Plato’s Cave | Печера Платона

🏛 Тиждень латини у нашому каналі! Уже 19 листопада розпочинаємо новий курс латини, а поки запрошуємо вас на невеличку мовну розминку! Щодня публікуватимемо по одному квізу, щоб разом пригадати знайомі латинські слова, перевірити свої знання та, можливо, відкрити для себе щось нове. Lingua Latina te exspectat! 🏺 Запис на курс: https://secure.wayforpay.com/payment/s1dffefabb549

📜Латина - джерело термінів і класних назв для торгових марок! Навіть десятирічний хлопчик за допомогою латини може створити назву для загальновідомого бренду – і саме про цей випадок розповідаємо сьогодні. 💙Доєднатися до цьогорічного курсу латини можна за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/s1dffefabb549

Лекція. Пекло нішанської шаманки ЛЕКЦІЯ ВЖЕ ЗАВТРА! Зустріч відбудеться у суботу 07 листопада 2026 року о 14:00 Формат: онлайн (Zoom) Тривалість: до 2 годин Запис: так, для всіх учасників Мова: українська Якщо ви хочете отримати лише запис лекції, то просто реєструйтеся! Усі учасники отримають запис! «Нішанська шаманка» — один із найвідоміших текстів, пов'язаних із шаманською традицією маньчжурів. Його сюжет розповідає про юнака Сергудая Фіянгу, що передчасно помер під час полювання, і про шаманку Нішан, яка входить у транс і вирушає його душею до світу мертвих, щоб повернути її до тіла. Але що саме цей текст дозволяє нам побачити в уявленнях про шамана, смерть і потойбічний світ? Подорож Нішан до світу мертвих можна розглядати як своєрідну модель шаманського переходу між різними рівнями реальності. Водночас сам текст є складним історичним джерелом, створеним і записаним у конкретному культурному та історичному контексті. Тому важливо розрізняти те, що ми можемо сказати про текст, і те, що можемо реконструювати на його підставі про релігійні практики та уявлення. На лекції детально розглянемо сюжет «Нішанської шаманки» та поговоримо про: • історію тексту, його маньчжурський контекст і проблеми його використання як джерела для вивчення шаманізму; • транс Нішан та її перехід до потойбічного світу; • структуру потойбіччя та його відношення до світу живих; • образи духів, божеств і потойбічної влади, з якими зустрічається шаманка; • зв'язок між шаманським статусом, владою і покаранням, смертю та можливістю повернення всіх померлих чи лише обраних. Лектор: Віталій Щепанський — кандидат філософських наук (PhD), релігієзнавець, засновник телеграм-каналу «Обранці духів». Посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/s9f54842314ac Записи попередніх лекцій можна знайти за цим посиланням: https://platoscave.wayforpay.shop

І вже у цю суботу відбудеться остання лекція циклу – лекція «Пекло нішанської шаманки» Віталія Щепанського. Встигніть долучитися до обговорення (також усім учасникам буде доступний запис, який можнампереглянути у будь-який зручний час🤗 ). Посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/s9f54842314ac

