UkrTeenScience🇺🇦
Відкрити в Telegram
UkrTeenScience - це твій портал у світ великої науки 👩🎓🌐🧑🎓 Наші соцмережі: https://linktr.ee/ukrteenscience Зв'язок: @vvolodavchyk
Показати більше987
Підписники
Немає даних24 години
+57 днів
+830 день
Архів дописів
Чи справді кальцій та вітамін D зміцнюють кістки у синергії?
Згідно з науковим оглядом, опублікованим у The BMJ, добавки кальцію і вітаміну D, незалежно від того, чи приймаються вони окремо чи разом, майже не мають суттєвої користі для запобігання переломам або падінням у більшості людей похилого віку. Попередні дослідження виявили дуже мало доказів стосовно того, що добавки кальцію або вітаміну D знижують ризик переломів, а результати щодо комбінованого прийому добавок були суперечливими. Водночас роль вітаміну D у запобіганні падінням залишається невизначеною і дотепер.
Майже кожен третій дорослий віком 65 років і старше щороку падає. Багато з цих падінь призводять до переломів, які можуть спричиняти біль, знижувати якість життя та збільшувати потребу в допоміжному побуті або стаціонарному догляді. Як наслідок, зменшення кількості падінь і переломів залишається головною метою охорони здоров'я в усьому світі. Відповідно, щоб краще зрозуміти цю проблему, дослідники в Канаді проаналізували дані 69 рандомізованих контрольованих досліджень, в яких взяли участь 153 902 дорослих. У дослідженнях вивчалося, чи можуть добавки кальцію, добавки вітаміну D або їх комбінація зменшити кількість переломів і падінь порівняно з плацебо або відсутністю лікування.
Дослідники встановили порогові значення клінічної значущості та виявили, що прийом кальцію, вітаміну D або їхньої комбінації майже не впливає на загальний ризик переломів чи падінь. Зокрема, добавки виявилися неефективними для запобігання переломам стегна. Ці висновки базуються на масштабних даних (понад 150 тисяч учасників у десятках досліджень) і підтверджуються доказами високої та помірної достовірності. Вчені стверджують, що сучасні дані не виправдовують рутинне призначення кальцію, вітаміну D чи їхньої комбінації для профілактики падінь та переломів. У зв'язку з цим вони закликають практикуючих лікарів, авторів клінічних настанов і регуляторні органи переглянути чинні рекомендації щодо масового вживання цих добавок.
Детальніше
Щоб побачити хромосоми, клітину потрібно зупинити в метафазі мітозу. Саме в цей момент хромосоми максимально конденсовані й формують метафазну пластинку — основу цитогенетичного аналізу.
🔬Що таке метафазна пластинка?
Метафазна пластинка —це впорядковане розташування хромосом: в екваторіальній площині клітини з чітко видимими плечима готових до розходження
📌Саме на цьому етапі ми можемо:
рахувати хромосоми
аналізувати їхню форму
виявляти хромосомні перебудови
🎨Чому метафазні пластинки різні за «кольором»?
Різниця в забарвленні може бути зумовлена:
🔹ступенем конденсації хроматину
🔹кількістю ДНК
🔹різною щільністю еухроматину та гетерохроматину
🔹особливостями методів фарбування (G-, Q-, R-бендинг)
👉Тому навіть у межах однієї пухлини метафазні пластинки можуть виглядатипо-різному.
🧩 Як класифікують метафазні пластинки?
📍 За якістю:
добре розправлені
частково перекриті
злиплі або фрагментовані
🧬 За хромосомним набором:
нормальний каріотип
анеуплоїдія
поліплоїдія
🔀 За перебудовами:
транслокації
делеції
інверсії
ампліфікації
��Чому одні хромосоми «читаються» легше, а інші — важче?
Легкість аналізу залежить від:
розміру хромосоми
співвідношення плечей p/q
чіткості бендингу
наявності перебудов
⚠️ У пухлинних клітинах хромосоми часто:
укорочені
фрагментовані
асиметричні
🧬Плечі хромосом і їхнє значення
Зміна довжини плечей може означати:
втрату ділянок ДНК
порушення локалізації генів
зміну регуляції експресії
📌Особливо важливо аналізувати довге плече (q), де часто локалізовані онкогени.
🧩Навіщо ми шукаємо гомологічні хромосоми?
Порівняння гомологів дозволяє:
побачити асиметрію
виявити структурні дефекти
відрізнити норму від патології
зрозуміти клональність пухлини
🧬 Це ключ до розуміння генетичної нестабільності.
🧠Чому це критично важливо в онкології?
Бо саме метафазні пластинки:
показують реальний стан геному клітини
допомагають пояснити агресивність пухлини
дозволяють прогнозувати перебіг хвороби
впливають на вибір терапії
🧬Кожна метафазна пластинка — це знімок історії пухлини.
Потрібно лише вміти його прочитати.
Автор @Anastasia_Gold1 (Анастасія Палієнко)
Дизайнер @cerulean_sun (Мурга Каріна)
для рубрики #онкогенетика
«Прогрес науки полягає в тому, щоб ставити природі дедалі точніші запитання.» - Карл Фердинанд Браун 🍀
Слова німецького фізик, лауреата Нобелівської премії з фізики Карла Фердинанда Брауна. Він народився 6 червня разом з математиком Реґіомонтаном, істориком Олександром Барвінським, дослідником Робертом Фолконом Скоттом, астронавтом Девідом Скоттом, онкологом Юрієм Спіженко.
Сьогодні відзначається День журналіста. Наші щирі вітання! Також колись в Англії в Оксфорді у цей день відкрився перший у світі публічний музей.
Самотність погіршує пам'ять 😔
Ферменти, що повністю розкладають пластик 🥽
Метан і відновлення озону 🏥
Джміль самостійно вирішує проблеми 🐝
Люди та їхня багатофункціональність 💁♀️
Ферменти, що повністю розкладають пластик
Дослідження, проведене Американським хімічним товариством, полягає у використанні двох ферментів, що розщеплюють пластик, які можуть працювати разом, щоб повністю знешкодити цей матеріал. Для цього команда вчених використала два штами бактерій, які взаємодіяли, щоб повністю розкласти пластик лише за шість днів без утворення мікропластику.
Багато пластикових виробів виготовляються для одноразового використання, але ці матеріали можуть залишатися в навколишньому середовищі роками. Дослідники досліджують інший підхід: живі пластики, матеріали, створені з мікробами, які можна активувати для розщеплення полімеру за потреби. Деякі мікроби виробляють ферменти, які можуть розрізати довгі полімерні ланцюги на менші фрагменти. Оскільки пластмаси є полімерами, дослідники потенційно можуть помістити ці ферменти або мікроби, які їх виробляють, безпосередньо в живі пластикові матеріали.
Вчені сконструювали Bacillus subtilis для отримання двох ферментів, що розкладають полімери, які працюють послідовно. Один фермент розрізає довгі полімерні ланцюги на менші шматочки у випадкових точках, а другий розщеплює ці менші шматочки від кінців до їхніх мономерних будівельних блоків. Водночас дослідники поєднали сплячі спори B. subtilis з полімером полікапролактоном, що дозволило мікробам залишатися захищеними до активації. Живий пластик, який отримав результат, мав механічні властивості, близькі до звичайних полікапролактонових плівок. Коли дослідники додали поживний бульйон, нагрітий до 50 градусів Цельсія, спори активувалися й повністю розкладали пластик на його основні будівельні блоки протягом шести днів. Оскільки два ферменти ефективно працювали разом, процес запобігав утворенню мікрочастинок пластику під час розпаду.
Детальніше
Ці живі організми не такі беззахисні, як можуть здаватися на перший погляд. Вони отруюють, кличуть підкріплення та іноді… полюють самі.
Смакуючи ранковою кавою, мало хто замислюється, що кофеїн — це природний інсектицид. Алкалоїд, який рослина використовує проти комах. Тобто так, кожного ранку ви п’єте дуже легку форму інсектициду🙂 Звучить трохи тривожно, правда?
А тепер придивіться до звичних рослин навколо: м’ята виробляє ментол, перець — капсаїцин, часник — аліцин. Тютюн же синтезує настільки токсичні речовини, що їх використовували для боротьби зі шкідниками ще задовго до сучасної агрономії.
🌱 Але є нюанс: це дорого
Вироблення токсинів —це серйозні витрати енергії. Особливо в бідних екосистемах, де кожен ресурс навагу життя. Тому рослини діють гнучко: є загроза → підвищують концентрацію токсинів спокій →
економлять ресурси. Цікаво, що навіть генетично однакові рослини можуть поводитись по-різному. Наприклад, живці верби в гірших умовах виробляють більше фенолів — адже будь-яке пошкодження там критичніше. І навіть це — лише частина захисту.
🕷 Деякі пішли ще далі
Діонея, непентес, росянка (Drosera) — це вже не просто захист. Це активне добування ресурсів. Фактично, вони не уникають загрози — вони і є загроза😬
🐜 Інші обрали союзників
Не всі рослини воюють самі, деякі й домовляються. Порожнисті шипи акацій стають домівкою для мурах. У відповідь мурахи захищають рослину від травоїдних. А лимська квасоля при небезпеці виділяє нектар, який приваблює мурах.
🌬 І навіть попереджають одна одну
Коли рослину пошкоджують, вона виділяє леткі речовини. Сусідні рослини зчитують цей сигнал і заздалегідь запускають захист. Тобто в певному сенсі — це вже система раннього попередження.
😶🌫️ А іноді — просто зменшують видимість
Багато садівників знають явище, коли плодові дерева періодично “відпочивають” і майже не плодоносять. Менше плодів → менше шкідників → менший тиск на рослину в наступний сезон.
🌾 І люди це використовують
Агрономи давно підглянули ці механізми. Наприклад, вирощують сорти соняшнику з щільною кутикулою, яку складно пошкодити шкідникам.
🔬 Це не просто пасивні організми.
Вони постійно балансують між ростом і виживанням. Використовують захист лише тоді, коли це потрібно. Економлять ресурси, реагують на сигнали і навіть взаємодіють між собою.
Іноді — захищаються. Іноді — домовляються. А іноді — полюють.
❓ Як думаєте, що ефективніше: повністю контролювати шкідників чи використовувати вже існуючі механізми природи?
Автор Олексій Колесник (@kazalker) (@about_plants)
Дизайнер Мурга Каріна (@cerulean_sun)
Джерела 1, 2
Самотність погіршує пам'ять
Дослідницька група Taylor & Francis виявила, що учасники, які повідомляли про відчуття самотності, на початку дослідження отримали гірші результати в тестах на пам'ять. Однак їхня пам'ять погіршувалася приблизно з такою ж швидкістю, як і у людей, які повідомляли про нижчий рівень самотності. Вчені дійшли висновку, що самотність може впливати на пам'ять у людей похилого віку, але вона не призводить до швидшого погіршення розумових функцій з часом.
Самотність стає важливішою проблемою громадського здоров'я через її вплив на тривалість життя, психічне здоров'я, фізичне здоров'я та загальне благополуччя. Дослідники стверджують, що результати підтверджують зв'язок самотності з функцією мозку у людей похилого віку. Автори дослідження кажуть, що регулярне обстеження на самотність потенційно може стати частиною оцінки когнітивного здоров'я людей похилого віку.
Дослідники проаналізували дані, зібрані між 2012 і 2019 роками в рамках SHARE, тривалого проєкту, запущеного в 2002 році, який вивчає здоров'я та старіння європейців віком від 50 років. Найвищий рівень самотності був зареєстрований у країнах Південної Європи (12%), далі йдуть Східна Європа (9%), Північна Європа (9%) та Центральна Європа (6%). Група з високим рівнем самотності (8%), як правило, була старшою, переважно жінками, і частіше повідомляла про гірше здоров'я. Учасники з високим рівнем самотності мали нижчі бали як за тестами негайного, так і за відкладеного спогаду на початку дослідження порівняно з тими, хто мав нижчий рівень самотності. Дослідники спостерігали різкіше погіршення пам'яті між 3-м і 7-м роком, але ця закономірність проявлялася незалежно від рівня самотності.
Детальніше
#дайджест новин за тиждень 🥊
«Плазма — ключ до розуміння Всесвіту.» - Ганнес Альвен 🔎
Так сказав Ганнес Альвен - шведський фізик і астроном, лауреат Нобелівської премії з фізики 1970 року. Він народився 30 травня разом з астрономом і математиком Георгом фон Пурбахом, поетесою Костянтиною Малицькою, скульптором, одним з основоположників кубізму Олександром Архипенко, мистецтвознавцем Борисом Піанідою.
У Празі було засновано Українське історико-філологічне товариство на чолі з Дмитром Антоновичем, а у Франції на авіакосмічному салоні відбувся перший показ літака Ан-124 «Руслан».
Краплі проти сухості очей 👁️
Виноград - природний SPF 🍇
Екологічна криза до астероїда 🏞️
Метан і озоновий шар 🎱
Мертві зірки - ваги 💫
+7
Про те, як мозок, досвід і культура формують наше бачення інших
Автор Аліса Давиденко
Дизайнер: Іван Височин
Вживання винограду — природний SPF
Вчені із Західного університету Нової Англії провели дослідження, яке демонструє, що виноград може мати несподівані переваги для здоров'я шкіри, змінюючи поведінку генів в організмі. Попередні клінічні випробування показали, що вживання винограду може покращити стійкість до ультрафіолетового випромінювання приблизно у 30–50% людей.
Дослідники виявили, що на початку дослідження у кожного учасника спостерігався чіткий патерн генної активності в шкірі. Вони змінилися після вживання винограду, а також змінилися після впливу ультрафіолетового випромінювання. Додаткові відмінності виявилися, коли споживання винограду та вплив ультрафіолетового випромінювання поєднувалися. Результати дослідження показують, що виноград може впливати на біологічні процеси, пов'язані із захистом та відновленням шкіри.
Вчені проаналізували велику кількість генетичних даних і виявили докази, що вказують на посилену кератинізацію та зроговіння, що допомагають створити зовнішній захисний бар'єр шкіри та можуть покращити захист від стресових факторів навколишнього середовища. Окрім цього, учасники, які споживали виноград, показали нижчі рівні малонового діальдегіду, маркеру, пов'язаного з оксидативним стресом, що свідчить про зниження оксидативного стресу після впливу ультрафіолету.
Детальніше
Експериментальні очні краплі проти сухості очей
Група дослідників з Медичного коледжу Бейлора та Університету Окаяма в Японії розробили експериментальні очні краплі, які не тільки заспокоюють запалення, але й відновлюють деякі захисні механізми ока, допомагаючи зберегти ніжну поверхню, яка забезпечує чіткий та комфортний зір.
Синдром сухого ока — поширений стан, який викликає подразнення, почервоніння та розмитість зору. Він розвивається, коли очі не виробляють достатньо сліз або коли сльози випаровуються занадто швидко, часто через умови навколишнього середовища, такі як сухість або вітер. У більш важких випадках синдром сухого ока може пошкодити поверхню ока, рогівку та вплинути на повсякденну діяльність, таку як читання або керування автомобілем. Стероїдні препарати є одними з сучасних варіантів лікування, оскільки вони можуть пригнічувати імунну активність, яка викликає запалення очей. Однак, їхнє тривале застосування може призвести до глаукоми.
Вченими була висунута гіпотеза, що посилення функції захисних макрофагів може зменшити запалення та покращити здоров’я очей. Для тестування були використані сполуки рексиноїди NEt-3IB, які посилюють захисну роль резидентних макрофагів, на мишачій моделі сухого ока людини. Відповідне лікування зменшило кілька основних ознак синдрому сухого ока, включаючи запалення, пошкодження поверхні рогівки та втрату келихоподібних клітин. Також необхідне проведення досліджень на людях для оцінки безпеки та ефективності цього методу лікування.
Детальніше
#дайджест новин за тиждень 🐉
«Наука є спільним зусиллям багатьох поколінь.» - Джон Бардін⚡️
Так вважав Джон Бардін - американський фізик, винахідник транзистора та єдиний у світі науковець, двічі удостоєний Нобелівської премії з фізики: у 1956 році та у 1972 році. Тож продовжуємо старатися! Сьогодні у нього День народження, а також у природодослідника Карла Ліннея, поета Джузеппе Паріні, дослідника Жуля Дюмон-Дюрвіля, математика і метеоролога Едварда Лоренца, ученого Василя Шуляра.
Цього дня було випущено першу версію мови програмування Java, а також відкрилася 46 станція Київського метрополітену - «Червоний хутір».
Рухливість після інсульту завдяки клітинам 🚶
Яким чином відпочивають морські котики 🦭
Чому знову підвищується рівень моря? 🌊
Візуалізація регулятора запальних захворювань 🤧
Пояснення Нереїди 🪐
Нобелівський лауреат Свенте Паабо, легендарний нейрохірург Генрі Марш та полярниці з Антарктики — в один день в центрі Львова! 😱🧠
Таке комбо буває раз на життя. 30 травня у Львівській політехніці відбудеться OL Science & Tech Fest 2026 — головний фестиваль науки й технологій року.
Чому тобі точно треба там бути?
🧬 Свенте Паабо (Нобелівський лауреат!) розкаже, як у кожному з нас досі «живуть» неандертальці.
🧠 Генрі Марш (автор бестселерів «Історія про життя, смерть і хірургію мозку») розбере роботу нашого мозку по поличках.
⚡️ Ніколас Брейтвейт (топ-фізик із Британії) покаже магію плазми в реальному житті.
❄️ Українські дослідниці Антарктики розкриють таємниці полярних експедицій разом із модераторкою Софією Челяк.
🚀 Експо інновацій: покрутиш у руках українські стартапи та технологічні рішення, які вже змінюють світ.
Тут про повний інтерактив: майстер-класи, наука на дотик та живе спілкування зі світовими топ-науковцями.
📅 Коли: 30 травня
📍 Де: Львів, головний корпус «Львівська політехніка»
🎟 Вхід: БЕЗОПЛАТНИЙ, але кількість місць обмежена!
Реєструйся: https://www.tvory.net/ol-fest-2026
Привіт-привіт! З вами рубрика #генетикастаті. Сьогодні ми постараємось коротко описати причини, види та наслідки порушень гаметогенезу, які призводять до утворення анеуплоїдних гамет чи хромосомних перебудов.
Як ви пам’ятаєте, наслідком мейозу є утворення гамет із гаплоїдним набором хромосом, тобто 23 у людини, а саме 22 аутосоми і одна статева.
Але бувають і порушення як до самого мейозу, так і під час нього, через що каріотип порушується. Це можуть бути, як кількісні мутації, при яких змінюється кількість генетичного матеріалу (анеуплоїдії, делеції, дуплікації, незбалансовані транслокації та інсерції), так і структурні, при яких загальна кількість генетичного матеріалу не змінюється (збалансовані транслокації, інверсії).
Так, якщо відбувається порушення сегрегації хромосом під час мейозу, то по утворених гаметах розійдеться неоднакова кількість генетичного матеріалу, що призводить до утворення анеуплоїдних гамет, тобто буде неправильний набір хромосом.
Якщо розглядати якусь окрему пару хромосом, то є два варіанти, де може відбутись ця подія. Якщо це стається під час першого поділу, а при другому нема порушень, то у результаті половина гамет буде мати зайву хромосому, а в іншої половини– буде відсутня.
Якщо порушення стається під час другого поділу, то дві гамети матимуть гаплоїдний набір хромосом, одна – із надлишковою хромосомою, а ще одна – буде відсутня.
Відповідно, якщо запліднення відбудеться за участі анеуплоїдної гамети, то зигота теж буде анеуплоїдна. У більшості випадків вони гинуть на ранніх стадіях вагітності. Однак деякі варіанти є життєздатними, наприклад синдром Дауна (трисоміяза 21 хромосомою) чи колись давно згадані синдром Клайнфельтера (одна чи кілька надлишкових Х-хромосом у чоловіків), синдром Джейкобса (двіY-хромосоми у чоловіків) чи синдром Тернера (моносомія за Х-хромосомою у жінки).
Якщо ж порушення зачіпає структуру хромосоми, то говорять про хромосомні перебудови. Це можуть бути дуплікації (дублювання якоїсь ділянки хромосоми), делеція (втрата ділянки хромосоми), транслокація (перенесення плеча однієї хромосоми до іншої) тощо. Вони виникають, як правило, через порушення репараційних процесів та/або реплікації. Наприклад, транслокація чи інсерція може статись внаслідок порушення негомологічної рекомбінації – різновиду репараційного процесу, коли відбувається суттєве пошкодження ділянки ланцюга ДНК і для відновлення як матриця може використовуватись інша хромосома, зокрема не гомологічна. Якщо транслокація збалансована (загальна кількість генетичного матеріалу не змінилась), то часто носій може про це не знати аж поки не вирішить завести дитину і не стикнеться із непліддям.
При дуплікаціях часто причиною є те, що ДНК-полімераза з різних причин проходить кілька разів підряд по матричній нитці ДНК, чим створює копію фрагмента. І як приклад, може бути хорея Гантінгтона чи синдром Мартіна-Белла.
Також при порушенні кросинговеру при профазі 1 можуть відбутись інверсії, при яких частина хромосоми перевертається, або делеції, при яких частина хромосоми втрачається.
Як ви могли помітити, то часто структурні порушення стаються під час інтерфази, до вступу клітини у мейоз, а анеуплоїдії – під час мейотичних процесів.
У наступному дописі ми розкажемо, чому не лише кількість хромосом, а й їхнє походження має значення. А поки бажаємо гарного дня!
Автор @euchromatin
Дизайнер @ukaralius
Джерело:
Як морські котики відпочивають після полювання
Дослідники виявили, що через кілька годин після повернення на сушу у морських котиків значно почастішало серцебиття, що потенційно допомагає їм відновитися після навантаження, спричиненого тривалими пошуками їжі в морі.
Дайвінг створює значне фізичне навантаження для морських ссавців. Під час тривалих занурень тварини можуть переходити на безкисневий метаболізм у частинах тіла поза серцем і мозком, що призводить до накопичення молочної кислоти . Хоча у багатьох видів таких ссавців бульбашки азоту все ще можуть накопичуватися в їхньому кровотоці. Вчені давно вважали, що ці тварини переважно відновлюються під час відпочинку або плавання поблизу поверхні океану.
Вчені використовували частоту серцевих скорочень як показник використання кисню та витрат енергії. Команда дослідила моделі частоти серцевих скорочень протягом повних циклів у морі та на суші у двох близькоспоріднених видів морських котиків: капського та австралійського. Перші полюють переважно у відкритих водах, а другі — проводять більше часу, годуючись на морському дні. Записи показали, що повний цикл переходу з моря на сушу тривав у капських морських котиків в середньому 5,5 днів, а в австралійських — 3,8 днів. Ці дані свідчать про те, що морські котики все ще погашають кисневий борг, що накопичився під час інтенсивного пірнання та полювання. Одне з можливих пояснень полягає в тому, що підвищений пульс допомагає виводити молочну кислоту з організму, одночасно відновлюючи запаси кисню, які не могли повністю відновитися в океані.
Детальніше
+7
Чи справді ми живемо в епоху наукового застою, попри рекордну кількість учених і технологій? Або ж наука рухається саме так, як завжди, змушуючи нас знову й знову помилятися у власних очікуваннях щодо прогресу?
Автор: @fragilevista (Єва Бутовська)
Дизайнер @dianarwxx (Діана Колпак)
Джерело
