЛЕНА ПРОГРАМА семестру онлайн-курсу АНГЛІЙСЬКОЇ для роботи та бізнесу від YAPPI! 🏄‍♀️ Сучасні методики перевернутих класів та інтервального повторення 🏄‍♀️ Нова лексика через діловий контекст, аудіо, відео та тексти з бізнес-середовища, багато практики 🏄‍♀️ Інтерактивний підручник та всі матеріали на власній платформі yCloud 📅 Старт занять – кінець червня. 🎢 Групи різних рівнів – від Intermediate до Advanced. 🔨 Тривалість семестру – 4 місяці. Щоб потрапити на пробне заняття, проходьте безкоштовний тест на визначення свого рівня та очікуйте на дзвінок менеджера. #рекомендація

​​Чому енергоємні заводи не зможуть купувати електрику за кордоном Федерація роботодавців України (ФРУ) та Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК) Ріната Ахметова 11 червня публічно поскаржилися на рішення Кабміну, яке гарантує відсутність відключень електроенергії (е/е) підприємствам, які 80% необхідного їм ресурсу купують по імпорту. Ще в жовтні 2023 року Кабмін затвердив постановою №1127 Положення про імпорт е/е в умовах воєнного стану. Документ передбачав можливість уникнення відключень для підприємств, які імпортують не менше 30% е/е від своїх потреб з травня по вересень і не менше 50% з жовтня по квітень. Таке рішення було прийнято для того, щоб стимулювати бізнес здійснювати імпорт е/е не дивлячись на те що в окремі періоди імпорт був економічно не обґрунтований через цінові обмеження на Ринку на добу наперед (РДН). В березні-травні 2024 року через обстріли російських терористів ТЕС і ГЕС ситуація в енергетиці значно погіршилась. Уряд відреагував на це постановою №611 від 30 травня, якою вніс зміни в Положення про імпорт. Документ встановив мінімальний ліміт імпорту е/е для відсутності обмежень на рівні 80% з 1 червня. До чого це призвело? Підприємства почали конкурувати за імпортний ресурс, щоб уникнути відключень. В години пікового споживання потужність імпорту досягає технічної межі – 1,7 ГВт. Через те, що попит перевищує технічні можливості імпорту, на аукціонах Укренерго з розподілу міждержавного перетину почалась жвава конкуренція. Принцип таких аукціонів полягає в тому, що в разі незадоволеного попиту імпортери торгуються, пропонуючи плату за кожну МВт-г. Ці кошти розподіляються порівну між двома системними операторами торгуючих країн і мають бути витрачені на збільшення потужності перетину. Так от, з початку червня у пікові години вартість перетину на румунському напрямку доходила до 150 євро/МВт-г. При цьому вартість е/е на РДН Румунії складає 100-120 євро/МВт-г. Тобто плата за перетин збільшує ціну ресурсу для споживача в 2,5 рази. В цій ситуації перевагу мають підприємства, в собівартості яких електрика займає невелику частку. Нещодавно про це випустив заяву електрометалургійний завод "Інтерпайп Сталь" Віктора Пінчука, у якого електроенергія займає 25% у собівартості сталевої заготовки. "На практиці це може призвести до штучного, навіть спекулятивного зростання попиту на імпортну електроенергію, ціна на яку може зрости до будь-якого рівня. Але задля невідключення її зможуть та будуть сплачувати лише ті підприємства, які мають мінімальні витрати на електрику в структурі собівартості своєї продукції”, - йдеться в заяві заводу. Отже, для енергоємних підприємств – металургії, ГЗК, хімічних підприємств – це економічна смерть. Або треба йти в банкрутство, або вимикатись під час графіків відключень. Враховуючи технологічні цикли на таких підприємствах, це призведе до довготривалих простоїв. Відповідно – мінус по виручці, податках, робочих місцях і ВВП для країни. На скріні імпорт електроенергії в Україну в останній місяць

​​Як міністр енергетики Галущенко проштовхує свою людину в НКРЕКП Зараз добігає кінця конкурс на заміщення вакантної посади в Нацкомісії з регулювання енергетики та компослуг (НКРЕКП). 11-12 червня відбулось чергове оцінювання кандидатів конкурсною комісією. Вона має запропонувати з наявного списку двох кандидатів одного з яких призначить Кабмін за своєю квотою. Наразі в НКРЕКП працюють 6 членів з 7. Вакантна посада мала бути закрита ще рік тому. Але тоді Кабмін не виконав закон і не призначив жодного із запропонованих кандидатів, побоюючись, що Офіс президента (ОП) втратить контроль Комісією. В законі про НКРЕКП прописана доволі ефективна процедура призначення нових членів. Кандидатів оцінює незалежна конкурсна комісія і пропонує двох пошукачів на вибір відповідному органу по квоті – Верховній Раді, Президенту або Кабміну. Через це владі важко забезпечити гарантоване призначення потрібних людей в НКРЕКП. Але, як показує практика, все можливо. Згідно з результатами оцінювання, троє з чотирьох кандидатів з найбільшими балами – люди, безпосередньо пов'язані із міністром енергетики Германом Галущенко (дивись таблицю). Читай – із заступником голови ОП Ростиславом Шурмою. Список такий: Юрій Власенко – діючий перший заступник міністра енергетики, колишній голова енергетичного департаменту в НКРЕКП. Максим Немчинов – заступник Галущенка з питань вугільної промисловості в 2021 році, пізніше – його радник. Зараз – віцепрезидент Energy Club. Керівники цього клубу стали кадровим резервом міністерства при заповненні посад незалежних членів наглядової ради АТ "Українські розподільні мережі" (УРМ) – холдингу, в якому ОП консолідує акції державних обленерго. Ми згадували Немчинова в березні 2023 року в контексті продажу вугілля держшахт комерційним компаніям за зниженими цінами. Тоді СБУ проводила у нього обшуки. Ольга Бабій – діючий член НКРЕКП каденція якої закінчується в липні. Єдина з ТОП списку, хто не є креатурою Міненерго. Руслан Слободян – діючий голова Держенергонагляду, фактично – дочірньої структури Міненерго. На сьогодні в НКРЕКП лояльні до Міненерго два комісіонери: ексголова Комісії Костянтин Ущаповський та Олександр Формагей, якого ОП планував зробити головою Комісії. Але в липні закінчується каденція двох членів – Бабій та Дмитра Коваленка. Буде новий відбір. Результати цього конкурсу покажуть, наскільки незалежним буде регулятор у найближчі роки. Монополіст