Міністерство юстиції України

​​На сьогодні, зважаючи на соціально-економічну ситуацію в країні внаслідок збройної агресії російської федерації, дедалі актуальнішим стає питання укладення договору довічного утримання. Оформлення такого правочину є одним із шляхів вирішення питання отримання належного рівня матеріального забезпечення самотніми особами, особливо похилого віку, та належного догляду за ними. 📃 Договір довічного утримання (догляд) – це правочин, за яким одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Відповідно до Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Якщо набувачами є кілька фізичних осіб, вони стають співвласниками майна, переданого їм за договором довічного утримання (догляду), на праві спільної сумісної власності. Обов’язок цих осіб перед відчужувачем є солідарним. Договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи. Згідно з Кодексом, майно, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду). У разі смерті одного із співвласників майна, що було відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду), обсяг зобов’язання набувача відповідно зменшується. Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном. ✍️ Договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. ☝️Зауважуємо, що при посвідченні такого договору накладається заборона відчуження майна в установленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору. До смерті відчужувача набувач не має права продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача. Також звертаємо увагу, що договори довічного утримання, предметом яких є 🌱 земельні ділянки сільськогосподарського призначення приватної власності, посвідчуються лише у разі відчуження таких земельних ділянок на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи). Ця вимога не поширюється на земельні ділянки несільськогосподарських угідь, крім земельних ділянок під польовими дорогами, запроєктованими для доступу до земельних ділянок, та земельні ділянки для садівництва. Більше про договір 👉на нашому вебсайті

​​👰‍♀️🤵‍♂️ Незабаром в мобільному застосунку Дія з’явиться нова довгоочікувана послуга «Шлюб онлайн». Тепер не потрібно відвідувати відділ ДРАЦС і займати чергу, щоб подати заяву на державну реєстрацію шлюбу та зареєструвати його. Особливо актуальною послуга «Шлюб онлайн» стане для військовослужбовців та громадян України, яких через військовий стан змушені перебувати на відстані. 📅 Обирайте вільні дату та час та очікуйте посилання на індивідуальний обряд державної реєстрації шлюбу в режимі відеоконференції. Електронне відображення актового запису про шлюб автоматично сформується засобами Дії в обох із подружжя, а доставку та вручення свідоцтва про шлюб кожному з подружжя забезпечить відділ ДРАЦС на поштову адресу. Оцініть першими, як працює послуга. Тестуйте унікальну можливість зареєструвати шлюб через Дію. Долучайтеся, якщо: ✅ маєте паспорт громадянина України у формі ID-картки чи паспорт громадянина України для виїзду за кордон в Дії; ✅ маєте верифікований податковий номер (РНКОПП); ✅ не перебуваєте в шлюбі на момент подачі заяви; ✅ у випадку, якщо шлюб розірвано, такі відомості наявні у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. Зверніть увагу: на бета-тестування мають зареєструватись наречений і наречена. Зробіть це 👉за посиланням. 🙌 Проводьте час із близькими, а не в чергах.

​​🔹 Відтепер заявники, які бажають подати заяви до міжнародного Реєстру збитків, мають можливість скористатися для цього 👉вебпорталом «Дія» Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (Register of Damage for Ukraine), повідомив про вдосконалення процедури подання заяв. 📱 Раніше подання заяв до міжнародного Реєстру збитків було доступним лише через мобільний застосунок «Дія». Запуск послуги на вебпорталі «Дія» покликаний спростити процес подання заяв. Тепер заявники можуть подати заяви, скориставшись будь-яким пристроєм 💻 з доступом до Інтернету: комп’ютером, планшетом або мобільним телефоном без необхідності встановлення мобільного застосунку «Дія». Зауважимо, що подання заяв через застосунок «Дія» також залишається доступним ☑️ Міжнародний Реєстр збитків постійно вдосконалює систему подання заяв. Наразі можливо подати заяву за категорією А3.1 «Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна». Незабаром ця можливість стане доступною для всіх власників житла в Україні, чиє майно було пошкоджено або зруйновано, незалежно від місця його розташування та подання заяв за програмою «єВідновлення». Також у найближчі місяці буде відкрита можливість подання заяв за низкою інших категорій, затверджених Конференцією Учасників міжнародного Реєстру збитків. 🔗 Докладніше

