Plato’s Cave | Печера Платона

Починаємо підготовку до нового сезону книжкового клубу! І почнемо з нововедень! Пропонуємо вам список із 18 книжок, 7 з яких будуть прочитані цього сезону! А які саме книжки будуть читатись, залежить від вас! Переходьте за посиланням та робіть вибір. У кінці вересня/початку жовтня ми підіб’ємо підсумки та зробимо перший анонс! P.S. щоб взагалі не було таємниць, перше засідання клубу плануємо на 1 листопада! Посилання на опитування: https://forms.gle/wMmVSMduAPNmB6PWA

Сьогодні пропонуємо продовжити ознайомлення з термінами кашмірського шіваїзму, а саме з поняттями (перша підбірка вже на сторінці): Шякті, Чамат-кара, Пра-а-кашя. В межах курсу "Філософія кашмірського шіваїзму" ви детально розкриєте категоріальний словник і провідні концепції цього тантричного інтелектуального руху абсолютного ідеалістичного монізму, що виник в Кашмірі в VIII-X ст. н.е. Долучитися можна за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/s9ef9294540c2

Ми виростаємо, змінюємося, знаходимо нові справи й захоплення. Але іноді так важливо не забувати ту дитину в собі – ту, якій було цікаво, що означають дивні знаки на стінах храмів, хто їх залишив і що вони можуть нам розповісти. Іноді саме так народжуються нові захоплення. 3 того самого дитячого «а що, як?..». 23 вересня стартує новий набір на курс середньоєгипетської мови – долучайтеся до цієї подорожі – будемо разом читати тексти, розбирати ієрогліфи поступово відкривати світ, якому тисячі років 🤍 Посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/s9cd244c0f3b4

Лекція. Кримські татари: традиції, культура та жива спадщина корінного народу. ЛЕКЦІЯ ВЖЕ ЗАВТРА! Зустріч відбудеться у суботу 12 вересня 2026 року, 14:00 Формат: офлайн (Печера Платона) + онлайн (Zoom) Тривалість: до 2 годин Запис: так, для всіх учасників Мова: українська Якщо ви хочете отримати лише запис лекції, реєструйтеся через опцію «онлайн-участь» Кримські татари – корінний народ України, чиє походження та історична доля нерозривно пов’язані з Кримом і Північним Причорномор’ям. Традиційна культура цієї спільноти століттями поєднувала в собі окремі риси різних цивілізацій та способів життя. Але на своєму шляху вона не стала уламком чи периферією жодної з них, збудувавши власну ідентичність та самобутність в унікальному етнічному мереживі Криму.  На лекції Ви познайомитесь зі звичаями, мистецтвом, естетичними, релігійними та світоглядними традиціями корінного народу України через глибокі сенси і смисли, які крізь віки знайшли вираження у таких почуттях, як любов до Батьківщини та її природи, шануванні традицій та прагненні безпеки, так добре знайомих кримським татарам та українцям. Разом ми спробуємо поговорити про те: • Хто такі кримські татари та чому вони корінний народ України? • Який соціальний та культурний сенс мають національний костюм, прикраси та традиційний орнамент? • Яке значення для кримських татар має культура гостинності: етикет, їжа та кавова традиція? •Як жива культурна спадщина дозволяє зберігати ідентичність та єдність кримськотатарського народу сьогодні? Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор: Олексій Савченко — кандидат історичних наук, заступник генерального директора Національного музею історії України з наукової роботи. Дослідник історії та культури кримських татар, співкуратор виставки “Miras. Спадщина”, співавтор облікової карти «Кавова традиція кримських татар», як елементу нематеріальної культурної спадщини України. Зареєструватись можна за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/s2bbb739e1203 Записи попередніх лекцій: https://platoscave.wayforpay.shop

