Гайдукевич

Просто зараз готується терміновий "підгон" на Харківщину. Дуже терміновий. Підрозділ ДШВ, що ретельно переводить окупанта в агрегатний стан "добриво", потребує відновлення пошкодженого обладнання. Т е р м і н о в о. Рота ударних БПЛА (ви бачили відео їхньої результативності) має швидко відновити пошкоджені під обстрілами старлінки, підсилювачі, щогли, компи. FPV - є із запасом, але щоб "жужик" гарантовано знайшов ціль потрібні згадані електронні приблуди. Товари ми вже знайшли і зарезервували, треба терміново викупати і відвозити. Сума порівняно невелика, але її потрібно мати вже. 350 398 гривень. Т е р м і н о в о. 💳 ПРИВАТ24: 5169 3305 2068 6400 💳 ІНШІ БАНКИ: 5375 4115 0177 8331 🌎 PayPal: [email protected] 🌐 USDT (TRC20): THXQSYA2s1bKRBgqQaPjgHqW77834GmuDX

Люди, будь-ласка, читайте книжки, це корисно. Реакція на реакцію. В соцмережах навіть притомних (ніби-то) попаяло щодо Блінкена із гітарою. Окрема журбинка, що навіть журналісти... хоча, тут дивуватися не варто. Словом. Щодо працюючих тилових барів під час війни, щодо музики і культурних меседжів під час війни, щодо типових рефлексій владних мужів цивілізованого світу... прошу, почитайте дві книги: Ерік Ларсен "Велич і ницість" та Макс Гейстингс "І розверзлося пекло...". От просто знайдіть час, можливість і почитайте. Реакції українців на зроблене\сказане\незроблене західними політиками демонструє, що ми досі глибока постсовкова провінція. Це якимсь дивним чином уживається, що ми (невеличкий зріз суспільства) вміємо помічати недоліки західних демократій і простір для їх виправлення (зокрема із нашою допомогою). Але на загал - наші люди не розуміють чому західні політики роблять так і не інакше. Це глобальний провтик нашої освіти. Ані батьки, ані педагоги в масі не змогли (чи не розуміли важливість, бо самі такі ж) донести до учнів-студентів складність, багатошаровість і неоднозначність взаємин в світі. В результаті, ми реагуємо на все дуже спрощено і дуже ідеалізовано. Світ не такий. Не на те ми звертаємо увагу. Те, що Блінкін не зустрівся із політичною опозицією (навіть парламентською) - гірша полмилка. Те, що Держсекретар в надцяте говорив із одними й тими ж "антикорупціонерами в законі" є куди більшим приводом для незадоволення. Те, що Держсекретар говорячи про поборення корупції перед студентами міг спростити меседж до "покарання за корупцію", є куди гіршим "маячком". Бо покарання не знищує явище, його мінімізує прибирання ПРИЧИН для корупції, а причини, це вже інша тема - реформа держуправління (дуже непопулярна у нас, бо на тому купонів не настрижеш) Чому? Бо ті, кому Захід довірив пушити тему антикорупцію в Україні провалили задачу в стилі розбитого скляного ділдо - і руки порізані і мети не досягнуто. Хоча ні.. мета заробити грошей на трендовій темі була досягнута, як і політична монетизація теми з метою встрибнути у наглядові ради і владні крісла. На неправильну реалізацію задачі натякнув свого часу пан Роман Ващук - що Захід помилився із наполегливістю і способами реалізації задач. Чи визнали ці помилки і провели роботу над "антикорупційними" помилками? Ні. І для Заходу це також типово. У себе вдома вони також не роблять ефективної роботи над політичними полмилками (бо також люди і залежать від цілого набору факторів). І тут би я наполегливо знову порадив прочитати "Самознищення Європи" Мюррея. Розраховувати на реформу освіти - "тату, це фантастика". Тому, люди, читайте книжки - допоможе бачити світ реальнішим.