​​Починаючи з 10 травня 2024 року фізичні та юридичні особи, у тому числі, організації водокористувачів, забезпечені можливістю зареєструвати речові права на меліоративну мережу або складову частину меліоративної мережі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – ДРРП). 💬 «Варто зазначити, що реєстрація речових прав на меліоративні мережі, а також складові частини меліоративних мереж, сприятиме розвитку аграрної галузі та підвищенню ефективності використання земельних ресурсів в Україні, раціональному використанню та охороні земель і водних ресурсів», – наголосив заступник Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов. На сьогодні вже зареєстровано речові права на меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж – Латорицьку осушувальну систему та Суворовську зрошувальну систему. Перетворення меліоративних мереж у повноцінні об’єкти нерухомого майна стало можливим завдяки Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». На його виконання оновлено функціонал програмного забезпечення Державного реєстру речових прав. Відтепер державні реєстратори, нотаріуси, оператори центрів надання адміністративних послуг в режимі реального часу можуть отримувати відомості про зареєстровану у Державному земельному кадастрі меліоративну мережу або її складову частину. 🙌🏻 Поява такого інструменту відкриває можливість для понад 600 потенційних організацій водокористувачів та сотень територіальних громад оформити право власності на меліоративні мережі та розпочати процес їхньої модернізації, адже тепер їхні інвестиції – захищені законом. Активність цього процесу дасть можливість відновити меліорацію для агровиробництва на 2 млн га земель та в рази збільшити врожайність високомаржинальних культур.

​​Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Відповідно до Сімейного кодексу України 📒 (далі – Кодекс) вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. 📌 Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Також об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір 🖇️ в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. 🎻 Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, також є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. ❗️ Крім того, Кодекс визначає, коли виникає право спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові. Так, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. 🤝🏻 Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Подружжя має право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як стосовно майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і стосовно майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки. Також зазначаємо, що подружжя розпоряджається таким майном за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із них вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право звернутися до суду ⚖️ з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення 🖋️ і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Детальніше на нашому 👉вебсайті

З Днем вишиванки ♥️ 🇺🇦Українська вишиванка — це частина культури українського народу, національна святиня, генетичний код нації. Сьогодні День вишиванки має особливий сенс, адже ми, українці, змушені відстоювати свою національну автентичність і боротися за свободу, віддаючи найдорожче — свої життя. Нехай сьогодні вишиванка стане нагадуванням, що ми маємо бути єдиними, як ніколи. ☝️Плекаємо нашу історію, зберігаймо її духовні цінності!

​​продовження... дистанційного зондування Землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 № 1185 (далі – акт дистанційного обстеження); ➡️ або поданого заявником акта комісійного обстеження, категорія пошкоджень об’єкта в якому зазначена як «об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйнований об’єкт)», чи акта дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об’єкт є знищеним, або їх копій, засвідчених підписом такого заявника. У разі, коли акт комісійного обстеження містить висновок щодо необхідності проведення технічного обстеження, державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться виключно за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з ЄДЕССБ. При цьому слід пам’ятати, що державну реєстрацію припинення права власності потрібно проводити у зв’язку зі знищенням об’єкта нерухомого майна, а не у зв’язку з відмовою власника від свого права. Перевірка відомостей щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна (в порядку електронної інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру пошкодженого та знищеного майна). ❗️Важливо: в разі припинення права власності на знищений будинок право власності на земельну ділянку, на якій він розташований, не припиняється. Тобто йдеться тільки про майно, що вже не підлягає відновленню. ☝️Пам’ятайте: згідно із Законом власники знищених під час війни об’єктів нерухомого майна звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації припинення права власності.