Не лекція, але й не на каналі Печери Платона. Ксенія Зборовська (співзасновниця ПП) пішла на підкаст до Загонів та трошки (зовсім трошки) розповісти про стоїцизм... та чому у наш час складно бути тру-стоїком з вас вподобайка та коментар під цим відео для просування топового україномовного контенту з філософії та психотерапії: https://youtu.be/0AYNCn8Obsw

Лекція. Школа бунтарів: учителі, учні та революція світла в імпресіонізмі Зустріч відбудеться у неділю 27 вересня 2026 року, 14:00 Формат: офлайн (Печера Платона) + онлайн (Zoom) Тривалість: до 2 годин Запис: так, для всіх учасників Мова: українська Якщо ви хочете отримати лише запис лекції, реєструйтеся через опцію «онлайн-участь» Вересень. І час знову повертатися до навчання. Але що, як найкращі уроки в історії мистецтва відбувалися за межами задушливих класів? У другій половині XIX-го століття група зухвалих молодих художників вирішила, що суворі правила Академії та вилизана класика Паризького Салону більше не працюють. Вони кинули виклик авторитету своїх учителів, вийшли з майстерень на пленер і назавжди змінили те, як людство бачить світ. Запрошуємо вас до глибокого та системного занурення в анатомію імпресіонізму: від перших академічних штрихів до створення радикально нової мови живопису. Ми розберемося, як із конфлікту поколінь, приватних студій, дружби та суперництва викристалізувався напрям, що подарував нам головних геніїв модерну. На лекції ми розберемо: Як функціонував Паризький Салон, чому майбутні бунтарі спочатку ретельно вчилися за класичними канонами і що стало тригером для їхнього розриву з традицією. Як винайдення фарб у тюбиках дозволило вийти на пленер, чому імпресіоністи відмовилися від чорного кольору та як працює техніка розділеного мазка. Історію течії від засновників до радикалів – Клод Моне, Огюст Ренуар, Каміль Піссарро, Едгар Дега, Едуар Мане, Берта Морізо, Альфред Сіслей, Мері Кассетт, Поль Сезанн та Поль Гоген. Історію Майстерні Глейра, роль Піссарро як головного наставника руху, складний творчий дует Дега й Кассетт та суперечливий вплив Мане на молоду гвардію. Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор: Богдана Носенок – доктор філософії, культуролог. Дослідник французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладач. Автор роману-мандрівки «Дистанція». посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/sae1bf658a8fb Записи попередніх лекцій можна знайти за цим посиланням: https://platoscave.wayforpay.shop

Лекція. Що таке магія з точки зору релігієзнавства? Дата: 26 вересня 2026 року, 13:00 Формат: офлайн (Печера Платона) + онлайн (Zoom) Тривалість: до 2 годин Запис: так, для всіх учасників Мова: українська Якщо ви хочете отримати лише запис лекції, реєструйтеся через опцію «онлайн-участь». Магія здається одним із найочевидніших понять у вивченні релігії. Але що саме ми називаємо магією? Чи існує вона як універсальний феномен, притаманний різним культурам, чи це передусім поняття, сформоване європейською інтелектуальною традицією? Упродовж понад століття дослідники пропонували дуже різні відповіді. Магію розглядали як особливий тип мислення, як помилкові асоціації, як приватну й антисоціальну практику, як спосіб подолання емоційного напруження або як інструмент взаємодії зі світом. На лекції простежимо, як змінювалося наукове розуміння магії — від класичних теорій XIX століття до сучасного релігієзнавства. Поговоримо про: • Едварда Тайлора та Джеймса Фрезера і класичне протиставлення магії, релігії та науки; • Еміля Дюркгайма, Марселя Мосса та Броніслава Малиновського і соціологічні та функціональні підходи до магії; • Роберта Маретта та Люсьєна Леві-Брюля, які звертали увагу на емоції та специфічні способи сприйняття світу; • Едварда Еванса-Прітчарда та відмову від універсального визначення магії на користь аналізу конкретних культур; • критику європоцентричних теорій магії у другій половині ХХ століття; • концепцію Воутера Ганеґраафа, який пропонує розглядати магію як особливий тип практик, пов'язаних із взаємодією з реальністю, що виходить за межі емпірично визначеного світу. Окремо поговоримо про те, чому магія не зникла разом із модерністю та наукою, а продовжує існувати в сучасній культурі. І чому для її розуміння важливою може бути не стільки віра в надприродне, скільки досвід таємниці. Лектор: Віталій Щепанський — кандидат філософських наук (PhD), релігієзнавець, засновник телеграм-каналу «Обранці духів». посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/s1105a51ac24f Записи попередніх лекцій можна знайти за цим посиланням: https://platoscave.wayforpay.shop