"Слухайте, я знаю, що зараз насправді дуже складні часи..." ... Вертаєшся проти ночі з під Вовчанська, де передавали, що змогли на скору руку згребсти зі складу, відкриваєш Фейсбучок, а посполитий український нарід обговорює, шо Держсекретар США взяв до рук гітару і заспівав в київському барі рок-хіт. Ясна річ, "вдячний" український дописувач одразу пролився кпинами від "це все що він привіз" до "ну зрозуміло - в Америці вибори". На жаль. На що списати глупу емоцію? На недорослість політичну чи кругозір розміром зі щілинку? Ні, я розумію - людей, в чиїй країні президентом обирають коміка, що імітував гру пісюном на роялі, мало чим здивуєш. Але сьогодні вечором політик в статусі третьої особи США взяв до рук гітару і висловив повагу українським воїнам і громадянам. А потім наголосив, що Україну підтримують не лише США, а й чимало людей в світі. Адже ми, українці, "б'ються не лише за Україну, але за весь вільний світ". А потім була пісня. Здається пісня з історією, чи підтекстом. Це Rockin' in the Free World Ніла Янга. Здається, пісня була написана під час турне The Restless, в лютому 1989 року. Ніл Янг дізнався, що запланований концерт в СРСР (!) скасовано. А гітарист команди Френк "Пончо" Сампедро зауважив "нам доведеться продовжувати рок у вільному світі..." ця фраза вразила Янга, від неї і народилася пісня. Отже в барі, в українській столиці, в країні, яка виборює свободу в жорстокій війні проти реінкарнованого СРСРу... Держсекретар США співає пісню, яка народилася через совкову тупість. Народилася гаслом "ми будемо продовжувати рок у вільному світі". ...Я б хотів, щоб Президент, прем'єр, чи голова парламенту, або головний дипломат, могли взяти до рук (до рук...руками а не чимсь іншим) інструмент і зіграти та заспівати щось із Біллі Джоела, або Мадді Вотерса, або... ...Я б хотів, щоб звертаючись до будь-якої аудиторії політик моєї країни міг вільно оперувати відсилками до цитат, уривків пісень, історичних історій. ...Я б хотів, щоб аудиторія це вміла считувати. Напевно я надто наївний. https://www.youtube.com/watch?v=ZsK3M9gXmos

Старих проектв не буває апріорі. Просто деякі проекти вимагають часу на виробництво. Ми колись казали, що відкрили збір на ручні гранатомети Форт-600А. Півсотні штук. Цей проект живий, його банка активна. Ми, правда, з неї були змушені забрати частину коштів, щоб перекрити термінові закупівлі...шож, буває. Але от незабаром черга забирати замовлення. Тобто викупати. Тому нагадайка - ми збираємо півтора мільйони гривень. Ясна річ, зберігається збір і на інші проекти. Нам постійно потрібні ресурси. Тож, якщо прочитавши новини, Ви відчули потребу допомогти ЗСУ - "Справа Громад" гарантує раціональну витрату Вашого донату. P.S. ...а гранатомети скоро як в рекламі: "а потім маленьке звірятко..." Посилання на банку https://send.monobank.ua/jar/5GGwNzT81K Номер картки банки 5375 4112 1385 0634 ПРИВАТ24 5169330520686400 PayPal: [email protected]

Чому ультраправі набирають обертів і нищать класичний консерватизм? Тому, що консерватори, що заклали підвалини Європейського Союзу, стояли у керма тривалий час… спершу не побачили ризиків своїх мігрантських ілюзій, потім придумали собі та просували мариво змішання цивілізацій і культур (неусвідомлення різних рівнів культурних, свобод, розуміння прав - різні цивілізаційні рівні «гостей» і «господарів»), а головне – заспокоювали усіх, ховалися за гаслами, втратили контроль – не дивилися в гору, словом. А проблему прорахувала та підживила Москва – Захід підпав під рефлексивне керування. Замість лікувати причини, намагався мінімізувати наслідки. Страх поміркованих проявити принципи, зуби і яйця, дає зелене світло популістам обох флангів. Трушним лібералам і консерваторам час разом списатися в утиль, або терміново приходити до тями і не боятися боронити своє цінності. І словом, і ділом. #нотатки_консерватора

