АГРАРІЇ ОДЕЩИНИ 🇺🇦

🔴НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ ✍🏻26 квітня в Одеському національному економічному університеті відбулась ХХІІ міжнародна науково-практична конференція “Наукові проблеми господарювання на макро-, мезо- та мікроекономічному рівнях”. Учасників профільної дискусійної панелі “Ефективність господарювання у секторах та сферах національної економіки” привітала Наталя Захарченко професор кафедри економіки, права та управління бізнесом Одеського національного економічного університету. Війна продовжує ставити виклики, проте країна навчилася жити в умовах військового положення. Що ж сприяло нашій економічній та фінансовій адаптації? Як вдалось добитись сповільнення інфляційних процесів, хто відновлює зруйновану інфраструктуру? Про це ми сьогодні говоримо в рамках нашої наукової конференції. Аграрна галузь — основа нашої економіки. Деталі за посиланням

🙄Для чистоти жанру підведемо також підсумки ще одного опитування, яке було минулого тижня і яке очевидно в силу малого «продуктового значення» для рейтингу не справило враження на шанувальників талантів і чеснот 5-го Президента України. 💁‍♂️Я про опитування щодо рівня довіри до банків під час війни. Цікаво було звірити результати із аналогічним опитуванням Фонду гарантування вкладів (ФГВ), проведеного декілька місяців назад: - Довіряють банкам – 60% (в опитуванні ФГВ – 64%) - Не довіряють – 28% (в опитуванні ФГВ – 32%) - Не змогли відповісти – 12% (в опитування ФГВ – 4%). Спишемо різницю на специфіку опитувань у телеграмі. Проголосувало 2,2 тис. читачів (в опитуванні ФГВ – 2 тис). Отже, результати є дуже близькими, і свідчать, що більшість громадян довіряє банкам. Це є одним із вимірів стійкості банківської системи під час повномасштабної війни. Повертаючись на 2 роки назад, такий результат був зовсім не гарантований: якби не накопичені резерви міцності, підготовча робота, своєчасні дії регулятора і самих банків, 100% гарантія на депозити, підтримка партнерів та багато інших факторів. Тому ця довіра «дорогого коштує», і нам всім варто її плекати та посилювати, в тому числі «не граючись» у недбалі коментування банківської таємниці або оподаткування надходжень на карткові рахунки. Тут точно не повинно бути місце для хайпу. Дякую всім читачам, які взяли участь в опитуванні!

✅Уряд прийняв низку рішень щодо розвитку в Україні індустріальних парків (ІП). 💰Затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державного стимулювання створення ІП (у цьому році на їх розвиток закладено 1 млрд. грн.). ⚡️Скориговано Порядок надання коштів на безповоротній основі для облаштування індустріальних (промислових) парків та/або забезпечення будівництва об’єктів суміжної інфраструктури, необхідних для створення та функціонування ІП. Допомагати цьому процесу та координувати його буде державна установа «Офіс розвитку індустріальних парків», що виступатиме розпорядником відповідних бюджетних коштів державної підтримки ІП. 👇До реєстру ІП додано ще дві нові структури. Індустріальні парки – це доволі поширений у світі інструмент, завдяки якому за підтримки держави створюються умови для залучення великих інвесторів у розвиток високих технологій та високо-конкурентоспроможного виробництва. Перші ІП з’явились ще наприкінці XIX – на початку XX століття. Нині їх кількість у світі перевищує 15 тисяч, серед лідерів за їх поширенням – Китай, США, Туреччина. Закон про ІП було прийнято ще влітку 2012 року. Але це був не перший досвід – правові засади для створення подібних «точок зростання» були закладені ще у 1999 році з прийняттям Закону «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків (ТП)». Тож чверть століття – достатній період, щоб плани і проекти перетворились на конкретні результати, а роль індустріальних та технологічних парків ми вже могли вимірювати через їх частку у ВВП. На жаль – цього не трапилось. Не можу розповісти своїм читачам переконливі історії успіху українських ІП, які можна було б ставити за взірець.

Комітет рекомендував прийняти у другому читанні проєкти законів N10168-2 та N10169-2 про внесення змін до ПКУ, МКУ та низки інших законів щодо запровадження режиму експортного забезпечення. ❗️Законопроєктами пропонується запровадити механізми, які мінімізують можливості для зловживань при експорті аграрної продукції, що забезпечить більші валютні надходження до держави та позитивно впливатиме на стабільність національної валюти. 📄Проєктом N10168-2 надається право КабМіну запроваджувати режим експортного забезпечення щодо окремих видів товарів (переважно аграрна продукція за визначеними кодами УКТ ЗЕД), суть якого полягає у таких особливостях: • у разі запровадження КабМіном режиму експортного забезпечення встановлюється заборона експорту таких товарів суб’єктами ЗЕД, які не є платниками ПДВ; • забороняється експорт таких товарів за цінами нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни (ціни визначатиме МінАПК у порядку, визначеному КабМіном); • до вивезення таких товарів платник повинен зареєструвати податкову накладку за ставками: а) 0% – платники, у яких обсяг неповерненої валютної виручки не перевищує 20% (порядок розрахунку такого показника визначатиме КМУ); б) 14 або 20% (за ставкою для внутрішнього постачання відповідного товару) – всі інші платники. Такі платники отримають змогу відкоригувати ставку ПДВ на 0% виключно після отримання податковою від банку інформації про завершення розрахунків за відповідною експортною операцією.