☕ Кава займає особливе місце в культурі кримських татар, а історія її вживання в Криму налічує майже пів тисячоліття. Це вплинуло на формування самобутньої кавової традиції, яка віками дозволяла підтримувати родинні зв’язки і дружні відносили. Сьогодні приготування і подача кави є невід’ємним елементом етикету, гостинності, родинних зустрічей та важливих свят. За філіжанкою цього напою поколіннями вітали гостей, укладали угоди, планували майбутнє чи переживали скрутні часи. Тож пропонуємо познайомитись з цікавими фактами про історію кави в Криму. А детальніше познайомитися зі звичаями, мистецтвом, естетичними, релігійними та світоглядними традиціями корінного народу України можна на лекції (посилання на реєстрацію): https://secure.wayforpay.com/payment/s2bbb739e1203

З вами – газета "Порадниця" (версія лекції "Друга зоря в сузір’ї Серця. Природа, люди і духи від пори «білих рос» до свята вина і хризантем") – гортайте, щоб дізнатися рекомендації на період з 7 по 23 вересня. 💮 На самій лекції на вас чекає розповідь, як китайські народні звичаї пов’язані з даоським уявленням про часопростір, і чому 24 сезони додалися до й без того складного традиційного календаря. Доєднатися можна за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/s901ce0a4f815

Фуко 10 років носив із собою відповідь Дерріді. У вашій сумці лежить хоч щось таке важливе?😅

В результаті навчання на нашому курсі середньоєгипетської, ви зможете читати та розбирати написи на стелах та стінах усипальниць. Навчання відбувається на матеріалах фрагментів оригінальної епіграфіки Середнього Царства.  Додамо ще один аргумент на користь вивчення середньоєгипетської – це подобається котикам (гортайте карусель). Доєднатися до курсу можна за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/s9cd244c0f3b4