Цикл лекцій про потойбіччя тепер доступний у записі на сайті Печери Платона. На вас чекає: європейська готика, китайські «книги доброти» та українська демонологія. 🦇 Граф, денді та фатальна тінь: метаморфози вампірського міфу в мистецтві Як огидний мрець зі східноєвропейських забобонів перетворився на вишуканого аристократа, денді й метафізичного вигнанця? Культурологиня Богдана Носенок розповідає, як Байрон, Полідорі та Ле Фаню створили архетип «вишуканого зла» ще до Стокера. Також ідеться про те, чому вампір став головним денді XIX століття і як образ фатальної жінки пройшов від «Кармілли» до полотен Мунка та фон Штука. Окрема тема — як готична гра світла й тіні перейшла з романтизму в «Носферату». 👉 https://platoscave.wayforpay.shop/prod/708358 🐉 Кари, тортури і демони «Нефритового календаря» Навіть обіцянка народитися з лотоса у ставку із золотим піском не завжди спонукає людину чинити справедливо. Тих, хто порушує моральні настанови, у потойбіччі чекає зовсім інший «ландшафт». Марта Логвин, PhD з філології та старша наукова співробітниця Музею Ханенків, представляє перший в Україні переклад уривків «Нефритового календаря». Це одна з «книг доброти», що була відома протягом п'яти століть. Ви дізнаєтеся, від кого в старому Китаї отримували «знання» про потойбіччя і що спільного ці тексти мають із сучасними фільмами жахів. 👉 https://platoscave.wayforpay.shop/prod/708359 🧄 Коротка історія українських упирів Одна з перших немертвих у європейській науковій літературі походила з села Рясного під Львовом. 1572 року вона, замість лежати в труні, з'їла свою одежу і, ймовірно, накликала на село чуму. У XVII столітті звістки про упирів із Дубна, Летичева чи Кам'янця-Подільського потрапляли в дипломатичне листування та європейську пресу. Упирі мають дві душі й народжуються із зубами, бояться хреста, але не проти поспівати коломийки. Редакторка й літературознавиця Галя Глодзь, авторка каналу «страшно середньовічне», з'ясовує, що з цього вважати канонічним і що робити, якщо поруч завівся упир. 👉 https://platoscave.wayforpay.shop/prod/708360

🚣Царство мертвих у маньчжурському тексті про шаманку Нішан починається з переправи. Шаманку везе через річку перевізник. Далі шлях веде через кілька застав, і кожна ставить свої вимоги. Дивно, що потойбіччя тут влаштоване як держава з кордонами й охороною. На лекції детально розглянемо сюжет «Нішанської шаманки» та поговоримо про: • історію тексту, його маньчжурський контекст і проблеми його використання як джерела для вивчення шаманізму; • транс Нішан та її перехід до потойбічного світу; • структуру потойбіччя та його відношення до світу живих; • образи духів, божеств і потойбічної влади, з якими зустрічається шаманка; • зв'язок між шаманським статусом, владою і покаранням, смертю та можливістю повернення всіх померлих чи лише обраних. Посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/s9f54842314ac

Звітуємо! Увесь прибуток з лекції про українських упирів – 18 000 грн, ми спрямували на підтримку Збройних Сил України! Дякуємо кожному й кожній, хто долучився до лекції – завдяки вам розмова про моторошних мешканців української демонології стала ще й нагодою зробити добру справу. Пам’ятаймо, що можливістю досліджувати, навчатися й зустрічатися ми завдячуємо передусім нашим захисникам і захисницям. Дякуємо, що ви з нами! 🇺🇦

Понеділкове🙈

🪔«Нішанська шаманка» — один із найвідоміших маньчжурських текстів про шаманізм, транс та потойбіччя. У центрі сюжету — шаманка Нішан, яка вирушає до світу мертвих, аби повернути душу передчасно померлого юнака. До речі, саме за цією історією розробили відеогру, тизер якої ви бачите на відео! На лекції ми розберемо: • Історію тексту та його роль у дослідженні шаманізму; • Подорож Нішан крізь транс і структуру потойбічного світу; • Образи духів, межі між життям і смертю та потойбічну владу. Дізнайтеся більше про давні уявлення про смерть і шаманські ритуали. Реєструйтеся на лекцію за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/s9f54842314ac

Невеличкий тизер майбутньої лекції у Печері Платона. @PlatosCaveUA

👀Грецьке δαίμων – не біс. Так називали божественну силу, що діє в житті людини, але не має імені й обличчя. Слово зазвичай виводять від δαίομαι, «розподіляю»: даймон – той, хто наділяє долею. У Гесіода («Роботи і дні», 121–126) люди золотого віку після смерті стають даймонами, добрими охоронцями смертних. Злими духами δαιμόνια стануть пізніше, у християнській мові. Філософи успадкували обидва значення. Їхні демони — це мисленнєві істоти, яких викликають, щоб перевірити межу: що я знаю, що я можу, що я витримаю. На Гелловін розповідаємо про філософську демонологію – гортайте карусель👻

