Библиотека девопса | DevOps, SRE, Sysadmin
Все самое полезное для девопсера в одном канале. Наши курсы: https://clc.to/ZJ7Z1w По рекламе: @tproger_sales_bot Для обратной связи: @proglibrary_feeedback_bot РКН: https://gosuslugi.ru/snet/6798b4e4509aba56522d1787 Заявка: 8137718351
Показати більше📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу Библиотека девопса | DevOps, SRE, Sysadmin
Канал Библиотека девопса | DevOps, SRE, Sysadmin (@devopsslib) у мовному сегменті Російська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 10 325 підписників, посідаючи 11 845 місце в категорії Технології та додатки та 61 294 місце у регіоні Росія.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 10 325 підписників.
За останніми даними від 08 листопада, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на -46, а за останні 24 години на -2, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 8.96%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 4.67% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 925 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 482 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 1.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як devops'a, навигация, скрипт, docker, git.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“Все самое полезное для девопсера в одном канале.
Наши курсы: https://clc.to/ZJ7Z1w
По рекламе: @tproger_sales_bot
Для обратной связи: @proglibrary_feeedback_bot
РКН: https://gosuslugi.ru/snet/6798b4e4509aba56522d1787
Заявка: 8137718351”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 09 листопада, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Технології та додатки.
user@dev:/$ su john
Будет запрошен пароль, нужно ввести пароль именно от учетной записи john, а не от user.
А вот пример с sudo:
user@dev:/$ sudo -u john whoami
А здесь нужно ввести пароль от учетной записи user, а не от John или рута. Но для этого случая сперва необходимо добавить пермишены для пользователя user в файл /etc/sudoers.
user ALL=(ALL:ALL) ALL
Редактировать этот файл можно по средствам команды visudo. А свалидировать конфиг можно командой visudo -c. Редактирование этого файла через visodu хорошо тем, что если вы допустите ошибку, то при сохранении, оно сообщит о ней.А для чего нужен дефис после su? Для очистки переменных и чтобы пользоваться чистой оболочкой при переключении на другого пользователя. Авторизуемся под пользователем user и экспортируем переменную:
ssh user@pc
export a="test"
Теперь у пользователя user есть переменная "a" которая = test.
Переключаемся на пользователя John и смотрим переменную "a"
su john
echo $a
Вывелась строчка test. То есть все что мы задали под user, перекочевало в оболочку john. А теперь добавим дефис:
su - john
echo $a
Переменная $a больше не выводится. Чистая оболочка. Кстати с этим дефисом часто косячат и потом долго не могут понять в чем причина. Переменные вроде были заданы, а потом куда-то пропали.
su (с дефисом) — сначала переключается пользователь, а затем запускается shell, зачищаются все переменные.
su (без дефиса) — переключает пользователя, оставляя переменные окружения старого пользователя.У sudo есть подобные ключи -s -i
user@pc:/$ sudo -s
Запустится оболочка с правами root
user@pc:/$ sudo -i
Запустится оболочка, но уже с чтением файлов root/.profile/.bashrc и т.п. Можно попробовать добавить экспорт переменной в .profile, сделать sudo -s/-i и увидеть что с ключом -i переменная выведется на экран.
По сути sudo -i = команде sudo su -. Но обычно за sudo su - в приличных местах можно получить по шапке. Это плохая практика! Так как это порождает дополнительный процесс и больше гемора с набором самой команды.
log_format nginx_json escape=json '{"time_local":"$time_local", "cloud_ip":"$http_x_real_ip", "ip":"$http_cf_connecting_ip", "connection":"$connection", "request_completion":"$request_completion", "status":"$status", "rtime":"$request_time", "rlenght":"$request_length", "content_type":"$content_type", "content_length":"$content_length", "bytes_sent":"$bytes_sent", "body_bytes_sent":"$body_bytes_sent", "raddr":"$remote_addr", "ruser":"$remote_user","upstream_addr":"$upstream_addr", "upstr_resp_time":"$upstream_response_time", "upstr_cache_status":"$upstream_cache_status", "upst_status":"$upstream_status", "gzip_ratio":"$gzip_ratio", "http_x_forwarded_for":"$http_x_forwarded_for", "proxy":"$proxy_host:$proxy_port", "proxy_int_body_length":"$proxy_internal_body_length", "server_proto":"$server_protocol", "rmethod":"$request_method", "uri":"$uri", "args":"$args", "http_referer":"$http_referer", "uag":"$http_user_agent"}';
access_log /var/log/nginx/access.log nginx_json;
error_log /var/log/nginx/error.log;
Получаем максимальную информацию о клиенте в json формате, которую пробиваем средствами nginx. И теперь все это можно легко скармливать всяким эластикам и т.п. без парсинга и прочего.
Хранить логи в файлах не айс — хорошо бы запихать их в system journal.
Добавим пару строк в nginx.conf и всё логирование будет перенаправлено в system journal.
error_log syslog:server=unix:/dev/log;
access_log syslog:server=unix:/dev/log nginx_json;
А можно комбинировать, писать одновременно логи в файл в дефолтном шаблоне nginx’а и параллельно писать в system journal в json:
log_format nginx_json ...
log_format nginx_default ...
access_log /var/log/nginx/access_json.log nginx_json;
access_log /var/log/nginx/access_default.log nginx_default;
Чтобы посмотреть логи в system journal, воспользуйтесь командой: journalctl -fCONFIG_ZSWAP_DEFAULT_ON=N
Но чтобы применить эту опцию, нужно пересобрать ядро. Пойдем легким путем и выключим zswap через загрузчик grub.
Редактируем файл /etc/default/grub
GRUB_CMDLINE_LINUX_DEFAULT="zswap.enabled=0" loglevel=3 quiet "
Не забываем перегенирировать конфиг grub:
grub-mkconfig -o /boot/grub/grub.cfg
Перезагружаем машину и проверяем отключение zswap:
cat /sys/module/zswap/parameters/enabled
Если вывелась буква N — значит все правильно.
Ну и наконец включаем zram. Для этого пишем bash скрипт и кидаем его в автозагрузку:
#!/bin/bash
modprobe zram
mkdir /sys/block/zram0
echo lz4 > /sys/block/zram0/comp_algorithm
echo 1G > /sys/block/zram0/disksize
echo 2 > /sys/block/zram0/max_comp_streams
mkswap --label zram0 /dev/zram0
swapon --priority 100 /dev/zram0
1. Загружаем модуль zram
2. Выбираем алгоритм сжатия lz4 (либо zstd)
3. Объем zram 1гиг физической оперативки
4. 2 это количество потоков сжатия (потоки процессора)
5. Создаем блочное устройство и включаем его
Запускаем скрипт и проверяем включение командой: zramctl. Если на экран что-то вывелось, значит всё хорошо и сжатие начало работать.
Если заморачиваться с bash скриптами не хочется, ставим утилиту которая будет работать через systemd.
apt install systemd-zram-generator
Правим конфиг /etc/systemd/zram-generator.conf
[zram0]
zram-size = ram
compression-algorithm = lz4
Активируем и запускаем:
systemctl daemon-reload
systemctl start /dev/zram0
Всё! Теперь оно само будет запускаться без лишних движений.