Лекція. Чи існує релігія? ЛЕКЦІЯ ВЖЕ ЗАВТРА! Зустріч відбудеться у суботу 05 вересня 2026 року, 13:00 Формат: офлайн (Печера Платона) + онлайн (Zoom) Тривалість: до 2 годин Запис: так, для всіх учасників Мова: українська Якщо ви хочете отримати лише запис лекції, реєструйтеся через опцію «онлайн-участь» Що таке релігія? На перший погляд відповідь очевидна. Храм, молитва, священний текст, паломництво, піст — ми легко впізнаємо релігію майже в будь-якій культурі. Але варто запитати, що саме об'єднує буддійську медитацію, юдейський закон, шаманський ритуал, культ предків у Китаї та недільне богослужіння протестантів або православних християн, як ця очевидність починає руйнуватися. Саме тому за понад півтора століття існування релігієзнавства не з'явилося жодного визначення релігії, яке було б загальноприйнятим. Ба більше, дедалі багато дослідників доходять висновку, що проблема полягає не у відсутності вдалого визначення. Можливо, самої «релігії» як універсального явища ніколи не існувало. Можливо, це поняття є продуктом модерної європейської академії, сформованим у певному історичному контексті й поширеним світом разом із колоніальними імперіями. На лекції ми простежимо історію цього поняття — від античності до сучасності. Поговоримо про те, як religio у Цицерона й Лактанція, ренесансна ідея prisca religio та народжене Реформацією уявлення про множину «релігій» поступово сформували предмет сучасного релігієзнавства. А також про те, чому наприкінці ХХ століття цей предмет опинився в центрі гострої методологічної кризи, яка поставила під сумнів саме існування дисципліни. Поговоримо про: — класичні визначення релігії у працях Макса Мюллера, Рудольфа Отто, Мірчі Еліаде та Кліфорда Ґірца, а також про Вілфреда Кантуелла Сміта, який одним із перших поставив під сумнів саме поняття «релігія»; — критичне релігієзнавство Талала Асада, Джонатана З. Сміта, Девіда Чидестера, Томоко Масузави та Брента Нонґбрі, яке пропонує досліджувати не стільки релігію, скільки історію появи й функціонування самого цього поняття; — колоніальну історію категорії «релігія» і те, чому визнання чи невизнання певної традиції «релігією» завжди було інструментом влади; — відповіді на критику критичного релігієзнавства у працях Кевіна Шилбрака та Роберта Орсі, які показують, що історична сконструйованість поняття не означає його беззмістовності. Окремо поговоримо про те, чому ця дискусія не є суто академічною. Адже від відповіді на питання «Чи існує релігія?» залежить не лише те, як ми описуємо людську культуру, а й те, чи має релігієзнавство власний предмет дослідження і чи може воно існувати як самостійна академічна дисципліна. Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор Віталій Щепанський — кандидат філософських наук (PhD), релігієзнавець, засновник телеграм-каналу «Обранці духів». Отримати доступ можна за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/se5f0f7904a49 Записи попередніх лекцій: https://platoscave.wayforpay.shop

Осягнення кашмірського шіваїзму потребує точної термінологічної оптики – без фахового супроводу існує високий ризик підмінити автентичні східні концепції звичними європейськими категоріями мислення. Для безпечного та ефективного занурення в традицію необхідний досвідчений лектор. І, аби підготуватися до курсу, пропонуємо вам розібрати кілька термінів (гортайте карусель). Доєднатися до курсу можна за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/s9ef9294540c2

Лекція. Гомерова «Одіссея» в екранізаціях та українських прекладах ЛЕКЦІЯ ВЖЕ ЗАВТРА! Зустріч відбудеться у четвер 03 вересня 2026 року о 19:00 Місце проведення: онлайн (Zoom) Тривалість: 2 години Запис: так, для учасників Якщо ви хочете отримати тільки запис, то просто реєструйтесь - усі учасники отримують запис. Людина ХХІ століття стикається з тими самими викликами, які стояли перед гомерівськими героями. В глобалізованому світі, де часто розмивається ідентичність, ми досі тужимо за димом з рідного краю. З цього погляду, Одіссей постає абсолютно новим типом людини, для якої важливі не традиційні в міто-поетичному світі цінності, а невловні зв’язки, що не дають втратити власну гідність. Тож що важливіше: повернутися на Ітаку чи постійно до неї прагнути? Якою має бути екранізація поеми? Що вдалося і що не вдалося режисерові Крістеферу Нолану? — Українська культура має два повноцінні переклади «Одіссеї»: Петра Ніщинського та Бориса Тена, які пропонують не лише різні перекладацькі стратегії, а й різні візії гомерівського світу. — Переклад, якому півтораста років, залишається цікавим сучасним читачам не через формальні засоби нострифікації грецької поеми, а завдяки зануренню в рідномовну стихію. — Завдання редактора давнього українського перекладу полягало в тому, щоб самому опинитися в тому часі. Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор: Любомир Коблик — редактор «Одіссеї» в перекладі Петра Байди-Ніщинського. посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/safb8d48ed519 Записи попередніх лекцій можна знайти за цим посиланням: https://platoscave.wayforpay.shop

