Архітектура Середньовіччя

Збірку художнього металу закладено на початкових етапах створення Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Її основу становлять пам’ятки сакрального мистецтва, які хронологічно охоплюють ХІ–ХІХ ст. Сьогодні фонд налічує понад дві тисячі творів. Найціннішою з історико-мистецького погляду є пластика Княжої доби. До її найчисельнішої групи належать хрести-енколпіони. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького #Україна

На Івано-Франківщині археологічна експедиція національного заповідника "Давній Галич" зайшла в один зі склепів в'їзної вежі Галицького замку. За словами Юрія Лукомського, це — один із шести склепів, згаданих у так званому переписі замку за 1582 рік. "Це — досить красиве приміщення. Вікно, через яке ми потрапили, завглибшки чотири метри. З нього, можливо, могли й стріляти у часи військових дій. Але основне призначення цього вікна — давати світло", — каже Юрій Лукомський. Це приміщення було недоступним приблизно 230 років. На землі працівники "Давнього Галича" побачили сліди від брусів, які призначалися для того, щоб тримати дерев'яну підлогу. "Від підлоги залишився лише дерев'яний тлін. Від дерева — пустоти. Але для археологів побачити це було дуже важливо, щоб ми змогли реконструювати склеп", — пояснює консультант археологічних досліджень замку. З його слів, у переписі Галицького замку за 1582 написано, що у склепі зберігалися актові книги, зброя та скрині з майном місцевих можновладців. "Колись життя було небезпечне, щоб тримати це вдома. Люди платили гроші, аби зберігати свої коштовності у підземеллях замку. Залишки ми не змогли знайти, бо це приміщення було законсервованим у XVIII столітті. Зі склепу все повиносили перш ніж засипати", — пояснює Юрій Лукомський. Розкопки в'їзної вежі Галицького замку розпочалися у травні 2022 року. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Галицький замок #Україна

Церква Різдва Христового в Галичі на початку ХХ ст. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 mr.seniv #Україна

Засніжений Луцьк з його середньовічними стінами... 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Andriy Pavlyashyk #Україна

Замок Стоксі — унікальний пізньосередньовічний маєток, який виконував роль укріпленого будинку поміщика. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 H.E. Bulstrode #Великобританія

Луцьк вечірній. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Вадим Тєсунов #Україна

Особливі зв’язки Києва з Британією існували задовго до російсько-української війни. Узурпатор британського престолу Гаральд ІІІ Сміливий, до прикладу, був одружении на Єлизаветі – доньці Ярослава Мудрого. А от про контакти Чернігова із Британією в давнину відомо менше. Попри це, різного роду інформація на цю тему потроху віднаходиться. Наприклад, серед середньовічної переписки Лондонської єврейської громади було знайдено листа ребе Іце (Ісаака) з Чернігова написаному біля 1181 року, у якому він зазначає, що на мові Ханаану (слов’ян) злягання називається «ЯБАМ» — так само, як у євреїв левіратний шлюб, тобто шлюб між вдовою з братом чоловіка. Відтак, сучасні вчені вважають, що євреї Чернігівської, Київської та інших громад на теренах домонгольської Русі, в побуті розмовляли тутешньою слов’янською мовою, а іврит використовували лише для богослужіння та закордонного листування. У 1872-1873 рр. Дмитро Самоквасов, відомий археолог родом з Новгород-Сіверщини, розкопав Чернігівський курган «Чорна могила». У ньому були виявлені надзвичайно цікаві знахідки, які в 1891 р. потрапили до Москви де зберігаються й понині. В очікуванні, що Чернігів стане «русским городом», влада РФ у останні роки щедро фінансувала історичні дослідження щодо Чернігова. Зокрема, досліджувалися й знахідки із Чорної могили. Як би ми не ставилися до політичних мотивів цих досліджень, наукові результати потрібно брати до уваги. Так московський історик Каінов знайшов аналоги великого меча з Чорної могили за межами Східної Європи. Виявилося, що цей клинок відноситься до групи мечів Wallingford, за класифікацією В. Евісона. Найбільш схожими на Чернігівський клинок виявилися два меча знайдені у 1840 року в Лондоні, біля мосту через Темзу, який і дав назву групі мечів. Це ще одна ниточка, що пов’язує Чернігів із Британією. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Ihor Ihnatenko #Україна

Процес реставрації Собору Паризької Богоматері. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 David Bordes #Україна

19 грудня 2023 року стався обвал верхньої заливки контрфорса в південно-східній частині пам'ятки архітектури національного значення — Вежі Мурованої (Сторожової башти) в м. Острозі. Уламки піщано-цементної заливки впали на південно-східний схил пам'ятки та площу Гальшки Острозької. На щастя ніхто не постраждав, та не спричинено шкоди. Уламки з площі вже прибрано. З метою безпеки та відповідно до вирішення ситуації ми встановлюємо попередження про небезпеку обвалу вздовж межі ділянки заповідника. Актуальність реставраційних робіт стає ще більш необхідною. Оскільки програма «Велика реставрація» залишається нереалізованою через російську агресію проти України. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Культурно-мистецький центр Замок СВІРЖ #Україна

Засніжений Свірзький замок. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Культурно-мистецький центр Замок СВІРЖ #Україна

Оборонну церкву та замок у Сутківцях (Хмельницька обл.) багато людей вважають двома цілком окремими пам'ятниками. Втім, деякі дослідники припускають, що обидві пам'ятки могли бути збудовані одночасно, але в основному прийнято вважати, що це сталося десь у 2-й половині XV ст. (бл. 1476 року). Перші припущення щодо одночасності побудови храму та замку виникли ще на початку минулого століття. Науковці були єдині у цій думці, але не зійшлися в тому, яким періодом датувати фортифікації: здвинути датування до початку XVII століття чи опустити його до часу побудови храму (2 половина XV століття). Одночастність побудови замку та церкву підтвердила Ольга Пламенецька. Вона провела аналіз кладки та будівельного розчину, які на хімічному рівні виявилися повністю ідентичними. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Гавриленко Филипп #Україна

Городище давньоруського міста Полкстінь. Писемна згадка про місто Полкстінь міститься в Київському літописі під 1125 р., коли поблизу фортеці відбулася битва між переяславським військом та половцями. Розташовувалось на правому березі річки Удай за 2 км на північний схід від сучасного села Повстин Пирятинського району Полтавської області. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Doonsee #Україна

Процес реставрації Собору Паризької Богоматері. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Rebâtir Notre-Dame de Paris #Франція

А чи знали ви, що церква в Сутківцях Хмельницької області насправді могла виглядати зовсім по-іншому? Існує теорія, що спочатку вона мала вигляд типової базиліки з однією апсидою, а лише потім до основного об'єму добудували напівкруглі завершення. Насправді, це не одна з теорії. Існує вірогідність того, що будівельних етапів було дещо більше, і окрім цих напівкруглих добудов — були і інші. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Гавриленко Филипп #Україна

Різдвяна атмосфера в Острозькому замку. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Острозький замок - Державний історико-культурний заповідник м. Острог #Україна

Минулого місяця Детективи БЕБ заблокували тендер з проекту реставрації винного льоху в Ужгороді. Виконавчий комітет Ужгородської міської ради за сприяння Бюро економічної безпеки на Закарпатті розірвав угоду на проектні роботи з реставрації винного льоху XVIII століття в Ужгороді, що на вулиці Ракоці, 2. Винний льох є пам'яткою архітектури національного значення. На сайті державних закупівель Prozorro йдеться, що вартість проектних робіт мала становити 1 млн 448 тис. грн. У прес-службі БЕБ у середу, 8 листопада, повідомили, що це нецільове використання коштів місцевого бюджету. «Виконком уклав договір з товариством з обмеженою відповідальністю без проведення тендерних процедур та без аналізу ринку для визначення очікуваної вартості послуг. Вартість проектних робіт визначалась додатком до основного договору у вигляді кошторису виконаного ТОВ. Дослідивши кошторис, аналітики встановили невідповідність вимогам чинному законодавству у визначенні вартості робіт», – йдеться у повідомленні БЕБ. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Klymenkoy #Україна

В Дубні знайшли одну з найдавніших писанок України. Вона знахдилась в частково дослідженій ямі з фрагментами посуду кінця ХІ — початку ХІІ ст., що перерізала об'єкт Х століття. На основі аналогій оздоблення та кольористики використаних полив, виріб належав до продукції київських ремісників. На думку дослідників, такі писанки виготовлялись у майстернях, що спеціалізувалися на виготовленні керамічних полив'яних плиток на підлогу — дорогому і престижному елементі оздоблення багатих садиб і палаців Київської Русі. У системі дохристиянського світогляду давніх слов'ян яйце втілювало образ джерела народження та оновлення світу. З розквітом давньоруського ремесла багато прикрашені яєчка набули значення оберега від злих духів, своєрідного сувеніра чи й, можливо, іграшки, що притягує добробут і достаток у дім. Для цього, зокрема, у порожнисту середину писанки клали маленьке калатальце, тому вона видавала характерний звук. Зі зміцненням християнства в середині ХІІ століття писанки перестають виготовляти. Писанка, знайдена в Дубенському замку, пов'язана з періодом літописної історії міста Дубен. У той час територію, на якій було збудовано бастіонний замок, займало довкола місто, де стояли заможні двори бояр, купців та ремісників, наближених до княжих посадників Дубна чи й самого князя. Шляхом торговельних та культурних зв'язків із Києвом писанка потрапила до когось із цих мешканців. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Скріншот із 3D-моделі писанки Максима Мельничука #Україна

Макрон підтвердив дату відкриття Нотр-Даму: на церемонію запросять Папу Римського Президент прибув на майданчик Нотр-Даму разом зі своєю дружиною, першою леді Франції Бріджит Макрон. Посадовець оглянув роботу над нефами та хором собору й обговорив майбутні проєкти. "З квітня 2019 року вся нація перебудовується, — сказав Макрон у коментарях журналістам. — І це дуже зворушливо бути тут за рік до цього [імовірного відкриття]. Ви можете побачити надзвичайний прогрес роботи над цим нефом, хором, рамами та шпилем". В інтерв’ю телеканалу France 2 Макрон сказав, що запросить Папу Франциска відвідати відкриття собору 8 грудня 2024 року. Президент також анонсував створення музею для увічнення періоду реставрації. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Sarah Meyssonnier, Pool via AP #Франція

Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець: (пізньоантичний – ранньомодерний час) Ольга Пламеницька виклала у вільний доступ свою монографію, яка може бути цікавою усім, хто вивчає середньовічну фортифікацію України. 🔎 Архітектура Середньовіччя 📷 Academia.edu #Україна

Будинок Київського повітового земства потребує вашої допомоги! Залишилось 15 днів, щоб зібрати необхідну кількість голосів для розгляду петиції з вимогою відновити 110-річну пам'ятку на Рейтарській, 37А’. Просимо підтримати петицію! Підписати через Київцифровий Підписати через портал КМДА 🏡 Що це за пам'ятка? Будинок Київського повітового земства було зведено в 1913 році за проєктом архітектора Івана Бєляєва. Тоді на території садиби розміщувалось дві будівлі: головна Г-подібна 37 та флігель 37Б. Тут жив громадський діяч і письменник Микола Шаповал. 🌀 Що з нею сталось? У 2011 році дивним чином флігель 37Б втрачає свій охоронний статус. Згодом головну будівлю де-юре розділяють на дві окремі – 37А та 37А'. При тому, друга вже не має охоронного статусу. У 2016 році зруйнували флігель 37Б. А демонтаж 37А' почався у квітні 2023. Роботи вдалось тимчасово зупинити, проте вони продовжились у вересні. Завдяки розголосу та активним діям громади вже 26 вересня Міністерство культури визнало пам'яткою місцевого значення як головну будівлю, так і її ліве крило, що раніше були де-юре розділені. А 6 вересня суд наклав арешт на ділянку з забороною проведення будь-яких будівельних робіт. ⚖️ Що далі? Далі – ще один суд. 23 листопада забудовник буде намагатись оскаржити арешт у Київському апеляційному суді. Як і коли саме можна буде долучитись до засідання – згодом розповімо в соцмережах. 🚀 Прискорте відновлення пам'ятки – підпишіть петицію! Якщо петиція про відновлення пам'ятки набере необхідні 6000 голосів – міська влада буде зобов'язана її розглянути. Ми віримо, що це створить додатковий тиск на забудовника, й пожвавить дискусію щодо збереження будівлі в публічному просторі. Закликаємо підтримати петицію! Поширення допису, коментарі та вподобайки – дуже вітаються :) Підписати через Київцифровий Підписати через портал КМДА