ПРОТОКОЛ

Це не передбачено законом: голова Нацполіції пояснив, чи можуть поліцейські разом з ТЦК вручати повістки Поліцейські не вручають повістки. Він уточнив, що поліція лише виконує свої обов'язки, закріплені за нею в ч. 3 ст. 38 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в частині доставлення до ТЦК та СП військовозобов'язаних за зверненням самого ТЦК. «Що стосується повноважень, яких раніше не було в поліції... - участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов’язаних та резервістів спільно з представниками ТЦК та СП», - пояснив голова Нацполіції. Вигівський наголосив, що поліцейські безпосередньо не вручають повістки в ТЦК та СП - це не передбачено законом. «Перевірка військово-облікових документів спрямована на дотримання військовозобов'язаними законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — пояснюючи голова Нацполіції компетенцію правоохоронців щодо перевірки документів. За його словами, поліцейські мають право перевіряти документи у всіх осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років, незалежно від підстав, визначених законом України «Про Національну поліцію». «Поліція в цьому випадку працює за зверненнями ТЦК та СП (частина третя статті 38 закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»). У цих зверненнях міститься інформація про особу, зокрема це П.І.Б., дата народження, адреса задекларованого (зареєстрованого) місця проживання, а у разі наявності зазначається також інформація про місце роботи, номери мобільних телефонів тощо», - зазначив Вигівський. Таким чином, поліцейські беруть участь в оповіщенні військовозобов'язаних разом із працівниками ТЦК, перевіряють документи, але не вручають повістки.