Лекція. Друга зоря в сузір’ї Серця. Природа, люди і духи від пори «білих рос» до свята вина і хризантем Зустріч відбудеться у неділю 20 вересня 2026 року о 14:00 Місце проведення: офлайн (Печера Платона) + онлайн (Zoom) Тривалість: до 2 годин Запис: так, для учасників Мова: українська Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь» Наступна лекція про традиційні свята Китаю має потішити аудиторію легкими, хоча й трохи елегійними, сюжетами та мотивами. Адже в цей час гості з потойбіччя вже «закриють браму з того боку», а наступні щедрі бенкети призначатимуться саме живим, слугуватимуть їхньому єднанню та добробуту. На нас чекають розповіді про: — тераформування Місяця в китайській міфології — зілля довголіття — конфуціанські чесноти — даоські фази часопростору — естетику осені у творах з Музею Ханенків Адже в той час, як пекельні сцени для попередньої лекції довелося збирати з музеїв усього світу, Марта Логвин має привілей і радість досліджувати більш життєрадісні твори китайського мистецтва, не полишаючи Києва Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація.  Лекторка: Марта Логвин — phd з філології, старша наукова співробітниця Музею Ханенків посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/s901ce0a4f815 Записи попередніх лекцій можна знайти за цим посиланням: https://platoscave.wayforpay.shop

Лекція. Чи існує релігія? Зустріч відбудеться у суботу 05 вересня 2026 року, 13:00 Формат: офлайн (Печера Платона) + онлайн (Zoom) Тривалість: до 2 годин Запис: так, для всіх учасників Мова: українська ЛЕКЦІЯ ВЖЕ У ЦЮ СУБОТУ! Якщо ви хочете отримати лише запис лекції, реєструйтеся через опцію «онлайн-участь» Що таке релігія? На перший погляд відповідь очевидна. Храм, молитва, священний текст, паломництво, піст — ми легко впізнаємо релігію майже в будь-якій культурі. Але варто запитати, що саме об'єднує буддійську медитацію, юдейський закон, шаманський ритуал, культ предків у Китаї та недільне богослужіння протестантів або православних християн, як ця очевидність починає руйнуватися. Саме тому за понад півтора століття існування релігієзнавства не з'явилося жодного визначення релігії, яке було б загальноприйнятим. Ба більше, дедалі багато дослідників доходять висновку, що проблема полягає не у відсутності вдалого визначення. Можливо, самої «релігії» як універсального явища ніколи не існувало. Можливо, це поняття є продуктом модерної європейської академії, сформованим у певному історичному контексті й поширеним світом разом із колоніальними імперіями. На лекції ми простежимо історію цього поняття — від античності до сучасності. Поговоримо про те, як religio у Цицерона й Лактанція, ренесансна ідея prisca religio та народжене Реформацією уявлення про множину «релігій» поступово сформували предмет сучасного релігієзнавства. А також про те, чому наприкінці ХХ століття цей предмет опинився в центрі гострої методологічної кризи, яка поставила під сумнів саме існування дисципліни. Поговоримо про: — класичні визначення релігії у працях Макса Мюллера, Рудольфа Отто, Мірчі Еліаде та Кліфорда Ґірца, а також про Вілфреда Кантуелла Сміта, який одним із перших поставив під сумнів саме поняття «релігія»; — критичне релігієзнавство Талала Асада, Джонатана З. Сміта, Девіда Чидестера, Томоко Масузави та Брента Нонґбрі, яке пропонує досліджувати не стільки релігію, скільки історію появи й функціонування самого цього поняття; — колоніальну історію категорії «релігія» і те, чому визнання чи невизнання певної традиції «релігією» завжди було інструментом влади; — відповіді на критику критичного релігієзнавства у працях Кевіна Шилбрака та Роберта Орсі, які показують, що історична сконструйованість поняття не означає його беззмістовності. Окремо поговоримо про те, чому ця дискусія не є суто академічною. Адже від відповіді на питання «Чи існує релігія?» залежить не лише те, як ми описуємо людську культуру, а й те, чи має релігієзнавство власний предмет дослідження і чи може воно існувати як самостійна академічна дисципліна. Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор Віталій Щепанський — кандидат філософських наук (PhD), релігієзнавець, засновник телеграм-каналу «Обранці духів». Отримати доступ можна за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/se5f0f7904a49 Записи попередніх лекцій: https://platoscave.wayforpay.shop