❌🏠 Припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна — це один із обов’язкових етапів для отримання компенсації за знищене житло. Відповідно до частини двадцятої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі - Закону), ☝️право власності отримувача компенсації на знищений об’єкт нерухомого майна в припиняється у зв’язку з його знищенням порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон). ✍️ Державну реєстрацію припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна необхідно здійснити: ❗️ ПІСЛЯ затвердження уповноваженим органом рішення Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна ❗️і ДО дати нотаріального посвідчення договору про придбання житла з використанням житлового сертифікату, або ж ДО моменту проведення виплати коштів на будівництво. 📑 Пунктом 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (зі змінами), визначено, що для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт будівництва у зв’язку з його знищенням подаються: 1️⃣ заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об’єкта чи об’єкта незавершеного будівництва, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат». Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), заява підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них; 2️⃣ документ, що посвідчує право власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) або коли такий документ відсутній у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням). Окрім цього, державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться за наявності: ➡️ або відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі – ЄДЕССБ); ➡️ або витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр пошкодженого та знищеного майна), поданого заявником чи отриманого державним реєстратором, що містить інформацію про акт комісійного обстеження, категорія пошкоджень об’єкта в якому зазначена відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2022 № 473, як «об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйнований об’єкт)», чи про акт дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об’єкт є знищеним, складений відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо проведення обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, зокрема із застосуванням інформаційних продуктів...

​​дистанційного зондування Землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2023 № 1185 (далі – акт дистанційного обстеження); ➡️ або поданого заявником акта комісійного обстеження, категорія пошкоджень об’єкта в якому зазначена як «об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйнований об’єкт)», чи акта дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об’єкт є знищеним, або їх копій, засвідчених підписом такого заявника. У разі, коли акт комісійного обстеження містить висновок щодо необхідності проведення технічного обстеження, державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться виключно за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з ЄДЕССБ. При цьому слід пам’ятати, що державну реєстрацію припинення права власності потрібно проводити у зв’язку зі знищенням об’єкта нерухомого майна, а не у зв’язку з відмовою власника від свого права. Перевірка відомостей щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об’єкт нерухомого майна здійснюється автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна (в порядку електронної інформаційної взаємодії Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру пошкодженого та знищеного майна). ❗️Важливо: в разі припинення права власності на знищений будинок право власності на земельну ділянку, на якій він розташований, не припиняється. Тобто йдеться тільки про майно, що вже не підлягає відновленню. ☝️Пам’ятайте: згідно із Законом власники знищених під час війни об’єктів нерухомого майна звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації припинення права власності.

​​Що таке спільний заповіт подружжя та для чого він потрібен - розповідаємо у нашій консультації👇 👩🏼‍🦳👨🏼‍🦳Згідно зі ст. 1243 Цивільного Кодексу України подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності. ☝️ Варто звернути увагу, що скласти такий заповіт можуть лише чоловік та жінка, шлюб яких зареєстровано у органі державної реєстрації актів цивільного стану. При цьому проживання однією сім’єю без шлюбу не є підставою для виникнення прав та обов’язків подружжя та, відповідно, унеможливлює складення спільного заповіту. 🏠 Окрім того, спільний заповіт може стосуватися лише майна, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, навіть якщо воно зареєстроване на одного з них. Спільною сумісною власністю є майно, набуте подружжям за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом (наприклад, будинок, придбаний в шлюбі, є спільним майном). Виняток - майно, що є особистою приватною власністю дружини та чоловіка відповідно до ст. 57 Сімейного кодексу України. ✍️ У разі складення спільного заповіту частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить до другого з подружжя, який його пережив. І тільки в разі смерті останнього - спадщина переходить до призначеного ними спільно спадкоємця. Наприклад, у разі складення подружжям спільного заповіту, в якому вони заповідали все своє майно, що є їх спільною сумісною власністю, своїм дітям в рівних частках, у випадку смерті одного з подружжя його частка автоматично переходить іншому, і той з подружжя, який пережив іншого, стає єдиним власником майна. Діти зможуть отримати спадок тільки після його смерті. Особливості успадкування та втрати чинності спільного заповіту подружжя За життя дружини та чоловіка кожен з них має право відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає нотаріальному посвідченню. Після смерті одного з подружжя другий з подружжя вже ❌ не матиме права скасувати зроблений подружжям заповіт. З метою забезпечення виконання спільного заповіту подружжя у разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя. Заповіт подружжя може бути визнано недійсним у судовому порядку.