Євробачення пікетують прибічники хамасівської Палестини. В США молодь захоплює університет – на знак підтримки Палестини. Місцеві помірковані влади, як правило, воліють не робити різких рухів – бояться, що їх звинуватять. В чомусь. Проблеми накопичуються. Довіра до поміркованих політиків падає. Популісти лівого і правого толку набирають вагу. В Нідерландах «нові праві» намагаються зібрати уряд – їх успіх на виборах став можливим в першу чергу тому, що суспільство не задоволено традиційною мігрантською політикою Старого Світу. При цьому праві (і ліві) популісти «дивним чином» лояльно дивляться в бік Москви. При цьому проблема перенасичення Європи мігрантами на загал і вихідцями із цивілізацій, що мають інші відносно європейських цінності… не вирішується. Чому так? Нічна вікендова читанка – Douglas K Murray «Самознищення Європи». Розділ 10, «Тиранія почуття провини» - автор розмірковує над дивним явищем – цивілізаційний Захід отримує задоволення від наголошеного почуття провини. З різних приводів. Як приклад, Мюррей наводить низку доволі абсурдних ситуацій, якщо їх розписати на папері без емоцій. Одна з них – в ЗМІ була відома трагедія, коли на берег Туреччини море винесло тіло трирічного хлопчика Алана Курді. Його родина була серед нелегалів, які намагалися перепливсти з Туреччини до Європи. Медійна реакція на трагедію – «ганьба Європи». Але в чому була винна Європа? Родина Курді із доволі безпечної Туреччини хотіла дістатися… Канади, але біла трапилася на першому ж етапі. Арабський і мусульманський світ також розмірковував про трагедію, але… «біда не призвела до жодної зміни політики (арабських і мусульманських країн), як це відбулося на заході». (с) Д.М. «…європейські країни прийняли смерть три річного хлопчика на свою совість (чому?), арабський світ, з якого хлопець походив, і ширша мусульманська «умма» залишилися цілком холодними і пасивними. Для прикладу, шість країн-членів угоди про співпрацю у перській затоці (Кувейт, Бахрейн, Катар, ОАЕ, Саудівська Аравія й Оман) за весь 2016 рік не надали притулку жодному (!) сирійському біженцю! Їхнє ставлення до біженців із Еритреї, Нігерії, Бангладеш чи Пакистану відзначалося ще меншою відкритістю. Буквально за декілька місяців до загибелі Алана Курді один кувейтський чиновник, Фахад ал-Щаламі, пояснював в інтерв’ю каналові France 24, чому країни Затоки відмовляють у притулку навіть сирійським біженцям: «Кувейт і країни затоки доволі дорогі й не годяться для біженців. Вони годяться для робітників. Перевезення сюди біженців коштує дорого. Ціна життя в Кувейті висока, тоді як у Туреччині чи Лівії – доступніша. Тому нам значно простіше платити, щоб вони (біженці) лишалися там. Урешті-решт, не можна (!) приймати (!) людей, які походять з іншої атмосфери, з інакшого місця. Серед них є люди, що потерпають від психологічних проблем, травм». Не можна ж їх просто розміщати в країнах Затоки…» (с) Д.М. (тобто для Кувейту сирійці – люди іншої атмосфери, а для Європи… ?) «…Що дивує, то це спокійна згода Європи з тим, що країни затоки й інші суспільства крихкі і делікатні, тим часом як Європа – безмежно гнучка. Ніхто в Європі не звинуватив Туреччину чи Оман у смерті Алана Курді. Натомість прем’єр Іспанії Маріано Рахой, коментуючи загибель човна із мігрантами, заявив, що… Європа «ризикує втратити довіриу, якщо ми не здатні запобігти таким трагічним випадкам», ніхто не казав, що на карті стоїть питання довіри до арабського світу чи Африки. Ба більше, впродовж усієї кризи із сирійськими біженцями практично ніхто не виставляв претензії країнам, що беруть участь у тій громадянській війні (зокрема Ірану, Саудівській Аравії, Катару і Росії), за людську ціну цього конфлікту.» (с) Д.М. Причини такої ситуації різні, … «однак над усім цим тяжіє … притаманна Європі моральна зосередженість на собі. Виникла вона задовго до мігрантської кризи. Радще вона єодним із базових і глибинних настроїв сучасної Європи, що пронизує її життя. Це – особливе (!) і постійне (!)почуття провини і одержимість провиною, що врешті може виявитися фатальним для нашої (європейської) цивілізації» (с) Д.М.

Цитати із цієї книги: https://nashformat.ua/products/samoznyschennya-evropy-immigratsiya-identychnist-islam-709577

- Якщо Рада Авторитетних Для Нації імен і представники держави визначать в журі конкурсу НАСПРАВДІ авторитетних і компетентних архітекторів і скульпторів, то участь в конкурсі візьмуть талановиті учасники. Тут не потрібен поспіх, тут потрібна якість. Окрема подяка Василь Павлов , що вказав головному архітектору на його неволодіння контекстом в питанні обладунків, а також низку інших тверезих думок. А застунику міністра ветеранів, пану Фархаду Фархадову, за те, що він запевнив - експертне коло буде почуто. На жаль, на експертному колі були присутні зайві емоції представників Мархалівки і тут я погоджуся із Антоном Дробовичем, що потрібна більше і краща комунікація дерави і місцевої громади. Окремо пулічно перепрошую в Литвиненко Віра за те, що їй знову довелось чути і бачити недоречні емоції. Детальніше про те, хто і що говорив - додаю відео в коментарі. Далі буде https://www.youtube.com/watch?v=i6QfWLvInTQ