Лекція. Кавова традиція кримських татар: історія та культурний контекст  Зустріч відбудеться у неділю 14 листопада 2026 року о 14:00 Місце проведення: офлайн (Печера Платона) + онлайн (Zoom) Тривалість: до 2 годин Запис: так, для учасників Мова: українська Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь» Культура споживання кави почала формуватися в Криму щонайменше із кінця XVI ст., на що вплинула поява перших кав’ярень в Османській імперії та Кримському ханстві. Дуже швидко цей «заморський» напій здобув велику популярність в кримськотатарському побуті, палацовій культурі й народних звичаях, ставши невід’ємною частиною культури гостинності, символом добробуту та навіть елементом дипломатичного етикету. У наступні кілька століть саме кав’ярні сприймались як атрибут «цивілізованості» поселення, виконуючи роль осередків суспільного життя. У них обмінювались новинами, слухали музику, розповідали про подорожі, вітали з весіллям, залагоджували комерційні справи, або ж займались громадською чи благодійною діяльністю. Така тривала популярність кави сформування самобутню кавову традицію кримських татар, яка віками дозволяла підтримувати родинні зв’язки і дружні відносили. Сьогодні приготування і подача кави є невід’ємним елементом етикету, гостинності, родинних зустрічей та важливих свят. За філіжанкою цього напою багато поколінь кримських татар вітають гостей, укладають угоди, відзначають весілля, планують майбутнє чи переживають скрутні часи. В 2023 р. за ініціативи ГО «Алєм» облікова карта «Кавова традиція кримських татар» була внесена Міністерством культури до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, що стало важливим кроком для охорони цього унікального культурного феномену. На лекції ми обговоримо історію та соціальний контекст кавової традиції в Криму;  — Дізнаємось в чому полягав культурний феномен тогочасної кав’ярні у міському просторі Криму; — З’ясуємо як вплинули на кавову традицію перша анексія Криму 1783 р. та депортація кримських татар 1944 р.; — і нарешті, яким чином культура продовжує об’єднувати кримськотатарську спільноту сьогодні. Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор: Олексій Савченко — кандидат історичних наук, заступник генерального директора Національного музею історії України з наукової роботи. Дослідник історії та культури кримських татар, співкуратор виставки “Miras. Спадщина”, співавтор облікової карти «Кавова традиція кримських татар», як елементу нематеріальної культурної спадщини України. Зареєструватись можна за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/sdbbee0591673 Записи попередніх лекцій: https://platoscave.wayforpay.shop

«Я відкликаю думання». Роман Ласло Краснагоркаї про кінець світу, зіткнення ідеалізму та прагматизму, страх і жагу змін ми читатимемо й обговорюватимемо з Ганною Улюрою, літературною критикинею, на книжковому клубі. 🌒 Долучитися: https://secure.wayforpay.com/payment/s1e5b53eea4e2