💁І підтвердження цієї тези – що на фоні повідомлень про створення нових і нових індустріальних парків (а таких останнім часом стає дедалі більше) з реєстру поступово виключаються інші ІП, створені у минулому десятиріччі – усередині чи на його початку. На старті по окремих з них навіть проводились аналогії на кшталт «майбутня українська Силіконова долина», прогнозувались багатомільярдні інвестиції. Однак насправді їх спіткав безславний кінець, а про тих, що формально продовжують носити статус ІП – є хіба що поодинокі рідкі точкові новини. Тож нині важливо не стільки множити нові ІП (а з тих більш ніж семи десятків, що вже є, працюючими можна вважати лише близько десятка), а глибоко розібратись у питанні – а що пішло «не так» за останні чверть століття існування ІП та ТП? Недостатня, складна, неприваблива і нецікава для потужних стратегічних інвесторів законодавча та підзаконна нормативно-правова база? Не ті чи не в таких обсягах стимули? Надмірна зарегульованість, забюрократизованість процедур? Чи навпаки – можливість легко реєструвати «ІП-фантоми» заради гучної назви чи у якості маркетингового ходу, не переймаючись забезпеченням їх розвитку? Адже погодьтеся – якщо ще не у всіх ІП є навіть керуюча компанія, наявність у них резидентів – взагалі рідкість, а останнє оновлення інформації про діяльність ІП на сайті Мінекономіки, відповідального за цей напрямок, датується вереснем 2023 року – то щось все таки «йде не так». І якщо не розібратись – що саме – і не виправити це, то через певний час доведеться шукати нову назву на заміну індустріальних та технологічних парків, і тихенько чистити реєстр від чергової порції структур, які і стартують, і фінішують лише на папері…

Проєктом N10169-2 передбачаються такі особливості митного оформлення окремих видів аграрної продукції у період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Урядом: 1) під час декларування аграрної продукції (за кодами, визначеними у проекті Законі N10168-2) до митної декларації мають бути внесені відомості про податкову накладну, складену декларантом. Така митна декларація має містити відомості лише щодо одного товару та реквізити однієї відповідної накладної; 2) фактурна вартість задекларованого товару не може бути нижчою ніж вартість цього товару, розрахована згідно з мінімально допустимими експортними цінами; 3) не допускається подання однієї додаткової декларації до кількох періодичних або спрощених митних декларацій на такі товари; 4) в останній додатковій декларації до відповідної періодичної або спрощеної декларації декларантом зазначається ознака завершення переміщення товарів по такій періодичній або спрощеній МД; 5) Держмитслужба після завершення митного оформлення експорту аграрної продукції буде надавати інформацію з митних декларацій до ДПС.

🔴Нагадуємо, що наступного тижня наша команда проведе одразу 2 онлайн-мітапа: 1️⃣- Оптимізація виробництва в сільському господарстві: вплив сучасної техніки на результативність 🟩 Будемо говорити про конкретні технологічні рішення, які допомагають оптимізувати виробництво в сільському господарстві разом з Юрієм Васківнюком, Агрокалина 🔴 Реєструйтесь безкоштовно 2️⃣- Соєвий бізнес: перспективи, ринки збуту та економіка вирощування 🟩 Будемо говорити про тенденції споживання сої на українському ринку та як це впливає на попит та ціни, а також про можливості і виклики стоять перед виробниками сої в умовах глобального ринку. 🔴 Реєструйтесь безкоштовно

Ви чули про молоко майбутнього або про те, як бамбук змінить наше харчування? Якщо ні, тоді розказуємо. 🧑‍🔬Згідно з недавнім дослідженням Китайського національного дослідницького центру бамбука, харчовий склад пагонів рослини (зокрема, вміст білка) надзвичайно «подібний до коров’ячого молока». 🎋У спробі продемонструвати, як рослини бамбука можуть бути альтернативою звичайним харчових продуктів, дослідники говорять, що пагони бамбука багаті на сім незамінних амінокислот, вуглеводи (головним чином клітковину), залізо та вітаміни, і мають низький вміст жиру, що робить їх цінним джерелом харчування. 🌱Бамбук здійснює антиоксидантну та протимікробну дію, забезпечує профілактику ожиріння та діабету. 🌍Це одна з найбільш швидкозростаючих рослин на планеті.

🍉Готові дізнатися, де вигідно вирощувати кавуни? Експерт Євген Колінько, керівник з маркетингу насіння овочевих культур у компанії Syngenta, підготував для вас цікаву інформаційну порцію! 💡У відео він розкриє таємниці регіонів, де вирощувати кавуни стає особливо вигідно. 🎥Повне відео дивіться за посиланням.

😍Програма USAID АГРО продовжує приймати заявки на другий етап конкурсу на співфінансування проєктів з розвитку потужностей з доробки, сушіння та зберігання зернових та технічних культур АГРО підтримає 10-15 проєктів, які допоможуть збільшити обсяги та час зберігання зернових та технічних культур. Подати заявку можна до 🗓16 квітня на електронну адресу [email protected], вказуйте назву конкурсу РПЗ №09. 🔰Програма USAID АГРО заохочує заявки від українських компаній та підприємств, які надають послуги з доробки та зберігання сільськогосподарської продукції, мають елеваторні потужності, розробили або почали розробляти проєктну документацію. Перевага надаватиметься збільшенню елеваторних потужностей переробних підприємств. 🌱Після розгляду заявок другого етапу, Програма USAID АГРО продовжуватиме приймати заявки у межах третього етапу до 3 липня 2024 року або до моменту вичерпання коштів. Повний опис технічного завдання дивіться за посиланням.