Військове меморіальне кладовище - де процес зараз? Сьогодні Мінвет і держ установа Національне Меморальне Військове Кладовище зібрали ще один круглий стіл. Ми зібралися обмінятися думками щодо 4 надзвичайно важливих питань: - з якого каменю надгробки, - концепція монумент невідомим солдатам, - концепція центрального елементу - монумент захисникам, - варто чи не варто робити Вічний вогонь. Загальні враження... із позитивного: - НМВК і Мінвет намагаються тримати контакт із експертним колом, зокрема із гострих дискутивних питань. Правда поки не зрозуміло ККД цього контакту. - представники Мінвету і НМВК декларують розуміння, що на основні архітектурно-скульптурні елементи має бути відкритий прозорий конкурс. Не знаю, чи є розуміння у вищих кабінетах, що конкурс - важливо, але на круглому столі усі присутні погодилися - так. - попри наполегливе "гранітне" лобі, лишається шанс, переконати державу, що це програшна ідея. Але цей пункт може швидко випасти в негативні сторони... із негативного: - головний архітектор комплексу, пан Дербів є повним невігласом в питаннях, кричущо важливих для комплексу НМВК. Це просто жах - космонавт. - попри те, що ще на попередньому круглому столі спільнота детально розписала, чому слід відмовитися від граніту, держструктури (традиційно) пішли шляхом найменшого спротиву. І я не впевнений, що світовий досвід і здоровий глузд переламають "прості рішення". - тільки зараз і досить невпевнено проговорюється "так, ми не проти відкритого конкурсу", тоді як з цього треба було починати! Для мене досі дивно, чому історія, що може бути 100% win-win для нації, для усіх залучених держустанов, для Банкової і особисто Зеленського, досі не наділена режимом посиленого сприяння. Саме в історії навколо НМВК може бути кейс - у виграші усі. Але... Із важливого, що мона винести в тези, що сьогодн іпрозвучали.: - Роман Маленков наголосив, що граніт (всупереч загальному штампу) погано переносить погодні коливання, значно гірше за пісковик. Особливо йдеться про верхній шар. Натомість, зі слів пана Романа, пісковик (тому він і є доволі поширений в меморіальних спорудах) куди краще взаємодіє із природою. - винесу окремо - і Маленков, Дарця Веретюк наголосили, що представники держструктур не щирі в тезі "граніт доступніший за пісковик". Виявляється, що в Україні є поклади якісного пісковику. Виявляється, що колись були закриті (!) кар'єри, де видобувався цей камінь, бо ідеологічно правильним для совка був пафосний граніт. І цей видобуток можна відновити... - варто розглядати як частини цілого монумент Невідомого солдату і монумент Захисникам (+ Вічний вогонь за наявності), але це мона розбити на етапи\черги реалізації і першим реалізувати те, що стосується Невідомого солдата. Тут слушними були @Антон Дробович та Вахтанг Кіпіані . - Тарас Іщик , здається, відніс присутніх до попереднього круглого столу, де звучало - ми зараз маємо унікальну опцію створити українську сучасну військову меморіальну класику. Тут слід досить хірургічно поєднати європейську меморіальну класику (це важливо для наголосу - ми належимо європейській традиції) і українську національну родзинку. - Має бути КОНКУРС на головні скульптурно-архітектурні рішення. Творчий конкурс. Для конкурсу НМВК і Мінвет мають створити технічне завдання, подумати над наглядовою радою із числа насправді авторитетних для країни імен. А ця Рада має взяти участь у відборі журі конкурсної комісії. - участь в конкурсі має бути доступна для архітекторів і скульпторів з усього світу. - Позаяк НМВК передбачає низку "локальних" пам'ятників в різних секторах, то меморіальну композицію для сектору Невідомих Солдат варто винести за рамки конкурсу Головного Комплексу. - Меморіальна композиція для сектора поховань Невідомих Солдат може готуватися вже і від неї не залежить (!) конурс на інші смислові частини НМВК.