⁠Як склад злочину за ст. 192 КК (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), відмежовувати від ст. 191 (привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні) (ККС ВС, №657/669/13-к від 24.01.2022 р.) У цьому рішенні ВС ККС назвав основну відмінність між складами злочинів за 191та 192 статтею Кримінального кодексу України (далі - КК). Засуджений - будучи приватним підприємцем - на підставі договорів зберігання з правом реалізації майна, отримав товарно-матеріальні цінності, які йому були ввірені та перебували в його правомірному володінні. Маючи на це право за договорами - він здійснював продаж товару в своєму магазині. Разом із тим, частину отриманих від реалізації товару коштів у розмірі 305 494, 82 грн. (що є особливо великим розміром) він умисно привласнив та витратив з метою вирішення особистих потреб. Вироком суду першої інстанції, особу було засуджено за ч. 5 ст. 191 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно- господарських функцій щодо товарно-матеріальних цінностей, строком на 3 роки з конфіскацією всього належного йому майна. Апеляційний суд змінив вирок в частині призначення покарання (на 7 років позбавлення волі) - інше залишено без змін. Сторона захисту подала касаційну скаргу. Крім інших аргументів - вона не погоджувалася із кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 191 КК, оскільки, на думку захисника, в діях обвинуваченого із урахуванням об’єктивної сторони фактично вбачаються ознаки складу злочину передбаченого ст. 192 КК. Разом із тим, ВС ККС не визнав цей довід обґрунтованим, виходячи з наступного: Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Мін’юст та його територіальні органи не мають права здійснювати перегляд рішень державного реєстратора у випадку коли щодо предмета скарги наявний судовий спір. (ВС КГС, справа № 910/574/22 від 16.03.2023 р.) ВІдомо, що крім судового способу захисту, суб’єкт, чиї права було порушено незаконною реєстраційною дією (будь-то реєстрація нерухомого майна, або відомостей про юридичну особу/фоп) - може звернутися до Мін’юсту, в лавах якого є спеціально створена комісія з розгляду відповідних скарг у сфері держреєстрації. У цій справі, ВС КГС розбирав, коли і в яких випадках наявність судового провадження може “заблокувати” розгляд скарги поданої Мін’юсту. До господарського суду звернувся один із колишніх учасників ТОВки, і просив визнати незаконним та скасувати наказ Мін’юсту, яким була частково задоволена скарга нинішньої учасниці ТОВки (його опонента) щодо скасування купи реєстраційних дій. Позивач пояснював, що наказ Мін’юсту був виданий за наявності між сторонами в той час судового спору, крім того, в тому судовому провадженні вже було вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони усім суб’єктам державної реєстрації здійснювати реєстраційні дії щодо ТОВки. До того ж, Мін’юст належним чином не повідомив всіх зацікавлених осіб, зокрема і позивача, про розгляд скарги. По-факту, Мін’юст тоді встановив, що оскаржувані реєстраційні дії були проведені без судового рішення, яке мало б слугувати їх підставою. Однак виконати свій наказ Мін’юст так і не зміг, в силу судової заборони вчиняти реєстраційні дії по ТОВці. Перша і друга інстанція у задоволенні позову відмовили. ВС КГС - погдившись з рішеннями попередніх судів в певних концептуальних моментах, все ж рішення скасував, а справу направив на новий розгляд. Щодо судового спору, як підстави відмови у розгляді скарги Мін’юстом, ВС КГС зазначив: Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Для добровільного виходу члену кооперативу достатньо подати відповідну заяву посадовій особі. При цьому не треба звертатися до суду, бо суд не має права вирішувати подібні питання. (ВС КГС, справа № 910/1442/22  від 09.03.2023 р.) Позивачі - члени кооперативу, звернулись до господарського суду з вимогою виключити їх зі складу членів (засновників) кооперативу. Пояснювали тим, що господарська діяльність кооперативу не велася (не розпочиналася), будь-яких запрошень для участі у загальних зборах кооперативу вони не отримували. Звернувшись до членів кооперативу та, власне, до відповідача з проханням скликати загальні збори членів кооперативу для розгляду питань про їх виключення, долучивши заяви про вихід зі складу засновників (членів) - жодної відповіді вони не отримали. Суд першої інстанції, із рішенням якого погодився апеляційний суд, вимоги позивачів не задовольнили, пояснивши різницю між “виключенням” і “добровільним виходом”. Із цими рішеннями погодився і ВС КГС, який вказав: Відповідно до пункту статуту кооперативу членство у ньому припиняється: - при добровільному виході з кооперативу відповідно до поданої заяви; - при виключенні з членів кооперативу за рішенням загальних зборів; - при несплаті внесків у порядку визначеному статутом кооперативу; - у разі смерті фізичної особи - члена кооперативу або ліквідації юридичної особи -члена кооперативу при відсутності спадкоємця або правонаступника. В ст. 13 Закону України "Про кооперацію" - членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема, добровільного виходу з нього. Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, з-поміж іншого, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства. Виходячи зі змісту положень **Закону України "Про кооперацію"** законодавцем розмежовано поняття припинення членства у кооперативі шляхом добровільного виходу з нього та припинення членства у кооперативі шляхом виключення особи зі складу членів кооперативу. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Порушення принципу «юридичної визначеності» - це коли відповідачу безпідставного поновлено пропущений процесуальний строк. (ВП ВС, справа № 643/5369/16 від 22.06.2023 р.) Як часто Ви стикались з поданням апеляційних / касаційних скарг органами державної влади через незрівнянно великий проміжок часу? Як часто підставами для пропуску строку слугувала - нібито - відсутність фінансування з держбюджету (кого це має хвилювати)? Видається дивним, коли органи влади, маючи бути взірцем дотримання процесу, вдаються до таких пояснень та допускають такі зловживання правами. У цій справі, суд все одно прийняв апеляційну скаргу, подану держорганом більше ніж через 6 місяців після закінчення граничного строку, без поважних причин пропуску. На недопустимість таких дій звернув увагу ЄСПЛ. 6 червня 2016 року, районний суд задовольнив позов пенсіонерки до управління пенсійного фонду (УПФ) - зобов’язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії. Згідно з вимогами ч.2 ст. 186 старого КАС у редакції, чинній на час прийняття постанови, було встановлено строк 10 днів на її оскарження з дня отримання копії постанови. Водночас, УПФ подало апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції лише 28 червня 2016 року. Ухвалою від 14 липня 2016 року апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання УПФ про звільнення від сплати судового збору, а саму апеляційну скаргу залишив без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом 10 днів. УПФ суд збір не сплатило, тому скаргу було повернуто ухвалою від 13 вересня 2016 року. Аж в січні 2017 року (тобто після більше ніж 6 місяців) УПФ удруге подало апеляційну скаргу на те ж рішення від 6 червня 2016 року, заявивши про поновлення строку - і апеляційний адміністративний суд - поновив цей строк. Обґрунтування поновлення процесуального строку було «геніальним» - мовляв УПФ вже подавав апеляційну скаргу, але суд залишив її без руху, а потім повернув у зв’язку з несплатою судового збору. Разом із тим, саме апеляційний суд відмовив пенсіонерці у позові. У силу вимог статті 183-2 старого КАС у редакції, чинній на час прийняття апеляційним судом постанови, вона не підлягала касаційному оскарженню. Тому пенсіонерка звернулася до ЄСПЛ із заявою де скаржилася за п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), оскільки відкриття апеляційного провадження та скасування рішення, ухваленого на її користь, порушило принцип юридичної визначеності. У 2022 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Завалій та інші проти України», що як і в інших справах - «Пономарьов проти України», «Устименко проти України» українські суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством десятиденного строку для апеляційного оскарження. Отже, за висновком ЄСПЛ, було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції щодо всіх заявників, у тому числі й щодо пенсіонерки у цій справі. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