Лекція. Коротка історія українських упирів ЛЕКЦІЯ ВЖЕ ЗАВТРА! Зустріч відбудеться у четвер 29 жовтня 2026 року, 20:00 Формат: онлайн (Zoom) Тривалість: 2 години Запис: так, для всіх учасників Мова: українська УВЕСЬ ПРИБУТОК З ЛЕКЦІЇ ПІДЕ НА ЗБІР ЗСУ! Якщо ви хочете отримати лише запис лекції, то просто реєструйтеся! Усі учасники отримають запис! Один із перших немертвих, згаданих у європейській науковій літературі, насправді був немертвою. Походила вона із села Рясного під Львовом, а в історії залишилася тим, що 1572 року, замість сумирно лежати в труні, як належить покійниці, з’їла свою одежу, а ще, імовірно, накликала на село чуму. Принаймні щойно з нею розправилися спеціальними засобами, пошесть припинилася. У XVII столітті, окрім знайомих симптомів, у свідченнях про немертвих з’явилось і знайоме слово: упир. Чимало нотаток про упирів, які потрапляли в дипломатичне листування і в європейську пресу, надходили з Дубна, Летичева, Теребовлі, Кам’янця-Подільського й інших українських місцевостей. Та й сам термін збирачі цікавинок безперечно ідентифікували як руський. Із пізнішої етнографії ми дізнаємося про упирів усіляке, часто суперечливе. Вони мають дві душі й народжуються із зубами; накликають пошесті, однак допомагають у господарстві; бояться хреста й молитви, але можуть навести розгардіяш у церкві; не люблять вечорниць і досвіток, зате не проти поспівати коломийки; можуть вигубити ціле село своїм диханням — а часом достатньо й погляду. Що з цього можна вважати канонічними рисами упирів? У чому полягають етнічні відмінності між немертвими? І що, зрештою, робити, якщо десь неподалік завівся упир? Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лекторка: Галя Глодзь — редакторка, літературознавиця з теологічною освітою, авторка каналу «страшно середньовічне» посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/s4f379d15bfc9 Записи попередніх лекцій можна знайти за цим посиланням: https://platoscave.wayforpay.shop

Вивчення інших мов – це ще й спосіб краще зрозуміти власну. Латина, зокрема, вчить помічати те, що ми часто не усвідомлюємо, коли говоримо українською: як змінюються слова, як закінчення передають граматичні значення, як мова вибудовує зв’язки між словами.... І раптом українські відмінки, які колись здавалися шкільною мукою, стають предметом справжньої цікавості. Тож нехай рідна мова буде пізнаною, дослідженою і улюбленою! 🤍 А «чужому научатися» (вчити латину) можна тут: https://secure.wayforpay.com/payment/s1dffefabb549

Ваші коментарі мають наслідки. Хороші наслідки!😁

🎥Нове відео на нашому YouTube-каналі!✨ У цьому відео ми досліджуємо соціальну теорію Епікура та з'ясовуємо, як ідеї античного мислителя можуть трансформувати наш погляд на сучасне суспільство, стосунки та особисте щастя. Чи справді епікуреїзм закликає до самотності та втечі від світу? Як концепція справедливості як взаємної угоди працює сьогодні? Та чому ідея дружби й концепт «проживи непомітно» (lathe biosas) стають рятівним колом в епоху культу успіху, соціальних мереж та інформаційного шуму? У першій частині 4-ї лекції Ксенії Зборовської розбираємо: •Сутність соціальної філософії Епікура та концепцію справедливості. • Роль дружби як основи безпечного та щасливого ЖИТТЯ. • Чому епікурейці обирали «Сад», а не активну політичну боротьбу. • Як практично застосувати принципи епікуреїзму в сучасному житті для зменшення тривоги. 🌿🫶Будемо вдячні за вподобайки, коментарі та підписку на ютуб-каналі! https://youtu.be/LJ_fNRBazds

Увесь прибуток з лекції Коротка історія українських упирів піде на збір ЗСУ🤍

Якщо немертвий приходить уночі, не поспішайте шукати часник, осиковий кілок чи священника. Можливо, йому просто потрібно нагадати про правила логіки та здорового глузду 🧠 Читайте допис про дивовижні способи упокоєння мерців у галицько-руській демонології та реєструйтеся на нашу лекцію, щоб дізнатися більше про те, що можна вважати канонічними рисами упирів, у чому полягають етнічні відмінності між немертвими, і що, зрештою, робити, якщо десь неподалік завівся упир. Деталі за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/s4f379d15bfc9