Чи знали ви? 🌻В українській культурі переклад взагалі — і переклад «Одіссеї» зокрема — завжди був актом спротиву. Петро Ніщинський виправдовувався перед царською цензурою, стверджуючи, що його робота —це просто «невинні вправи на дозвіллі». 🪉Шлях редактора «Одіссеї» Ніщинського пролягав «від “кобзи” і до “кобзи”». Спочатку «кобза» на місці грецьої кітари здавалася недоречною, а наприкінці роботи в одному з рядків (XVII,262) довелося замінити «кітару» на «кобзу». 3 вересня разом з Любомиром Кобликом поговоримо про те, що важливіше: повернутися на Ітаку чи постійно до неї прагнути? Якою має бути екранізація поеми? Що вдалося і що не вдалося режисерові Крістеферу Нолану? Посилання на реєстрацію: https://secure.wayforpay.com/payment/safb8d48ed519

На цю тему ми також опублікували текстовий витяг із лекції Руслана Мироненка «Пам'ять, тіло і час: що насправді конструює особистість», де детальніше розглядається цю ідея. Посилання на текст: https://platoscave.com.ua/tpost/b390zatm21-dzh-lokk-totozhnst-osobistost-z-lekts-ru

До дня народження Джона Локка трохи розповідаємо про ідею обміну тілами та про те, до чого тут поняття людської особи. Гортайте 👉

Лекція. Кримські татари: традиції, культура та жива спадщина корінного народу. Зустріч відбудеться у суботу 12 вересня 2026 року, 14:00 Формат: офлайн (Печера Платона) + онлайн (Zoom) Тривалість: до 2 годин Запис: так, для всіх учасників Мова: українська Якщо ви хочете отримати лише запис лекції, реєструйтеся через опцію «онлайн-участь» Кримські татари – корінний народ України, чиє походження та історична доля нерозривно пов’язані з Кримом і Північним Причорномор’ям. Традиційна культура цієї спільноти століттями поєднувала в собі окремі риси різних цивілізацій та способів життя. Але на своєму шляху вона не стала уламком чи периферією жодної з них, збудувавши власну ідентичність та самобутність в унікальному етнічному мереживі Криму.  На лекції Ви познайомитесь зі звичаями, мистецтвом, естетичними, релігійними та світоглядними традиціями корінного народу України через глибокі сенси і смисли, які крізь віки знайшли вираження у таких почуттях, як любов до Батьківщини та її природи, шануванні традицій та прагненні безпеки, так добре знайомих кримським татарам та українцям. Разом ми спробуємо поговорити про те: • Хто такі кримські татари та чому вони корінний народ України? • Який соціальний та культурний сенс мають національний костюм, прикраси та традиційний орнамент? • Яке значення для кримських татар має культура гостинності: етикет, їжа та кавова традиція? •Як жива культурна спадщина дозволяє зберігати ідентичність та єдність кримськотатарського народу сьогодні? Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор: Олексій Савченко — кандидат історичних наук, заступник генерального директора Національного музею історії України з наукової роботи. Дослідник історії та культури кримських татар, співкуратор виставки “Miras. Спадщина”, співавтор облікової карти «Кавова традиція кримських татар», як елементу нематеріальної культурної спадщини України. Зареєструватись можна за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/s2bbb739e1203 Записи попередніх лекцій: https://platoscave.wayforpay.shop