⁠Оформлення невитребуваних паїв подовжено до 1 січня 2028 року - ЗУ №11150 Верховна Рада України на засіданні 22 травня прийняла в другому читання та в цілому законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин» (реєстр. №11150). Про це повідомила пресслужба Апарату ВРУ. «Законопроєкт передбачає продовження до 1 січня 2028 року строку оформлення невитребуваних паїв, розподіл між власниками паїв та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок», – пояснив голова профільного комітету. Користуйтеся консультацією: Невитребувані паї - що з ними відбувається і коли припиняється право на пай Він додав, що проєкт закону також продовжує до 2026 року пілотний проєкт із внесення відомостей до Державного земельного кадастру сертифікованими інженерами-землевпорядниками та відновлює обов’язковість підвищення їхньої кваліфікації. «Війна, окупація значних територій, виїзд людей за кордон – все це ускладнює дотримання власникам земельних паїв передбачених строків на оформлення паїв. Тому продовження терміну їх оформлення є логічним кроком», – підсумував Гайду. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН

Розпочався стрім - 🏠 Житлові спори: виселення з квартири членів сімʼї - адвокат Ірина Бердниченко на #Протокол Задавайте питання експерту зараз - https://www.youtube.com/live/RtizhLYIxXc?si=MvPkhzy_9jnDAFnI

Які документи мають носити з собою військовозобов’язані: ▫️У військовозобов’язанного завжди має бути при собі приписне посвідчення, військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного; ▫️Також треба мати VIN-код, що отриманий у ТЦК та СП, витяг, отриманий через ЦНАП, або інформація з реєстру «Оберіг» у застосунку «Резерв+».

⁠Штрафи за паркування у дворі: де точно не можна ставити машину За правилами дорожнього руху в Україні, є чіткий список місць, де заборонена парковка автомобілів. За паркування або стоянку в непередбачених для цього місцях виписують штрафи. В коментарі РБК-Україна адвокат і магістр права Євген Буліменко розповідає, чи передбачена відповідальність водію за паркування у дворах житлових будинків і де ще заборонена парковка та стоянка. Зміст: - Де не можна паркувати авто: список місць - Де забороняється стоянка автомоблів - Які штрафи і скільки коштує парковка в Києві #### Де не можна паркувати авто: список місць Законами України прямо не заборонено паркування транспортних засобів у подвір’ях багатоквартирних житлових будинків. "При цьому паркування транспортного засобу не повинно створювати перешкод мешканцям та гостям багатоквартирного житлового будинку", – пояснює Євген Буліменко. Читати повністю ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН